Ухвала від 09.06.2011 по справі 2-п-113/11

09.06.2011

Справа №2-1476/11

УХВАЛА

09.06.2011 р. Ленінський районний суд м. Вінниці

в складі головуючого судді Короля О.П.

при секретарі Стаховій Г.О.

розглянувши в письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду в справі за позовом публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк»до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ :

Ленінським районним судом міста Вінниці ухвалено заочне рішення від 18.05.2011 року про задоволення позову ПАТ "УкрСиббанк».

Судом ухвалено стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором від 30.01.2008 року за №11290315000 в розмірі 106862,52 грн., у відшкодування витрат зі сплати судового збору 979,70 грн. та на інформаційне - технічне забезпечення 120 грн.

30.05.2011 р. ОСОБА_1 звернувся до Ленінського районного суду м. Вінниці із заявою про перегляд заочного рішення суду.

Заява мотивована тим, що заочне рішення суду прийняте за відсутності відповідача ОСОБА_1, без належного повідомлення усіх сторін про час та дату розгляду даної цивільної справи. Тому зазначена обставина не дозволила відповідачам реалізувати свої процесуальні права, а також порушила принцип змагальності сторін.

Судом прийнято рішення на підставі матеріалів і доказів наданих лише повивачем, що призвело до неповного з"ясування обставин та прийняття рішення, яке порушує норми матеріального права.

Зокрема, позивачем не було надано суду докази отримання відповідачами вимог про дострокове стягнення основної суми боргу.

Крім того, судом було задоволено позовні вимоги про безпідставне та протиправне нарахування заборгованості по прострочених відсотках у сумі 15074,09 грн. Дані відсотки було нараховано по збільшеній процентній ставці в розмірі 25,80%, хоча відповідно до ч.2 п. 5.2 Договору про надання споживчого кредиту від 30.01.2008 р., позивач не мав жодних юридичних підстав на нарахування прострочених відсотків по збільшеній процентній ставці, оскільки новий розмір відсотків відповідно до умов договору, діє з дати, вказаної в письмовому повідомленні банку, направленому за 14 днів до такого збільшення, однак, в матеріалах справи такого повідомлення не має, оскільки воно не направлялось на адресу позичальника.

Відповідно до ст. 554 ЦК України в разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено-договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Із конструкції ст. 554 ЦК України випливає, що хоча поручитель і пов'язаний із боржником певними зобов'язальними відносинами, він є самостійним суб'єктом у відносинах із кредитором. Це підтверджується його правом висувати заперечення проти кредитора і в тому разі, коли боржник від них відмовився або визнав свій борг (ч. 2 ст. 555 ЦК України).

Разом з тим. у зобов'язаннях, в яких беруть участь поручителі, збільшення кредитної процентної ставки навіть за згодою банку та боржника, але без згоди поручителя, не дає підстав покладення на останнього відповідальності за невиконання або неналежне виконання позичальником своїх зобов"язань перед банком (ч. 1 ст. 559 ЦК України). Однак позивачем було збільшено відсоткову ставку без згоди поручителів та судом у повному обсязі задоволено позовні вимоги до поручителів в порушення ч. 1 ст. 559 ЦК України.

Положення ч. 3 ст. 551 ЦК України визначають порядок зменшення розміру неустойки, однак у зв»язку з відсутністю відповідачів у судовому засіданні при ухваленні рішення, вони не мали змоги довести до відома суду поважність та обгрунтованість причин виникнення прострочки по кредитному договору та наявність підстав для зменшення розміру штрафних санкцій. Крім того, порядок нарахування пені, визначений позивачем в довідках-розрахунках (що додавались до позовної заяви суперечить порядку, визначеному в п. 4.1 Договору про надання споживчого кредиту.

В судове засідання, особи, які беруть участь у справі, не з»вились. Проте їх неявка відповідно до ст.231 ЦПК України не перешкоджає розгляду заяви.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про залишення заяви про перегляд заочного рішення суду без задоволення.

Відповідач ОСОБА_1 не уповноважений представляти інтереси співвідповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 як поручителів за кредитним договором. Вказані відповідачі заперечень проти вимог кредитора та заочного рішення суду не висувають.

Інші доводи щодо перегляду заочного рішення суду безпідставні.

Про слухання справи 18.05.2011 р. відповідач ОСОБА_1 був повідомлений належним чином, що підтверджено його клопотанням про відкладення розгляду справи з причин, які суд не визнав поважними (виставлення тематичних, семестрових та річних оцінок).

Провадження в цивільній справі відкрито ухвалою від 15.02.2010 р. Відповідачі письмового заперечення проти позову з посиланням на докази, якими вони бґрунтовуються, не надали на пропозицію суду.

Право банку автоматично збільшити процентну ставку вдвічі від ставки 12,5%, визначеної абзацом 1 підпункту 1.3.1. договору, передбачено абзацом 4 цього ж підпункту.

Відповідач вказує, що позивач порушив порядок нарахування пені, визначений в довідках-розрахунках до позовної заяви, який суперечить порядку, визначеному в п. 4.1 Договору про надання споживчого кредиту. Проте свого розрахунку, який би спростовував розмір пені, наданий банком, суду не подав.

Повідомлення-вимогу від 14.05.2009 р. в порядку ст. 35 Закону України «Про іпотеку», зокрема і про дострокове стягнення основної суми боргу, ОСОБА_1 отримав 19.05.2009 р., про що в матеріалах справи є повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відтак, на переконання суду, обставини, на які посилається відповідач, не мають істотного значення для правильного вирішення справи.

Суд не знайшов підстав, визначених ст. 232 ЦПК України, для перегляду заочного рішення суду від 18.05.2011р. в справі за позовом публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк»до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 209, 210, 231 ЦПК України, -

УХВАЛИВ :

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду від 18.05.2011р. в справі за позовом публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк»до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без задоволення.

Ухвала суду остаточна та оскарженню не підлягає.

Суддя :

Попередній документ
20795032
Наступний документ
20795034
Інформація про рішення:
№ рішення: 20795033
№ справи: 2-п-113/11
Дата рішення: 09.06.2011
Дата публікації: 03.04.2012
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Ленінський районний суд м. Вінниці
Категорія справи:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (29.12.2011)
Дата надходження: 19.12.2011
Учасники справи:
головуючий суддя:
КАРАБАК ЛІЛІЯ ГЕРМАНІВНА