"12" січня 2012 р. Справа № 18/160
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Гольцової Л.А.,
суддів:Барицької Т.Л., Губенко Н.М.
розглянувши касаційну скаргу Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
на рішеннягосподарського суду міста Києва від 23.08.2011 р.
та постановуКиївського апеляційного господарського суду від 15.11.2011 р.
у справі№18/160
господарського суду міста Києва
за позовомКомунального підприємства "Ватутінськінвестбуд"
доКиївської міської ради
третя особа Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
проприпинення правовідносин за договором №62-6-00067
Подана касаційна скарга Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення господарського суду міста Києва від 23.08.2011 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.11.2011 р. у справі №18/160 не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України, оскільки вона не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступ них підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Скаржником подано касаційну скаргу без доказів сплати судового збору. В касаційній скарзі заявник посилається на недоотримання з бюджету м.Києва на 2011 р. коштів на видатки, затверджені кошторисом та планом асигнувань на відповідний період 2011 р., в т.ч. і на сплату державного мита, також зазначено, що ним буде сплачено державне мито після надходження відповідного фінансування та на додаткове надіслання у майбутньому до Вищого господарського суду України доказів його сплати.
За приписами ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою: відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі; змен шити розмір судового збору або звільнити від його сплати.
Таким чином, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.
Однак заявником не надано доказів обґрунтування посилань, зазначених у касаційній скарзі, щодо неможливості або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки.
Крім того, в порушення п. 4 ч. 1 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України (згідно з якою касаційна скарга подається у письмовій формі і повинна містити вимоги особи, яка подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права), скаржник обмежився посиланням на порушення господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, не зазначивши при цьому в чому саме полягає порушення господарськими судами першої та апеляційної інстанцій вказаних вище норм права.
Зміст касаційної скарги зводиться до викладення та аналізу фактичних обставин справи, посилань на неповне встановлення обставин справи, неправильну оцінку господарськими судами першої та апеляційної інстанцій наявних у справі доказів, однак у касаційній скарзі не обґрунтовано та не вказано в чому саме полягає суть допущеного судами порушення норм матеріального права.
Слід зазначити, що наведення скаржником у касаційній скарзі норм матеріального права, які, на його думку, підлягали застосуванню при прийнятті оскаржуваної постанови господарського суду апеляційної інстанції, не свідчать про виконання вимог п. 4 ч. 1 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до п.п. 4, 6 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо: до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі; у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.
За таких обставин касаційна скарга Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) підлягає поверненню відповідно до п.п. 4, 6 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України.
Після усунення обставин, зазначених у п.п. 4, 6 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга може бути подана повторно.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 86, п.п. 4, 6 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Не приймати до розгляду та повернути Головному управлінню земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) касаційну скаргу з доданими до неї матеріалами на рішення господарського суду міста Києва від 23.08.2011 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.11.2011 р. у справі №18/160.
ГоловуючийЛ.Гольцова
Судді:Т.Барицька
Н.Губенко