Копія
Справа № 2270/7387/11
13 липня 2011 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:головуючого-суддіКовальчук О.К.
при секретарі Бесарабі І.А.
за участі:представника відповідача Паламарчук В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом < в особі > < в чиїх інтересах > фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 < 3-тя особа > до Управління Пенсійного фонду України в Волочиському районі < 3-тя особа > про визнання незаконною та скасування Вимоги № Ф-324 від 04.02.2011 року, -
Позивач звернувся в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в Волочиському районі про визнання незаконною та скасування вимоги №Ф-324 від 04.02.2011 року про сплату боргу зі страхових внесків на загальнообов"язкове державне пенсійне страхування в сумі 1744,80 грн. Вказана вимога, на думку позивача, складена в порушення повноважень Управлінням Пенсійного фонду України в Волочиському районі встановлених нормами п.15.1; п.15.2 та п.15.3 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України встановленої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1 та п.2.1 розділу ІІ Порядку 2.2. від 05.11.2009, №26-1 «Про порядок формування і представлення страхувальниками звітів відносно до сум нарахованих внесків на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування органами Пенсійного фонду України» (далі - Порядку) складати таку вимогу без наявності заяви ОСОБА_4 складеної за Додатком 28 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України встановленої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1 та без наявності поданої звітності за 2010 р. п.2.1 розділу ІІ Порядку 2.2. від 05.11.2009, №26-1.
Позивач в судове засідання не з"явився, проте в надісланій на адресу суду заяві прохав суд справу розглянути за його відсутності.
Представник відповідача в судовому засіданні надала суду письмові заперечення проти позову, позов не визнала.
Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в її взаємному зв'язку і сукупності, суд вважає, що позовні вимоги слід залишити без задоволення на підставі наведеного нижче.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 11.10.1995 року зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа Волочиською райдержадміністрацією, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців НОМЕР_1 (Свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця серії НОМЕР_2) та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Волочиському районі як особа, що обрала особливий спосіб оподаткування.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.11 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003р. №1058-IV (далі-Закону) загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Відповідно до п.1 ст.14 Закону страхувальниками визначено: роботодавців: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону. На виконання зазначеного Закону в п.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України, затвердженого Постановою Правління Пенсійного Фонду України № 21-1 від 19.12.2003р. наведено такий же перелік платників страхових внесків.
З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позивач як суб'єкт підприємницької діяльності, який обрав особливий спосіб оподаткування підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і є платником страхових внесків до Пенсійного фонду.
Відповідно до пп. 4 п. 8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України № 1058-IV в редакції Закону України “Про внесення змін до законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 8 липня 2010 року N 2461-VI фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.
Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески. Мінімальний страховий внесок - сума коштів, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановлених законом на день отримання заробітної плати (доходу) (ст.1 Закону).
Частиною 3 ст.18 Закону визначено, що страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Згідно ст.17 Закону платник страхових внесків зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Відповідно до п.6 ст.20 даного Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для даної категорії страхувальників є квартал.
З урахуванням зазначених вище положень Закону позивач зобов"язаний сплатити нараховані у порядку, визначеному пп.4 п.8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону, страхові внески за липень - вересень 2010 року - до 20 жовтня 2010 року, за жовтень 2010р. - грудень 2010р. - до 20 січня 2011 року.
За змістом ч.2 ст.106 Закону суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків.
Частиною 3 ст.106 Закону визначено, що територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Відповідно до 8.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 (б) якщо страхувальник має на кінець звітного періоду недоїмку зі сплати страхових внесків, то вимога формується на підставі даних особових рахунків платника на всю суму боргу.
Пунктом 2 Порядку розгляду органами Пенсійного фонду України скарг на рішення про накладення штрафу, нарахування пені та заяв страхувальників при узгодженні ними вимоги про сплату недоїмки із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 р. N 21-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 січня 2004 р. за N 81/8680 визначено, що у разі коли страхувальник вважає, що орган Пенсійного фонду в районі, місті, районі у місті (далі - територіальний орган Пенсійного фонду) невірно визначив суму недоїмки, такий страхувальник має право звернутися до територіального органу Пенсійного фонду, вимога про сплату недоїмки якого оскаржується, з заявою про узгодження вимоги, яка подається у письмовій формі та супроводжується документами (розрахунками, копіями платіжних доручень тощо), що свідчать про неправильність обчислення сум недоїмки, зазначених у вимозі. За результатами розгляду заяви про узгодження вимоги про сплату недоїмки територіальний орган Пенсійного фонду зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та повідомити про нього особу, що подала заяву (2.4 Порядку). Територіальний орган Пенсійного фонду приймає одне з таких рішень: - про повне або часткове задоволення заяви страхувальника про узгодження вимоги про сплату недоїмки, скасування оскарженої вимоги про сплату недоїмки та надсилання страхувальнику нової вимоги; - про залишення вимоги про сплату недоїмки без змін, а заяви страхувальника без задоволення.
Судом встановлено, що у зв'язку з несплатою позивачем мінімального страхового внеску, УПФ України в Волочиському районі надіслано йому вимогу про сплату боргу від №Ф 324 від 05.11.2010 року на суму 860,46 за липень-вересень 2010 року. Вказана вище вимога про сплату боргу позивачем не оскаржена у встановленому законом порядку, а тому, сума боргу зі сплати страхових внесків є узгодженою та підлягає примусовому стягненню.
Крім того, судом встановлено, що позивач отримавши вимогу про сплату боргу №Ф-324 від 04.02.2011 року, не погоджуючись з нею, звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області. Як наслідок, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області прийнято рішення про результати розгляду скарги від 23.03.11р. №2139/06, яким скаргу залишено без задоволення, вимогу про сплату боргу №Ф-324 від 04.02.2011р. - без змін.
Факт наявності заборгованості по сплаті страхових внесків в сумі 1744,80 грн. станом на 04.02.2011р. позивачем не спростований.
Тому, вимога про сплату боргу №Ф-324 від 04.02.2011р. сформована відповідачем правомірно, рішення Управління Пенсійного фонду України в Волочиському районі про результати розгляду заяви від 21.02.2011 року №1615/04 прийняте у відповідності до норм чинного законодавства.
Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиравність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Зважаючи на вищевикладене, управління Пенсійного фонду України в Волочиському районі при винесенні вимоги про сплату боргу №Ф-324 від 04.02.2011р. діяло на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги є необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.6, 14, 71, 86, 94, 104, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Волочиському районі про визнання незаконною та скасування Вимоги № Ф-324 від 04.02.2011 року залишити без задоволення.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.
Повний текст постанови виготовлено 18 липня 2011 року
< чи набрала законної сили > < Дата набрання законної сили >
Суддя/підпис/О.К. Ковальчук
"Згідно з оригіналом" СуддяО.К. Ковальчук