Копія
Справа № 2270/6411/11
04 липня 2011 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:головуючого-суддіКовальчук О.К.
при секретарі Бесарабі І.А.
за участі:представників сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом < в особі > < в чиїх інтересах > закритого акціонерного товариства "ТЕСМО-М" < 3-тя особа > до державної податкової інспекції у м. Хмельницькому , Головного управління Державного казначейства України у Хмельницькій області < 3-тя особа > про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000622307 від 19.04.2011 року та стягнення з державного бюджету України відшкодування бюджетної заборгованості по податку на додану вартість, -
В поданому до суду адміністративному позові позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Хмельницькому № 0000622307 від 19.04.2011 року, прийняте на підставі акту документальної невиїзної перевірки №2770/23-7/14152653 від 19.04.2011 року, та стягнути з державного бюджету 271978,0 грн. бюджетного відшкодування податку на додану вартість, задекларованого в січні 2011 року. На думку позивача, податкове повідомлення-рішення № 0000622307 від 19.04.2011 року, яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ по декларації за січень 2011 року на 271978,0 грн., є незаконним, оскільки перевіркою не встановлено порушення позивачем правил ведення податкового обліку в частині формування податкового кредиту в грудні 2010 року по операціях з придбання товарів, підтверджених первинними документами та належним чином складеними податковими накладними, який став основою для визначення від'ємного значення з ПДВ та заявлення до відшкодування ПДВ в сумі 271978,0 грн. Вважає, що несплата контрагентами його постачальників до бюджету ДПВ не позбавляє позивача права на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ.
Вказує, що право на відшкодування від'ємної різниці податку на додану вартість є матеріальним правом платників позивача, захист якого гарантований ч.1 ст.1 Першого протоколу Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, яка набрала чинності для України 11.09.1997 року і відповідно дот ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та підтвердив обставини, на які посилається у позовній заяві, просить суд задоволити позовні вимоги, в повному обсязі.
Представник відповідача 1 проти позову заперечив, вважає спірне податкове повідомлення-рішення № 0000622307 від 19.04.2011 року законним, оскільки факт порушення позивачем вимог п.14.1.18 ст.14, абзацу «а» п.200.4 ст.200, ст.180 Податкового кодексу України та завищення суми бюджетного відшкодування за січень 2011 року на 271978,0 грн. встановлений документальною невиїзною перевіркою та зафіксований в акті від 15.04.2011 року №2740/23-7/14152653. Вказує, що за результатами перевірки неможливо підтвердити заявлену позивачем суму бюджетного відшкодування за січень 2011 року у зв'язку з відсутністю відомостей, що підтверджують дані позивача по взаємовідносинах з постачальниками, в тому числі ТОВ «Ексергія», ТОВ «Праміс», ПП ОСОБА_4, ТОВ «Прогрес Сталь» і ПП «Термодестиляція» у грудні 2010 року на загальну суму ПДВ 357009,0 грн., та відсутністю факту надмірної сплати до бюджету ПДВ виробниками та отримувачами товарів їх постачальникам. Зазначає, що перевіркою встановлена взаємодія контрагентів позивача з ризиковими контрагентами.
Представник відповідача 2 також заперечив проти позову, вважає позовні вимоги до Головного управління Державного казначейства України у Хмельницькій області безпідставними. Зазначає, що відповідач 2 не вчиняв жодних протиправних дій, які б могли призвести до порушення прав та інтересів позивача, оскільки не отримував від відповідача 1 документів, передбачених наказом ДПА, Міністерства Фінансів України та державного казначейства України від 03.08.2004 року №541/501/1323, які є підставою для перерахування позивачеві сум бюджетного відшкодування.
Заслухавши представників сторін, дослідивши зібрані в матеріалах справи докази в їх взаємному зв'язку та сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити з урахуванням викладеного.
Суд встановив, що позивач - закрите акціонерне товариство «Тесмо-М» 28.09.1999 року зареєстроване виконавчим комітетом Хмельницької міської ради (Свідоцтво про державну реєстрацію Серії А00 №831135). З 24.01.1993 року перебуває на обліку в Хмельницькій ДПІ як платник податків.
Основними видами діяльності позивача є: монтажні роботи; ремонт іншого промислового обладнання і приладів; виробництво технологічного устаткування для харчової і комбікормової промисловості; ремонт і технічне обслуговування легкових автомобілів та інших транспортних засобів на замовлення населення і транспортно-експедиційні послуги на замовлення населення.
В лютому 2011 року позивач подав до ДПІ у М.Хмельницькому податкову декларацію з ПДВ за січень 2011 року, задекларувавши у рядку 25.1 ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника в банку в сумі 271978,0 грн. та одночасно заяву про повернення з державного бюджету суми бюджетного відшкодування в розмірі 271978,0 грн.
Отримавши від позивача декларацію з ПДВ за січень 2011 року, відповідач провів позапланову виїзну документальну перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку в банку за січень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось за грудень 2010 року, результати якої оформлені довідкою №1588/23-7/14152653 від 12.04.2011 року.
Позаплановою виїзною перевіркою не встановлено порушення позивачем ведення податкового обліку в частині визначення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за січень 2011 року та підтверджена задекларована позивачем сума податкового кредиту з ПДВ за грудень 2010 року в сумі 526094,0 грн. і фактична сплата постачальникам ПДВ в сумі 271978,0 грн. в ціні придбання товарів (стор.18-19 Довідки від 12.04.2011 року).
Незважаючи на відсутність порушення податкового законодавства з боку позивача, перевіряючі прийшли до висновку про неможливість підтвердження позивачеві суми бюджетного відшкодування за січень 2010 року у зв'язку з відсутністю відомостей, що підтверджують дані позивача по взаємовідносинах з його постачальниками (ТОВ «Ексергія», ТОВ «Праміс», ПП ОСОБА_4, ТОВ «Прогрес Сталь» і ПП «Термодестиляція») у грудні 2010 року на загальну суму ПДВ 357009,0 грн.
На підставі акту №2740/23-7/14152653 від 15.04.2011 року про результати невиїзної документальної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку в банку за січень 2011 року за наслідками отримання податкової інформації, яка свідчить про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства (надалі - Акт №2740/23-7/14152653 від 15.04.2011 року) відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення № 0000622307 від 19.04.2011 року, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2011 року на 271978,0 грн.
Зазначене податкове повідомлення-рішення № 0000622307 від 19.04.2011 року базується на викладених в акті перевірки від 15.04.2011 року висновках відповідача щодо порушення позивачем вимог абзацу «а» п.200.4 ст.200 і ст.180 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) і п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 року (надалі - Закону №168/97-ВР) та завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на рахунок платника податку в банку за січень 2010 року
Фактичною підставою для позбавлення позивача права на бюджетне відшкодування ПДВ за січень 2011 року в сумі 271978,0 грн. та прийняття спірного податкового повідомлення-рішення № 0000622307 від 19.04.2011 року слугувала відсутність (за даними Системи співставлення засобами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на півні ДПА України) факту надмірної сплати податку на додану вартість до бюджету виробником (імпортером») та факт сплати ПДВ отримувачами товарів їх постачальникам, а також взаємодія контрагентів позивача (ТОВ «Ексергія», ТОВ «Праміс», ПП ОСОБА_4, ТОВ «Прогрес Сталь» і ПП «Термодестиляція») з ризиковими контрагентами.
Суд встановив, що згідно з поданою позивачем податковою декларацією з ПДВ за грудень 2010 р. (вх. № 9006304438 від 19.01.2011р.) від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту становить 508 040 грн.
На формування від'ємного значення з ПДВ в сумі 271978,0 грн., заявленого позивачем до бюджетного відшкодування з ПДВ в січні 2011 року, вплинув податковий кредит з ПДВ в сумі 357009,0 грн. за грудень 2010 року, сформований позивачем на підставі податкових накладних, виписаних постачальниками товару - ТОВ «Ексергія» на суму ПДВ 33608,0 грн., ТОВ «Праміс» на суму ПДВ 115569,0 грн., ПП ОСОБА_4 на суму ПДВ 143956,0 грн., ТОВ «Прогрес Сталь» на суму ПДВ 35710,0 грн. і ПП «Термодестиляція» на суму ПДВ 28166,0 грн.
Відповідно до договору №110-П від 09.12.2010 року ТОВ «Ексергія» зобов'язалось поставити позивачеві холодильний агрегат, повітряний конденсатор, бак-акумулятор, електричний шкаф управління, насосний вузол загальною вартістю 331 938,58 грн.(31022,3 Євро) на умовах попередньої оплати. Платіжним дорученням №2623 від 14.12.2010 року на підставі рахунку постачальника №114 від 13.12.2010 року в рахунок попередньої оплати товару позивач перерахував на розрахунковий рахунок ТОВ «Ексергія» кошти в сумі 201 645,0 грн., в тому числі ПДВ 33 608,0 грн., яке, в свою чергу, отримавши зазначені кошти, виписало та надало позивачеві податкову накладну №053 від 14.12.2010 року на суму ПДВ 33607,49грн. Товар від вказаного постачальника отриманий позивачем в січні 2011 року на підставі накладної №01 від 31.01.2011 року і товарно-транспортної накладної від 01.02.2011 року та використаний в господарській діяльності для виробництва обладнання.
Відповідно до договору №02/08/10/5-1 від 02.08.2010 року з ПП ОСОБА_5 позивач придбав у останнього сталь рулонну загальною вартістю 863736,0 грн., в тому числі ПДВ 143956,0 грн. Товар з сертифікатами відповідності №0080811084 від 02.11.2010 року, №0080810277 від 07.10.2010 року і №0080811281 від 02.11.2010 року позивач отримав від зазначеного постачальника відповідно до видаткової накладної №8800 від 23.12.2010 року після оплати платіжним дорученням №2639 від 17.12.2010 року. Перевезення сталі рулонної сталі рулонної сталі рулонної здійснювалось автотранспортом ТОВ «Декопліт» на замовлення та за рахунок позивача, що підтверджується товарно-транспортними накладними №242015 від 24.12.2010 року, №242016.від 24.12.2010 року і №242013 від 23.12.2010 року. Використання придбаної сталі у власній господарській діяльності позивача підтверджується щомісячними звітами про використання матеріалів.
На виконання договору №291110 від 29.11.2010 року ТОВ «Праміс» з додатком №1 зобов'язалось поставити обладнання (датчики, перетворювачі частоти та інші комплектуючі) загальною вартістю 693 415,56 грн., в тому числі ПДВ 115 569,26 грн. на умовах попередньої оплати. Платіжним дорученням №81 від 29.12.2010 року на підставі рахунку постачальника П-086 від 27.12.2010 року в рахунок попередньої оплати товару позивач перерахував на розрахунковий рахунок ТОВ «Праміс» кошти в сумі 693 415,56 грн., яке, отримавши зазначені кошти, в свою чергу, виписало та надало позивачеві податкову накладну №103 від 29.12.2010 року на суму ПДВ 115569,26 грн. Попередня оплата відображена позивачем в бухгалтерському та податковому обліку. Станом на 31.12.2010 року в бухгалтерському обліку позивача відображена заборгованість ТОВ «Праміс» в сумі 693 415 грн.
Відповідно до договору №Ф-18/02-10а від 18.02.2010 року ТОВ "Прогрес Сталь" зобов'язалось поставити позивачеві товар, ціна, загальна вартість та асортимент якого визначаються сторонами у специфікаціях, що оформляються на кожну партію товару. На виконання зазначеного договору у грудні 2010 року згідно до видаткових накладних №320 від 01.12.2010 року на суму 10 750,0 грн., в тому числі ПДВ 1 792грн., №319 від 01.12.2010 року на суму 100 045,0 грн., в тому числі ПДВ 16 674,0 грн., №316 від 03.12.2010 року на суму 2 489,0 грн., в тому числі ПДВ 415,0 грн., №324 від 14.12.2010 року на суму 14 962,0 грн., в тому числі ПДВ 2 494,0 грн., №337 від 20.12.2010 року на суму 835,0 грн., в тому числі ПДВ 139,0 грн., №346 від 23.12.2010 року на суму 13 222,0 грн., в тому числі ПДВ 2 204,0 грн., №345 від 23.12.2010 року на суму 1 971,0 грн., в тому числі ПДВ 329,0 грн. і №354 від 28.12.2010 року на суму 292,0 грн., в тому числі ПДВ 48,0 грн. ТОВ "Прогрес Сталь" поставило позивачеві сталь та обладнання. Придбаний товар позивач оплатив платіжними дорученнями №1000142085 від 21.12.2010 року, №2574 від 02.12.2010 року, №2645 від 21.12.2010 року, №2631 від 16.12.2010 року, № 2693 від 30.12.2010 року і №2594 від 07.12.2010 року та отримав від постачальника податкові накладні №301 від 01.12.2010 року, № 302 від 01.12.2010 року, № 304 від 03.12.2010 року, № 308 від 14.12.2010 року, № 328 від 21.12.2010 року №329 від 21.12.2010 року №337 від 28.12.2010 року і №341 від 16.12.2010 року. Перевезення товару зі складу постачальника до позивача за рахунок останнього здійснювали: ТОВ «САТ» (товарно-транспортна накладна № 0630938 від 03.12.2010 року) і ШТ «Нічний експрес" (вантажні декларації №9744007 від 24.12.2010 року, №9725686 від 21.12.2010 року, №9669415 від 08.12.2010 року та №9702524 від 15.12.2010 року. Придбаний товар позивач використав в господарській діяльності для виробництва обладнання.
Відповідно до договору №42-10/Н від 29.11.2010 року ПП «Термодистиляція» зобов'язалось на умовах 50 % попередньої оплати поставити позивачеві насосне обладнання. На виконання договору на підставі рахунків №2119 від 03.12.2010 року, №2142 від 07.12.2010 року і №СФ-002286 від 27.12.2010 року позивач платіжними дорученнями №2596 від 07.12.2010 року на суму 3740,0 грн., в тому числі ПДВ 623,0 грн., №2607 від 08.12.2010 року на суму 2 600,0 грн., в тому числі ПДВ 433,0 грн. та №93 від 30.12.2010 року на суму 162 658,0 грн., в тому числі ПДВ 27 110,0 грн. здійснив оплату обладнання. Товар від вказаного постачальника отриманий позивачем в грудні 2011 року на підставі видаткових накладних №РН-0001320 від 23.12.2010 року на суму 260,0 грн. і № 1219 від 03.12.2010 року на суму 3 740 грн., в тому числі ПДВ 623,0 грн. та в лютому 2011 року на підставі видаткової накладної №РН-0000079 від 16.02.2011 року на суму 162658,04 грн. Крім видаткових накладних постачальник товару оформив та передав позивачеві податкові накладні №1295 від 03.12.2010 року. № 1388 від 06.12.2010 року і №1460 від 30.12.2010 року. Перевезення товару зі складу постачальника до позивача за рахунок останнього здійснювало ШТ «Нічний експрес" (вантажні декларації №9739642 від 24.12.2010 року і №9661416 від 06.12.2010 року). Придбаний твар позивач використав в господарській діяльності для виробництва обладнання, що підтверджується щомісячними звітами про витрати матеріалів.
Всі перелічені вище господарські операції відображені позивачем в бухгалтерському та податковому обліку без будь-яких порушень вимог законодавства.
Отримуючи від постачальників (ТОВ «Ексергія», ТОВ «Праміс», ПП ОСОБА_4, ТОВ «Прогрес Сталь» і ПП «Термодестиляція») податкові накладні, позивач включав до податкового кредиту в грудні 2010 року суми податку на доладну вартість, сплаченого ним в ціні товару.
Пунктом 1.7 ст. 1 Закону №168/97-ВР, який діяв на час існування спірних відносин, встановлено, що податковим кредитом є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Згідно з підпунктом 7.4.1 цього Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
В силу пп. 11.2.1. п.11.2. ст..11 Закону № України «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, що припадає на податковий період, протягом якого відбувається одна з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку їх результатів.
Таким чином, платник податку - покупець має право збільшити валові витрати після оприбуткування товарів та зарахувати до податкового кредиту суму податку на додану вартість, підтверджену належним чином оформленою податковою накладною, яку він отримав.
Відповідно до пп. 7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР податкова накладна є звітним податковим і одночасно розрахунковим документом, який складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця. Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги) і є підставою для нарахування податкового кредиту (п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону № 168/97). Підпунктом 7.4.5 п.7.5. ст.7 вказаного Закону заборонено включати до податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.
За змістом п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР лише у випадку відсутності податкової накладної покупець позбавлений права включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку даним пунктом не передбачено.
Дослідивши всі наявні докази у справі у їх сукупності, суд вважає, що наявність у позивача податкових накладних, оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства, виданих продавцями товару (ТОВ «Ексергія», ТОВ «Праміс», ПП ОСОБА_4, ТОВ «Прогрес Сталь» і ПП «Термодестиляція») є достатньою підставою для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту в грудні 2010 року.
При цьому, суд враховує, що факт поставки товару від вказаних постачальників, факт сплати позивачем податку на додану вартість в ціні товару та факт отримання позивачем належним чином оформлених податкових накладних підтверджений не тільки дослідженими в судовому засіданні первинними документами, а й довідкою відповідача №1588/23-7/14152653 від 12.04.2011 року про результати позапланової виїзної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку в банку за січень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось за грудень 2010 року, та не спростовані відповідачем в судовому засіданні.
За змістом підпунктів 7.7.1, 7.7.2, 7.7.3. 7.7.4 п.7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду при її від'ємному значенні. При цьому бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг). Рішення платника податку про зарахування належної йому суми бюджетного відшкодування відображається платником податку у податковій декларації та заяві про повернення суми бюджетного відшкодування, які подаються податковому органу і в копії органу Державного казначейства України.
Аналогічні норми закладені і у п.200.1 - п.200.4 і п.200.7 ст.200 ПК України.
Прийнявши рішення про повернення суми відшкодування ПДВ, з дотриманням вимог пп.7.7.4 п.7.7. ст.7 Закону 168/97-ВР та ст. ст.200 ПК України позивач в лютому 2011 року подав податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування за січень 2011 року в сумі 271978,0 грн. на рахунок платника в банку.
Відповідно до положень п. 1.8 ст. 1 Закону N 168/97-ВР бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Підпунктом 14.1.18 ст.14 ПК України визначено, що бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.
Позаплановою виїзною перевіркою не встановлено порушення позивачем ведення податкового обліку в частині визначення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за січень 2011 року та підтверджена задекларована позивачем сума податкового кредиту з ПДВ за грудень 2010 року, яка складає 526094,0 грн. і фактична сплата постачальникам ПДВ в сумі 271978,0 грн. в ціні придбання товарів (стор.18-19 Довідки від 12.04.2011 року). Не встановлені такі порушення і невиїзною документальною перевіркою з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку в банку за січень 2011 року (акт №2740/23-7/14152653 від 15.04.2011 року), за результатами якої відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення.
В судовому засіданні судом встановлено, що позивач виконав вимоги Закону N 168/97-ВР та ПК України щодо формування податкового кредиту та визначення від»ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за січень 2011 року та відповідно суми бюджетного відшкодування ПДВ в сумі 271978,0 грн.
Тому, відповідачем неправомірно прийняте спірне податкове повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування, позбавивши позивача права на отримання з державного бюджету відшкодування ПДВ.
Суд відхиляє як необґрунтовані, доводи відповідача щодо порушення позивачем вимог п.14.1.18 ст.14, абзацу «а» п.200.4 ст.200, ст.180 ПК України у зв'язку з відсутністю факту надмірної сплати податку на додану вартість до бюджету виробником (імпортером») та факт сплати ПДВ отримувачами товарів їх постачальникам, а також взаємодія контрагентів позивача (ТОВ «Ексергія», ТОВ «Праміс», ПП ОСОБА_4, ТОВ «Прогрес Сталь» і ПП «Термодестиляція») з ризиковими контрагентами з урахуванням наведеного нижче.
За змістом Закону №168/97-ВР та ПК України підставою для отримання бюджетного відшкодування ПДВ є дані тільки податкової декларації за звітний період і не передбачають надання даних податкових декларацій контрагентів платника податків. Водночас, ні Закон №168/97-ВР, ні ПК України не ставлять у залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами його постачальників податку до бюджету. Питання від'ємного значення суми поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб.
Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Відповідно до вимог ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарської відповідальності учасника господарських відносин є вчинене таким суб'єктом господарське правопорушення. У силу частини другої зазначеної статті учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним ужито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. При цьому слід ураховувати, що елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками. Вважається, що застосування принципу вини як умови відповідальності пов'язане з необхідністю доведення порушення зобов'язання.
Судом не встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства під час формування від'ємного значення ПДВ в сумі 271978,0 грн., заявленого ним до бюджетного відшкодування в податковій декларації з ПДВ за січень 2011 року.
Крім того, судом враховується, що перевірками (довідка №1588/23-7/14152653 від 12.04.2011 року і акт №2740/23-7/14152653 від 15.04.2011 року) не зафіксовано та не доведено в судовому засіданні відповідачем, що контрагенти позивача (ТОВ «Ексергія», ТОВ «Праміс», ПП ОСОБА_4, ТОВ «Прогрес Сталь» і ПП «Термодестиляція») порушили вимоги Закону № 168/97-ВР в частині формування податкових зобов»язань з ПДВ за наслідками господарських операцій з позивачем та їх відображення в деклараціях з ПДВ.
Суд не бере до уваги твердження відповідача щодо порушення позивачем вимог п.1.8 ст.1 Закону №168/97-ВР і п.14.1.18 ст.14 ПК України, оскільки зазначені норми дають загальне розуміння поняттю “бюджетне відшкодування”, безпосередньо не встановлюючи порядок визначення суми бюджетного відшкодування, а відсилають до інших норм цих нормативно-правових актів.
В той же час в судовому засіданні судом не встановлено та всупереч ч.2 ст.71 КАС України відповідачем не наведено жодного доказу порушення позивачем вимог п.7.1 ст.7 Закону №168/97-ВР та ст.200 ПК України, які встановлюють порядок визначення від'ємного значення ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню.
За змістом пп.7.7.5. п.7.7. ст. 7 Закону № 168/97-ВР протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.
Пунктами 200.12, 200.13 ст. 200 ПК України визначено, що орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.
Порядок відшкодування податку на додану вартість затверджений спільним наказом Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 20.12.2010р. № 960/495, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.12. 2010 р. за N 1387/18682, пунктом 2 якого передбачено, що податкові органи надають органам Державного казначейства України висновки про суми відшкодування податку на додану вартість та Реєстр висновків про суми відшкодування податку на додану.
Оскільки відповідачем не був направлений висновок до головного управління Державного казначейства України з визначенням суми бюджетного відшкодування, то відповідно не було здійснено і саме відшкодування.
В силу п.200.17 ст. 200 ПК України, джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.
Положеннями ст.200 ПК України визначено, що відшкодування сум ПДВ здійснюється органами Державного казначейства України. Суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість.
Виходячи із змісту підпунктів 7.7.5, 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, п. 2.1-2.4 Порядку відшкодування податку на додану вартість (що діяли на момент звернення позивача до суду за захистом порушеного права) та ст. 200 Податкового кодексу України право на відшкодування податку на додану вартість є матеріальним правом позивача, захист якого гарантовано частиною першою ст.1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини та основних свобод, яка набрала чинності для України 11.09.97р. і відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства.
Неправомірне позбавлення бюджетного відшкодування податку на додану вартість порушило право власності позивача, зокрема право на законне сподівання мати можливість користуватися своєю власністю, отримати це відшкодування із бюджету при відсутності з його боку порушень цих законів.
За таких обставин позовні вимоги про стягнення з державного бюджету задекларованого бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 271978,0 грн. та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ в м.Хмельницькому № 0000622307 від 19.04.2011 року є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, відповідають вимогам чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню.
Враховуючи задоволення позову, згідно до ч.ч. 1, 3 ст.94 КАС України судові витрати, здійснені позивачем (держмито згідно до платіжного доручення № 440 від 10 травня 2011 року), присуджуються з Державного бюджету України.
Керуючись, Податковим кодексом України, Законом України «Про податок на додану вартість» та ст.ст. 11, 70, 71, 99, 158 - 163, 186, 254 КАС України, суд
Адміністративнй позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Хмельницькому № 0000622307 від 19.04.2011 року.
Стягнути з державного бюджету на користь закритого акціонерного товариства "Тесмо-М", код ЄДРПОУ 14152653, 271978,0 грн. бюджетного відшкодування податку на додану вартість.
Стягнути з державного бюджету на користь закритого акціонерного товариства "Тесмо-М", код ЄДРПОУ 14152653, судовий збір в сумі 2723,18 грн.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.
Повний текст постанови виготовлено 08 липня 2011 року
< чи набрала законної сили > < Дата набрання законної сили >
Суддя/підпис/О.К. Ковальчук
"Згідно з оригіналом" СуддяО.К. Ковальчук