Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
13 грудня 2011 р. № 2-а- 13888/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Єгупенко В.В.
за участю секретаря - Вождаєвої М.О.
за участю представників сторін:
представника позивача - Солонинки С.П.
представника відповідача - Клюєвої Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Садін Плюс"
до Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Харківської області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ,
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Садін Плюс" (далі- ТОВ "Садін Плюс"), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача, Харківської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області, в якому просить суд визнати протиправними і скасувати з моменту винесення податкове повідомлення-рішення від 27.04.2011 року № 0000010180, прийняте Харківською об'єднаною державною податковою інспекцією у Харківській області; визнати протиправними і скасувати з моменту винесення податкове повідомлення-рішення від 14.07.2011 року № 0000120180, прийняте Харківською об'єднаною державною податковою інспекцією у Харківській області.
В обґрунтування заявлених вимог позивач вказав наступне.
Позивач вважає, що Харківською об'єднаною державною податковою інспекцією у Харківській області не було дотримано вимог діючого законодавства України при проведенні перевірки, не було дотримано вимог податкового законодавства, висновки акту перевірки базуються на припущеннях і не підтверджуються об'єктивними даними.
В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи і вимоги поданого позову, просив суд ухвалити рішення про його задоволення.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив в їх задоволенні відмовити через безпідставність. Згідно наданих до суду письмових заперечень пояснив, що під час проведення перевірки та складанню акту перевірки фахівці відповідного податкового органу діяли згідно до вимог чинного податкового законодавства. За результатами перевірки, в акті були зафіксовані порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість», за що у відповідності до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» позивачу були визначені відповідні податкові зобов'язання.
Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та необхідність їх задоволенню, керуючись наступним.
Позивач, ТОВ "Садін Плюс", пройшов процедуру державної реєстрації, набув правового статусу суб'єкта господарювання. Як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) обліковується в ХОДПІ у Харківській області. Вказані обставини сторонами визнаються, а тому в силу ч. 3 ст. 72 КАС України не доказуються перед судом.
Судом встановлено, що Харківською об'єднаною державною податковою інспекцією у Харківській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Садін Плюс" з питань правомірності формування податкового кредиту за період з 01.12.2010 року по 31.01.2011 року по взаємовідносинам з ПП «Сканто» та правильності обчислення ПДВ за період з 01.12.2010 року по 31.01.2011 року.
Результати перевірки оформлені актом від 08.04.2011 року за № 684/180/35288465 (а.с. 7-18).
У відповідності до висновків акту перевірки Харківською об'єднаною державною податковою інспекцією у Харківській області були встановлені порушення позивачем: п.п.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 750 000,00 грн., у тому числі за грудень 2010р. - 750 000,00 грн.; п.198.1, п.198.2 ст.198 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 440 000,00 грн., у тому числі за січень 2011р. - 440 000,00 грн.; пп.7.4.1 та п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» із змінами та доповненнями та п.198.1, п.198.2 ст. 198 Податкового Кодексу України зменшено р.26 Декларації по ПДВ у січні 2011р. у сумі 825 914,0 грн.
За результатами перевірки та на підставі Акту перевірки від 08.04.2011 року за № 684/180/35288465 ХОДПІ у Харківській області 27.04.2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000010180/0, яким позивачу визначено суму завищення від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 1190000 грн. в тому числі за грудень 2010 року 175763,0 грн., за січень 2011 року -364086,0 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції відповідно за груднь 2010 року в розмірі 43940,75 грн. та за січень 2011 року- 91021,50 грн. (а.с. 19).
Судом встановлено, що позивач 12 травня 2011 року в порядку процедури адміністративного оскарження директором подав скаргу на вищевказане повідомлення-рішення до ДПА у Харківській області.
За результатами розгляду даної скарги ДПА у Харківській області було прийнято Рішення від 06 липня 2011 року № 2932/10/25-203 (а.с. 21-25). Вказаним Рішенням ДПА у Харківській області скасоване податкове повідомлення-рішення від 27 квітня 2011 року № 0000010180 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення, вчинені у грудні 2010 року у розмірі 43940,75 грн., в частині зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2010 року на суму 175 763,00 гривень, та в частині застосування штрафної санкції у загальному розмірі 134 961,25 гривень, а також збільшено розмір зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість за січень 2011 рік на 825914,00 гривень.
За результатами розгляду первинної скарги, Харківською ОДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення від 14 липня 2011 року № 0000120180, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Садін Плюс» (код ЄДРПОУ 35288465) зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за січень 2011 року на 1190000 гривень та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 1 грн. (а.с. 20).
05 серпня 2011 року директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Садін Плюс» було подано скаргу на Рішення за результати розгляду скарги до ДПА України. За результатами розгляду даної скарги Державною податковою службою України прийнято рішення про результати розгляду скарги від 30 вересня 2011 року № 2723/6/10-2115, яким скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення Харківської ОДПІ від 27.04.2011 року № 0000010180 без змін, з урахуванням рішення ДПА у Харківської області від 06.07.2011 року, прийнятого за розглядом первинної скарги (податкове повідомлення-рішення від 14.07.2011 року № 0000120180.
Таким чином, за результатами розгляду первинної скарги податковим органом скасоване податкове повідомлення рішення № 684/180/35288465 від 27.04.2011 року в частині нарахування податкового зобов'язання за грудень 2010 року та штрафних (фінансових) санкцій за грудень 2010 року і січень 2011 року, та залишено вказане рішення без змін в частині нарахування податкового зобов'язання за січень 2011 року на суму 364086,0 грн.
За приписами 60.6. ст. 60 Податкового кодексу України якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.
Між тим, без урахування приписів названої норми податкового законодавства, а також того, що податкове повідомлення рішення № 684/180/35288465 від 27.04.2011 року в частині нарахування податкового законодавства за січень 2011 року в сумі 364086,0 грн. не було відкликане в результаті адміністративного оскарження, контролюючим органом прийнято податкове повідомлення рішення не на суму збільшення податкового зобов'язання (825914,00грн.), прийнято нове рішення на загальну суму податкового зобов'язання (1190000,00), яка включає в себе суму за попереднім податковим повідомленням рішенням (364086,0) та суму збільшення податкового зобов'язання (825914,00грн.).
Таким чином, у Харківської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області не було законних підстав приймати нове податкове повідомлення-рішення від 14.07.2011 року № 0000120180 щодо нарахування податкового зобов'язання в частині 1190000,00 грн.
За таких обставин позовні вимоги в цій частині є законними та такими, що підлягають задоволенню.
Окрім того, з дослідженого в судовому засіданні акту перевірки ТОВ «Садін Плюс» встановлено, що фактичною підставою для відображення в акті порушень п.п.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.198.1, п.198.2 ст.198 Податкового Кодексу України, і прийнятих податкових повідомлень - рішень слугував, викладений в акті висновок відповідача про безпідставне включення до складу валових витрат платника податку його витрат за угодами з ПП «Сканто», які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, обумовлених правочинами, що призвело до завищення податкового кредиту по ПДВ та висновок відповідача про нікчемність угод, укладених позивачем з ПП «Сканто».
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірних правових актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне.
Підпунктом 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця видається податкова накладна, яка є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
Відповідно до частини другої 2 статті 3 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Частиною першою статті 9 зазначеного Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Враховуючи те, що господарські операції підтверджені належними бухгалтерськими документами та беручи до уваги той факт, що контрагент позивача під час здійснення спірних операцій був зареєстрований в установленому порядку, в тому числі, як платники ПДВ, суд вважає правомірним формування позивачем у перевіряємому періоді податкового кредиту з ПДВ від сум, сплачених у ціні товару по взаємовідносинам з ТОв «Компанія Істсервіс».
З приводу викладеного в акті судження суб'єкта владних повноважень про нікчемність спірного правочину суд відзначає наступне.
Правовідносини з приводу нікчемності правочинів визначені приписами ст.228 Цивільного кодексу України, зі змісту якої чітко і безумовно слідує, що законодавець з 01.01.2011р. виключив правочини, які були укладені з метою суперечною інтересам держави та суспільства, з кола нікчемних правочинів і відніс такі правочини до оспорюваних.
Відтак, з 01.01.2011р. повноваження на встановлення законності правочину, за яким платником податків було сформовано валові витрати обігу та виробництва або податковий кредит з ПДВ, зменшено суму отриманого в межах звітного податкового періоду доходу, належать до виключного прерогативи судових органів.
При цьому, в силу приписів п.6 розділу І та п.5.2 розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772; далі за текстом -Порядок №984) до набуття законної сили рішенням суду про визнання недійсним правочину, за яким платником податків було сформовано валові витрати обігу та виробництва або податковий кредит з ПДВ чи зменшено суму отриманого в межах звітного податкового періоду доходу, податковий орган не має правових підстав для відображення в акті перевірки судження про вчинення таким платником порушення податкового законодавства щодо правильності та повноти справляння податків за цим правочином.
Матеріали справи не містять доказів того, що укладений між позивачем та контрагентом у спірних правовідносинах договір в судовому порядку оспорювався, таких, що набули законної сили, рішень судів з приводу визнання зазначеного договору недійсними не має.
Окрім того, суд бере до уваги, що вчинення платником податків діяння по укладенню нікчемного правочину, тобто правочину, спрямованого на незаконне заволодіння майном держави або ухилення від сплати податків, утворює собою об'єктивну сторону складу злочину, що передбачений ст.191 або ст.212 Кримінального кодексу України.
Проте, відповідач не подав до суду жодних доказів прийняття компетентним суб'єктом права рішення про порушення кримінальної справи відносно посадових осіб позивача або за фактами діяльності платника податків, що викладені в акті, доказів наявності таких, що набули законної сили обвинувальних вироків.
Як вбачається зі змісту акту перевірки ТОВ «Садін Плюс», єдиним і достатнім доказом щодо порушення позивачем порядку та умов формування податкового кредиту слугували висновки акту перевірки контрагента ПП «Сканто» з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на прибуток за період з 21.12.2009 року по 31.12.2010 року, з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість за період з 21.12.2009 року по 31.01.2011 року.
Між тим, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.04.2011р. по справі №2а- 2951/11/2070 визнані протиправними дії Харківської об'єднаної державної податкової інспекції щодо проведення документальної невиїзної перевірки ПП «СКАНТО» (код ЄДРПОУ 36875101), за наслідками якої складено Акт Харківської ОДПІ про результати перевірки ПП «СКАНТО» №385/234/36875 101 від 17.03.2011р., та дії щодо викладення в цьому акті висновків щодо неможливості реального здійснення фінансово- господарських операцій, порушення вимог законів в момент вчинення правочинів, відсутності об'єктів, що підпадають під визначення, встановлені в Законі України «Про податок на додану вартість» та Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств» (а.с. 108-111).
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2011р. постанову Харківського окружного адміністративного суду в частині визнання протиправними дії Харківської об'єднаної державної податкової інспекції щодо проведення документальної невиїзної перевірки ПП «СКАНТО» (код ЄДРПОУ 36875101) за наслідками якої було складено акт Харківської ОДПІ про перевірку ПП «СКАНТО» №385/234/36875101 від 17.03.2011р., залишено без змін (а.с. 112-115).
При цьому колегією Харківського апеляційного адміністративного суду в тексті Постанови зазначено, що враховуючи незаконність проведення перевірки, не потребують оцінки господарські операції позивача, та висновки акту перевірки, які до того ж є думкою перевіряючих, викладеною в акті. Дії щодо складання акту перевірки є останньою стадією проведення перевірки - її документальним оформленням. Дії ХОДПІ щодо проведення документальної невиїзної перевірки ПП «СКАНТО» щодо складання акту №385/234/36875101 від 17 березня 2011 року визнанні протиправними, тому вимоги щодо визнання протиправними окремих дій вчинених в ході перевірки в т.ч. по складанню акту перевірки є зайвими. Визнання недійсним дій по проведенню перевірки (перша позовна вимога позову) охоплює всі дії, вчинені в ході перевірки, в тому числі і дії по складанню акту перевірки. Відповідно визнання конкретної дії в ході перевірки в т.ч. складання акту перевірки, протиправним буде фактично повторним визнанням відповідної дії протиправною. "
Постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2011р. набрала законної сили з моменту її проголошення.
За приписами ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відтак, суд приймає, як встановлений факт, незаконність проведеної перевірки контрагента позивача.
Таким чином, акт Харківської ОДПІ від 17.03.2011р. № 385/234/36875101 був складений в результаті дій Харківської ОДПІ, що визнані судом протиправними, тому цей акт Харківської ОДПІ не може вважатися законним, а висновки, зазначені в ньому, не можуть бути використані як підстава для висновків про порушення TOB «Садін Плюс» вимог податкового законодавства.
Аналізуючи положення ст.ст. 54, 58, 76, 86 Податкового кодексу України, Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772; далі за текстом -Порядок №984), Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків (затверджено наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010р. №985, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.12.2010р. за №1440/18735; далі за текстом -Порядок №985), колегія суддів відзначає, що специфіка правових актів індивідуальної дії, які ухвалюються органами податкової служби у формі податкових повідомлень -рішень з приводу самостійного визначення грошових зобов'язань платників податків, полягає у тому, що фактичні підстави для ухвалення цих актів містяться в документальних результатах контролю за діяльністю платника податків (матеріалах перевірки), а правові підстави та владні приписи - безпосередньо в самих податкових повідомленнях - рішеннях.
Між тим, в акті перевірки суб'єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірними правочинами, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача з контрагентом, про несумість предмету спірного правочину з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих робіт, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про нікчемність правочину або невідповідності закону вчинених за ним господарських операцій.
Слід відзначити, що окрім порушень, допущених контрагентом позивача, контролюючий орган не посилається на будь-які порушення допущені позивачем, що не може бути підставою для відповідальності ТОВ «Садін Плюс».
Висновок про те, що платник не несе відповідальності за порушення, допущені його контрагентом узгоджується з практикою Європейського Суду (Рішення Європейського Суду від 22 січня 2009 року у справі «Булвес» АД проти Болгарії (заява № 3991/03), відповідно до п. 714 якого, визначено, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.
Вдповідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.
В даному випадку відповідач не надав належних доказів правомірності висновків акту перевірки та винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, оскільки, як вбачається з наявних письмових доказів факт вказаних порушень позивачем вимог податкового законодавства не знайшов свого підтвердження при судовому розгляді справи.
Так, перевіривши оскаржувані в даній справі рішення відповідача, з огляду на наведену норму, суд дійшов до висновку, що відповідачем при прийнятті податкового повідомлення-рішення, яке оскаржується, було невірно застосовано норми чинного законодавства при неповному та неправильному встановленні всіх дійсних обставин справи, в зв'язку з чим вони підлягають скасуванню.
На підставі викладеного, та керуючись ст. 19 Конституції України, Законом України "Про податок на додану вартість", Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", ст.ст. 160,161,162,163 КАС України суд -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Садін Плюс" до Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Харківської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 27.04.2011 року № 0000010180 прийняте Харківською об'єднаною Державною податковою інспекцією Харківської області.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 14.07.2011 року № 0000120180 прийняте Харківською об'єднаною Державною податковою інспекцією Харківської області.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Садін Плюс" (іден. код 35288465) сплачене державне мито у розмірі 3.40 грн. (три грн. 40 коп.).
Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлено 19 грудня 2011 року.
< Сума задоволення > < Текст >
Суддя Єгупенко В.В.