28 грудня 2011 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних та адміністративних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:
головуючого судді - Ковалевича С.П.
суддів: Ковальчук Н.М., Собіни І.М.
секретар судового засідання -Сеньків Т.Б.
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства „Агропромтранс” приватного підприємства „Трансагропром” на рішення Рівненського районного суду від 21 вересня 2011 року в справі за позовом Дочірнього підприємства „Агропромтранс” приватного підприємства „Трансагропром” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства „Агропромтранс”, ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів оренди.
Перевіривши докази та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
Рішенням Рівненського районного суду від 21 вересня 2011 року відмовлено ДП „Агропромтранс” ПП „Трансагропром” в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором оренди.
Зустрічний позов ОСОБА_1 до ДП „Агропромтранс”, ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів оренди задоволено частково.
Визнано недійсним договір оренди від 01 лютого 2006 року, укладеного між ОСОБА_1, та ДП „Агропромтранс” в особі директора ОСОБА_2 про оренду не житлового приміщення, складу запчастин, сідальних лавок до вантажних автомобілів.
В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Вважаючи дане рішення незаконним та необґрунтованим, ДП„Агропромтранс” ПП „Трансагропром” подало на нього апеляційну скаргу.
Вказує, що договір оренди від 01 лютого 2006 року був вчинений в належній формі відповідно до положень ст. ст. 205-209 ЦК України.
Посилання ОСОБА_1 на те, що даний договір підписаний особою, яка не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності, не заслуговують на увагу, оскільки такий договір зі сторони юридичної особи підписаний директором.
Судом не встановлено, в чому саме полягало порушення прав ОСОБА_1 при підписанні спірного договору оренди та не встановлено факту обману ОСОБА_1
Щодо висновків суду про те, що внаслідок невнесення відомостей про зміну органу керівництва підприємства до державного реєстру юридичних осіб спірний договір є недійсним на підставі ст. 17 та ч. 3 ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”, то такий висновок є помилковим. Судом не враховано, що абзац 10 ст. 17 вказаного Закону щодо відомостей про органи управління юридичних осіб, які представляють її у відносинах із третіми особами, набрав чинності лише з 01 січня 2007 року, тобто після укладення спірного договору.
Вказує, що судом зроблено неправомірний висновок про наявність правових підстав для визнання договору оренди від 01 лютого 2006 року недійсним, оскільки не враховано специфічну природу договірних відносин оренди та не досліджено всіх обставин справи, що мають суттєве значення для правильного вирішення даного спору.
Посилаючись на викладені обставини, просить скасувати оскаржуване судове рішення а ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог ДП „Агропромтранс”, а в зустрічному позові ОСОБА_1 відмовити.
ОСОБА_1 та його представник в судове засідання апеляційного суду повторно не явилися хоча були судом належним чином повідомлені про день та час розгляду справи, про що в справі є належні докази.
Їх неявку колегія суддів розцінює як без поважних причин, а тому вважає за можливе розгляну справу у їх відсутність.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Постановлюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ДП „Агропромтранс” та задовольняючи вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що ці договори були підписані від імені ДП „Агропромтранс” ОСОБА_3, однак він належним чином не був призначений на цю посаду, а отже і не мав права їх підписувати та скріплювати печаткою підприємства.
Проте такі висновки суду не відповідають дійсним обставинам по справі та вимогам закону, а тому таке рішення, відповідно до правил ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з постановленням нового рішення.
Матеріалами справи встановлено, що 01.02.2006р. між ДП „Агропромтранс” та ОСОБА_1 було укладено договір оренди нежитлового приміщення по вул. Білій,83 в м. Рівне строком та на п”ять місяців, тобто до 31.07.2006р..
Від імені ДП „Агропромтранс” договір підписав його директор ОСОБА_2 та скріпив печаткою цього підприємства.
Посилання ОСОБА_1 в зустрічній позовній заяві про те, що ОСОБА_2, директором цього підприємства належним чином не призначався, а отже не мав повноважень його підписувати не заслуговують на увагу. Відповідно до п. 3.2 Статуту ДП „Агропромтранс” виключною компетенцією засновника ДП „Агропромтранс”, яким є ПП „Трансагропром” є призначення та звільнення директора дочірнього підприємства. Відповідно до таких правил ОСОБА_2 був призначений директором ДП рішенням власника від 30.11.2005р. ( а.с. 165, 188).
За наведених обставин у задоволенні вимог ОСОБА_1 про визнання такого договору недійсним немає законних підстав.
За цих підстав немає законних підстав і для визнання договору оренди спірного приміщення від 17.09.2003р. недійсним. Крім того цей договір сторонами виконаний і строк його дії закінчився іще в 2003р.
Вимоги ДП „Агорпромтранс” про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором оренди від 01.02.2006р. підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до п. 3.1 вказаного договору орендар щомісячно сплачує Орендодавцю орендну плату в розмірі по 500 грн. в місяць.
З банківських довідок вбачається, що ОСОБА_1 сплатив на рахунок підприємства в лютому 2006р. 350 грн. та в квітні 2006р. 300 грн. орендної плати, а всього 650 грн., хоча представники ДП „Агропромтранс” в судовому засіданні погоджуються з тим, що ОСОБА_1 фактично сплатив не 650 грн. , а 1000 грн.
Заборгованість за користування орендним приміщенням протягом п”яти місяців відповідно становить 1500 грн. (2500-1000 = 1500).
Твердження ОСОБА_1 про те, що іншу суму орендної плати він сплачував особисто ОСОБА_2 не заслуговують на увагу, оскільки належними та достатніми доказами не доведені. ОСОБА_2 заперечує отримання таких коштів і стверджує, що ОСОБА_1 було відомо про сплату орендної плати саме на рахунок підприємства.
Не заслуговують на увагу і твердження ОСОБА_1 про те, що він користувався орендним приміщення лише до квітня місяця 2006р., оскільки акту передачі орендованого майна між сторонами не складалося і договір оренди у встановленому порядку він не розривав.
Відповідно до п. 5.4. договору оренди, при затримці сплати орендної плати більше ніж на 30 днів, Орендар сплачує Орендодавцеві штраф в розмірі 100% від несплаченої суми. Відповідно до цих умов з ОСОБА_1 підлягають стягненню 1500 грн. штрафу.
Крім того з ОСОБА_1 відповідно до п. 5.2. договору підлягає стягненню штраф в розмірі 10000 грн. за не передачу орендованого майна, 2016 вартості 18 штук сідельних лавок, які він отримав по акту прийому передачі від 01.02.2006р. і підприємству не повернув та 1133грн. неустойки за користування орендованим майном після закінчення строку дії договору оренди, яке те передбачене ч.2 ст. 785 ЦК України ( а.ч. 7, 171)
Що стосується вимог ДП „Агропромтранс” про стягнення з ОСОБА_1 26400 грн. збитків у зв”язку з розірванням договору оренди з іншим орендарем, то ці вимоги не підлягають задоволенню через їх необгрунтованість та недоведеність. ДП „Агропромтранс” не надало достатніх та переконливих доказів того, що вини не могли створити умови для під”їзду автомобілів ВАТ Млинівський „Райагрохім” до орендованих ними приміщень, та що ці приміщення не використовувалися і не могли використовуватися іншими підприємствами.
Враховуючи викладені обставини на користь ДП „Агропромтранс” на підставі ст. 611, 623 ЦК України підлягають стягненню з ОСОБА_1, як винної особи у зв”язку з неналежним виконання зобов”язань по договору оренди 16149 грн.
Керуючись ст. ст. 303, 313,316 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства „Агропромтранс” приватного підприємства „Трансагропром” задовольнити частково.
Рішення Рівненського районного суду від 21 вересня 2011 року скасувати.
Позовні вимоги ДП „Агропромтранс” до ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ДП „Агропромтранс” 16149 (шістнадцять тис. сто сорок дев”ять) грн. заборгованості за договором оренди.
В решті вимог ДП „Агропромтранс” відмовити за їх безпідставністю.
В задоволенні позовних вимоги ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства „Агропромтранс”, ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів оренди відмовити.
Рішення суду набирає законної сили з моменту його проголошення.
Сторони по справі мають право оскаржити рішення апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий Судді: