Апеляційний суд Рівненської області
27 грудня 2011 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення апеляційного суду Рівненської області в складі:
головуючого: Іващука В.Я.,
суддів: Баглика С.П., Матюхи Ю.В.,
з участю прокурора Іванціва Р.М.,
засудженого: ОСОБА_1,
захисника ОСОБА_2
розглянула 27 грудня кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Рівненського районного суду від 19 березня 2010 року.
Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Рожище Волинської області, українець, громадянин України, освіта середня, непрацюючий, неодружений, житель АДРЕСА_1, судимості не має,
- засуджений за ч. 1 ст. 115 КК України на дванадцять років позбавлення волі; за ч. 1 ст. 185 КК України на два роки позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України остаточне покарання призначено шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - дванадцять років позбавлення волі
.
Судом вирішено питання стосовно речових доказів.
ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за те, що 30 березня 2007 року біля 21 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, на ґрунті особистих неприязних відносин в приміщенні котельні Клеванського РСТ в АДРЕСА_2, вчинив умисне вбивство ОСОБА_3, шляхом нанесення ударів обухом сокири по голові, руками та ногами по тілу.
Після вчинення вбивства ОСОБА_1 викрав мобільний телефон марки "Сіменс СФ 62", який належав ОСОБА_3
В поданій на вирок суду апеляції засуджений ОСОБА_1 зазначає, що вирок суду першої інстанції є однобічним та не обґрунтованим, не відповідає фактичним обставинам справи, винесений з порушенням норм кримінального законодавства.
Вважає, що його дій кваліфіковані невірно, суд належним чином не дослідив всі обставини справи. Зазначає, що суд першої інстанції залишив без задоволення заперечення на розбіжності в протоколі судового засідання. Просить вирок суду першої інстанції скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд через істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, а саме порушення права на захист засудженого.
На вирок суду подавалась апеляція прокурора, який брав участь у розгляді справи судом, яка відкликана ним листом № 2046 вих.10 від 13.08.10р. відповідно до вимог ст.355 КІЖ України.
Заслухавши доповідача, пояснення засудженого, який просив суд апеляційної інстанції змінити та пом'якшити обране йому покарання, оскільки він розкаявся у вчиненому, фактично відбув майже п'ять років позбавлення волі, клопотання захисника про пом'якшення ОСОБА_1 покарання, оскільки він визнав свою вину та щиро розкаявся у вчиненому злочині, думку прокурора, про залишення вироку суду без зміни, а апеляції без задоволення, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого ОСОБА_1 не підлягає до задоволення.
Як вбачається з матеріалів справи, висновок суду про винність засудженого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину грунтується на зібраних у встановленому порядку доказах, яким судом дана повна та всебічна оцінка. Кваліфікація дій засудженого за ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 185 КК України є вірною. Сам засуджений в ході досудового слідства під час допиту як в якості підозрюваного , так і в якості обвинуваченого, з участю захисника, визнавав себе винним у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_3 та викраденні в останнього мобільного телефону. Зокрема, засуджений зазначав, що під час сварки з потерпілим пхнув його в груди і останній впав на ліжко, після чого ОСОБА_1 наніс йому обухом сокири декілька ударів по голові. / т.1 а.с. 138-139, 154 /.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ствердили, що 30 березня 2007 року ОСОБА_3 був на роботі. Зокрема, разом із ОСОБА_5 працював в с.Сморжів, а після роботи поїхав в смт.Клевань. В той день, в період з 18 по 19 год., він бачив його в кафе "Сотка", із ним був якийсь чоловік.
Той факт, що 30 березня 2007 року ОСОБА_3 був в кафе "Сотка" разом із ОСОБА_1 та розраховувався за придбане спиртне, ствердила в судовому засіданні свідок ОСОБА_6, яка працювала на той час в кафе.
Із показань свідка ОСОБА_7, даних в суді вбачається, що 31 березня 2007 року ОСОБА_1 приїжджав до них додому в с.Заріччя Володимир-Волинського району, у нього був мобільний телефон "Сіменс".
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 182 від 31.03.2010 року на тілі ОСОБА_3 виявлено забійну рану лобної та вискової ділянок голови з крововиливами, перелом кісток черепа, крововиливи під оболонку мозку, рана мочки лівої вушної раковини, садна та синці на тілі. Дані ушкодження кісток черепа носять ознаки тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя і виникли вини не менше як від двох травматичних дій. Смерть ОСОБА_3 настала від відкритої черепно-мозкової травми - перелому кісток черепа з пошкодженням речовини мозку - через декілька хвилин після її отримання, (т.1 а.с.81-82).
Доводи засудженого ОСОБА_1 в апеляції про відсутність у нього умислу на вчинення вбивства ОСОБА_3 не заслуговують на увагу.
Наносячи удари потерпілому в життєво-важливі органи, засуджений усвідомлював, що своїми діями він заподіює смерть потерпілому і бажав її настання. Характер нанесення тілесних ушкоджень потерпілому, їх локалізація та кількість свідчать про вчинення засудженим умисного вбивства.
Не заслуговують на увагу доводи апеляції щодо застосування до засудженого недозволених методів слідства.
Відповідно до постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 24.09.2009 року під час затримання ОСОБА_1 до нього не застосовувались недозволені методи ведення слідства, а явка з повинно написана ним власноручно. Згідно акту судово-медичного обстеження №1363 від 12.07.2007 р. ознак тілесних ушкоджень та їх наслідків на тілі ОСОБА_1 не виявлено.(т.1а.с.149) Із матеріалів справи вбачається, що в ході досудового слідства ОСОБА_1 з моменту затримання, тобто з 12.06.2007 року, з метою реалізації його права на захист був призначений захисником адвокат ОСОБА_8 (т.1 а.с.137), який був присутнім при допиті ОСОБА_1 в якості підозрюваного та обвинуваченого. 10.09.2007 року під час розгляду справи судом задоволено заяву ОСОБА_1 про захист своїх інтересів самостійно.(т. 1 а.с.208). 25 жовтня 2007 року Рівненським районним судом винесена постанова про призначення ОСОБА_1 захисника через Рівненське обласне відділення спілки адвокатів, (т.1 а.с.242). Захисником інтересів ОСОБА_1 був призначений адвокат ОСОБА_9
За таких обставин, покликання засудженого ОСОБА_1 в апеляції щодо порушення його права на захист є безпідставне і спростовується матеріалами справи.
Не заслуговують на увагу доводи апелянта про порушення органами досудового слідства та судом вимог кримінального та кримінально-процесуального законодавства при розгляді справи.
Крім того, під час апеляційного розгляду справи, засуджений пояснив, що він вину свою у вчиненому визнає та просив пом'якшити обране йому покарання.
Що стосується міри покарання, то при її призначенні суд першої інстанції врахував характер та ступінь суспільної небезпеки вчинених злочинів, зокрема, що один із злочинів, який входить у сукупність є особливо тяжким, дані про особу засудженого, обставини що пом'якшують та обтяжують покарання.
Підстав для зміни чи скасування вироку суду колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів,-
ухвалила:
Вирок Рівненського районного суду від 19 березня 2010 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляцію засудженого ОСОБА_1 - без задоволення.
Головуючий: ПІДПИС
Судді: ДВА ПІДПИСИ