26 грудня 2011 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі :
головуючого судді - Оніпко О.В.,
суддів Буцяка З.І., Григоренка М.П.
секретар Коробчук А.М.,
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 20 жовтня 2011 року в справі за позовом ОСОБА_1 до управління культури і туризму виконавчого комітету Рівненської міської ради про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення з роботи, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, матеріальної та моральної шкоди.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
Рішенням Рівненського міського суду від 20.10.2011р. в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
В поданій на рішення апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує, що висновки суду не відповідають обставинам справи та судом порушено норми матеріального та процесуального права. Доводить, що суд не взяв до уваги рішення Конституційного Суду України від 9 липня 1998 року справа № 12-рп/98, де п.5.передбачено, що контракт як особлива форма трудового договору повинен спрямовуватися на створення умов для виявлення ініціативності та самостійності працівника, враховуючи його індивідуальні здібності й професійні навички, його правову і соціальну захищеність. Умови контракту, які погіршують становище працівника порівняно з чинним законодавством, угодами і колективним договором, вважаються недійсними (ст. 9 КЗпП УКраїни) .
Вказує, що в порушення ч.3 ст.21 КЗпП, не було досягнуто угоди між сторонами, щодо приведення змісту контракту до норм законодавства, а саме суперечність терміну контракту строком на 4 місяці вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 19.03.1994 року № 170, та №203 від 19.03.1993 року, де встановлено, що контрактом передбачається строк його дії (від 1-5 років). Вказаний факт визнає і сам відповідач в запереченнях. Законом України "Про культуру" ст.21 передбачено укладення трудового договору (контракту) з керівниками заклади культури , але без обов'язкового строкового терміну та в межах ст. 9 КЗпП України. Судом не вірно застосовано ст. 9 КЗпП, оскільки відповідач в своїх наказах про його попередження про зміну істотних умов праці зазначав, що істотною умовою праці, яка буде змінюватись є саме термін дії контракту - 4 місяці. В порушення вимог ст. 32 КЗпП, відповідачем не доведені, а судом не досліджені які зміни в організації виробництва і праці були змінені, які колишні істотні умови праці не можна було зберегти та яка необхідність чотирьохмісячного строку в контракті.
На вимогу суду відповідачем так і не був наданий наказ щодо повноважень відповідача, як виконуючого обов'язки начальника управління культури і туризму Рівненського міськвиконкому.
Судом не були взяті до уваги методичні роз'яснення від 20 вересня 2011 року за № 648/11/15-11 Міністра Культури України, зокрема, п.3 , яким надані роз'яснення щодо укладення трудового договору у формі контракту з керівниками позашкільних навчальних закладів.
Справа № 22-2132-2011 р. Головуючий у 1 інстанції : Доля В.А.
Доповідач : Оніпко О.В.
Судом не надано оцінки тому факту, що відповідач визнав та не заперечував, що звільнення 1.09. 2011року відбулося внаслідок його неправомірних дій, що є підставою для відшкодування моральної шкоди. Просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду 1-ї інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді 1-ї інстанції, колегія суддів приходить до висновку про її часткове задоволення та часткове скасування рішення суду 1-ї інстанції з ухваленням нового рішення у справі, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що позивач працював на посаді директора дитячої музичної школи № 1 ім. М. Лисенка на підставі наказу начальника відділу культури виконкому Рівненської міської ради від 3.07.2002 р. за № 18-к ( а.с. 8).
Наказом заступника начальника управління культури і туризму від 20.09.2011 р. за № 39/к його було звільнено із займаної посади з 20.09.2011 р. у зв”язку з відмовою від продовження роботи у зв”язку із зміною істотних умов праці ( укладанням контракту ) за п. 6 ст. 36 КЗпП України.
Як встановлено судом, на підставі розпорядження міського голови від 21.02.2011 р. за № 140-р ( а.с. 9), 22.02.2011 р. заступником начальника управління культури і туризму було видано наказ за № 31/осн. „Про попередження керівників закладів культури міста, підпорядкованих управлінню культури і туризму Рівненського міськвиконкому, про зміну істотних умов праці „ (укладання контракту ) на підставі ст. 21 Закону України „ Про культуру” ( а.с. 10).
Наказом заступника начальника управління культури і туризму Рівненського міськвиконкому від 19.05.2011 р. № 15/к було попереджено позивача про зміну істотних умов праці з 15.08.2011 р. -укладання з ним контракту строком до 1 грудня 2011 р. , з яким ОСОБА_1 був ознайомлений 20.05.2011 р. ( а.с. 11, 12-16).
Згідно зі ст. 21 Закону України „ Про культуру” N 2778-VI від 14.12.2010 р., керівники закладів культури призначаються на посаду шляхом укладання з ними трудового договору (контракту). Укладення контракту регулюється виключно законами України.
Формування кадрового складу (художнього та артистичного, крім технічного персоналу) закладів культури здійснюється на конкурсній основі. За результатами конкурсу укладається трудовий договір у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Перелік посад керівників структурних підрозділів, фахівців, працівників, які забезпечують і безпосередньо виконують творчі функції, визначається Кабінетом Міністрів України.
Як вбачається з п.1.1 розділу 1 Статуту Рівненської дитячої музичної шкоди № 1 ім. М. Лисенка ( нова редакція) ( а.с. 84-99), , початкового спеціалізованого мистецького навчального закладу , вона є комунальним закладом Рівненської міської ради. Засновником ( власником) шкоди є територіальна громада м. Рівне в особі Рівненської міської ради ( п.1.7 ).
Згідно з п. 1.3 Статуту, школа має статус державного закладу освіти ( Положення про початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади від 06.08.2001 р. № 523).
Вказане Положення про початковий спеціалізований мистецький навчальний заклад (школу естетичного виховання) було затверджено відповідно до Законів України „ Про освіту”, „Про позашкільну освіту”, Положення про позашкільний заклад освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 р. № 433, із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства культури і туризму № 331 від 23.05.2006 р.
У відповідності до п.1.2 Положення, початковий спеціалізований мистецький навчальний заклад ( школа естетичного виховання) заснований на державній та комунальній формах власності, має статус державного закладу освіти.
У відповідності до вимог ст. 21 КЗпП України, постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 р., рішення Конституційного суду України від 9.0-7.1998 р. № 12-рп/98 , контракт є особливою формою трудового договору і укладається він, коли його застосування відповідає законодавству .
Власник або уповноважений ним орган може вимагати від працівника , який працює за трудовим договором, укладення контракту тільки у тому разі, коли він відноситься до категорії працівників, які згідно з законодавством працюють за контрактом. Порушення цих вимог може бути підставою для визнання відповідно до ст. 9 КЗпП України недійсними умов праці за контрактом, які погіршують становище порівняно з законодавством України.
Контракт як особлива форма трудового договору повинен спрямовуватися на створення умов для виявлення ініціативності та самостійності працівника, враховуючи його індивідуальні здібності й професійні навички, його правову і соціальну захищеність.
Умови контракту, які погіршують становище працівника порівняно з чинним законодавством, угодами і колективним договором, вважаються недійсними.
У обгрунтування своїх заперечень, поданих на позов ОСОБА_1 (а.с. 62-64), відповідач посилається на Положення про застосування контрактної форми трудового договору з керівником підприємства, що є у державній власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.1993 р. за № 203 .
Однак, у відповідності до вимог вказаного Положення про порядок укладання контракту з керівником підприємства, що є у державній власності, при найманні на роботу, зокрема, згідно з п. 1- 3 розділу 1 „ Загальні положення”, наймання на роботу керівника підприємства, що є у державній власності, здійснюється шляхом укладання з ним контракту, який може бути укладений на термін від 1 до 5 років.
Тобто, зазначені обставини не стосуються випадку, коли позивач був прийнятий на роботу по безстроковому трудовому договору, і укладання контракту з ним на той час законом передбачено не було.
Окрім того, згідно з поясненнями позивача в судовому засіданні, він не стільки заперечував сам факт укладання контракту , як заперечував його умову , а саме -строк його дії -з 15.08.2011 р. до 1.12.2011 р.
Представник виконкому Рівненської міської ради пояснив суду, що встановлення такого строку у контракті обґрунтовувалось необізнаністю роботодавця щодо розміру бюджету, який буде затверджений на наступний бюджетний рік, однак, разом з тим він підтвердив, що після звільнення ОСОБА_1 з роботи з 20.09.2011 р., на посаду директора шляхом укладання контракту, була прийнята інша особа , з терміном дії контракту -до закінчення навчального року.
У відповідності до розділу 3 методичних роз”яснень у сфері культури та позашкільної освіти Міністерства культури України від 20.09.2011 р. за № 648 / 11/15-11 (а.с. 36 -39 ) , з керівниками позашкільних навчальних закладів загальнодержавної форми власності передбачено укладання контрактів лише при призначенні на посаду, тобто, при оформленні трудових відносин, а не після їх виникнення. Контрактна форма трудового договору з керівниками позашкільних навчальних закладів комунальної форми власності законом не передбачена.
Таким чином, у відповідача не було підстав вимагати від позивача укласти з ним контракт , а тому звільнення ОСОБА_1 на підставі п. 6 ст. 36 КЗпП України у зв”язку з відмовою останнього продовжувати роботу у зв”язку із зміною істотних умов праці ( укладання контракту) -є незаконним.
Окрім того, відповідно до п. 25 посадової інтрукції заступника начальника управління культури і туризму Рівненського міськвиконкому, ( а.с. 82), останній на час відсутності начальника управління виконує його обов"язки .
В судовому засіданні апеляційної інстанції представники відповідача пояснили, що в управлінні культури і туризму є два заступники начальника, однак у матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо покладення обов"язків начальника управління саме на заступника начальника ОСОБА_2, який підписав наказ про звільнення позивача з роботи.
У зв”язку з наведеним, наказ від 20.09.2011 р. за № 39/к про звільнення позивача за п.6 ст. 36 КЗпП України підлягає скасуванню, а позивач - поновленню на роботі на посаді директора дитячої музичної школи № 1 ім. М. Лисенка з 20 вересня 2011 р.
Відповідно, в порядку вимог ст. 237-1 КЗпП УКраїни, підлягають до часткового задоволення і позовні вимоги ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди , заподіяної йому відповідачем незаконним звільненням .
Враховуючи характер правовідносин, що склалися між сторонами, протиправність дій відповідача, моральні страждання позивача, втрату ним нормальних життєвих зв”язків, що вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя, час та зусилля останнього , витрачені на відновлення свого порушеного трудового права, виходячи із засад розумності та справедливості, колегія суддів визначає розмір такої шкоди у сумі 1500 грн.
Однак, позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу до задоволення не підлягають, оскільки останній перебував у трудових відносинах з дитячою музичною школою, яка , згідно з п. 1. 8. Статуту є юридичною особою, і до якої він з позовом не звертався.
Є безпідставними і позовні вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення з відповідача матеріальної шкоди у розмірі 531, 03 грн. , оскільки ним не надано суду доказів щодо причинного зв"язку між настанням шкоди та неправомірними діями відповідача, пов"язаними з його звільненням.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313-314, 316 ЦПК України, ст.ст. 21, п. 1 ч. 1 ст. 23, п. 6 ст. 36, 233 ч. 1 ст. 235 , 237-1 КЗпП України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -задовольнити частково.
Рішення Рівненського міського суду від 20 жовтня 2011 року -частково скасувати.
Позов ОСОБА_1 до управління культури та туризму виконавчого комітету Рівненської міської ради, про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, матеріальної шкоди в сумі 531 ,03 грн. та моральної шкоди у розмірі 10 000 грн. -задовольнити частково.
Визнати незаконним та скасувати наказ заступника начальника управління культури і туризму від 20.09.2011 р. за № 39/к про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади з 20.09.2011 р. у зв”язку з відмовою від продовження роботи у зв”язку із зміною істотних умов праці ( укладанням контракту ) за п. 6 ст. 36 КЗпП України.
Поновити ОСОБА_1 на посаді директора дитячої музичної школи № 1 ім. М. Лисенка з 20 вересня 2011 р.
Стягнути з управління культури та туризму виконавчого комітету Рівненської міської ради на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 1500 грн. В решті в позові відмовити.
В решті рішення залишити без зміни.
Стягнути з управління культури та туризму виконавчого комітету Рівненської міської ради в доход держави судовий збір у розмірі 282 грн. 30 коп.
Рішення набирає законної сили негайно і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий Судді