Апеляційний суд Рівненської області
20 грудня 2011 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Рівненської області в складі :
Головуючого -судді Збитковської Т.І.
Суддів -Міщенко О.А, Матюхи Ю.В.
За участю прокурора -Іванціва М.Р.
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у попередньому розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Рівненського районного суду від 13 вересня 2011 року.
Цією постановою кримінальна справа про обвинувачення ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 187 КК України в порядку ст. 246 КПК України повернута прокурору Рівненського району для проведення додаткового розслідування у зв”язку із суттєвим порушенням досудовим слідством вимог КПК України, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду.
Згідно постанови суду, підставою повернення справи прокурору для усунення допущених порушень вимог КПК стало невиконання органом досудового слідства вимог ст. ст. 217 - 221 КПК України про ознайомлення з матеріалами справи та вирішення заявлених клопотань, порушення прав осіб, які подали цивільні позови, та невиконання вимог постанов суду від 7 грудня 2009 і 23 березня 2011 року.
В поданій апеляції прокурор, який брав участь у попередньому розгляді справи судом першої інстанції, доводить, що суттєвих порушень вимог КПК України, які б могли бути підставою для повернення справи прокурору при її перевірці з обвинувальним висновком та при направленні справи до суду, прокурором не допущено, а тому просить скасувати постанову суду, як незаконну, з направленням справи на новий судовий розгляд із стадії попереднього.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи прокурора на підтримання апеляції, перевіривши матеріали справи й обговоривши викладене в апеляції прокурора, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 246 КПК України при попередньому розгляді суддя вправі повернути справу на додаткове розслідування, якщо під час порушення справи, провадження дізнання або досудового слідства були допущені такі порушення вимог цього Кодексу, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду.
За роз”ясненнями постанов Пленуму Верховного Суду України № 2 від 11.02.2005 року „ Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування”, та Пленуму Верховного Суду України № 6 від 30 травня 2008 року / з послідуючими змінами/„Про практику застосування кримінально-процесуального законодавства при попередньому розгляді кримінальних справ в судах першої інстанції,” такі порушення мають місце у випадках, коли в обвинувальному висновку містяться положення, що суперечать одне одному; обвинувачення є неконкретним, або не збігається з обвинуваченням, викладеним у постанові про притягнення особи, як обвинуваченого; коли обвинувальний висновок містить недопустиму натуралізацію опису статевого злочину; коли в обвинувальному висновку відсутні дані про обвинувачених, потерпілих; не зазначені докази, що зібрані в справі, та докази, висунуті обвинуваченим на свій захист з результатами їх перевірки; не долучені передбачені законом додатки, тощо.
Кримінальна справа у будь - якому разі не може бути призначена до судового розгляду, якщо було порушено вимоги КПК України про обов”язковість пред”явлення матеріалів розслідування для ознайомлення.
Згідно ст. 217 КПК України, про закінчення досудового слідства повідомляються потерпілі у справі та їх представники, з роз”ясненням права ознайомитися з усіма матеріалами кримінальної справи, про що складається відповідний протокол.
Однак у матеріалах справи відсутні дані про виконання зазначених вимог закону стосовно потерпілих ОСОБА_5 і ОСОБА_6
Із справи також вбачається, що потерпілі ОСОБА_7 і ОСОБА_5 подали позовні заяви щодо відшкодування заподіяної шкоди / т. 3 а. с. 214-215, т. 4 а. с. 18, 20-21/, однак слідчий не лише не вказав про ці позови у додатку до обвинувального висновку, а й не вирішив питання про визнання вищевказаних осіб цивільними позивачами з роз”ясненням процесуальних прав та не ознайомив, як цивільних позивачів, з матеріалами справи, як не вирішив і питання про визнання ОСОБА_8, довіреність якого на право представляти цивільного позивача в суді є в справі, представником цивільного позивача з подальшим ознайомленням з матеріалами справи.
На порушення вимог ст. 221 КПК України матеріали справи не містять і змісту постанови щодо заявленого клопотання захисником обвинуваченого ОСОБА_2 - адвокатом ОСОБА_9 про закриття справи із формулюванням рішення слідчого та його підпису, як не містять і даних про ознайомлення обвинуваченого і захисника з цією постановою.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно, належним чином вмотивувавши прийняте рішення, повернув справу прокурору на додаткове розслідування, якому при затвердженні обвинувального висновку слід звернути увагу на допущені порушення вимог КПК України, а тому підстав для скасування постанови суду не вбачається.
Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів, -
Постанову Рівненського районного суду від 13 вересня 2011 року про направлення кримінальної справи щодо обвинувачення ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 187 КК України прокурору Рівненського району для додаткового розслідування залишити без зміни, а апеляцію прокурора, який брав участь при попередньому розгляді справи, без задоволення.
Т.І. Збитковська О.А. Міщенко Ю.В. Матюха