22 грудня 2011 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі :
Головуючого судді : Гордійчук С.О.
суддів : Шеремет А.М., Хилевича С.В.
секретар судового засідання : Панас Б.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівному апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду від 20 жовтня 2011 року в справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства ''Банк ''Фінанси та Кредит'' про визнання недійсним кредитного договору та додаткової угоди до кредитного договору.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів,-
Рішенням Рівненського міського суду від 20 жовтня 2011 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ ''Банк ''Фінанси та Кредит''про визнання недійсним кредитного договору №Ф1-08/63858-110 від 11 вересня 2008 року та додаткової угоди до кредитного договору № 1 від 30 жовтня 2008 року відмовлено.
В поданій на рішення апеляційній скарзі позивач вказує на його незаконність, оскільки суд не врахував, що відповідачем не відкривався позичковий рахунок для неї, їй не було видано квитанції, яка б свідчила про видачу їй 11.09.2008 року 164 000 доларів США, не вручено другого примірнику видаткового касового документу, та відповідачем не доведено наявності 11.09.2008 року в операційній касі банку 164 000 доларів США в повній сумі.
Також, суд не врахував, що позивач не підписувала додаткову угоду до кредитного договору № 1 від 30.10.2008 року, що підтверджується проведеною по справі експертизою.
В кредитному договорі містяться відомості про дачу згоди чоловіком позивача на отримання кредиту, проте в договір не внесені всі необхідні дані.
Крім того, при посвідченні іпотечного договору № 653858-110 нотаріусом вимог п. 44 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України не дотримано, в іпотечному договорі не вказано реєстрового номеру за яким посвідчена згода ОСОБА_1 на укладання іпотечного договору, та не вказано дати її посвідчення.
Суд не врахував, що при наданні відповідачем та отриманні позивачем кредиту, та сплаті відсотків за користування кредитом у доларах США було порушено чинне законодавство.
Просить рішення скасувати і ухвалити нове рішення яким позов задовольнити.
_________________________________________________________________________ Справа № 22-2192/2011 рік Головуючий суддя 1 інстанції: Ковальов І.М.
Суддя-доповідач : Гордійчук С.О.
В запереченні на апеляційну скаргу відповідач вказує, що рішення законне і обґрунтоване, і просить залишити його без зміни.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції правильно виходив з того, що оспорюваний кредитний договір та додаткова угода до кредитного договору були укладені сторонами на добровільних засадах, з вільним волевиявленням сторін, і у відповідності до вимог чинного законодавства.
На підтвердження такого висновку в рішенні наведенні відповідні мотиви та докази з якими погоджується апеляційний суд.
Покликання позивача на те, що відповідачем не відкривався позичковий рахунок для неї, їй не було видано квитанції, яка б свідчила про видачу їй 11.09.2008 року 164 000 доларів США, не вручено другого примірнику видаткового касового документу, та відповідачем не доведено наявності 11.09.2008 року в операційній касі банку 164 000 доларів США в повній сумі, а тому не можна стверджувати, що позивач отримала 164 000 доларів США у повному обсязі, не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються наявними в матеріалах справи письмовим кредитним договором, заявою про видачу готівки, яка підписана позивачем.
Саме за такою заявою здійснюється видача готівки іноземної валюти відповідно до пункту 4 глави 3 розділу ІІІ Інструкції про касові операції в банках України, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 14 серпня 2003 року №337 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 5 вересня 2003 року №768/8089, яка була чинна на момент видачі коштів. Зазначена заява оформлена банком відповідно до вимог глави 1 розділу ІІІ зазначеної Інструкції, і підпис відповідача свідчить про отримання грошей.
Доводи ОСОБА_1 про те, що позивач не підписувала додаткову угоду до кредитного договору № 1 від 30.10.2008 року, що підтверджується проведеною по справі експертизою не заслуговують на увагу, оскільки із висновку експерта від 25 квітня 2011 року № 166 вбачається, що підпис у додатковій угоді №1 від 30.10.2008 року у графі ''від позичальника''виконаний, ймовірно, не ОСОБА_1, тобто відповідь експерта не є категоричною.
Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна з сторін зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч.2 ст. 57 ЦПК України висновок експерта є засобом доказування і він судом оцінений разом з іншими доказами.
Таким чином, оскільки відсутні достовірні докази щодо недійсності підпису ОСОБА_1 на додатковій угоді до кредитного договору, і в сукупності з іншими встановленими фактами по справі, є достатньо доказів того, що саме ОСОБА_1 підписала вказану угоду, підстав для визнання її недійсною немає.
Не заслуговує на увагу і те, що в кредитному договорі містяться відомості про дачу згоди чоловіком позивача на отримання кредиту, проте в договір не внесені всі необхідні дані, оскільки не внесення в договір таких даних не є підставою для визнання вказаного договору недійсним. Крім того, згода чоловіка ОСОБА_1 ОСОБА_3 на отримання нею кредиту підтверджується його підписом в оспорюваному кредитному договорі.
Посилання позивача на те, що при наданні відповідачем та отриманні ОСОБА_1 кредиту, та сплаті відсотків за користування кредитом у доларах США було порушено чинне законодавство є безпідставними, оскільки за відсутності нормативних умов для застосування індивідуального ліцензування щодо вказаних операцій, єдиною правовою підставою для здійснення банками кредитування в іноземній валюті згідно з вимогами статті 5 Декрету КМУ є наявність у банку генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, отриманої у встановленому порядку.
За таких обставин, оскільки у відповідача наявна відповідна генеральна ліцензія та письмовий дозвіл Національного банку України, здійснення кредитних операцій у валюті не суперечить вимогам чинного законодавства України.
І виходячи з того, що виконання договірних зобов'язань в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству, якщо саме вона надавалась за договором, то і проценти за кредитним договором можуть бути сплачені в іноземній валюті, оскільки такий процент не є фінансовою санкцією, а є платою за користування грошима.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв'язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Рівненського міського суду від 20 жовтня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.
Головуючий :
Судді :