Україна
22 листопада 2011 р. справа № 2а/0570/18758/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 12.05
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Бєломєстнова О. Ю.
при секретарі Аврамченко С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Донецьку по вул. 50-ї Гвардійської Дивізії, 17 адміністративну справу
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька
про скасування податкових повідомлень-рішень № 0005341700,
№ 0005331700 від 05.10.2011 року
за участю представника позивача ОСОБА_2
представників відповідача Ковальчук Д.М., Шишканінець М.О.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька про скасування податкових повідомлень-рішень № 0005331700, № 0005341700 від 05.10.2011р.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у період з 29.08.2011 року по 09.09.2011 року ДПІ у Пролетарському районі м. Донецька була проведена документальна планова виїзна перевірка дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства СПД ФО ОСОБА_1 за період з 28.08.2009р. по 31.12.2010р. За результатами перевірки був складений акт № 1022/173/НОМЕР_3 від 23.09.2011 року, яким були зафіксовані порушення п.1 ст. 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», ст. 13 р. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», абз. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами». На підставі цього акту відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0005341700 від 05.10.2011 року, яким визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1084172,00 грн. за застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 273083,00 грн. та № 0005331700 від 05.10.2011 року, яким визначено податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб- суб'єктів підприємницької діяльності і незалежної професійної діяльності у розмірі 844672,36 грн.
Позивач не згоден з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями в повному обсязі. Зазначає, що він є платником єдиного податку. У період з 03.09.2009р. по 31.12.2010р. він здійснював господарську діяльність шляхом надавання посередницьких послуг з реалізації товарів широкого асортименту за допомогою електронних платежів терміналів на підставі договорів доручення (комісії). Кошти від довірителів (комітентів), а саме вартість електронних товарів та винагорода повіреного (комісіонера) на підставі укладених договорів доручення (комісії) та актів прийнятих робіт надходили на його розрахунковий рахунок, після чого безпосередня вартість реалізованих електронних товарів (за винятком комісійної винагороди) перераховувалась ним безпосередньо замовнику. Позивач зазначає, що на підставі договорів доручення (комісії) та актів прийнятих робіт у 2009, 2010 роках обсяг виручки за здійснення операцій по наданню посередницьких послуг з організації торгівлі товарами широкого асортименту за допомогою електронних платіжних терміналів, а саме - комісійної винагороди за період з 03.09.2009р. по 31.12.2010р. склав 381798,06 грн. З посиланням на Цивільний кодекс України, Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивач вважає, що ані договір комісії, ані договір доручення не передбачає перехід права власності на грошові кошти від комісіонера (довірителя) до комітента (повіреного), які належать обов'язковій передачі третій особі, а тому не підлягають оподаткуванню кошти, залучені платником податку на підставі договору комісії та інших цивільно-правових договорів. Враховуючи зазначені вище обставини, позивач вважає, що ним не було допущено заниження валового доходу (виручки від реалізації послуг) у розмірі 505664,54 грн. у 2009 році та 5420860,75 грн. у 2010 році, а отже і порушення вимог п. 5 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», згідно якого він повинен був перейти на загальну систему оподаткування з 1 кварталу 2010 року, як і не було допущено перевищення обсягу виручки від реалізації послуг у розмірі 500000,00 грн. в період з 03.09.2009р. по 31.12.2010р. У зв'язку з цим вважає податкові повідомлення-рішення № 0005331700, № 0005341700 від 05.10.2011р. неправомірними та такими, що підлягають скасуванню.
Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з підстав, які викладені у позовній заяві.
Представники відповідача в судове засідання з'явилися, адміністративний позов не визнали з підстав, які викладені у письмових запереченнях (а.с. 39-44). Посилаючись на Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», Декрет Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», Закон України «Про податок на додану вартість», Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами», зазначають, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті на законних підставах, у зв'язку з чим просить в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши представника позивача, представників відповідача та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 зареєстрована виконавчим комітетом Донецької міської ради 28.08.2009р. як фізична особа- підприємець, свідоцтво про державну реєстрацію серії В03 № 145779, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 та перебуває на податковому обліку у ДПІ у Пролетарському районі м. Донецька.
Позивач у період з 28.09.2009р. по 31.12.2010р. знаходився на спрощеній системі оподаткування (згідно зі свідоцтвом про сплату єдиного податку на 2009 р. серія «Є» № 695494 від 03.09.2009р. та згідно зі свідоцтвом про сплату єдиного податку на 2010 р. серія «Є» № 671014 від 07.12.2010 року був платником єдиного податку). Вид діяльності - посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту (51.19.0).
Відповідачем - Державною податковою інспекцією у Пролетарському районі м.Донецька у період з 29.08.2011 року по 09.09.2011 року була проведена документальна планова виїзна перевірка дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства СПД ФО ОСОБА_1 за період з 28.08.2009р. по 31.12.2010р.
За результатами перевірки був складений акт № 1022/173/НОМЕР_3 від 23.09.2011 року (надалі- Акт перевірки), яким були зафіксовані порушення:
· п.1 ст. 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» в частині перевищення граничного розміру обсягу виручки від підприємницької діяльності -500000 грн.;
· ст. 13 р. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» в частині заниження валових доходів за 2009 рік на суму 506664,54грн., за 2010 рік на суму 5420860,75 грн., що призвело до заниження оподатковуваного доходу на суму 5631149,02 грн., у т.ч. за 2009 рік на суму 481331,31 грн., за 2010 рік на суму 5149817,71 грн. та заниженню податку на суму 844672,36 грн., відповідно за 2009р. на 72199,70 грн., за 2010р. на 772472,66грн.;
· п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в частині заниження податкового зобов'язання на 1084172,00 грн., у т.ч. у січні 2010р. на 84380,00 грн., у лютому 2010р. на 183290,00 грн., у березні 2010р. на 226627 грн., у квітні 2010р. на 249505,00 грн., у травні 2010р. на 219820,00 грн., у червні 2010р. на суму 120550,00 грн.;
· абз. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами», в частині не надання декларацій по податку на додану вартість за січень-грудень 2010 року;
· абз. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами», в частині не надання декларацій про доходи, отримані у 4-му кварталі 2009р., 1-4 -му кварталах 2010р.
На підставі цього акту відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0005341700 від 05.10.2011 року, яким визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1084172,00 грн. за застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 273083,00 грн. та № 0005331700 від 05.10.2011 року, яким визначено податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб- суб'єктів підприємницької діяльності і незалежної професійної діяльності у розмірі 844672,36 грн.
Позивач не згоден з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями в повному обсязі та просить їх скасувати.
Суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Як вже зазначалось раніше, позивач з 03.09.2009 року по 31.12.2010р. здійснював діяльність на спрощеній системі оподаткування та сплачував єдиний податок.
Позивачем до ДПІ у Пролетарському районі були надані звіти суб'єкта малого підприємництва -фізичної особи -платника єдиного податку, в яких зазначено, що обсяг виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) за 3 квартал 2009 р.- 4 квартал 2010 року склав 1174285,16 грн. , у тому числі:
· за третій квартал 2009 року- 5300,00 грн.;
· за четвертий квартал 2009 року -58306,26 грн.;
· за перший квартал 2010 року -140203,50 грн.;
· за другий квартал 2010 року -323491,80 грн.;
· за третій квартал 2010 року -323491,80 грн.;
· за четвертий квартал 2010 року -323491,80грн.
Відповідно п. 1 ст. 1 Указу Президента України «Про спрощену оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується, у тому числі, для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їхніх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень.
Згідно із статтею 1 даного Указу виручкою від реалізації продукції (товарів, послуг) вважається сума фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг). Тобто, застосовується касовий метод обчислення виручки, під час якого враховуються вся надходження коштів, отримані на розрахунковий рахунок або (та) в касу суб'єкта малого підприємництва.
Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва -фізичних осіб встановлюється місцевими радами у фіксованому розмірі залежно від виду діяльності і не залежить від фактично отриманої виручки фізичної особи- платника єдиного податку, в межах дозволеного Указом обсягу (500 тис. грн..).
Тобто передбачений Указом Президента України «Про спрощену оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» річний обсяг виручки (500 тис. грн.) підприємця є лише критерієм визначення можливості фізичної особи- підприємця перебувати на спрощеній системі оподаткування.
Таким чином, з метою реалізації права перебування на спрощеній системі оподаткування суб'єкти малого підприємництва, включаючи і тих, які здійснюють комісійну торгівлю, повинні враховувати всі надходження коштів, отриманих на розрахунковий рахунок та в касу від продажу продукції (товарів, робіт, послуг).
Як відображено у Акті перевірки, перевіркою на підставі даних обігу грошових коштів по розрахунковому рахунку (рахунок №26002060323338 в Донецькому РУ ПАТ КБ «ПриватБанк» Донецьк, МФО 335496) встановлено, що сума обсягу виручки за 2009 р. склала 1006664,54 грн., у тому числі вересень-48620,00 грн., жовтень -180000,06 грн., листопад -237544,19 грн., грудень -540500,29 грн., за 1 півріччя 2010 року - 5420860,75 грн., у тому числі за січень -421900,35 грн., лютий -916449,26 грн., березень -1133136,09 грн., квітень -1247526,19 грн., травень -1099098,86 грн., червень -602750,00 грн. Діяльність не здійснювалась з 01.07.2010р. по 31.12.2010р.
Відповідно до даних книги обліку доходів та витрат за формою № 10, яка зареєстрована в ДПІ у Пролетарському районі м. Донецька 03.09.2009 року за № 1/9753, сума виручки (доходу) позивача відповідно склала: вересень 2009р.-5300,00 грн., жовтень 2009р. -11766,53 грн., листопад 2009р. -16972,56 грн., грудень 2009р. -24267,17 грн., січень 2010р.-28807,87грн., лютий 2010р. -48709,84 грн., березень 2010р.-62685,79 грн., квітень 2010р. -69905,14 грн., травень 2010р.-74017,17 грн., червень 2010р. -39365,99 грн.
Сума доходів, вказаних в книзі обліку доходів та витрат не відповідає сумі доходу, яка надійшла на розрахунковий рахунок позивачем. Перевищення граничного обсягу виручки за 2009 - 2010 рік склала у сумі 506664,54 грн. та 5420860,75 грн. відповідно.
Таким чином, встановлена розбіжність між сумами, які задекларовані платником податку та сумами доходів, визначеними в ході перевірки.
На час проведення перевірки позивачем первинні документи для визначення реальної суми винагороди та доходу були надані не в повному обсязі.
Так само в ході судового засідання, на вимогу суду, позивачем первинні документи, які б свідчили про обсяг його доходів також не були надані. У судовому засіданні усно та письмово представник позивача пояснив, що надати первинні документи щодо доходів позивача, книги форми 10, банківських виписок та звітів комісіонеру надати не може у зв'язку з їх відсутністю. Зважаючи на це встановити зв'язок між одержанням доходів позивачем у періоді, що перевірявся та виконанням договору доручення №10514255 від 22.09.2009р. з ТОВ «Фінайті» не вбачається можливим.
При вирішенні даної справи суд враховує, що відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» визначає механізм справляння податку з доходів, одержаних фізичними особами протягом звітного податкового періоду.
Згідно з підпунктом 9.12.1 пункту 9.12 статті 9 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також фізичною особою, яка сплачує ринковий збір, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством із цих питань, з урахуванням норм цього пункту.
Таким спеціальним законодавством, зокрема, є Указ Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва”, яким запроваджено спеціальний режим оподаткування, обліку та звітності, спрямований на підтримку суб'єктів малого підприємництва.
Як вже зазначалось раніше, положеннями статті 1 зазначеного Указу передбачено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується, у тому числі, для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їхніх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень.
Отже, реалізація права суб'єкта малого підприємництва на запровадження спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності залежить від виконання останнім встановлених Указом вимог.
При цьому єдиний податок сплачується виключно з доходів, одержаних фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності з додержанням вимог Указу, зокрема, якщо виручка платника єдиного податку за рік не перевищує 500 тис. гривень.
Водночас порушення умов запровадження спрощеної системи оподаткування, визначених статтею 1 Указу, у тому числі перевищення граничного обсягу виручки за рік, є юридичним фактом, який виключає можливість застосування до суб'єкта малого підприємництва правил оподаткування, передбачених для платників єдиного податку.
Приписами статті 6 Указу визначено, що суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником податку на доходи фізичних осіб, оскільки вказаний податок сплачується ним у складі єдиного податку.
Відповідно до статті 2 цього Указу фізична особа, зареєстрована як платник єдиного податку, сплачує такий податок за ставкою, встановленою місцевими радами за місцем державної реєстрації платника, залежно від виду його діяльності. При цьому, лише за умов додержання приписів зазначеного Указу, доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності, що обкладаються єдиним податком, не включаються до складу сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року такого платника податку та осіб, що перебувають з ним у трудових відносинах, а сплачена сума єдиного податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов'язань як самого платника податку, так і осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності.
Зважаючи на викладене, несплата податку з доходів фізичних осіб, як це передбачено для платників єдиного податку, можлива лише в разі дотримання суб'єктом малого підприємництва умов перебування на спрощеній системі оподаткування. Зазначене стосується також і відповідності граничного обсягу виручки платника єдиного податку розмірам, визначеним Указом.
Згідно зі статтею 5 Указу в разі порушення вимог, установлених статтею 1 цього Указу, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності починаючи з наступного звітного періоду (кварталу).
У той же час зазначений Указ не містить положень, які б регулювали питання оподаткування сум, що перевищують граничний обсяг виручки, встановлений законодавцем.
За таких обставин оподаткування доходів, отриманих платником єдиного податку з порушенням умов перебування на спрощеній системі оподаткування, повинно здійснюватися із застосуванням правил загальної системи оподаткування.
Позивач протягом звітного року перевищив граничний обсяг виручки від здійснення підприємницької діяльності, що не дозволяє перебувати на спрощеної системі оподаткування, а саме за 2009 р. у сумі 506664,54 грн. та 2010 р. у сумі 5420860,75 грн.
Згідно ст. 13 розділу ІV Декрету Кабінету міністрів України “Про прибутковий податок з громадян” передбачено, що оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств”.
Судом не встановлене існування умов, які б об'єктивно перешкоджали позивачеві здійснювати підприємницьку діяльність із дотриманням вимог наведеного Указу Президента.
Аналогічну правову позицію підтримав Вищий адміністративний суд України в листах від 20.07.2010р. № 1112/11/13-10 та від 15.06.2010р. № 889/11/13/10.
З огляду на викладене, суд вважає висновки відповідача щодо заниження валового доходу у 2009 році -505664,54 грн. та у 2010 році на 5420860,75грн., які призвели до заниження оподатковуваного доходу на суму 5631149,02 грн., у тому числі за 2009р. на 481331,31 грн., за 2010р. на суму 5149817,71 грн. та заниження податку на суму 844672,36грн., відповідно за 2009р. на 72199,70 грн., за 2010р. на 772472,66грн. обґрунтованими, що обумовлює правомірність визначення податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності і незалежної професійної діяльності у розмірі 844672,36 грн. за податковим повідомленням-рішенням № 0005331700 від 05.10.2011 року.
Що стосується порушень п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» суд зазначає наступне.
У Акті перевірки відповідачем відображено, що на розрахунковий рахунок позивача (рахунок №26002060323338 в Донецькому РУ ПАТ КБ «ПриватБанк» Донецьк, МФО 335496) надійшли грошові кошти з призначенням платежу «поповнення оборотних коштів» у сумі 6427525,29 грн., у тому числі: вересень 2009р. -48620,00 грн., жовтень 2009р. - 180000,06 грн., листопад 2009р. -237544,19 грн., у грудень 2009р. -540500,29 грн., січень 2010р. -421900,35 грн., лютий 2010р. -916449,26 грн., березень 2010р. -1133136,09грн., квітень 2010р. -1247526,19 грн., травень 2010р.-1099098,86 грн., червень 2010р. -602750,00 грн.
Як вже зазначалось раніше, ФОП ОСОБА_1 здійснювала діяльність на спрощеній системі оподаткування зі сплатою єдиного податку, платником ПДВ не реєструвалась.
Згідно з п.п. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість» особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку в разі, коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість) незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством.
Відповідно до п. 4.7 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» у випадках коли платник податку здійснює діяльність з поставки товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку здійснювати поставку товарів від імені та за дорученням іншої особи без передання права власності на такі товари, базою оподаткування є продажна вартість цих товарів.
Враховуючи викладене, для визначення розрахунку обсягу, встановленого для реєстрації платником ПДВ при здійсненні операцій з поставки товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу права власності, враховується продажна вартість цих товарів та комісійна винагорода.
Згідно з п. 9.3 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» особи, які підпадають під визначення пункту 2.3 статті 2 цього Закону, зобов'язані зареєструватися як платник податку у податковому органі за їх місцезнаходженням (місцем проживання). Форма заяви про реєстрацію визначається у порядку, визначеному центральним податковим органом. Дані з реєстру платників податку підлягають оприлюдненню в порядку, визначеному центральним податковим органом.
Пунктом 9.4 статті 9 цього Закону встановлено, що якщо особа укладає одну чи більше цивільно-правових угод (договорів), унаслідок виконання яких планується здійснення оподатковуваних операцій, обсяг яких перевищуватиме протягом звітного податкового періоду у два чи більше разів суму, визначену підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону, то така особа зобов'язана зареєструватися як платник цього податку до кінця такого звітного податкового періоду.
Особа, що не надсилає таку заяву у таких випадках та у такі строки, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.
Відповідно до п. 10.1 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість» платники податку несуть відповідальність за достовірність та своєчасність нарахування та внесення податку до бюджету відповідно до законодавства України.
Враховуючи вищевикладене, а також попередні висновки суду щодо перебування позивача на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності з порушенням вимог Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва”, позивач повинен був до кінця грудня 2009 року подати заяву до податкового органу та зареєструватися платником ПДВ. Цього ним зроблено не було, у зв'язку з чим до бюджетну ним не були сплачені відповідні суми ПДВ.
Зважаючи на це суд вважає правомірними висновки відповідача щодо порушень позивачем п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7, п.п. 9.4 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податкові зобов'язання за період з 01.01.2010р. по 31.12.2010р. на 1084172,00 грн., що також обумовлює висновок про правомірність нарахування позивачеві податку на додану вартість у сумі 1357255,00 грн., у тому числі за основним платежем -1084172,00 грн., та штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 273083,00 грн.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем правомірно, відповідно до чинного законодавства, а тому позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.
Згідно вимог ст. 94 КАС України, з відповідача не підлягають стягненню судові витрати.
Керуючись, ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька про скасування податкових повідомлень-рішень № 0005341700, № 0005331700 від 05.10.2011 року відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її отримання апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Вступна та резолютивна частина постанови проголошена у судовому засіданні 22 листопада 2011р. Постанова виготовлена в повному обсязі 28 листопада 2011р.
Суддя Бєломєстнов О. Ю.