Україна
21 листопада 2011 р. справа № 2а/0570/18422/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 16.40
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Бєломєстнова О. Ю.
при секретарі Аврамченко С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Донецьку по вул. 50-ї Гвардійської Дивізії, 17 адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Баланс-Плюс 2007»
до Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька
про скасування податкових повідомлень-рішень №0000202343, № 0000321742
від 26.05.2011 року
за участю представника позивача Чекменьова Д.М.
представника відповідача Вінділович Т.В.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Баланс-Плюс 2007» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька про скасування податкових повідомлень-рішень №0000202343, № 0000321742 від 26.05.2011 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у період з 19.04.2011 року по 26.04.2011 року ДПІ у Петровському районі м. Донецька була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Баланс-Плюс 2007» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008р. по 26.04.2011 року. За результатами перевірки був складений акт №358/23/34940461 від 05.05.2011 року, яким зафіксовані порушення: п. 1.2, п. 1.15, п. 1.18, ст.1, п.п. 8.1.2, п.п. 8.1.4 п. 8.1, п. 8.11 ст. 8, п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», п. 1.28 ст.1, п.п. 8.4.11, п. 8.4 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст. 12 Закону України «Про господарські товариства», ст. 715, ст. 716 Цивільного кодексу України, п.2.6 ст. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004р. №637. На підставі цього акту були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000202343 від 26.05.2011р., яким застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 28232,95 грн. та № 0000321742 від 26.05.2011 року, яким визначено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 3000 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 750,00 грн.
Позивач не погоджується з зазначеними рішеннями в повному обсязі. З посиланням на п.15.1.1 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» зазначає, що у зв'язку зі спливом строку давнини відповідач не повинен був визначати податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 3000 грн. та застосовувати штрафні фінансові санкції у розмірі 750,00 грн. за податковим повідомленням-рішенням № 0000321742 від 26.05.2011 року. Відносно застосування штрафних (фінансових) санкцій за податковим повідомленням-рішенням № 0000202343 від 26.05.2011р. позивач зазначає, що ним у встановленому законом порядку та строки було здійснено оприбуткування готівки у розмірі 5646,59 грн. Крім того, зазначає, що застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу, що передбачений абз. 2 п. 1 Указу Президента України №436 від 12.06.1995р. «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки» є незаконним, оскільки за приписами Податкового кодексу України такі санкції можуть встановлюватися тільки законами України. У зв'язку з цим просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення №0000202343, № 0000321742 від 26.05.2011 року.
Представник відповідача в судове засідання з'явився, адміністративний позов не визнав з підстав, які викладені у письмових запереченнях (а.с.38-39). Посилаючись на Податковий кодекс України, Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб», Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закон України «Про господарські товариства», Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 15.12.2004р. №637, зазначає, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті на законних підставах, у зв'язку з чим просить в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши представника позивача, представника відповідача та дослідивши матеріли справи, суд встановив наступне.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Баланс-Плюс 2007» зареєстроване виконавчим комітетом Донецької міської ради 15.02.2007р. як юридична особа, свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 № 735892, код ЄДРПОУ 34940461.
Відповідачем - Державною податкової інспекцією у Петровському районі м.Донецька у період з 19.04.2011 року по 26.04.2011 року була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Баланс-Плюс 2007» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008р. по 26.04.2011 року.
За результатами перевірки був складений акт №358/23/34940461 від 05.05.2011 року (надалі Акт перевірки), яким зафіксовані порушення, зокрема:
· п. 1.2, п. 1.15, п. 1.18, ст.1, п. 8.11 ст. 8, п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», п. 1.28 ст.1, п.п. 8.4.11, п. 8.4 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст. 12 Закону України «Про господарські товариства», ст. 715, ст. 716 Цивільного кодексу України, в результаті чого занижено податок з доходів фізичних осіб на суму 3000,00 грн.;
· п.2.6 ст. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004р. №637 - несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів у касовій книзі у сумі 5646,59грн.
На підставі цього акту відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000202343 від 26.05.2011р., яким застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 28232,95 грн. та № 0000321742 від 26.05.2011 року, яким визначено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 3000 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 750,00 грн.
Позивач не згоден з вказаними податковими повідомленнями-рішення в повному обсязі.
Суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Як вже зазначалося, в Акті перевірки відповідачем зафіксовано, що перевіркою правильності справляння податку з доходів фізичних осіб за період з 01.01.2008 року по 26.04.2011 року встановлено порушення п. 1.2, п. 1.15, п. 1.18, ст.1, п. 8.11 ст. 8, п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», п. 1.28 ст.1, п.п. 8.4.11, п. 8.4 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст. 12 Закону України «Про господарські товариства», ст. 715, ст. 716 Цивільного кодексу України - підприємством не оподаткувався внесок до статутного фонду майном, що прирівнювається до операцій продажу майна та купівлі корпоративних прав. Статутом підприємства визначено, що засновник підприємства ТОВ «Баланс-Плюс-2007» ОСОБА_1. внесла у статутний капітал підприємства у вигляді майна основні фонди у сумі 20000,00 грн. Внаслідок цього порушення занижено податок з доходів фізичних осіб на 3000,00 грн.
В порушення Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства для застосування посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби при оформленні матеріалів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - юридичними особами (резидентами і нерезидентами) та їх відокремленими підрозділами затверджений наказом ДПА України від 22.12.2010р. № 984 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 року за № 34/18772 Акт перевірки не містить посилань на первинні документи, які підтверджують обставини вчинення наведеного порушення.
Судом встановлено, що відповідно до Статуту ТОВ «Баланс-плюс 2007», затвердженого протоколом загальних зборів учасників №1 від 15.02.2007 року та зареєстрованого виконавчим комітетом Донецької міської ради 15.02.2007 року за №12661020000024170, акту приймання-передачі внеску у статутний фонд від 15.02.2007р. засновник позивача ОСОБА_1. здійснила внесок у статутний капітал підприємства у вигляді майна вартістю 20000,00 грн.
Ця господарська операція мала місце 15.02.2007р., у той час як перевірка проводилася за період з 01.01.2008р. по 26.04.2011р. Тобто відповідач фактично виявив порушення у періоді, який не був предметом перевірки, що обумовлює висновок про неправомірність донарахування відповідних податкових зобов'язань.
Крім того, відповідно до п.1.15 статті 15 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.
Згідно з п.п. 8.1.1. п.8.1 статті 8 цього Закону податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.
П.п. 19.2 статті 19 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” встановлено, що особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.
Згідно з п.п. 4.2.6 статті 4 вказаного Закону до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями статей 11 - 12 цього Закону. Дохід платника податку від продажу об'єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, встановленою пунктом 7.1 статті 7 цього Закону.
Разом з тим, вищеназваний закон містить спеціальну норму, яка регламентує оподаткування інвестиційного прибутку.
Так, відповідно до п.п.9.6.1 п.9.6 ст.9 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” облік фінансових результатів операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат.
Згідно з п.п.9.6.2. п.9.6 вищевказаної статті інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що розраховується виходячи з суми витрат, понесених у зв'язку з придбанням такого активу, з урахуванням норм підпункту 9.6.4 цього пункту.
До продажу інвестиційного активу прирівнюються також операції з обміну інвестиційного активу на інший інвестиційний актив; зворотного викупу корпоративного права його емітентом, яке належало платнику податку; повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного фонду емітента корпоративних прав, внаслідок виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента чи ліквідації такого емітента.
Придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного фонду юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.
При цьому під терміном “інвестиційний актив” згідно з нормами п.п.п 9.6.7 розуміється пакет цінних паперів чи корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах, випущені одним емітентом, а також банківські метали, придбані у банку, незалежно від місця їх подальшого продажу.
Згідно з нормою п.п. 9.6.6 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного року.
Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року.
Таким чином, висновки податкового органу про наявність об'єкту оподаткування без визначення позитивного значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами є необґрунтованими та протиправними.
Крім того, суд зазначає про безпідставність посилань податкового органу на порушення позивачем п. 12.1 ст.12 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”, відповідно до якої дохід платника податку від продажу об'єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, встановленою пунктом 7.1 статті 7 цього Закону.
З урахуванням наведених вище приписів закону, придбання інвестиційного активу не можна вважати продажем рухомого майна.
З огляду на викладене, позовні вимоги в частині скасування податкового повідомлення-рішення № 0000321742 від 26.05.2011 року, яким визначено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 3000 грн. та застосовані штрафні фінансові санкції у розмірі 750,00 грн. підлягають задоволенню.
Що стосується порушення п.2.6 ст. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004р. №637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за N 40/10320 (надалі - Положення), а саме несвоєчасного оприбуткування готівкових коштів у касовій книзі у сумі 5646,59грн., суд зазначає наступне.
Пунктом 2.6 Положення передбачено, що уся готівка, яка надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
Відповідно до абзацу 2 п. 1 Указу Президента «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995, № 436/95 у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки застосовуються штрафні санкції у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
Судом встановлено, що 24.09.2008 року позивач одержав з банку готівкові грошові кошти у розмірі 5646,59 грн., що підтверджується випискою з банку та зворотнім боком корінця чеку серії ЛВ 8874848 (а.с.32).
При цьому позивачем був складений прибутковий касовий ордер № 10, який датований 23.09.2008 року Також позивачем у касовій книзі був вчинений відповідний запис № 18 від 24.09.2008 року.
У Акті перевірки відповідачем зазначено, що запис у касовій книзі виконаний 23.09.2008 року. Проте дана обставина не знайшла свого підтвердження у судовому засіданні.
Відповідно до ст. 79 КАС України письмовими доказами у справі є документи (у тому числі електронні документи), акти, листи, телеграми, будь-які інші письмові записи, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи.
Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На вимогу суду надати докази вчинення у касовій книзі позивача запису про оприбуткування готівкових коштів у сумі 5646,59 грн. 23.09.2008р. представник відповідача пояснив, що копія відповідного аркушу касової книги під час перевірки не виготовлялася.
У той самий час позивачем наданий оригінал касової книги, у якій запис про одержання коштів виконаний 24.09.2008 року, тобто в день отримання готівки. Доказів, які б спростовували вчинення запису у касовій книзі 24.09.2008р. або викликали сумнів у наданому позивачем доказі судом не отримано.
Згідно із п. 1.2 Положення оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.
Також, як вже зазначалося, відповідно до п. 2.6 Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
Таким чином, оприбуткування готівки є здійснення обліку такої готівки саме у касовій книзі підприємства.
Як встановлено у судовому засіданні, позивачем оприбуткування грошових коштів у касовій книзі здійснене в день їх отримання - 24.09.2008 року на підставі прибуткового касового ордеру №10 від 23.09.2008 року.
Зважаючи на це суд дійшов висновку, що наявні у справі докази підтверджують фактичну відсутність порушення позивачем приписів п. 2.6 Положення.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача на дату складання прибуткового касового ордеру №10 (23.09.2008р.), оскільки факт невідповідності дати запису у касовій книзі та дати складання прибуткового касового ордеру може свідчити лише про порушення правил введення бухгалтерського обліку, а не про несвоєчасне оприбуткування готівки.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про неправомірність застосування фінансових санкцій у розмірі 28232,95 грн. Тому позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000202343 від 26.05.2011 року також підлягають задоволенню.
Згідно ст.94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати.
Керуючись, ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Баланс-Плюс 2007» до Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька про скасування податкових повідомлень-рішень №0000202343, № 0000321742 від 26.05.2011 року задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька №0000202343 від 26.05.2011 року.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька 0000321742 від 26.05.2011 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Баланс-Плюс 2007» (83022, м. Донецьк, вул. Вуглегірська, 3 «В», код ЄДРПОУ 34940461) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її отримання апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Вступна та резолютивна частина постанови проголошена у судовому засіданні 21 листопада 2011р. Постанова виготовлена в повному обсязі 28 листопада 2011р.
Суддя Бєломєстнов О. Ю.