донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
26.10.2006 р. справа №16/201пд
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
Мирошниченка С.В.
суддів
Колядко Т.М., Скакуна О.А.,
за участю представників сторін:
від позивача:
Манько Р.М.-за довір.,
від відповідача:
не з"явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Асскон ЛТД" м.Донецьк
на рішення господарського суду
Донецької області
від
31.08.2006 року
по справі
№16/201пд
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Асскон ЛТД" м.Донецьк
до
1)Відкрите акціонерне товариство "Донецькобленерго" Донецькі електричні мережі м.Донецьк;
2)Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційний банк "Столиця" м.Київ;
3)Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерконсалт" м.Одеса
про
визнання недійсним договору застави майнових прав від 22.06.2004р.
25.10.2006р. в судовому засіданні була оголошена усна перерва на 26.10.2006р.
Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Асскон ЛТД" м.Донецьк подало апеляційну скаргу на рішення господарського суду Донецької області від 31.08.2006р. по справі №16/201пд.
Цим рішенням господарський суд Донецької області (суддя Манжур В.В.) в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми "Асскон ЛТД» м. Донецьк до: 1) Донецьких електричних мереж Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» м. Донецьк; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційний банк «Столиця» м. Київ; 3)Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерконсалт» м. Одеса про визнання недійсним договору застави майнових прав від 22.06.2004р. відмовив.
Позивач наполягає на скасуванні рішення в зв"язку з тим, що воно суперечить вимогам закону та не відповідає фактичним обставинам справи.
Розглянувши апеляційну скаргу, апеляційний суд встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю Виробнича-комерційна фірма "Асскон ЛТД» м. Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Донецьких електричних мереж Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» м.Донецьк, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Столиця» м.Київ, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерконсалт» м. Одеса про визнання недійсним договору застави майнових прав від 22.06.2004р.
В обгрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що на момент укладання договору застави майнових прав від 22.06.04р. Товариство з обмеженою відповідальністю не мало майнових прав в зобо'язанні, яке виникло з Договору від 23.12.2003р. Також позивач посилається на рішення господарського суду Одеської області від 12.09.2005р. по справі №32/131-05-5890, а також на те, що договір застави укладено з порушенням ст. 4, 49 Закону України «Про заставу».
Позивача стверджує, що договор від 22.06.2004р. не тільки суперечить діючому законодавству, а також, що при його укладанні були допущені злочини. Позивач вказує на те, що Товариством з обмеженою відповідальністю Комерційний банк "Столиця" та Донецькими електричними мережами були представлені суду різні по суті екземпляри договору від 23.12.2003р. З 22.04.2004р. керівником Донецьких електричних мереж є Клепач Г.Г., а Мусієнко А.Г. не мав прав підписувати акти звірки, заборгованість Донецьких електричних мереж перед Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерконсалт" відсутня.
На думку позивача, договором застави майнових прав від 22.06.2004р. порушуються інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми "Асскон ЛТД", як конкурсного кредитора в справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерконсалт" на повне задоволення вимог за рахунок майна ТОВ "Інтерконсалт".
Перший відповідач - Донецькі електричні мережі Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» м. Донецьк проти позовних вимог заперечує та вказує на те, що між Донецькими електричними мережами (Покупцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерконсалт» м. Одеса (Продавцем) 23.12.2003р. було укладено договір № 19\12\03 на покупку мікроавтобусу. Згідно п. 3.1. договору Покупець зобов'язується провести 100% попередню оплату за Автомобіль на розрахунковий рахунок Продавця в продовж 3-х банківських днів від дати підписання договору. Покупець 24.12.2003р. здійснив 100% попередню оплату згідно з умовами договору, в зв'язку з чим, у Донецьких електричних мереж немає ніяких зобов'язань перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерконсалт», про що свідчіть рішення господарського суду Одеської області від 21.07.2004р. Акти звірок надані господарському суду Донецької області в якості доказів існування зобов'язань Донецьких електричних мереж перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерконсалт» є недійсними так, як між Донецькими електричними мережами та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерконсалт» 01.06.2004р. та 01.10.2004р. ніякі акти звірки взаєморозрахунків не проводилося. Крім того, надані в суд акти зі сторони Донецьких електричних мереж були підписані Мусієнко А.Г., який, у вказаний в актах період, був директором Донецьких западних електричних мереж та не міг підписувати ніякі документи в Донецьких електричних мережах. З 22.04.2004р. по 16.06.2006р. директором Донецьких електричних мереж був Клепач С.Г.
Враховуючи наступне, вимоги позивача не можуть бути прийняті до уваги:
22.06.2004р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Комерційний банк «Столиця» м. Київ та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерконсалт» м. Одеса було укладено договір застави майнових прав № 04/04-К-2Z.
Стаття 638 ЦК України передбачає, що договір вважається укладеним, якщо між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах.
Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.
Згідно ст. 639 ЦК України договір має бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Договор застави майнових прав від 22.06.2004р. укладено в письмовій формі, як того вимагає Закон України “Про заставу», підписаний та скріплений печатками представників обох сторін, тобто сторони дійшли згоди по всім істотним умовам договору.
Відповідно до п. 1 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 12.03.1999р. № 02-5/111 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними » вказано, що при вирішенні спорів, які пов'язані з визнанням угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Згідно з пунктом 4 Роз'яснення, якщо чинне законодавство не визначає коло осіб, які можуть бути позивачами у справі, пов'язаних з визнанням угод недійсними, то суд при вирішенні питання про прийняття позовної заяви керується правилами ст. 2 ГПК України.
Виходячи із змісту ст. 2 Господарського процесуального кодексу України крім контрагентів за договором, прокурора, державних та інших органів позивачем у справі може бути будь-яке підприємство, установа, організація, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує ця угода.
Тобто, позивачем не надано доказів того яким саме умовам чинного законодавства не відповідає договір застави майнових прав на якій підставі та чим саме укладений договір застави майнових прав від 22.06.2004р. укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Комерційним банком «Столиця» м. Київ та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерконсалт» порушує його права та охоронювані законом інтереси.
В відповідності до ст. ст. 17, 25 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнанні його банкротом» подавати заяви про визнання угод, укладених боржником, недійсними, має право ліквідатор, керуючий санацією.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що господарський суд прийняв вірне рішення, яким відмовив в задоволенні позовних вимог, так як позивачем не було доведено, що його права та законні інтереси були порушені після укладання договору застави майнових прав від 22.06.2004р. Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Асскон ЛТД" не має права бути позивачем у справі про визнання недійсним договору застави майнових прав від 22.06.2004р., який укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю комерційний банк “Столиця» м. Київ та Товариством з обмеженою відповідальністю “Інтерконсалт» м. Одеса.
Керуючись ст.ст.103,105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія,-
Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 31.08.2006р. по справі №16/201пд без змін.
Головуючий Мирошниченко С.В.
Судді: Колядко Т.М.
Скакун О.А.
Надруковано: 7 прим.
1. позивачу
3. відповідачам
1 у справу
1 ДАГС
1.господарському суду