"29" вересня 2011 р. м. Київ К-698/08
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого Степашка О.І.
суддів: Маринчак Н.Є.
Нечитайла О.М.
Островича С.Е.
Пилипчук Н.Г.
при секретарі Гончарук І.Ю.
за участю представника позивача -Стовбира О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2005
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2007
у справі № 23/74
за позовом Закритого акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»
до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
Закрите акціонерне товариство «Страхова група «ТАС»(далі по тексту -позивач, ЗАТ «Страхова група «ТАС») звернулось до суду з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська (далі по тексту -відповідач, ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська) № 0000362307/3 від 20.01.2005.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2005, яке залишене без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2007, визнано недійсним спірне податкове повідомлення-рішення.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову та ухвалу судів попередніх інстанцій та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального права.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної планової комплексної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства Дніпропетровської регіональної дирекції ЗАТ «Страхова група «ТАС»за період з 01.04 по 30.09.2003, яка є філією ЗАТ «Страхова група «ТАС», складено акт № 1575/ДСК від 29.07.2004, в якому зазначено, що при виконанні укладених Дніпропетровською дирекцією ЗАТ «Страхова група «ТАС»договорів добровільного страхування вантажів (страхові поліси) № 013-гр, 014-гр, 015-гр, 018-гр, 019-гр із страхувальником -Фірмою «Holand Trading BVBA»(Бельгія), та страхувальником -Фірмою ««Novotrans LTD»по договору від 19.09.2002 - порушені терміни розрахунків по експортним операціям, передбачені ст. ст. 1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». Одержання позивачем коштів в якості оплати послуг добровільного страхування від нерезидента, який не є стороною зовнішньоекономічних контрактів (страхових полісів), на підставі здійсненого боржником (Фірмою «Holand Trading BVBA») переводу свого боргу на іншу особу суперечить ст. 14 Указу Президента України «Про заходи щодо підвищення відповідальності за розрахунками з бюджетами та державними цільовими фондами», внаслідок чого відповідачем згідно з вимогами; при виконанні умов договорів добровільного страхування, укладених Дніпропетровською дирекцією з страхувальником нерезидентом (Фірмою «Holand Trading BVBA») у дирекції виникла дебіторська заборгованість через несплату нерезидентом наданих йому послуг.
На підставі результатів вказаної перевірки, 12.08.2004 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000362307/0 про визначення суми податкового зобов'язання за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності та штрафні санкції за порушення валютного законодавства в сумі 134 837,95 грн., в т.ч. 36 346 грн. штрафних санкцій за порушення строків декларування та 98 491,95 грн. -пеня за порушення термінів розрахунків.
В результаті адміністративного оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення, відповідачем 20.01.2005 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000362307/3 про визначення суми податкового зобов'язання аналогічній податковому повідомленню-рішенню № 0000362307/0 від 12.08.2004.
Також судами встановлено, що 24.03.2002 Дніпропетровською регіональною дирекцією ЗАТ «Страхова група «ТАС»(страховик) укладені договори добровільного страхування вантажів (страхові поліси №№ 013-гр, 014-гр, 015-гр) із страхувальником нерезидентом -Фірмою «Holand Trading BVBA», відповідно до умов яких страхова премія за полісом № 013-гр складає суму 1 385,78 грн. доларів США з оплатою одним платежем до 02.04.2002 включно; страхова премія за полісом № 014-гр -1 308,04 доларів США з оплатою одним платежем до 02.04.2002 включно; страхова премія за полісом № 015-гр - 1 243,37 доларів США з оплатою одним платежем до 02.04.2002 включно.
03.04.2002 між Фірмою «Holand Trading BVBA»та Фірмою «Teodem Trading Corporation», USA, укладена угода про переведення боргу № 038/01С із місцем складання м. Дніпропетровськ, відповідно до умов якої первісний боржник -Фірма «Holand Trading BVBA»переводить свій борг на нового боржника -Фірму «Teodem Trading Corporation», внаслідок чого новий боржник заміняє первісного боржника як зобов'язану сторону за договорами (Полісами) добровільного страхування вантажів №№ 013-гр, 014-гр, 015-гр від 24.03.2002, тобто фірма «Teodem Trading Corporation»прийняла на себе зобов'язання щодо сплати позивачу страхових премій за вказаними договорами в загальній сумі 3 937,19 доларів США.
Згідно листа № Р.2.01/302/1 від 03.04.2002 позивач дав свою згоду на переведення боргу, підтвердив свою обізнаність з усіма умовами договору між первісним та новим боржником по переведенню вищезазначеного боргу.
Відповідно до реєстрів кредитних платіжних документів від Фірми «Teodem Trading Corporation»на рахунок позивача 11.04.2002 надішли грошові кошти в сумі 1 385,78 доларів США (7 384,27 грн.) з призначенням платежу як страховий платіж за полісом № 013-гр; 22.04.2002 -грошові кошти в сумі 2 551,41 доларів США (13 593,91 грн.) з призначенням платежу відповідно до страхових полісів №№ 014-гр, 015-гр.
Дніпропетровською регіональною дирекцією ЗАТ «Страхова група «ТАС»(страховик) 26.04.2002 укладені договори добровільного страхування вантажів (страхові поліси № 018-гр, 019) із страхувальником нерезидентом -Фірмою «Holand Trading BVBA», відповідно до умов яких страхова премія за полісом № 018-гр складає суму 2 147,28 доларів США з оплатою одним платежем до 20.05.2002 включно; страхова премія за полісом № 019-гр -2 436,54 доларів США з оплатою одним платежем до 20.05.2002 включно.
Між Фірмою «Holand Trading BVBA»та Фірмою «Shami Ventures Inc.»USA, 15.05.2002 укладена угода про переведення боргу № 0024А, із місцем складення м. Дніпропетровськ, відповідно до умов якої первісний боржник -Фірма «Holand Trading BVBA»переводить свій борг на нового боржника -Фірму «Shami Ventures Inc.», внаслідок чого новий боржник заміняє первісного боржника як зобов'язану сторону за договорами (Полісами) добровільного страхування вантажів №№ 018-гр, 019-гр від 16.04.2002.
Листом № Р.2.01/441/1 від 15.05.2002 позивач дав свою згоду на переведення боргу, підтвердив свою обізнаність з усіма умовами договору між первісним та новими боржниками по переведенню вищезазначеного боргу.
22.05.2002 від Фірми «Shami Ventures Inc.»на рахунок позивача надійшли кошти в сумі 4 583,82 доларів США (24 426,26 грн.) з призначенням платежу як страховий платіж за полісами №№ 018-гр, 019-гр від 16.04.2002.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»права та обов'язки сторін зовнішньоекономічних договорів (контрактів) визначаються правом країни, обраної сторонами при укладенні договору (контракту) або в результаті подальшого погодження. При відсутності погодження між сторонами відносно права, яке має застосовуватись до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), застосовується право країни, де заснована, має своє місце проживання або основане місце діяльності сторона, яка є страховиком -у договорі страхування.
В даному випадку, судами вірно зазначено, що права та обов'язки сторін за вищезазначеними договорами добровільного страхування повинні визначатись правом України.
Згідно абз. 1. 2 ст. 14 вказаного Закону всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.
Відповідно до ст. 14 Указу Президента України «Про заходи щодо підвищення відповідальності за розрахунки з бюджетами та державними цільовими фондами»під час проведення розрахунків, у тому числі за експортними та імпортними операціями, не допускається уступка вимоги та переведення боргу незалежно від наявності угод чи фінансових зобов'язань між резидентами, а також між резидентами та нерезидентами.
Згідно п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 № 2181-ІІІ, у зв'язку з набранням чинності цим Законом припиняється відповідно до пункту 4 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України дія Указу Президента України від 4 березня 1998 року N 167/98 "Про заходи щодо підвищення відповідальності за розрахунки з бюджетами та державними цільовими фондами" з дня набрання чинності відповідними статтями цього Закону.
Таким чином, на момент укладення та виконання спірних договорів дія Указу Президента України "Про заходи щодо підвищення відповідальності за розрахунки з бюджетами та державними цільовими фондами" була припинена.
Відповідно до ст. 201 Цивільного кодексу Української РСР в редакції 1963 року, (чинної на момент виникнення спірних правовідносин) перевід боржником свого податкового боргу на іншу особу допускається лише за згодою кредитора. Новий боржник вправі висувати проти вимоги кредитора всі заперечення лише за згодою кредитора. Новий боржник вправі висувати проти вимоги кредитора всі заперечення, основані на відносинах між кредитором і первісним боржником. Порука і встановлена третьою особою застава припиняються з переводом боргу, якщо поручитель або заставодавець не виявив згоди відповідати за нового боржника.
З наведеного вбачається, що надання позивачем дозволу на перевод боргу від контрагента за договорами добровільного страхування вантажів від 24.03.2002 та 26.04.2002 на іншу особу не суперечить чинному законодавству та надходження коштів за договорами добровільного страхування вантажів відбулось в межах терміну, встановленого Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».
Також судами було встановлено, що 19.09.2002 між позивачем (страховик) та Фірмою «Novotrans LTD» (страхувальник) Лондон, Англія) було укладено договір добровільного страхування вантажу, умовами якого встановлено розмір страхового платежу 3 495,90 доларів США та передбачено сплату страхового платежу 02.10.2002.
Згідно абзацу 1 ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України.
Судами попередніх інстанцій досліджено, що строк виплати страхового платежу, передбаченого договором від 19.09.2002 не перевищував встановлений законодавством термін зарахування валютної виручки.
Оскільки в судах першої та апеляційної інстанцій не знайшли підтвердження порушення, зафіксовані в акті перевірки філії ЗАТ «Страхова група «ТАС», які стали підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, тому висновок судів про задоволення позову є вірним.
Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2005 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2007 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Суддя О.І. Степашко