"29" вересня 2011 р. м. Київ К-2907/08
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Степашка О.І.
Суддів Маринчак Н.Є.
Нечитайла О.М.
Островича С.Е.
Пилипчук Н.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Сокальському районі Львівської області
на постанову Господарського суду Львівської області від 05.09.2007
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2008
у справі № 5/1161-12/139А
за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_4
до Державної податкової інспекції у Сокальському районі Львівської області
про скасування податкових повідомлень-рішень
Суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_4 (далі по тексту -позивач, СПД ОСОБА_4.) звернувся до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Сокальському районі Львівської області (далі по тексту -відповідач, (ДПІ у Сокальському районі Львівської області) від 01.02.2007 № 000068172/0, № 000069172/0.
Постановою Господарського суду Львівської області від 05.09.2007, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2008, позовні вимоги задоволені повністю; скасовані повністю спірні податкові повідомлення-рішення, з огляду на протиправність їх прийняття.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами, за результатами проведеної виїзної позапланової документальної перевірки СПД ОСОБА_4 з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005 по 31.31.03.2006, складено акт № 47/17-2 від 26.01.2007, в якому встановлено порушення:
- п. 5.2 ст. 5, пп. 9.12.1 п. 9.12 ст. 9 та ст. 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а саме: занижено чистий дохід на суму 817 513,65 грн., в результаті чого до бюджету не надійшла сума в розмірі 106 276,77 грн. ;
- п. 1.7 ст. 1, пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: безпідставно включено до податкового кредиту за період з 01.01.2005-31.03.2006 ПДВ в сумі 163 503 грн.
Під час зустрічних перевірок ПП «Карат-Центр», ПП «Древал», ТОВ «Глобалукртрейд хаус», встановлено: визнання недійсними статутних документів ПП «Древал»рішенням Лутугинського районного суду у Луганській області від 22.03.2004; ТОВ «Глобалукртрейд хаус»декларації по ПДВ за період з 30.01.2005 по 23.11.2005 не подавало»; ПП «Карат-Центр»припинено юридичну особу згідно рішення Господарського суду Луганської області від 19.05.2005, а 31.05.2005 анульоване свідоцтво платника ПДВ.
На підставі результатів зустрічних перевірок відповідачем зроблено висновок про відсутність операцій вказаних підприємств з СПД ОСОБА_4, тому податкові накладні складені контрагентами на суму 163 503 грн. ПДВ є недійсними та такими, що не дають права на включення зазначеної в них суми до податкового кредиту.
На підставі акту перевірки від 26.01.2007 № 47/17-2, відповідачем 01.02.2007 складено податкові повідомлення-рішення:
- № 000068172/0 про донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 245 254,50 грн.;
- № 000069172/0 про донарахування податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 106 276,77 грн.
Судами також встановлено, що позивач перебував у договірних зобов'язаннях з ТОВ «Глобалукртрейд хаус»на підставі договору № 2 від 11.01.2005, ПП «Древал»на підставі договору № 1 від 11.01.2005, ПП «Карат-Центр»на підставі договору № 1 від 10.01.2005, предметом яких була поставка товарів (шахтне обладнання, вугілля, тощо).
Контрагенти позивача на час укладення договорів перебували в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, а державна реєстрація -припинення ПП «Карат-Центр»відбулась після виконання договору.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що самі по собі договірні зобов'язання про поставку зазначених товарів не є такими, що суперечать інтересам держави і суспільства; вказаний товар не виключено законом з цивільного обігу, на торгівлю ним не вимагалась ліцензія; проведення реальних господарських операцій з вказаними контрагентами; повній оплаті поставлених товарів, в т.ч. ПДВ.
Суд касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, враховуючи наступне.
Відповідно до абз. 1, 3 пп. 7.2.3, пп. 7.2.4 п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(станом на момент здійснення господарських операцій) податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках; оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг); податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом; право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
Згідно п. 1.7 ст. 1, абз. 1 пп. 7.4.1 п. 7.4, абз. 3 пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 зазначеного закону податковий кредит -сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом; податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації; датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 вказаного закону не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг); у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Відповідно до п. 9.6 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість»свідоцтво про реєстрацію діє до дати його анулювання.
Як встановлено судами, позивачем до складу податкового кредиту включені суми податку на додану вартість сплачені у вартості придбаних товарів, що підтверджується також податковими накладними та не оспорюється відповідачем; дані про припинення юридичних осіб, анулювання свідоцтв платників податку на додану вартість контрагентів позивача під час здійснення господарських операцій та видачі податкових накладних відсутні.
За вказаних обставин, зважаючи на відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову є вірним, судові рішення прийняті відповідно до вимог чинного законодавства, а вимоги відповідача є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статтями 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Сокальському районі Львівської області залишити без задоволення.
Постанову Господарського суду Львівської області від 05.09.2007 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2008 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Суддя О.І. Степашко