Красилівський районний суд Хмельницької області
Справа № 2-а-907/11
26.04.2011 м.Красилів
Красилівський районний суд Хмельницької області в складі: головуючого - судді Красняка В.І., при секретарі Федченко Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Красилові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Красилівському районі Хмельницької області про визнання незаконною відмови у проведенні перерахунку пенсії інваліду Чорнобильської катастрофи та зобов'язання провести перерахунки і виплату пенсії,
встановив :
Позивач звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України у Красилівському районі (далі УПФ) про перерахунок раніше призначених йому державної та додаткової пенсій, виплата яких передбачена статтями 50, 54 Закону від 28 лютого 1991 р. № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 796-ХІІ).
Позивач зазначає, що він з 03 лютого 1998 року як інвалід ІІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС, отримує державну та додаткову пенсії, передбачені статтями 50, 54 Закону № 796-ХІІ. Розміри призначених і виплачуваних йому пенсій не відповідають розмірам, установленим цим Законом, а УПФ відмовляється привести їх у відповідність з останніми. З цих підстав позивач просить визнати дії відповідача неправомірними і зобов'язати його усунути зазначені порушення, провівши відповідні перерахунки з 03 лютого 1998 року.
В судове засідання позивач не з'явився в зв'язку з хворобою,подав заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій просив задовольнити його позов.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав. В обґрунтування свого заперечення проти позову пояснив, що виплата пенсії для позивача проводиться відповідно до вимог Закону №796-ХІІ із змінами, внесеними Законом України №107-YI від 28.12.2007 року, у розмірах, установлених постановою від 16 липня 2008 року № 654 «Про підвищення пенсійного забезпечення громадян» (далі постанова від 16 липня 2008 року № 654). Крім того,просив застосувати строк позовної давності і відмовити позивачеві в задоволені його вимог.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові докази суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що з 03.02. 1998 року позивач є інвалідом ІІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС, віднесений до категорії 1 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, одержує пенсію по інвалідності на підставі ст. 54 Закону № 796-ХІІ та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, на підставі ст. 50 цього Закону.
Розрахунок пенсій позивачу УПФ проводило відповідно до постанов КМ України: №523 від 30.05.1997 року, №1 від 03.01.2002 року „ Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету ”, №654 від 17.07.2008 року „ Про підвищення пенсійного забезпечення громадян ”.
На думку суду розрахунок цих пенсій відповідачем в такий спосіб є незаконним із наступних підстав.
Порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала через захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня
1997 р. № 523. Ця постанова є чинною, її положення стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають змісту статей 50, 54 Закону № 796-ХІІ. А в п. 2 постанови від 3 січня 2002 р. № 1, та постанови від 16 липня 2008 року № 654 Кабінет Міністрів України установив розміри сум, з яких проводиться розрахунок пенсій, усупереч положенням зазначених статей закону, причому ці суми не відповідають розмірам мінімальної пенсії за віком.
Статтею 49 Закону № 796-ХІІ передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ч. 4 ст. 54 цього Закону (у редакції в період з 22.12.1995 року до 01.01.2008 року, та після 22.05.2008 року), якою визначено підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів ІІІ групи, щодо яких установлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими шести мінімальних пенсій за віком.
Згідно зі ст. 50 зазначеного Закону особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема інвалідам ІІІ групи - у розмірі відповідно 50 % мінімальної пенсії за віком. Як передбачено ст. 53 Закону № 796-XII, виплата додаткової пенсії здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Таким чином, вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсій є мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно зі ст. 28 Закону від 9 липня 2003 р. № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-ІV) встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Відповідно до ч. 3 ст. 67 Закону № 796-XII у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4, категорій. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.
Вирішуючи спір в межах заявлених позивачем вимог щодо проведення перерахунку пенсій за період з 03.02.1998 року, суд приходить до висновку, що такі вимоги позивача за період з 03.02.1998 року по 2007 рік включно та з 22 травня 2008 року підлягають задоволенню в повному обсязі.
Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік» в статті 50, 54 Закону №796-XII внесені зміни, зокрема про те, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам III групи - 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. У всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 - 1990 роках по IIІ групі інвалідності - 140 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Однак Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 рік від 22 травня 2008 року такі положення Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік» визнані неконституційними. Відповідно до ст. 73 Закону України «Про Конституційний Суд України» положення закону, визнані Конституційним Судом України неконституційними, втрачають чинність від дня прийняття Судом відповідного рішення.
Отже в період з 1 січня по 22 травня 2008 року виплату призначених позивачу пенсій слід проводити в розмірах встановлених Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік», зокрема додаткова і державна пенсії в згаданий термін часу інвалідам ІІІ групи повинні становити відповідно 15 та 140 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Після 22 травня 2008 року виплату згаданих пенсій позивачу, як інваліду ІІІ групи необхідно здійснювати у розмірах визначених попередньою редакцією статей 50, 54 Закону № 796-XII, яка діяла до 1 січня 2008 року, та продовжує діяти з 22 травня 2008 року по даний час.
Суд не приймає до уваги доводи відповідача який вважає, що обчислення пенсій має проводитися виходячи з розміру 19 грн. 91 коп., установленого постановою від 3 січня 2002 р. № 1, та постановою від 16 липня 2008 року № 654. При цьому УПФ посилається на ст. 54 Закону № 796-ХІІ, згідно з якою порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала через захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, та що застосування щодо спірних правовідносин ст. 28 Закону № 1058-ІV суперечить вимогам її ч. 3, згідно з якою мінімальний розмір пенсії за віком, установлений абзацом 1 частиною 1 тієї самої статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно із цим Законом.
Виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами суд, як зазначалось вище, вважає, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями 50, 54 Закону № 796-ХІІ, застосуванню при обчисленні величини мінімальної пенсії за віком, підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Положення ч. 3 ст. 28 Закону № 1058-IV, на думку суду, не є перешкодою для застосування зазначеної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших пов'язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого ч. 1 цієї статті.
З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що дії УПФ щодо відмови позивачу у проведенні перерахунку пенсій та визначення їх розміру виходячи із положень ст.ст. 49,50, 54,67 Закону № 796-ХІІ є неправомірними.
Відповідно до ст. 256 КАС України слід допустити негайне виконання постанови суду у межах суми стягнення за один місяць.
Твердження відповідача, що позивачем пропущено строк звернення до суду є безпідставним, оскільки згідно ст.87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком, а відповідно до ч.1 ст. 76 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» від 8 лютого 1995 року № 39/95-ВР право на подання позову про відшкодування ядерної шкоди (шкоди, спричиненої Чорнобильською катастрофою), заподіяної життю і здоров'ю особи, строком давності не обмежується.
Позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача надалі виплачувати пенсію з дотриманням вимог статей 50 і 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» задоволенню не підлягають виходячи з того, що судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання. Воно не може обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому змінювати правове регулювання суспільних відносин.
Вимоги позивача в частині врахування індексації та компенсації за затримку термінів виплати пенсій задоволенню не підлягають, оскільки вони не ґрунтуються на вимогах ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19,22 Конституції України, ст.ст. 50,54,67 Закону від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ч.1 ст. 76 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», ст.ст.9, 11, 71, 158-163 КАС України, суд,-
постановив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову управління Пенсійного фонду України в Красилівському районі Хмельницької області від 16 березня 2011року в перерахунку державної та додаткової пенсій ОСОБА_1, як інваліду Чорнобильської катастрофи 3-ї групи і віднесеного до 1 категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірах, виплата яких передбачена статтями 50,54 Закону України від 28 лютого 1991 року за №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 03 лютого 1998 року до 01 січня 2008 року і з 22 травня 2008 року.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Красилівському районі Хмельницької області здійснити ОСОБА_1 перерахунок державної і додаткової пенсій та виплачувати їх щомісячно відповідно до статей 50,54,67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», обчисленої з розміру основної (державної) пенсії не менше шести мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії 50 % від мінімальної пенсії за віком, з врахуванням виплачених сум, починаючи з 03 лютого 1998 року до 01 січня 2008 року і з 22 травня 2008 року до моменту припинення такого права.
Мінімальний розмір пенсії за віком обчислювати у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
В іншій частині позову ОСОБА_1 відмовити.
Звернути постанову суду до негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана через Красилівський районний суд до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлений 29 квітня 2011 року.
Суддя:В. І. Красняк