"15" вересня 2011 р. м. Київ К-366/08
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Степашка О.І.
Суддів Маринчак Н.Є.
Островича С.Е.
Рибченка А.О.
Усенко Є.А.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області
на постанову Господарського суду Одеської області від 09.07.2007
та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2007
у справі №14/251-07-5010А
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт»
до Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області
про скасування рішення
Товариство з обмеженою відповідальністю «Моноліт»(далі по тексту -позивач, ТОВ «Моноліт») звернулось до суду, з урахуванням уточнень позовних вимог, з позовом про скасування рішення Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області (далі по тексту -відповідач, Роздільнянська МДПІ Одеської області) № 00000233/0 від 12.01.2007 про застосування штрафних санкцій в розмірі 34 777,82 грн.
Постановою Господарського суду Одеської області від 09.07.2007, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2007, позов задоволено; скасовано спірне рішення, з огляду на протиправність його прийняття.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної виїзної планової документальної перевірки ТОВ «Моноліт» щодо дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2005 по 01.10.2006, відповідачем складено акт № 580/23-30817023 від 29.12.2006, в якому зафіксоване порушення п. 2.3, п. 2.8 гл. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ 15.12.2004 № 637 та п. 1 постанови Правління НБУ від 09.02.2005 № 32 «Про встановлення граничної суми готівкового розрахунку», а саме: проведення розрахунку з ПП «Авто-Європа»понад встановлену граничну суму готівки (10 000 грн.) протягом одного дня за одним платіжним документом (квитанція № 24 від 15.12.2004 на суму 28 361,40 грн.)
На підставі результатів вказаної перевірки, 12.01.2007 Роздільнянська МДПІ Одеської області прийняла рішення № 00000233/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 34 777,82 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що директор ТОВ «Моноліт»Катречко М.М. згідно квитанції сплатив власні кошти в розмірі 28 361,40 грн. за автомобіль, тому до ТОВ «Моноліт»неправомірно застосовані штрафні санкції.
Суд касаційної інстанції з таким висновком судів погодитись не може, враховуючи наступне.
Відповідно до п. п. 2.3, 2.8 Положення про ведення касових операцій у національній валюті, затвердженого Постановою Правління НБУ 15.12.2004 № 637, гранична сума готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами встановлюється відповідною постановою Правління Національного банку України. Платежі понад зазначену граничну суму проводяться виключно у безготівковій формі.
Згідно п. 1 постанови Правління НБУ від 09.02.2005 № 32 «Про встановлення граничної суми готівкового розрахунку»встановлено граничну суму готівкового розрахунку підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами відповідно до пункту 2.3 Положення у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень.
Статтею 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», у разі порушення юридичними особами всіх форм власності норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлено Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах -у двократному розмірі суми виявленої понадлімітної готівки за кожний день.
Згідно положень листа Національного Банку України від 01.09.2006 № 11-113/3225-9206 при придбанні працівником підприємства за власні кошти товарно-матеріальних цінностей для потреб підприємства він діє від імені підприємства - юридичної особи, і на такі розрахунки відповідно розповсюджується вимоги п. 2.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті, затвердженого Постановою Правління НБУ 15.12.2004 № 637. Таким чином, у випадку якщо фізична особа -працівник підприємства придбала за власні кошти товарно-матеріальні цінності для потреб підприємства у іншого підприємства (підприємця) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами відповідно до пункту 2.3 Положення у розмірі, що перевищує 10 000 (десять тисяч) грн., то це є порушенням п. 2.3 вказаного Положення.»
Згідно матеріалів справи, Катречко М.М. звертався із заявою до дирекції ТОВ «Моноліт»з проханням відшкодувати йому кошти, сплачені за придбаний автомобіль.
Таким чином, матеріалами справи підтверджено придбання позивачем автомобіля та сплата через Катречка М.М. авансового платежу в розмірі, що перевищує визначений Положенням про ведення касових операцій у національній валюті, затвердженого Постановою Правління НБУ 15.12.2004 № 637.
Враховуючи викладене, податковим органом правомірно здійснені нарахування позивачу штрафних (фінансових) санкцій.
Згідно зі ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
Виходячи з вищевикладеного, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій і постановлення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтями 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області задовольнити.
Постанову Господарського суду Одеської області від 09.07.2007 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2007 скасувати.
Постановити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Головуючий(підпис)О.І. Степашко
Судді(підпис)Н.Є. Маринчак
(підпис)С.Е. Острович
(підпис)А.О. Рибченко
(підпис)Є.А. Усенко