"27" жовтня 2009 р. м. Київ К-8130/08
Головуючого: Маринчак Н.Є.,
Суддів: Брайка А.І., Карася О.В., Костенка М.І., Рибченка А.О.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Топорівського сільського споживчого товариства
на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2008 року
у справі № 12/66(№22а-529/08)
за позовом Топорівського сільського споживчого товариства (надалі -Топорівське ССТ)
до Новоселцької міжрайонної державної податкової інспекції Чернівецької області (надалі -Новоселцька МДПІ)
про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -
встановив:
У березні 2007р. позивач звернувся до господарського суду Чернівецької області з позовом у якому поставлено питання, з урахування уточнення позовних вимог, про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Новоселцької МДПІ: №0000651500/3 від 26.02.2007р. частково у сумі 6914,16грн.; №0000661500/3 від 26.02.2007р. частково у сумі 1851,90грн.; №0000671500/3 від 26.02.2007р. частково у сумі 93,19грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем, при проведенні перевірки за період 2001-2006 роки застосовані штрафні санкції без урахування положень ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Постановою господарського суду Чернівецької області від 04 липня 2007 року позовні вимоги було задоволено. Визнано нечинними зазначені вище податкові повідомлення-рішення в оскаржуваних частнинах, з Державного бюджету України на користь позивача стягнуто 3,40грн. судового збору.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до п. 18.2 ст.18 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»підлягає списанню безнадійний податковий борг, у тому числі пеня, нарахована на такий податковий борг, стосовно якого минув строк давності, встановлений відповідно до Закону.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2008 року, постанова суду першої інстанції скасована, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції на підставі наявних у справі матеріалів дійшов висновку, що норма ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»не передбачає строку давності 1095 днів у разі нарахування штрафних санкцій по п.п.17.1.7. п.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»про порушення граничних термінів сплати узгоджених сум податкових зобов'язань.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції Топорівське ССТ звернулось із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанцій, як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального права, та залишити в силі постанову господарського суду Чернівецької області від 04 липня 2007 року.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Контролюючим органом була проведена невиїзна документальна перевірка дотримання вимог податкового законодавства позивачем за період з 01.01.2001р. по 10.08.2006р., про що складено акт №436/15 від 10.08.2006р..
Вказаною перевіркою податковим органом було виявлено низку порушень допущених позивачем, частина з яких є предметом даного адміністративного спору, а саме, несвоєчасна сплата позивачем узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість, збору за забруднення навколишнього природного середовища, збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, комунального податку та податку з власників транспортних засобів.
За наслідками проведеної перевірки податковим органом прийнято ряд податкових повідомлень-рішень. Предметом даного спору є наступні податкові повідомлення-рішення:
- №0000651500/3 від 26.02.2007р. яким позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 7160,15грн. за затримку на 205 календарних днів гранчного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 14320,30грн., оскаржується в частині 6914,16грн.;
- №0000661500/3 від 26.02.2007р. яким позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 2605,32грн. за затримку на 68 календарних днів гранчного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 13026,60грн., оскаржується в частині 1851,90грн.;
- №0000671500/3 від 26.02.2007р. яким позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 475,44грн. за затримку на 5 календарних днів гранчного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 1051,20грн., оскаржується в частині 93,19грн.
Відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181 від 21.12.2000р. (з наступними змінами та доповненнями), передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків такої суми; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків такої суми; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків такої суми.
Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», чи ні.
Згідно з п.п.4.2.2, вище зазначеної норми права, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо: платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію; дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях; контролюючий орган виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання; згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є контролюючий орган.
Як вбачається з матеріалів справи, суми податкового зобов'язання з ПДВ є узгодженими та визначені самим платником податку відповідно до поданих декларацій з податку на додану вартість.
Отже, визначений п.п.15.1.1 п.15.1 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»термін давності стосується лише податкових зобов'язань у випадках передбачених п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та не застосовується строк давності 1095 днів у разі нарахування штрафних санкцій за порушення граничних термінів узгоджених сум податкових зобов'язань.
Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.
Отже, суд апеляційної інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, постановив обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Топорівського сільського споживчого товариства -залишити без задоволення.
Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2008 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Головуючий
Судді Н.Є. Маринчак
А.І. Брайко О.В. Карась М.І. Костенко А.О. Рибченко