06.12.2011
Справа № 2-2592/11
06 грудня 2011 року м. Кам'янець - Подільський
Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області
в складі: головуючого-судді Бондаря О.О.
з участю секретаря Мазуркевич О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Кам'янець-Подільського справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування , -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування ? частини житлового будинку по АДРЕСА_1 .
В судовому засіданні позивач позов підтримав і пояснив, що ніякого договору не укладав . З ОСОБА_6 позивач був знайомий, коли був молодий, шлюб з нею не реєстрував . Прожив з нею біля трьох років . Позивач має двох синів, які його не доглядають.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав і пояснив, що внаслідок обману відповідачки та її матері ОСОБА_1 уклав з ОСОБА_2 договір дарування частини житлового будинку. ОСОБА_2 з її матір'ю говорили, що будуть доглядати позивача, хоча насправді цього не робили . Пізніше відповідача побила позивача після чого поїхала в Росію.
Представник відповідачки в судовому засіданні позов не визнав і пояснив, що відповідачка не мала наміру здійснювати догляд за позивачем, оскільки в Україні вона перебуває не більше двох місяців на рік. Позивач добровільно подарував відповідачці частину житлового будинку.
Заслухавши сторони, вивчивши матеріали справи в повному об'ємі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що на підставі договору дарування від 11 вересня 2009 року , посвідченого приватним нотаріусом Кам'янець -Подільського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстровано в реєстрі за № 549 позивач подарував ОСОБА_2 ? частини житлового будинку по АДРЕСА_1.
В судовому засіданні позивач позов підтримав і пояснив, що договір дарування не укладав .
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав і пояснив, що внаслідок обману відповідачки та її матері ОСОБА_1 уклав з ОСОБА_2 договір дарування частини житлового будинку. ОСОБА_2 з її матір'ю говорили, що будуть доглядати позивача, хоча насправді цього не робили . Пізніше відповідача побила позивача після чого поїхала в Росію.
Представник відповідачки в судовому засіданні позов не визнав і пояснив, що відповідачка не мала наміру здійснювати догляд за позивачем, оскільки в Україні вона перебуває не більше двох місяців на рік. Позивач добровільно подарував відповідачці частину житлового будинку.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_1 -син позивача пояснив, що позивач живе в одній частині будинку , а свідок з сім'єю в другій частині житлового будинку по АДРЕСА_1. Свідок був на заробітках коли дізнався про конфлікт позивача з ОСОБА_6. Син мав з позивачем нормальні стосунки. До одруження позивач харчувався в свідка.
Свідок ОСОБА_4 - невістка позивача в судовому засіданні дала показання, що з позивачем проживали до появи ОСОБА_6 нормально. Холодильником, який знаходився в частині позивача користувалися спільно, на будинок був один лічильник газу, електролічильник. Коли з'явилась ОСОБА_6, то вона почала причащати позивача горівкою. Коли ОСОБА_6 почала жити з позивачем, то холодильником вже разом не користувались, бо ОСОБА_6 це не подобалось. Далі встановили окремий лічильник газу, встановили окремий електролічильник в частині позивача. Коли стався конфлікт, то позивач хотів ОСОБА_6 пішла з його будинку, однак та сказала, що будинок не його і щоб він забирався з будинку.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_5 в своїх показаннях вказав, що в серпні 2011 року позивача побила ОСОБА_2 , позивач говорив , що пхнула ногою, в нього забрали документи на хату та паспорт.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка приватний нотаріус ОСОБА_3 дала показання, що посвідчувала спірний договір дарування. Вона пояснювала позивачу наслідки укладання договору дарування і те, що він передає нерухомість у власність обдарованої і що після цього він може бути позбавлений житла. Позивач на це не реагував і відповідав, що вони його будуть доглядати. Хто мав доглядати, не уточнив.
Правочин, здійснений під впливом обману, на підставі статті 230 ЦК України може бути визнаний судом недійсним. Вбачається, що саме позивач, як сторона, що діяла під впливом обману, повинен довести наявність умислу зі сторони відповідача, істотність значення обставин, щодо яких його введено в оману і сам факт обману. Якщо все інше, крім умислу доведено, вважається, що сталась помилка. Обман стосовно мотиву, тобто внутрішнього спонукання особи на здійснення правочину, не має істотного значення.
За таких обставин суд вважає , що договір дарування підлягає визнанню недійсним через намір позивача укласти договір довічного утримання.
Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.
Відповідно до ст.. 203 ЦК України підставою дійсності правочину вільність волевиявлення учасника правочину і відповідність його внутрішній волі.
В ході розгляду справи судом було встановлено, що укладання договору дарування не відповідало волі позивача. При цьому суд враховує, що позивач мала намір укладати договір довічного утримання і вважав, що відповідачка з її матір'ю будуть здійснювати за ним догляд згідно умов договору. Позивач є людиною похилого віку , недочуває. В судовому засіданні позивач пояснив, що сини за ним не доглядають. Нотаріус в судовому засіданні дав показання, що при укладанні договору дарування позивач вказував, що за ним будуть доглядати, що свідчить що ОСОБА_1 не мав наміру відчужувати безоплатно належну йому частину житлового будинку.
Крім того при визнанні договору дарування недійсним, суд враховує, що позивач не виселявся з житлового будинку.
В зв'язку з визнанням недійсним договору дарування відповідачка повинна повернути позивачу отримане за договором дарування майно.
Також на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати в сумі 1608 гривень 52 коп., що складаються з 1260 гривень -витрат оплату послуг адвоката , 228 гривень 52 коп. - судового збору та 120 гривень -витрат з інформаційно -технічного забезпечення судового розгляду.
При визначенні розміру витрат на послуги адвоката суд враховує, що розгляд справи фактично тривав 3 год. 12 хв. , розмір мінімальної заробітної плати становить 985 гривень, а за годину роботи адвоката сплачуються витрати в розмірі 40% мінімальної заробітної плати . (985 х40%) = 394 грн. за одну годину х 3,20 (3 цілих 20 сотих = 3 цілих 1/5 частини = 3 год. 12 хв.) = 1260 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст. 16, 203, 215, 216, 229, 230 ЦК України, ст..208 - 210, 212 -214 ЦПК України, суд, -
Вирішив :
Позов задовольнити .
Визнати недійсним договір дарування ? частини житлового будинку по АДРЕСА_1 від 11 вересня 2009 року , посвідчений приватним нотаріусом Кам'янець -Подільського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстровано в реєстрі за № 549 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1608 гривень 52 коп.
На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня проголошення рішення суду до апеляційного суду Хмельницької області через Кам'янець-Подільський міськрайонний суд.
Рішення набирає законної сили в порядку , передбаченому ст. 223 ЦПК України.
Суддя Кам'янець-Подільського міськрайонного суду О. О. Бондар