79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
24.10.06 Справа № 14/181
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії
головуючого-судді Скрутовського П. Д.
суддів Онишкевич В. В.
Слука М. Г.
Розглянувши апеляційну скаргу Путильського виробничого управління житлово-комунального господарства, смт. Путила № 211 від 23.08.2006 р.
на постанову господарського суду Чернівецької області від 31.07.2006 р.
у справі № 14/181
за позовом Чернівецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів
до Путильського виробничого управління житлово-комунального господарства, смт. Путила
про стягнення фінансових санкцій в розмірі 5 025 грн.
за участю представників сторін:
від позивача -явка необов'язкова -не з'явився
від відповідача (скаржника) -явка необов'язкова -не з'явився
Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 24.10.2006 р. у склад колегії було введено суддю Слуку М. Г. у зв'язку з виходом його з відпустки.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 07.09.2006 р. розгляд справи було призначено на 24.10.2006 р., явка сторін не була визнана обов'язковою.
Згідно ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Сторони не забезпечили явки уповноважених представників у судове засідання, хоча були належним чином повідомлені про час і місце розгляду апеляційної скарги, що підтверджується наявними у справі повідомленнями про вручення поштового відправлення №№ 1689510, 1689501.
Постановою господарського суду Чернівецької області від 31.07.2006 р. у справі № 14/181 за позовом Чернівецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Путильського виробничого управління житлово-комунального господарства про стягнення 5 025 грн. штрафних санкцій за нестворення 1 робочого місця для працевлаштування інваліда у 2005 році в позов задоволено.
При винесенні оскаржуваної постанови, місцевий господарський суд керувався ст.ст. 18, 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів», Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 03.05.1995 р. № 314, а також Положенням про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 26.09.2002 р. № 1434 та мотивував її тим, що оскільки у 2005 році робоче місце інваліда відповідачем не було введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда, то згідно ст. 20 зазначеного вище Закону, він повинен сплатити штрафні санкції до відділення Фонду за нестворення (непристосування) робочого місця для працевлаштування інваліда, встановленого відповідно до нормативу.
Скаржник, відповідач у справі, не погодився з постановою господарського суду Чернівецької області, подав апеляційну скаргу, в якій вказує підстави, з яких вважає, що дана постанова підлягає скасуванню, посилаючись на те, що Путильське ВУЖКГ є збитковим підприємством, що підтверджується статистичною довідкою № 482 від 23.08.2006 р., а відповідно до ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», штрафна санкція передбачена за наявності прибутку. Крім того, апелянт повідомляє, що він звертався протягом 2005 року до відповідних органів та установ з питань направлення інвалідів для працевлаштування, проте жодного інваліда не було скеровано. Також Путильське ВУЖКГ у своїх щомісячних звітах до районного центру зайнятості повідомляло про можливість працевлаштування інвалідів, що підтверджується Листом центру зайнятості № 23-05/285 від 25.07.2006 р. та листом на адресу позивача № 23-04/137 від 03.05.2006 р. Скаржник звертається також до норм ст. 18 вищевказаного Закону і до Положення про робоче місце інваліда і порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 03.05.1995 р. № 314.
В додаток до апеляційної скарги відповідач додає копії Листів Путильського районного центру зайнятості № 23-04/137 від 03.05.2006 р. і 23-05/285 від 24.07.2006 р., № 239 від 18.11.2005 р., повідомлення в Путильську районну раду від 17.07.2006 р. № 02-14/01-99, Путильську районну державну адміністрацію № 241 від 18.11.2005 р., управління праці та соціального захисту населення № 240 від 18.11.2005 р., а також відзив на позов.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 06.09.2006 р. було зобов'язано відповідача (скаржника) повідомити, чому долучені до апеляційної скарги документи не були подані під час провадження у господарському суді першої інстанції.
У відповідь на зазначену ухвалу Путильське виробниче управління житлово-комунального господарства повідомило, що ним було направлено відзив рекомендованим листом на ім'я судді Швець М. В., яка порушила провадження у даній справі, що підтверджується відповіддю на запит № 224 від 15.09.2006 р., а також Листом Путильського вузла поштового зв'язку № 328 від 15.09.2006 р. У своєму поясненні апелянт наводить припущення, що додані ним документи у місцевому господарському суді можливо не були долучені до справи, коли матеріали передавалися на розгляд іншому судді -Черв'якову Є. В.
Крім цього, підприємство повідомляє, що воно видало Наказ про створення робочого місця та працевлаштування на ньому інваліда № 92 від 29.12.2004 р.
Позивач не скористався правом, наданим ст. 191 КАС України, не подав відзиву на апеляційну скаргу, а також не забезпечив явки уповноваженого представника у судове засідання, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, що підтверджується наявним у справі повідомленням про вручення поштового відправлення.
Розглянувши наявні матеріали справи, доводи та заперечення, наведені в апеляційній скарзі, врахувавши додатково подані документи та пояснення скаржника, колегія суддів господарського суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що постанову місцевого господарського суду слід змінити, а апеляційну скаргу задоволити частково з наступних підстав:
Відповідно до п. 1 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», для підприємств, установ і організацій, незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 4 % від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік -у кількості 1 робочого місця.
Із матеріалів справи, а саме із звіту відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік, вбачається, що середньооблікова чисельність працівників на підприємстві у звітному періоді складала 24 чоловіки, відповідно норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у звітному періодів повинен був становити в кількості 1 інваліда, проте на підприємстві не працював у 2005 році жодний інвалід.
За п.п. 3.3.3 Інструкції із статистики чисельності працівників, зайнятих в народному господарстві, середньооблікова чисельність штатних працівників за період з початку року (у тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумування середньооблікової чисельності працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно та ділення одержаної суми на кількість місяців за період з початку року.
Згідно змісту Листів Держкомстату № 6-2-7/230 від 21.10.2002 року та Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва № 6538 від 12.11.2003 р., у разі отримання при розрахунку не цілого значення показника необхідно заокруглювати його за загальними правилами арифметики до цілого значення.
Відповідно до вимог ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.
Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Сплату штрафних санкцій підприємства (об'єднання), установи і організації провадять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів). У разі відсутності коштів штрафні санкції можуть бути застосовані шляхом звернення стягнення на майно підприємства (об'єднання), установи і організації в порядку, передбаченому законом.
Отже, відсутність в спірному періоді прибутку не звільняє відповідача від сплати штрафних санкцій за не створення робочого місця для працевлаштування інваліда.
Згідно з положеннями Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку і використання цих коштів, суми штрафних санкцій визначаються в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, незайняте інвалідом і виплачується підприємствами самостійно не пізніше 15 квітня року, наступного за звітним. Суми штрафних санкцій перераховуються підприємствами в дохід державного бюджету на рахунки органів Державного казначейства, а у разі несплати в установлений термін, відділення Фонду соціального захисту інвалідів вживають заходів щодо їх стягнення у судовому порядку, керуючись також Положенням про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України № 1434 від 26.09.2002 р., ст. 2 КАС України та ст. 124 Конституції України.
Із розрахунку штрафних санкцій за нестворення робочих місць для працевлаштування інвалідів Путильське ВУЖКГ у 2005 році вбачається, що середньорічна заробітна плата штатного працівника становить 5 025 грн., відповідно, відповідачу були нараховані штрафні санкції в такому ж розмірі за нестворення (непристосування) 1 робочого місця для працевлаштування інваліда.
На момент розгляду справи в апеляційному порядку дана заборгованість підприємством не сплачена та доказів погашення боргу суду не було представлено.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», працевлаштування інвалідів здійснюється органами виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів.
Згідно ч. 2 ст. 19 цього ж Закону, відповідальність за незабезпечення зазначених нормативів покладається на керівника підприємств.
Відповідно до Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, підприємства створюють за власні кошти місця для працевлаштування інвалідів, розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Згідно даного Положення, робоче місце вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів і введене в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.
Як вже зазначалося вище, разом з апеляційною скаргою відповідач (скаржник) подав копії Листів Путильського районного центру зайнятості № 23-04/137 від 03.05.2006 р. і 23-05/285 від 24.07.2006 р., № 239 від 18.11.2005 р., повідомлення в Путильську районну раду від 17.07.2006 р. № 02-14/01-99, Путильську районну державну адміністрацію № 241 від 18.11.2005 р., управління праці та соціального захисту населення № 240 від 18.11.2005 р., а також відзив на позов.
Господарський суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність прийняття до уваги зазначених доказів, оскільки у своїх поясненнях скаржник належним чином обґрунтував неможливість подання таких документів у суд першої інстанції, що призвело до помилкового рішення суду, яке на момент його винесення можна вважати правомірним, оскільки були відсутні всі необхідні матеріали справи.
Так, із поданих документів, а саме із Листа Путильського районного центру зайнятості, вбачається, що Путильським ВУЖКГ подавалися звіти за формою № 3-ПН щомісячно у 2005 році та І півріччі 2006 року, проте потреба у працівниках-інвалідах вказана лише у звітах за червень, жовтень, листопад та грудень 2005 року.
Отже, враховуючи вищевикладене, апеляційна інстанція встановила, що Фонд соціального захисту інвалідів може застосувати до відповідача штрафні санкції лише за період з січня по травень включно та за липень, серпень 2005 року, що становить суму 3 350 грн., оскільки у решта місяцях відповідач належним чином інформувало центр зайнятості про наявність вільного робочого місця для працевлаштування інваліда.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, а також норми чинного законодавства України і практику Вищого господарського, адміністративного та Верховного судів України щодо перегляду матеріалів справ в касаційному порядку з аналогічним предметом спору, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що постанова господарського суду Чернівецької області прийнята з неповним врахуванням всіх обставин справи, а тому підлягає зміні.
Керуючись ст.ст. 184, 195, 199, 200-205, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень КАС України, -
1. Апеляційну скаргу Путильського виробничого управління житлово-комунального господарства задоволити частково;
2. Постанову господарського суду Чернівецької області від 31.07.2006 р. у справі № 14/181 змінити і викласти в редакції:
3. Позовні вимоги Чернівецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів задоволити частково;
4. стягнути з відповідача на користь позивача штрафні санкції в сумі 3 350 грн.;
5. Витрати по справі і апеляційній скарзі віднести на відповідача пропорційно задоволених вимог;
6. В решті суми позову відмовити;
7. Видання наказів доручити місцевому господарському суду;
8. Матеріали справи направити на адресу місцевого господарського суду;
9. Постанова може бути оскаржена в установленому законом порядку.
Головуючий-суддя П. Д. Скрутовський
Суддя В. В. Онишкевич
Суддя М. Г. Слука