20 жовтня 2011 р. Справа № 8247/10
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
головуючого судді: Ліщинського А.М.,
суддів: Носа С.П., Шавеля Р.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано - Франківської області на постанову Долинського районного суду Івано - Франківської області від 25 грудня 2009 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано - Франківської області про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги,-
Позивач 09.12.2009 року звернулась в суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано - Франківської області про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги.
Вимоги мотивовані тим, що вона наділена правовим статусом дитини війни, а тому відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» користується правом на одержання підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Просить нарахувати та виплатити недоплачених сум щомісячної соціальної допомоги дітям війни починаючи з 01.01.2006 року.
Постановою Долинського районного суду Івано - Франківської області від 25 грудня 2009 року позов задоволено частково. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано - Франківської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 щомісячне підвищення до пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, за період з 09.12.2008 року по 25.12.2009 року. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Суд виходив з того, що з огляду на Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 позивачці повинна була нараховуватись доплата до пенсії, однак безпідставно із-за відсутності належного фінансового забезпечення державних соціальних гарантій, цього відповідачем зроблено не було, хоча подібне не доведено останнім, а також невиконання чи неналежне виконання законів про виплати через відсутність грошей не є підставою для виправдання дискримінуючої недоплати державної соціальної підтримки дітям війни.
Відповідач постанову суду першої інстанції оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.
Покликання маються на те, що законодавчо не вирішено величину мінімальної пенсії за віком, щодо застосування для обчислення підвищення пенсій особам, яким встановлений статус дітей війни. Також не внесені зміни в Закони України «Про Держаний бюджет України на 2008 рік» в частині збільшення видатків для забезпечення державних соціальних гарантій, які були предметом розгляду в рішенні Конституційного Суду України від 22.05.2008 року.
В разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів (ч. 1 ст. 197 КАС України із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 року N 2453-VI).
Судова колегія перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 є дитиною війни, у відповідності до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що вбачається з відмітки в її пенсійному посвідченні.
Що стосується вимог позивачки за 2006 рік, то суд вірно виходив з того, що вони задоволенню не підлягають, оскільки Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» було встановлено обмеження щодо подібної допомоги, яке на предмет конституційності не розглядалось та неконституційним визнано не було.
Крім цього, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неправомірність позовних вимог за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 08.12.2008року, оскільки згідно ч.1 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, яка виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, розмір якої у 2008 році визначається прожитковим мінімумом для осіб, які втратили працездатність, що урегульовано ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» встановлено, що прожитковий мінімум осіб, які втратили працездатність, встановлюється на рівні: з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривень, з 1 липня - 482 гривень, з жовтня - 498.
Законом України від 28 грудня 2007 року N 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та статтю 6 цього Закону викладено в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» таке підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів». Зазначені зміни набрали чинності з 1 січня 2008 року.
Однак, після прийняття Конституційним Судом України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) відновлено право на підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, оскільки зміни щодо розміру пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Таким чином, із 1 січня по 22 травня 2008 року застосуванню до спірних правовідносин підлягали приписи Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Подібне не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини, що слід застосовувати у відповідності до ч. 2 ст. 8 КАС України та ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини».
Так при розгляді справи «Кечко проти України» (заява №63134/00), суд не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Крім цього, правомірно на думку колегії суддів, частково задоволено позивачці частину вимог за період з 09.12.2008 року по 25.12.2009 року, оскільки лише 22.05.2008 року рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 визнано неконституційними положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» та відновлено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Отже, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не складають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.
Керуючись статтями 195, 197, 198 п. 1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано - Франківської області залишити без задоволення, а постанову Долинського районного суду Івано - Франківської області від 25 грудня 2009 року по адміністративній справі №2а-1379/09 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя А.М. Ліщинський
Судді С.П. Нос
Р.М. Шавель