Справа №2-а-2226/2011 р
11 жовтня 2011 року Жовтневий районний суд м. Харкова
у складі: головуючого судді - Іванової І.В.,
при секретарі - Козир К.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова про визнання неправомірним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить суд визнати незаконним рішення Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Харкова про відмову включити до трудового стажу, який дає право на одержання процентної надбавки за вислугу років, термін роботи на посаді старшого слідчого-стажиста прокуратури, та зобов'язати вказане Управління призначити йому з 7 квітня 2010 р. пенсію за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру»у розмірі 90 % від суми місячного заробітку.
У обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що загальний стаж його роботи в органах прокуратури складає 15 років 6 місяців 25 днів, з них 1 рік 5 місяців 29 днів -на посаді старшого слідчого-стажиста прокуратури м.Джанкоя Автономної Республіки Крим. Відповідно до вимог ст.50-1 Закону України “Про прокуратуру ”, пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку. Тобто, на його думку, розмір його пенсії повинен складати 90% від суми місячного заробітку, але Управління Пенсійного фонду України безпідставно відмовилось зарахувати до трудового стажу, який дає право на одержання процентної надбавки за вислугу років, час роботи на посаді старшого слідчого-стажиста, у зв'язку з чим пенсія йому була обчислена у розмірі 88% від суми місячного заробітку.
Позивач у судове засідання не з'явився , надав заяву з проханням розглядати справу за його відсутністю.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, просив розглянути справу за його відсутністю, позовні вимоги не визнав, у наданому запереченні на адміністративний позов зазначив, що період роботи позивача на посаді старшого слідчого-стажиста прокуратури м.Джанкоя Автономної Республіки Крим з 8 серпня 1994 р. по 6 лютого 1996 р. зараховано до 20-річного стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугою років, але не включений до трудового стажу, який дає право на одержання процентної надбавки за вислугу років.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, суд приходить до висновку щодо обґрунтованості позовних вимог, виходячи з наступного .
Так, з записів у трудової книжці позивача випливає, що загальний стаж його роботи в органах прокуратури складає 15 років 6 місяців 25 днів, з них 1 рік 5 місяців 29 днів, з 8 серпня 1994 р. по 6 лютого 1996 р. -на посаді старшого слідчого-стажиста прокуратури м.Джанкоя Автономної Республіки Крим.
Відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку. До 20-річного стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугою років, зараховується час роботи на прокурорських посадах, перелічених у статті 56 цього Закону, в тому числі у військовій прокуратурі, стажистами в органах прокуратури, слідчими, суддями, на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, офіцерських посадах Служби безпеки України, посадах державних службовців, які займають особи з вищою юридичною освітою, в науково-навчальних закладах Генеральної прокуратури України працівникам, яким присвоєно класні чини, на виборних посадах у державних органах, на посадах в інших організаціях, якщо працівники, що мають класні чини, були направлені туди, а потім повернулися в прокуратуру, строкова військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах, частково оплачувана відпустка жінкам по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років.
Відповідно до п.1 ст.46 Закону України “Про прокуратуру ”, прокурорами і слідчими можуть призначатися громадяни України, які мають вищу юридичну освіту, необхідні ділові і моральні якості. Особи, які не мають досвіду практичної роботи за спеціальністю, проходять в органах прокуратури стажування строком до одного року. Порядок стажування визначається Генеральним прокурором України.
Під час роботи позивача на посаді старшого слідчого-стажиста прокуратури з 8 серпня 1994 р. по 6 лютого 1996 р. порядок стажування молодих спеціалістів визначався “Положенням про організацію в органах прокуратури України роботи з молодими спеціалістами, які закінчили вищі юридичні учбові заклади ”, затвердженим Генеральним прокурором України 23 вересня 1992 р. П.11 вказаного Положення прямо визначав, що “час стажування включається до трудового стажу, який дає право на одержання процентної надбавки за вислугу років і додаткової відпустки ”.
ч.1 ст.58 Конституції України передбачає, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
У рішенні Конституційного Суду України у справі 71 рп/99 від 9 лютого 1999 р. за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіціального тлумачення положення ч.1 ст. 58 Конституції України зазначено, що дію нормативно-правового акту в часі потрібно розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто, до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Відповідно до вимог ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, обов'язок доказування в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи викладене, заперечення відповідача судом визнаються безпідставними. Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності свого рішення, яке полягає у безпідставній відмові призначити пенсію за вислугою років позивачу у розмірі 90% від суми місячного заробітку.
За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 46, 55, 58, 59 Конституції України, ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», ст.ст. 18,19, 158 -163, 254 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Жовтневому районі м.Харкова - задовольнити .
Визнати рішення Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова про відмову в призначенні пенсії за вислугу років у розмірі 90% від суми місячного заробітку неправомірним.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова включити до трудового стажу, який дає право на одержання процентної надбавки за вислугу років, термін роботи ОСОБА_1 на посаді старшого слідчого-стажиста прокуратури та призначити ОСОБА_1 з 7 квітня 2010 р. пенсію за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру»у розмірі 90 % від суми місячного заробітку.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до адміністративного апеляційного суду Харківської області через районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.
СУДДЯ Іванова І.В.