Адміністративна справа № 2 -а - 14491/2011
18 жовтня 2011 року
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого - судді Вийванко О. М.
при секретарі с/з Жара М. Т.
за участю осіб, які беруть участь в справі:
позивача ОСОБА_2
представника відповідача Гуцуляк А. Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в місті Тернополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Тернопільського міського центру з нарахування і виплат допомоги про визнання дій протиправними та стягнення щорічної грошової дороги, -
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Тернопільського міського центру з нарахування і виплат допомоги про визнання дій протиправними та стягнення щорічної грошової дороги. Посилаючись на те, що він є пенсіонером-інвалідом ЧАЕС II групи по захворюванню, пов'язаного з роботою по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, і йому надається допомога на оздоровлення, яка в 2010 році виплачена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№562 від 12 липня 2005 року у розмірі 120 грн. Відповідач здійснюючи в 2010 році нарахування і виплату вказаної допомоги позивачу керувалося підзаконним нормативно-правовим актом, що суперечить вимогам Конституції України та Закону, та здійснило виплату допомоги в значно менших розмірах ніж передбачено Законом, тим самим порушило вимоги чинного законодавства та обмежило право інваліда на соціальний захист, встановлений нормою статті 46 Конституції України, а тому вказані дії відповідача підлягають визнанню протиправними та слід стягнути з відповідача щорічну одноразову грошову допомогу на оздоровлення за 2010 рік позивачу відповідно до вимог ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат з урахуванням проведених виплат. Крім цього він має право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком. Однак відповідач неправомірно відмовив її у виплаті вказаної допомоги. У зв'язку з цим він просить визнати дії відповідача протиправними та стягнути з відповідача на її користь недоплачену разову грошову допомогу до Дня перемоги за 2011 роки.
Позивач у судове засідання не з'явився, однак подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, однак подав заперечення на позов, відзначивши, що позову не визнає та просить у його задоволенні відмовити. В обґрунтування заперечення позову посилається на те, що в бюджеті не передбачено відповідного бюджетного призначення щодо доплати одноразової щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з ч. 1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Як встановлено судом, ОСОБА_2, є пенсіонером-інвалідом ЧАЕС II групи по захворюванню, пов'язаного з роботою по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1, додатком № 67 до нього від 23.02.2011 р. та довідкою МСЕК щодо встановлення інвалідності II групи.
У судовому засіданні з'ясовано, що допомога на оздоровлення позивачу в 2010 році виплачена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№562 від 12 липня 2005 року у розмірі 120,00 грн.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно ст.46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відповідно ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щорічна допомога на оздоровлення інвалідам 2 групи, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, віднесеним до категорії 1, виплачується у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.
При виплаті щорічної допомоги на оздоровлення відповідач керувалося постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(далі -постанова № 836), якою розмір такої допомоги встановлений для інвалідів 2 групи -26,70 грн., а з 2005 року -постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(далі -постанова № 562), якою розмір такої допомоги встановлений в 120 грн.
Зазначеними постановами № № 836, 562 усупереч Закону № 796-ХІ1 (який встановив розмір щорічної допомоги як величину, кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом на час здійснення виплати, установлено конкретні розміри такої допомоги в твердій грошовій сумі й, зокрема, для інвалідів другої групи -26,70 гривень та з 2005 р. 120 грн.
Згідно ст. 55 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»розмір мінімальної заробітної плати в кінці 2010 року складав 922 гривень.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, відповідачем порушувались права позивача щодо нарахування щорічної допомоги на оздоровлення, оскільки при визначенні розміру цієї допомоги постраждалим особам внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС застосуванню підлягають відповідні статті Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанови Кабінету Міністрів України, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.
Щодо позовної вимоги до Тернопільського міського центру з нарахування і виплат допомоги, про здійснення перерахунку та виплати щорічної одноразової грошової допомоги до Дня Перемоги за 2011 рік ОСОБА_2, відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»у розмірі вісім мінімальних пенсій за віком, з урахуванням проведених виплат, суд вважає, що вона підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Як встановлено судом, позивач є інвалідом війни, 2 групи, відповідно до ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»і йому виплачувалася у 2011 році разова грошова допомога, передбачена Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2011 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань»№341 від 04 квітня 2011 року.
П. 20 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" було внесено на 2008 рік зміни до частини 5 статей 12, 13, 14, 15 та п. 1 ч. 1 статті 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", якими передбачено, що одноразова грошова допомога інвалідам війни 2 групи щороку до 5 травня виплачується в розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, установлених законом про Державний бюджет України.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за № 10-рп визнано неконституційними деякі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», в т.ч. п. 20 розділу 2 цього Закону. В цьому Рішенні також вказано на те, що рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Крім того, встановлений ст. 95 Конституції України, ст. 38 Бюджетного Кодексу України, перелік правовідносин, які регулюються Законом про Державний бюджет України, є вичерпним, а отже цей закон не може скасовувати або змінювати обсяг прав та обов'язків, пільг, гарантій, передбачених іншими законами, в тому числі і Законом "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком
Статтею 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Доводи відповідача, що розмір допомоги повинен визначатись у відповідності з зазначеною постановою Кабінету Міністрів України суд вважає необґрунтованими, оскільки ст.92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення, а також виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, а також те, що в Закону України «Про Державний бюджет України» не передбачено іншого порядку виплати вказаної допомоги.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Бюджетного кодексу України при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, цього Кодексу та Закону „Про Державний бюджет України”.
Недотримання вимог законів України при визначенні розмірів пенсії і допомоги є порушенням п.6 ст.92 Конституції України, оскільки виключно законом України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Згідно зі ст.71 КАС України, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. ст.162 КАС України суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З огляду на зазначені обставини, суд вважає, що слід визнати дії Тернопільського міського центру з нарахування і виплат допомоги, які пов'язані у здійсненні перерахунку щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2010 рік ОСОБА_2 у розмірах менших ніж встановлено ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» протиправними та зобов'язати Тернопільський міський центр з нарахування і виплат допомоги здійснити перерахунок та виплату щорічної одноразової грошової допомоги на оздоровлення за 2010 рік ОСОБА_2, відповідно до вимог ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат, з урахуванням проведених виплат, як інваліду другої групи чорнобильської категорії.
Також слід визнати дії Тернопільського міського центру з нарахування і виплат допомоги, які пов'язані у здійсненні перерахунку та виплати щорічної одноразової грошової допомоги до Дня Перемоги за 2011 рік ОСОБА_2, відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»у розмірі вісім мінімальних пенсій за віком, з урахуванням проведених виплат та зобов'язати Тернопільський міського центру з нарахування і виплат допомоги здійснити перерахунок та виплату щорічної одноразової грошової допомоги до Дня Перемоги за 2011 рік ОСОБА_2, відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»у розмірі вісім мінімальних пенсій за віком, з урахуванням проведених виплат.
Судові витрати зі сплати судового збору, слід компенсувати за рахунок Державного бюджету України.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.6, 8, 9, 11, 71, 94, 128, 159, 163, 185, 186, 254, КАС України, ст. ст. 19, 22, 46, 64, ч. 2 ст. 152 Конституції України, ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", суд, -
Позов ОСОБА_2 до Тернопільського міського центру з нарахування і виплат допомоги про визнання дій протиправними та стягнення щорічної грошової дороги - задовольнити частково.
Визнати дії Тернопільського міського центру з нарахування і виплат допомоги, які пов'язані у здійсненні перерахунку щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2010 рік ОСОБА_2 у розмірах менших ніж встановлено ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»протиправними.
Зобов'язати Тернопільський міський центр з нарахування і виплат допомоги здійснити перерахунок та виплату щорічної одноразової грошової допомоги на оздоровлення за 2010 рік ОСОБА_2, відповідно до вимог ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат, з урахуванням проведених виплат, як інваліду другої групи чорнобильської категорії.
Визнати дії Тернопільського міського центру з нарахування і виплат допомоги, які пов'язані у здійсненні перерахунку та виплати щорічної одноразової грошової допомоги до Дня Перемоги за 2011 рік ОСОБА_2, відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»у розмірі вісім мінімальних пенсій за віком, з урахуванням проведених виплат.
Зобов'язати Тернопільський міського центру з нарахування і виплат допомоги здійснити перерахунок та виплату щорічної одноразової грошової допомоги до Дня Перемоги за 2011 рік ОСОБА_2, відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»у розмірі вісім мінімальних пенсій за віком, з урахуванням проведених виплат.
Судовий збір в розмірі 3,40 грн. -відшкодувати за рахунок Державного бюджету України.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий -суддя Вийванко О. М.