Адміністративна справа №2-а-13071/2011
30 серпня 2011 року
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Вийванко О.М., розглянувши у місті Тернополі адміністративну справу у порядку скороченого провадження за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі про визнання дій протиправними та зобов'язання відповідача вчинити певні дії, -
ПозивачОСОБА_1. звернувся в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі про визнання дій протиправними та зобов'язання відповідача вчинити певні дії. Посилаючись на те, що відповідачем в порушення вимог положень постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 р. "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" проведено перерахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2007 р. (1197.91 грн.), тоді як для обчислення слід приймати показник середньої заробітної плати за календарний рік, що передує перерахунку пенсії, за 2010 рік. Таким чином відповідач недоплачував позивачу коштів, з цих підстав позивач просить зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01 квітня 2011 р., із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за 2010 рік.
Представник відповідача, не подав письмові заперечення на позов у встановлений ст. 183-2 КАС України.
Відповідно до ч. 4, 5 ст. 183-2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Суд, оцінивши повідомлені сторонами обставини, приходить до висновку, що наявні достатні підстави для прийняття рішенні про відмову в задоволенні позову в порядку скороченого провадження, з таких підстав.
Як встановлено судом, позивач є пенсіонером і йому призначено пенсію за віком, згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», однак позивач продовжує працювати.
Судом встановлено, що позивач 29вересня 2011 року звернувся із заявою до відповідача про перерахунок пенсії із зарахуванням страхового стажу та заробітної плати, на підставі вищезазначених норм з врахуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за 2010 рік, однак йому було відмовлено. Перерахунок пенсії здійснено із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) за 2007 рік. І отримав відповідь від відповідача про здійснення перерахунку пенсії.
Відповідно до ч. 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09 липня 2003 року № 1058-IV - у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
За змістом ч. 1 статі 40 Закону - для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж. За вибором особи, яка звернулася за пенсією, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключається період до 60 календарних місяців підряд за умови, що зазначений період становить не більше ніж 10 відсотків тривалості страхового стажу.
Підпунктом «б»підпункту 10 пункту 35 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28 грудня 2007 року № 107-VI частину 4 статті 42 Закону № 1058-IV викладено в новій редакції: «У разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період після призначення пенсії не підлягає виключенню згідно із абзацом третім частини першої статті 40 цього Закону».
Між тим, рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 вказане положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Відповідно до ч. 2 статті 152 Конституції України - Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, після прийняття Конституційним Судом України вказаного рішення знову почали діяти положення статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09 липня 2003 року № 1058-IV в їх первинній редакції.
Отже, з часу прийняття цього рішення перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 Закону.
28 травня 2008 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»п. п. 3 п. 11 якої визначено, що у разі коли застрахована особа після призначення пенсії відповідно до Закону продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі.
Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період, що настає після призначення пенсії, не підлягає виключенню згідно з абзацом третім частини першої статті 40 Закону.
Тобто, фактично цією нормою відтворена редакція ч. 4 статті 42 Закону в редакції Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-VI Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яка визнана неконституційною.
Отже, починаючи з 28 травня 2008 року діють два нормативно-правові акти Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09 липня 2003 року № 1058-IV та постанова Кабінету Міністрів України №530 від 28 травня 2008 року, які регулюють спірні правовідносини.
При цьому, умови перерахунку пенсії, визначені в наведеному підпункті постанови Кабінету Міністрів України не відповідають умовам, викладеним в ч. 1 статті 40, ч. 4 статті 42 Закону № 1058-IV в редакції Закону від 09 липня 2003 року № 1058-ІV.
Виходячи з загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативно-правовими актами, суд вважає, що при вирішенні даного спору слід застосовувати правила ч. 1 статті 40, ч. 4 статті 42 Закону.
Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність у відповідача правових підстав для перерахунку пенсії із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що не підлягає застосуванню для перерахунку пенсії працюючим пенсіонерам і середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, оскільки відповідно до ч. 2 статті 40 Закону, вказаний показник застосовується для обчислення пенсії.
Однак, відповідно до ч. 4 статті 42 Закону - перерахунок пенсії здійснюється виключно із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
Відповідно до частини 1, 2 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином аналізуючи зібрані у судовому засіданні докази у їх сукупності, суд приходить до переконання про відсутність у відповідача правових підстав для перерахунку та виплаті пенсії, з урахуванням сум, що були виплачені, позивачу, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії і зазначає, що обчислення включає в себе призначення та перерахунок пенсії, разом з цим, це не є тотожні поняття, вони мають різний правовий зміст та правове навантаження, при цьому формула обчислення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії (призначення та перерахунку) визначається Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09 липня 2003 року № 1058-IV, з тією тільки різницею, що середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення визначається один раз при призначенні пенсії, і в подальшому використовується як постійна величина для пенсіонера, на відміну від інших показників, а саме суми коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць та кількості місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи, тому з врахування вищевикладеного у задоволенні позову позивача слід відмовити.
Згідно ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 8, 9, 11, 18, 69 -71, 94, 159 -163, 183-2, 254 КАС України, ст. ст. 19, 22, 46, 64, ч. 2 ст. 152 Конституції України, Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 р. № 1058-IV, Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року №107-VI, рішеннями Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 р., Постановою Кабінету Міністрів України «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» № 530 від 28.05.2008 р., суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі про визнання дій протиправними та зобов'язання відповідача вчинити певні дії, -відмовити.
Постанова суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 КАС України.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня отримання копії постанови суду.
Головуючий -суддя О.М. Вийванко