20 жовтня 2011 р. Справа № 49816/11
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
головуючого судді: Ліщинського А.М.,
суддів: Носа С.П., Шавеля Р.М.
при секретарі судового засідання: Курдоби Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 травня 2011 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Державної митної служби України та Чопської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення втраченого заробітку та судових витрат,-
04.11.2010 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідачів про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення втраченого заробітку та судових витрат.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що він у відповідності до своїх функціональних обов'язків, а саме п. 2.8. посадової інструкції приступив до виконання вказівки робочої групи відповідача і у супроводі ОСОБА_2 пішов до працівників Державної прикордонної служби України лейтенанта Карнауха О. і прапорщика Майор В., що здійснювали прикордонне оформлення на ділянці експорт-виїзд і оголосив їм вказівку, отриману від ОСОБА_2 - зупинити оформлення та випускати автотранспорт. У відповідь вони доповіли, що чотири автомашини, що стоять на виїзді, повністю пройшли митне та прикордонне оформлення. Після цього, відповідно до п. 2.14 посадової інструкції, пішов у приміщення митниці - «єдиний офіс», в якому знаходився старший ділянки головний інспектор Лановий В.І. і старший інспектор Глусь Я.І., де доповів, що на ділянці перевірка. Однак не зважаючи на це автомобіль державний реєстраційний номер FIW 542 причіп ХТL був випущений з митної території України. Представниками відповідача йому була дана вказівка повернути автомашину, але прикордонники відповіли, що це не можливо, так як автомобіль виїхав за межі України. Зазначає, що вимога повернути транспортний засіб, який виїхав за межі України не могла бути ним виконана, оскільки він не уповноважений виконувати такого роду вказівки, це поза його службовими правами.
Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 травня 2011 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Позивач постанову оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є незаконною, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В апеляційній скарзі покликається на те, що 14 жовтня 2010 року був ознайомлений з наказом Голови Державної митної служби України № 1923-к від 12.10.2010 року та з наказом начальника Чопської митниці Державної митної служби України № 680-к від 14 жовтня 2010 року, згідно яких його служба в митних органах України з 13 жовтня 2010 року припинена на підставі п. 6 ч. 1 ст.30 Закону України «Про державну службу», тобто за порушення Присяги державних службовців. Вважає, що його дії не містили жодної ознаки порушення службової дисципліни, діяв він у повній відповідності до законів України, Дисциплінарного Статуту, Урочистого зобов'язання, Тимчасової Технології № 412 та посадової інструкції, а тому вважає накази щодо припинення ним державної служби необґрунтованими, безпідставними, та незаконними.
У ході апеляційного розгляду представник апелянта ОСОБА_5 надав пояснення та просить задовольнити апеляційну скаргу.
Представник апелянтів ОСОБА_6 у ході апеляційного розгляду надав пояснення та просить відхилити апеляційну скаргу.
Інші особи які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з ч.4 ст. 196 КАС України.
Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог позивача, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 своїми діями допустив невиконання усного розпорядження керівника вищого рівня, а тому його дії кваліфікуються, як порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, державної служби, а також наказів та розпоряджень безпосереднього та прямого керівника.
Позивач ОСОБА_1 як посадова особа митного органу порушив вимоги пунктів 1.4, 2.8, 2.10, 2.14 посадової інструкції інспектора СМО № 4 ВМО № 2 митного поста «Тиса».
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що позивач ОСОБА_1 з жовтня 2010 року працював на посаді інспектора сектору митного оформлення № 4 відділу митного оформлення №2 митного поста „Тиса" Чопської митниці.
Відповідно до наказу Державної митної служби України № 1923-к від 12 жовтня 2010 року «По особовому складу митних органів» за порушення Присяги державних службовців, що виявилося у невиконанні основних обов'язків державного службовця, а також вчиненні дій, що шкодять авторитету Державної митної служби України, припинено 13.10.2010 року перебування на державній службі в митних органах України відповідно до пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України «Про державну службу» ОСОБА_1, інспектора сектору митного оформлення №4 відділу митного оформлення №2 митного поста «Тиса» Чопської митниці.
Згідно наказу Чопської митниці № 680-к від 14 жовтня 2010 року «По особовому складу» зобов'язано відповідні служби Чопської митниці провести розрахунок з ОСОБА_1 з виплатою грошової компенсації за не використані ним 55 календарних днів щорічної відпустки.
Відповідно до наказу Чопської митниці № 835 від 08.10.2010 року, з метою об'єктивного та усебічного з'ясування обставин неналежного виконання службових обов'язків посадовими особами митного поста «Тиса», служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Чопської митниці, проведено службове розслідування.
За результатами службового розслідування 08 жовтня 2010 року був складений акт службового розслідування за № 10/2010, відповідно до якого пропонувалося за несумлінне виконання службових обов'язків, що виявилося в порушенні ст.ст.1, 5, 6, 7 Дисциплінарного статуту митної служби України, вимог п.1.4, 2.8, 2.10 Посадової інструкції ОСОБА_1 інспектора сектору митного оформлення №4 відділу митного оформлення №1 митного поста «Тиса» припинити перебування на державній службі інспектора сектору митного оформлення №4 відділу митного оформлення №1 митного поста «Тиса».
Службовим розслідування встановлено, що 08.10.2010 на виконання Плану-завдання, затвердженого Головою Держмитслужби в пункт пропуску для автомобільного сполучення «Чоп-Загонь» прибула група працівників Держмитслужби на чолі з заступником Голови Держмитслужби України Дериволковим С.Д. з метою проведення перевірки здійснення працівниками пункту пропуску митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, які перетинають митний кордон України.
Заступником Голови Держмитслужби була дана вказівка керівництву митного поста та особовому складу про здійснення митного контролю та митного оформлення всіх транспортних засобів, які знаходилися у зонах митного контролю пункту пропуску тільки за участю членів робочої групи на весь час її перебування на державному кордоні. Підставами надання такої вказівки, як зазначалося вище, виступав План-завдання, затверджений Головою Держмитслужби.
Відносини, пов'язані з прийняттям, проходженням та звільненням з роботи в митних органах України, врегульовані законодавством України про працю, Законом України "Про державну службу" та Законом України «Про Дисциплінарний статут митної служби України».
Закон України «Про Дисциплінарний статут митної служби України» (далі-Статут) визначає суть службової дисципліни, права та обов'язки посадових осіб митної служби України, яким присвоєно спеціальні звання, у тому числі керівників митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій, щодо забезпечення та додержання дисципліни, а також види та порядок застосування заохочень і дисциплінарних стягнень.
Регулювання правового становища державних службовців, що працюють у митних органах, здійснюється з урахуванням вимог Закону України "Про державну службу".
Відповідно до п.2 Статуту за неправомірні рішення, дії або бездіяльність посадові особи митної служби несуть дисциплінарну, адміністративну або іншу відповідальність згідно із законами.
Відповідно до пункту 4 Статуту кожна посадова особа митної служби зобов'язана додержуватися Конституції України, Митного кодексу України, цього Статуту та інших законів України.
Відповідно до статей 5,6,7 Статуту посадові особи митної служби під час виконання службових обов'язків діють у межах закону та інших нормативно-правових актів і підпорядковуються своїм прямим, у тому числі безпосереднім керівникам. Прямими керівниками для посадових осіб митної служби є безпосередні керівники та керівники вищого рівня. Розпорядження, яким ставиться завдання посадовій особі є формою реалізації службових повноважень. При цьому розпорядження, крім письмової форми, можуть надаватися, в усній формі, яка безумовно є обов'язковою.
Колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції, що позивач ОСОБА_1, як посадова особа митного органу порушив вимоги пунктів 1.4, 2.8, 2.10, 2.14 посадової інструкції інспектора СМО № 4 ВМО № 2 митного поста «Тиса».
Так зокрема, відповідно до пункту 2.14 посадової інструкції інспектора СМО № 4 ВМО № 2 митного поста «Тиса» інспектор своєчасно готує для керівництва відділу, сектору та у чергову службу митниці інформацію щодо оперативної обстановки на ділянках митного контролю, щодо перебування у зонах митного контролю пункту пропуску з метою здійснення перевірок чи заходів співробітників правоохоронних органів, представників Держмитслуби.
Згідно статті 17 Закону України «Про державну службу» ОСОБА_1 зобов'язаний суворо дотримуватись Конституції та законів України, сприяти їх втіленню в життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої службові обов'язки.
Пунктом 6 статті 30 Закону України «Про державну службу», крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється у разі порушення державним службовцем Присяги, передбаченої статтею 17 цього Закону.
За таких обставин справи, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, оскільки позивач ОСОБА_1 як посадова особа митного органу, неналежно виконав свої посадові обов'язки, а саме вимоги пунктів 1.4, 2.8, 2.10, 2.14 Посадової інструкції інспектора сектора митного оформлення № 4 відділу митного оформлення № 2 митного поста «Тиса».
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не являються суттєвими і не складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.
Керуючись статтями 160 ч.3, 195, 196, 198 п.1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 травня 2011 року у справі №2а-4111/10 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст ухвали виготовлено 25.10.2011 року.
Головуючий суддя А.М.Ліщинський
Судді С.П. Нос
Р.М.Шавель