Справа: № 2-а-3905/11 Головуючий у 1-й інстанції: Кашперська Т.Ц.
Суддя-доповідач: Романчук О.М
"30" листопада 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого: Романчук О.М.,
Суддів: Глущенко Я.Б.,
Шелест С.Б.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Ірпені Київської області на постанову Ірпінського міського суду Київської області від 23 травня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України у м. Ірпені Київської області про визнання неправомірними дій щодо неналежного проведення перерахунку пенсії та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії із застосуванням належного показника заробітної плати в середньому на одну особу в цілому по Україні за 2010 рік, -
ОСОБА_3 звернулася до Ірпінського міського суду Київської області із позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Ірпені Київської області про визнання неправомірними дій щодо неналежного проведення перерахунку пенсії та зобов'язання провести перерахунок пенсії відповідно до ст. ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»з урахуванням показника середньої заробітної плати працівників на одну застраховану особу в цілому по Україні з 01.01.2011 року за 2010 рік.
Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 23 травня 2011 року позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач по справі - Управління Пенсійного фонду України у м. Ірпені Київської області подали апеляційну скаргу, в якій просили скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суд, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у м. Ірпені Київської області, одержуючи пенсію за віком.
При цьому, після призначення пенсії позивач продовжувала працювати.
Так, у 2011 році відповідачем було зроблено перерахунок пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2007 рік в розмірі 1197,91 грн.
Позивач звернулася до Управління із заявою, в якій просив здійснити перерахунок призначеної пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2010 рік.
Однак, відповідач відмовив позивачу у такому перерахунку.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на перерахунок пенсії за віком згідно ст. ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування»із застосування показника середньої заробітної плати працівників в галузях національної економіки за 2010 рік.
Колегія суддів не погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він не відповідає вимогам закону.
Так, Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»було внесено зміни до ст. ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування»та змінено порядок здійснення перерахунку пенсії.
Згідно внесених змін, ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування»передбачала, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період після призначення пенсії не підлягає виключенню згідно із абзацом третім частини першої статті 40 цього Закону.
Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 40 вказаного Закону у редакції від 28 грудня 2007 року, за вибором особи, яка звернулася за пенсією, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключається період до 60 календарних місяців страхового стажу підряд за умови, що зазначений період становить не більше ніж 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим частини першої цієї статті, період, за який враховується заробітна плата, після виключення 10 відсотків тривалості страхового стажу, не може бути меншим ніж 60 календарних місяців.
Згідно п.п. 3 п. 11 постанови КМ України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»№ 530 від 28 травня 2008 року (далі -постанова КМ України № 530 від 28 травня 2008 року) у разі коли застрахована особа після призначення пенсії відповідно до Закону продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період, що настає після призначення пенсії, не підлягає виключенню згідно з абзацом третім частини першої статті 40 Закону.
Таким чином, Закон України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування»у редакції від 28 грудня 2007 року та постанова КМ України № 530 від 28 травня 2008 року передбачали, що при перерахунку пенсії враховувалися наступні показники: 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі; заробітна плата (доход), з якого була обчислена пенсія або за бажанням пенсіонера заробітна плата за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону (зокрема абз. 3 ч. 1 ст. 40); показник середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року зміни, внесені Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»зміни, були визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Згідно п. 5 рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Таким чином, зміни, внесені до ст. ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування»Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»втратили чинність 22 травня 2008 року.
Відповідно, з 22 травня 2008 року відновлено дію ст. ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування»у редакції, що існувала до прийняття Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Прийняття нормативно-правового акту про відновлення дії норми закону, яка існувала до внесення до неї змін, що в подальшому були визнані неконституційними, -не вимагається.
Положення ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування»у редакції, що були відновлені з 22 травня 2008 року, передбачають, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
Отже, згідно чинного на даний час пенсійного законодавства при перерахунку пенсії враховується наступне: перебування на роботі протягом 2 років після призначення (попереднього перерахунку) пенсії; заробітна плата (доход), з якого була обчислена пенсія або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону (зокрема абз. 3 ч. 1 ст. 40 вже не існує).
Разом із тим, у ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування»у відновленій редакції не передбачено застосування під час перерахунку пенсії ні показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії (який був передбачений Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування»у редакції від 28 грудня 2007 року та постанова КМ України № 530 від 28 травня 2008 року), ні показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії (який враховується при визначенні заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії згідно ч. 2 ст. 40 вищевказаного Закону).
Також слід звернути увагу на те, що в ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування»у відновленій редакції у формулі визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії зазначено, що показник Зс - це середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії.
На вказаний показник є посилання лише у формулі, передбаченій для визначення заробітної плати (доходу) для призначення пенсії. Посилання на нього у статті, яка передбачає порядок та підстави перерахунку пенсії, -відсутні.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що показник «середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії»застосовується виключно при призначенні пенсії та залишається незмінним під час здійснення перерахунку пенсії на підставі ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування».
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність у відповідача правових підстав для перерахунку пенсії із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2010 рік.
Судом першої інстанції наведене до уваги взято не було, а тому помилково дійшов висновку про необхідність задоволення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати постанову суду та прийняти нову постанову.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення питання, тому постанова Ірпінського міського суду Київської області від 23 травня 2011 року підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 160, 183-2, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Ірпені Київської області - задовольнити.
Постанову Ірпінського міського суду Київської області від 23 травня 2011 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: О.М. Романчук
Судді: Я.Б. Глущенко
С.Б. Шелест