Справа: № 2-а-1134/2512/11 Головуючий у 1-й інстанції: Саченко О.А,
Суддя-доповідач: Романчук О.М
Іменем України
"30" листопада 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Романчук О.М.;
суддів: Пилипенко О.Є.; Шелест С.Б.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівської області на постанову Менського районного суду Чернігівської області від 30 березня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівської області про визнання протиправною бездіяльність відповідача, зобов'язання здійснити призначення, перерахунок, обчислення та виплату пенсії учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, -
В березні 2011 року позивач - ОСОБА_2 звернувся до Менського районного суду Чернігівської області з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок пенсії (а.с. 1-5).
Постановою Менського районного суду Чернігівської області від 30 березня 2011 року позов задоволено частково (а.с. 18).
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, відмовивши позивачу в задоволенні адміністративного позову (а.с. 23-24).
Підстави для проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами визначено ст. 197 КАС України.
За змістом ч. 1 вищезазначеної статті суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь в справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.
З огляду на викладене та враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, колегія суддів вважає, що розгляд справи має бути проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду -скасуванню в частині задоволення позовних вимог за період з 22 травня 2008 року по 14 вересня 2010 року включно.
Таким чином, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 198, частини 1 статті 203 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції скасовує її та залишає позовну заяву без розгляду з підстав, встановлених статтею 155 цього Кодексу.
Судом першої інстанції встановлено і таке підтверджується матеріалами справи, що позивач є громадянином, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1, інвалідом ІІІ групи, перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком у відповідності до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В зв'язку з цим, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ч. 1 ст. 10 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Статтею 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ст. 50 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
Частиною 4 статті 54 зазначеного вище Закону передбачено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком.
Всупереч ст. 50, 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»позивачу вказана додаткова пенсія виплачувалася в розмірах і порядку, визначеному відповідно до Постанови КМ України, а не в кратному відношенні до мінімальної пенсії за віком, як того вимагає вказаний Закон.
З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами застосуванню підлягає саме Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як нормативний акт вищої юридичної сили.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають статті 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанови Кабінету Міністрів України, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.
Крім того, слід відмітити, що за чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Таким чином, вихідним критерієм розрахунку додаткової пенсії виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно з частиною першою статті 28 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»встановлюється в розмірі визначеного законом про Держбюджет на відповідний рік прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Однак, враховуючи те, що позов було подано до суду першої інстанції 15.03.2011 року, а відповідно до ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повинен був прийняти до уваги, що позовні вимоги підлягають задоволенню за період з 15.09.2010 року, оскільки, у відповідності до ч. 2 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до суду.
Отже, позивач має право на перерахунок щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю та основної пенсії для інвалідів третьої групи відповідно до положень ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»не з 22.05.2008 року, а з 15.09.2010 року, оскільки з даним позовом він звернувся 15.03.2011 року.
За таких обставин, позовні вимоги щодо виплати основної пенсії та позовні вимоги щодо виплати щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю за період з 22.05.2008 року по 14.09.2010 року включно слід залишити без розгляду у відповідності до вимог ст. ст. 99, 100 КАС України.
Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим -ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 10 ст. 183-2 КАС України, ухвала суду апеляційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає, як така, що постановлена за наслідками апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції в справах, розгляд яких передбачено п. 2 ч. 1 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 99, 100, 159, 183-2, 197, 198, 200, 203, 205, 206, 211 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівської області -задовольнити частково.
Постанову Менського районного суду Чернігівської області від 30 березня 2011 року частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівської області про визнання протиправною бездіяльність відповідача, зобов'язання здійснити призначення, перерахунок, обчислення та виплату пенсії учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за період з 22.05.2008 року по 14.09.2010 року включно -скасувати та позовні вимоги в цій частині -залишити без розгляд.
В решті постанову Менського районного суду Чернігівської області від 30 березня 2011 року -залишити без змін.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.М. Романчук
Судді: О.Є. Пилипенко
С.Б. Шелест