Справа № 2-2636/11
07 листопада 2011 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі:
головуючого судді: Наумовой І.Й.,
при секретарі: Фіркаловій І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Районна адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району м. Запоріжжя, ОСОБА_3, 3-і особи: ЖБК-251 «Автомобіліст -9», ОП «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації», про визнання незаконним розпорядження, визнання недійсним свідоцтва на право приватної власності, визнання права приватної власності, зобов'язання погасити реєстрацію права приватної власності та зареєструвати право приватної власності,-
Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача у якому вказала, що перебувала з відповідачем в зареєстрованому шлюбі, який розірвано в 1989 році. 23.09.1981 року виконавчим комітетом Запорізької міської ради ОСОБА_3 було видано ордер №433 на право заселення в квартиру АДРЕСА_1 на сім'ю із 4 осіб: чоловік -ОСОБА_3, ОСОБА_4 - його жінка і дві доньки: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 р. н. Будинок належить ЖБК - 251 «Автомобіліст -9». Після розірвання шлюбу сторони добровільно поділили майно, та 07.03.1998 року ОСОБА_3 написав заяву до ЖБК-251 «Автомобіліст -9»про виключення його з членів кооперативу, з передачею паю ОСОБА_4 09.03.1998 року ОСОБА_3 виключили із членів ЖБК-251 «Автомобіліст -9» а ОСОБА_4 - прийняли до членів ЖБК-251 «Автомобіліст -9», закріпивши за нею двохкімнатну квартиру АДРЕСА_1. Позивач сама виплатила пай за квартиру. Розпорядженням голови Комунарської районної адміністрації за №2754р від 26.12.2005 року за ОСОБА_3 оформлено право приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 та 17.11.2006 року право приватної власності за ним зареєстровано в Орендному підприємстві Запорізького міжміського бюро технічної інвентаризації за №16703088 та видано свідоцтво на право власності на нерухоме майно на 1/1 частку квартири. 21.02.2011 року вона звернулась до голови Комунарської районної адміністрації з заявою про анулювання вказаного розпорядження, але їй в цьому було відмовлено. Тому позивач просить визнати незаконним розпорядження Голови Комунарської районної адміністрації м. Запоріжжя за №2754р від 26.12.2005 року про оформлення право приватної власності за ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 . Визнати недійсним Свідоцтво на право приватної власності на нерухоме майно серії ЯЯЯ № 307115 на 1/1 частку квартири АДРЕСА_1, зареєстроване 17.11.2006 року за №16703088 на ім'я ОСОБА_3. Визнати за нею право приватної власності на квартиру АДРЕСА_1. Зобов'язати Орендне підприємство Запорізького міжміського бюро технічної інвентаризації погасити реєстрацію права приватної власності на 1/1 частку квартири АДРЕСА_1, зареєстроване 17.11.2006 року на ім'я ОСОБА_3 та зареєструвати право приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_1.
У судовому засіданні позивач та її представник ОСОБА_7 наполягають на позові, на підставах викладених в ньому. Позивач пояснила, що дійсно на підставі ордеру її сім'я заселилась в квартиру АДРЕСА_1. В 1989 році їх шлюб був розірваний, вони мирно поділили майно, відповідач виписався з квартири, зареєстрував свій шлюб з другою жінкою і більше в цю квартиру не повертався. По його заяві в 1998 році, він був виключений із членів кооперативу з передачею їй паю, а вона була прийнята в кооператив. Ще в 1992 році вона виплатила решту вартості квартири. В квартирі на теперішній час проживає 5 осіб, вони вирішили покращити свої житлові умови, однак не змогли цього зробити, так як право власності на квартиру не було зареєстроване. В районній адміністрації їй пояснили, що реєстрація права власності може бути зареєстроване тільки на особу, на ім'я якої виписаний ордер. Тому на її прохання право власності в 2005 році було зареєстроване на колишнього чоловіка -ОСОБА_3, на ім'я якого був виписаний ордер та який в той час вже не був зареєстрований в цій квартирі та не мешкав в ній. В нотаріальній конторі відчуження квартири не оформили, так як потрібна згода дружини ОСОБА_3, а таку згоду вона відмовилась надати. Районної адміністрація відмовилась відмінити своє розпорядження, тому вона вимушена звернутись до суду.
Представник відповідача Районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району м. Запоріжжя Калашникова Г.Ф. в судовому засіданні проти позову заперечує. Пояснила, що ОСОБА_3 було видано свідоцтво на право власності на спірну квартиру на підставі ордеру та довідки ЖБК-251 «Автомобіліст -9»про те, що він є членом ЖБК та повністю виплатив пай. Вважає, що ніяких порушень вони не допустили, так як при оформлені права власності на квартири, розташовані в будинках ЖБК, вони діяли на підставі рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради народних депутатів. Дійсно, крім довідки із ЖБК, його заяви, та ордеру ніякі документи до справи більше не долучались та не перевірялись.
Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні проти позову не заперечує, просить його задовольнити. Пояснив, що повністю підтверджує пояснення ОСОБА_1 Дійсно, в 1989 році його шлюб з ОСОБА_1 був розірваний, він мирно з ОСОБА_1 поділив майно, залишивши їй з дітьми квартиру, написавши заяву про вихід з членів ЖБК, в тому ж році зареєстрував шлюб з другою жінкою, більше в квартиру не повертався. ОСОБА_1 сама виплатила залишкову вартість квартири, ніяких претензій до неї не має. В 2005 році його колишня родина попросила допомогти оформити право власності на квартиру, так як вони бажають поліпшити свої умови, а в райадміністрації їм пояснили, що це можливе тільки при оформлені права власності на особу, якій видавався ордер.
Представник 3-ї особи - ЖБК-251 «Автомобіліст -9»Мирошниченко Л.О. в судовому засіданні проти задоволення позову не заперечує. Пояснила, що оформлення документів на право власності на кооперативні квартири законодавчо не було врегульовано, тому за усною вказівкою райадміністрації вони видавали довідки тільки на осіб, яким видано ордер, інших довідок, таких як склад сім'ї та довідок про членство в кооперативі при оформлені приватизації вона в КРА не надавала. Тому й ОСОБА_3 в 2005 році помилково видали таку довідку. На той час він не був членом кооперативу, залишкову вартість квартири сплатила в повному обсязі ОСОБА_1, яка в 1998 році була прийнята до кооперативу з передачею їй паю за рішенням зборів, а ОСОБА_3 з членів кооперативу був виключений.
Представник 3-ї особи - ОП «ЗМБТІ» в судове засідання не з'явився. Звернувся до суду з заявою с проханням слухати справу за його відсутністю. За таких обставин, суд вирішує справу за відсутністю третьої особи.
Свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 суду пояснили, що вони є сусідами позивача та членами кооперативу ЖБК-251 «Автомобіліст-9». ОСОБА_3 дуже давно, рік не пам'ятають, після розірвання шлюбу, виїхав з квартири, більше в ній не проживав, членом кооперативу є ОСОБА_1
Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 23 вересня 1981 року виконавчим комітетом Запорізької міської ради ОСОБА_3 на його родину- сім'ю із 4 осіб був виданий ордер №433 на право заселення в квартиру АДРЕСА_1, що належить житлово-будівельному кооперативу - 251 «Автомобіліст -9»(а.с.10).
В 1989 році шлюб між подружжям розірваний (а.с.22), та ними укладено угоду про поділ майна в добровільному порядку, за яким відповідач залишив собі автомашину ВАЗ-2106 та гараж, а ОСОБА_1 йому виплатила одну тисячу рублів. Квартиру і все те майно, що в ній знаходилось, відповідач залишив їй, про що склав розписку.
Згідно з заявою від 07.03.1998 року ОСОБА_3 звернувся до ЖБК-251 «Автомобіліст -9»про виключення його з членів кооперативу, з передачею ОСОБА_1 паю (а.с.15).
Згідно з паспортом ОСОБА_3, 22.04.1989 року він зареєстрував шлюб з ОСОБА_12 та з 23 жовтня 1989 року зареєстрований АДРЕСА_7.
Відповідно до розпорядження голови Комунарської районної адміністрації за №2754р від 26.12.2005 року за ОСОБА_3 оформлено право приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 та йому видано свідоцтво на право власності на нерухоме майно на 1/1 частку квартири (а.с.11-13).
21 лютого 2011 року ОСОБА_1 звернулась до голови Комунарської районної адміністрації з заявою про анулювання розпорядження від 26.12.2005 року за №2754р про оформлення права приватної власності за ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1.
Листом від 25.02.2011 року голови Комунарської районної адміністрації повідомлено, що анулювати вказане розпорядження не має можливості, так як ОСОБА_3 при вирішенні цього питання з документів був наданий лише ордер та весь пай на квартиру був виплачений ОСОБА_3 (а.с.9).
Згідно з довідкою ЖБК-251 «Автомобіліст -9» від 20.12.2005 року ОСОБА_3 належить квартира АДРЕСА_1.
Згідно з протоколом №1 від 09.03.1998 року ОСОБА_3 виключений із членів ЖБК-251 «Автомобіліст-9», а ОСОБА_1 прийнята до членів ЖБК та за нею закріплено двохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 (а.с.15-17).
Згідно з довідкою ЖБК-251 «Автомобіліст -9»від 31.01.2011 року № 5/1 ОСОБА_4 з 1989 по 1992 роки повністю виплатила позику за квартиру АДРЕСА_1 (а.с.18).
Відповідно до ст. 392,393 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.
Суд, оцінивши докази в їхній сукупності, доходить до висновку про те, що ЖБК-251 «Автомобіліст -9»безпідставно видало довідку від 20.12.2005 року ОСОБА_3 про належність квартири АДРЕСА_1, а головою Комунарської районної адміністрації на підставі цієї довідки, помилково видано розпорядження за №2754р від 26.12.2005 року про оформлення за ОСОБА_3 права приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 та йому видано свідоцтво на право власності на нерухоме майно на 1/1 частку квартири.
Суд вважає, в задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання ОП «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» погасити реєстрацію права приватної власності та зареєструвати право приватної власності, слід відмовити з наступних підстав.
ОП «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації»в даній справі є третьою особою, яка не заявляє самостійних позовних вимог.
Відповідно до ст. 26 ЦПК України особами, які беруть участь у справі, є сторони, треті особи та їх представники.
Сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач, тобто особи, матеріально-правовий спір між якими є предметом вирішення в цивільному судочинстві (ст.30 ЦПК).
Суб'єкти цивільних процесуальних правовідносин, які вступають у порушену в суді справу, пред'явивши позов щодо предмета спору з метою захисту особистих суб'єктивних матеріальних прав чи охоронюваних законом інтересів, є третіми особами, які заявляють самостійні вимоги (ст. 34 ЦПК України).
Третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, є суб'єкти цивільних процесуальних правовідносин, які беруть участь у справі на стороні однієї із сторін з метою захисту своїх суб'єктивних прав та інтересів (ст. 35 ЦПК України).
Сторони, крім прав та обов'язків, визначених ст. 27 ЦПК України, мають ще додаткові права, встановлені ст. 31 ЦПК України.
Оскільки відповідно до ст.ст. 27, 35 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на відміну від сторін (ст. ст. 30, 31 ЦПК України) обмежені в процесуальних правах, суд не вправі постановлювати щодо них рішення.
Відповідно до ст. ст. 213, 215 ЦПК України рішення у справі може постановлюватися лише щодо сторін.
За таких обставин суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. 10, 11, 60, 208, 209, 212-215 ЦПК України, ст. 328, 392,393 ЦК України, суд,-
Визнати незаконним розпорядження Голови Комунарської районної адміністрації м. Запоріжжя за №2754р від 26.12.2005 року про оформлення право приватної власності за ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 та скасувати його.
Визнати недійсним Свідоцтво на право приватної власності на нерухоме майно серії ЯЯЯ № 307115 на 1/1 частку квартири АДРЕСА_1, зареєстроване 10.11.2006 року за №16703088 на ім'я ОСОБА_3.
Визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на квартиру АДРЕСА_1.
В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м.Запоріжжя. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя І.Й.Наумова