19.10.06
Справа №АС10/439-06.
Господарський суд Сумської області у складі:
Головуючого судді - Малафеєвої І.В.,
секретаря судового засідання - Логоша О.М.,
розглянувши справу
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Укрмебельсервіс» м. Конотоп
до відповідача 1. Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції
2. Державне казначейство в Сумській області
про стягнення 47374,18 грн.
СУДДЯ МАЛАФЕЄВА І.В.
Представники:
Від позивача Тяг ній С.М. (доруч. №112 від 06.09.2006р.)
Від відповідача 1. Почтарьова Ю.І. (доруч. №2065/9/10 від 03.03.2006 р.)
2. не з'явився
В судовому засіданні оголошувалась перерва з 16.10.2006р. до 19.10.2006р. год. хв.
Суть спору: позивач просить суд зобов'язати Конотопської МДПІ провести бюджетне відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість в сумі 47374,18 грн.
Ним подана заява про уточнення та зменшення позовних вимог, в якій він просить стягнути бюджетну заборгованість з ПДВ за листопад 2004р. в сумі 37248,14 грн.
Перший відповідач проти позову заперечує і вважає, що законні підстави для відшкодування позивачу податку на додану вартість відсутні.
Другий відповідач відзиву на позовну заяву не подав, його представник в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача, дослідивши та оцінивши надані докази по справі, суд встановив наступне :
Конотопською МДПІ була проведена позапланова документальна перевірка правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість ТОВ фірми «Укрмебельсервіс" за листопад 2004 року (довідка № 6/23-10/4/22979220/ від 10.01.2005р.).
В результаті перевірки від'ємне значення податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2004 року з урахуванням уточнюючого розрахунку за листопад 2004 року в сумі 59873 грн., залишено без змін.
Інших документальних перевірок Конотопська МДПІ з цього питання на підприємстві не проводила.
Після частково відшкодування невідшкодованою залишається сума 37248,14 грн., що відображено в акті звірки, підписаному сторонами 27.09.2006р.
Суть справи полягає в слідуючому.
ТОВ фірма «Укрмебельсервіс" м. Конотоп 15 грудня 2003 року уклала договір №1, про надання послуг на виконання доручення, з ТОВ ВО «Дніпро", згідно якого позивач перерахував грошові кошти до ТОВ ВО «Дніпро" м. Харків, згідно платіжних доручень: №109 від 18 березня 2004 р. на суму 130000 гри.; №478 від 23 грудня 2003 р. па суму 300000 гри. - на придбання чотирьостороннього верстату СМ75711.
ТОВ ВО «Дніпро" поставив ТОВ фірма «Укрмебельсервіс" обладнання -чотирьосторонній верстат СМ757ІІ на суму 364938 грн., в т. ч. ПДВ 60823 грн. тю видатковій накладній №2403 від 24.11.2004 р., податкова накладна №2931 від 24.11.2004р.
ТОВ фірма «Укрмебельсервіс" 20.12.2004р. подало до Конотопської МДІ податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2004р. з від'ємним значенням 61233 грн., та уточнений розрахунок 30.12.2004р. на суму 1360 грн. з позитивним значенням, всього від'ємне значення з податку на додану вартість за листопад 2004 р. склало 59873 грн.
Позаплановою перевіркою ТОВ «Дніпро» з питань взаємовідносин з ТОВ фірма «Укрмеблісервіс" за період з 1.11.2004 р. по 30.11.2004 р. (довідка № 23-304/124 від 10.01.2005р.) порушень діючого законодавства не встановлено і підтверджено, що податкові накладні виписані ТОВ фірма «Укрмеблісервіс" 24.11.2004р. за №2931 на суму 364938 гри., в т.ч. ПДВ 60823,00 грн. та за №2932 на суму 8000,00 грн., втч ПДВ 1333,33 грн. включені до податкового зобов'язання податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2004 року. ТОВ ВО «Дніпро"- продавець, сплатило податок на додану вартість в листопаді 2004 року від реалізації обладнання ТОВ фірма «Укрмеблісервіс" до Державного бюджету України, а ТОВ фірма «Укрмеблісервіс" - покупець, в листопаді 2004 року віднесло отримані податкові накладні від ТОВ ВО «Дніпро" до податкового кредиту податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2004 року, в результаті від'ємне значення з податку на додану вартість за листопад 2004 р. склало 59873 грн., що відповідає діючому законодавству.
Заперечуючи правомірність заявлених вимог щодо відшкодування позивачу податку н додану вартість, сплаченого ним у ціні товару, відповідач зазначає, що скасовано державну реєстрацію ПП «Техпромсервіс" /31749405/ (5 ланцюг до виробника) рішенням Господарського суду м. Київ, справа №44/623 від 14.02.2006 р. за позовом ДШ в Оболонському районі м. Києва, та анульовано свідоцтво платника ПДВ №36720522 від 24.12.2001 року.
Суд не може погодитися з позицією відповідача, виходячи з наступного.
Виходячи з вимог п.1.8. ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість», бюджетне відшкодування - це сума податку, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Розмір надмірної сплати ПДВ становить різницю між сумою сплаченого позивачем ПДВ як покупця товарів (робіт, послуг) у вартості придбаних ним товарів (робіт, послуг) і сумою ПДВ, яку позивач отримав уже як продавець товарів (робіт, послуг) від покупців у вартості проданих позивачем товарів (робіт, послуг). Саме такий порядок визначення суми надмірної сплати ПДВ передбачається вимогами п. п. 7.7.1 п.7.1 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість», який регламентує порядок визначення суми податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, тобто який згідно вимог п. 1.8 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість» є надміру сплаченим. Саме такий випадок, “визначений цим Законом», встановлено п. п. 7.7.3 п.7.3 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість», у якому зазначається, що у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України.
Згідно з п. п. 7.7.3, п.7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість» у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.
Відповідно до п. п. 7.7.3 п.7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість» підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період.
Проведення відшкодування сум ПДВ визначається “Порядком відшкодування податку на додану вартість», затвердженого спільним Наказом ДПА України та Державного казначейства України від 02.07.1997 р. № 209/72 в редакції Наказу ДПА України та Державного казначейства України від 21.05.2001 р. № 200/86.
Згідно з вимогами п. п. 4.1 п.4 зазначеного Порядку відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.
У відповідності до п. п. 4.2. цього ж Порядку висновки податкових органів подаються не пізніше ніж за 5 робочих днів до закінчення терміну відшкодування податку на додану вартість, установленого чинним законодавством.
Органи Державного казначейства України на підставі висновків податкових органів про відшкодування податку на додану вартість протягом п'яти днів своїми платіжними дорученнями перераховують кошти з рахунку обліку доходів державного бюджету на рахунок, указаний у висновку чи рішенні суду, як це передбачено п.п. 4.3. “Порядку відшкодування податку на додану вартість».
У відповідності до вимог ст. 48 Бюджетного кодексу України в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України, зокрема, операцій з коштами державного бюджету та контролю бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов'язань та проведенні платежів.
Як вбачається з матеріалів справи і не заперечується відповідачем, не тільки сам позивач сплатив суму ПДВ у ціні товару, а й його безпосередній контрагент виконав своє зобов'язання перед бюджетом по сплаті цього податку.
Заперечення відповідача ґрунтуються лише на тому, що внаслідок скасування державної реєстрації одного з підприємств по ланцюгу до товаровиробника відсутня інформація про сплату ним відповідного зобов'язання з податку на додану вартість за листопад 2004р. Отже, на позивача покладається відповідальність за зобов'язаннями юридичної особи, яке не має до нього ніякого відшкодування і не є навіть його контрагентом.
У відповідності до ч. 1 ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути змушений робити те, що не передбачено законодавством. Тому покладення відповідальності на позивача за дії інших осіб суперечить загальним принципам права - настання юридичної відповідальності тільки за умови винних дій (бездіяльності.)
З врахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України витрати по сплаті судового збору підлягають відшкодуванню позивачу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з державного бюджету (м. Суми, вул. Дзержинського, 8; рах. 31116032800002 територіального управління Державного казначейства за балансовим рахунком 3111 “Надходження до загального фонду державного бюджету», код бюджетної класифікації доходів бюджету 14010400 “Бюджетне відшкодування податку на додану вартість», символ звітності 032) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмебельсервіс» (м.Конотоп, вул. Професійна, 30а, і.к.22979220) 37248,14 грн. бюджетного відшкодування ПДВ за листопад 2004 року.
3. Стягнути з Державного бюджету м.Суми (УДК Сумської області, МФО 837013, код 23636315) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмебельсервіс» (м.Конотоп, вул. Професійна, 30а, і.к.22979220) 372,48 грн. судового збору.
4. Видати виконавчий документ після набрання постановою законної сили за заявою особи, на користь якої ухвалена дана постанова.
5. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
6. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом 10 днів з дня її складення у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
7. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
СУДДЯ І.В.МАЛАФЕЄВА
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Повний текст постанови складений і підписаний 23.10.2006р.