ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32
ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32
Іменем України
06.10.06 Справа № 8/632ад.
Суддя Середа А.П., розглянувши матеріали справи за позовом
Державної податкової інспекції у місті Ровеньки Луганської області
до Державного підприємства «Ровенькиантрацит», місто Ровеньки Луганської області, -
про звернення стягнення на активи на суму 33642916 грн. 00 коп.,
при секретарі судових засідань Качановській О.А.,
в присутності представників сторін:
від позивача -Сень О.М. -головний державний податковий інспектор, - довіреність №5809/100 від 04.11.05 року; Князева Я.Є. -старший державний податковий інспектор ДПА у Луганській області, - довіреність №5787/100 від 31.08.06 року;
від відповідача -Сусленко О.В. -провідний юрисконсульт юридичного відділу, - довіреність №1-3д-59 від 19.09.06 року, -
встановив:
суть спору: позивачем заявлено вимогу про звернення стягнення на активи відповідача на суму 33642916 грн. 00 коп., яка виникла у нього внаслідок несплати самостійно узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток.
Розпорядженням голови господарського суду Луганської області Зубової Л.В. від 05.09.06 року розгляд цієї справи доручено судді цього суду Середі А.П.
Відповідно до ст. 111 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАСУ) попереднє судове засідання призначене та фактично відбулося 05.09.06 року.
На підставі ст. 150 КАСУ розгляд справи відкладено з 03 на 06 жовтня 2006 року -у зв'язку з неявкою відповідача.
Представниками сторін подано клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке не суперечить вимогам ст. 41 та пункту 2-1 розділу УІІ «Прикінцеві та перехідні положення» КАСУ, а тому його задоволено судом.
У судовому засіданні представники позивача позов підтримали у повному обсязі.
Відповідач позов не визнав, про що також зазначив у своєму відзиві на нього №б/н від03.10.06 року, - з огляду на таке:
цей спір не можна розглядати за правилами адміністративного судочинства, а належить розглянути за правилами господарського судочинства;
чинне законодавство не передбачає можливості звернення до суду з позовом про звернення стягнення на активи платника податків, а також не передбачає можливості винесення судом рішення про таке стягнення;
позивачем не уточнено, на які саме активи належить звернути стягнення;
вимоги позивача не узгоджуються з Законом України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна».
Заслухавши представників сторін, дослідивши обставини справи та додатково надані матеріали, суд дійшов наступного.
І.1. 17.04.2003 року виконавчим комітетом Ровеньківської міської ради Луганської області Державне підприємство «Ровенькиантрацит» (далі -ДП «Ровенькиантрацит», - Відповідач), ідентифікаційний код 32320704, зареєстроване в якості суб'єкта підприємницької діяльності -юридичної особи, про що зроблено запис №6230157ю0010134.
Підприємство внесено до ЄДРПО України, що підтверджується довідкою №85, виданою 19.01.06 року управлінням статистики у місті Ровеньки Луганської області.
Державною податковою інспекцією у місті Ровеньки Луганської області (далі -ДПІ, - Позивач) відповідача поставлено на облік як платника податків.
2.У зв'язку з тим, що у відповідача був податковий борг у сумі 512.314.613,09 грн., 05.06.03 року ДПІ на його адресу спрямовано першу податкову вимогу за №1/107, а 07.07.03 року -другу податкову вимогу за №2/119.
З 01.06.03 року все рухоме та нерухоме майно та майнові права ДП «Ровенькиантрацит» знаходяться у податковій заставі, термін дії якої -до 10.07.2008 року.
Остання обставина підтверджується витягом з Державного реєстру застав рухомого майна, наданого Інформаційним центром Мінюсту України у місті Луганську -про внесення запису до Державного реєстру застав рухомого майна №769296 від 11.07.03 року.
3.Позивачем надано докази того, що у відповідача за станом на 01.07.06 року мається податковий борг з податку на прибуток у сумі 33.642.916 грн. 00 коп., а саме:
1)як вбачається з матеріалів справи, відповідач самостійно узгодив своє податкове зобов'язання на спірну суму, подавши до ДПІ у місті Ровеньки декларації з податку на прибуток, а саме:
№10177 від 04.11.05 року за 3 квартал 2005 року на суму 23470800,00 грн. з терміном сплати 21.11.2005 року;
№15217 від 07.02.06 року за 2005 рік -на суму 4261000,00 грн.;
№5236 від 05.05.06 року за 1 квартал 2006 року - на суму 5.911.116,00 грн., - а всього на загальну суму 33.642.916,00 грн. (кожна з декларацій долучена до матеріалів справи);
2)актом звірки розрахунків по сумі податкового боргу ДП «Ровенькиантрацит» станом на 02.10.06 року, підписаним ДПІ та боржником.
Відповідач не оспорює та не спростовує наявності у нього несплаченої суми податкового боргу з податку на прибуток у розмірі 33.642.916,00 грн.
ІІ. Заслухавши представників сторін, оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з таких підстав.
1.Згідно статті 4 Закону України від 25.06.1991 року №1251-ХІІ «Про систему оподаткування» (далі -ЗУ №1251-ХІІ) платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні та фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).
Пунктом 3 частини 1 ст.14 цього Закону податок на прибуток підприємств віднесено до загальнодержавних податків.
2.Як сказано у п. 1.3 ст.1 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та іншими цільовими фондами» (далі -ЗУ №2181-ІІІ), - податковий борг (недоїмка) -це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
3.Матеріалами справи належним чином доведено, що спірне податкове зобов'язання платник податку узгодив самостійно, - тобто у порядку, передбаченому пунктом 5.1 ст.5 ЗУ №2181-ІІІ.
Підпункт 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 ЗУ №2181-ІІІ передбачає, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену ним у поданій ним податкові й декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4. п. 4.1 ст. 4 цього Закону для подання податкової декларації.
З матеріалів справи видно, що відповідач щомісячно надає податкову звітність з податку на прибуток.
З огляду на це він повинен був керуватися правилом підпункту «а» підпункту 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ЗУ №2181-ІІІ, в якому сказано:
податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:
а)календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Звідси виходить, що відповідач був зобов'язаний сплатити задекларовані суми податку на прибуток у такі строки:
по декларації №10177 від 04.11.05 року -до 21.11.05 року;
по декларації №15217 від 07.02.06 року -до 20.02.06 року;
по декларації №5236 від 05.05.06 року -до 22.05.06 року.
Матеріалами справи належним чином доведено, що він ці вимоги ЗУ №2181-ІІІ не виконав.
4.Підпунктом 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 цього Закону передбачено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
5.Активами платника податків за змістом п.1.7 статті 1 ЗУ №2181 є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі на праві власності або повного господарського відання.
Чинним ЗУ №2181-ІІІ не передбачено іншої можливості стягнення податкового боргу у судовому порядку, ніж шляхом звернення стягнення на активи платника податків.
6.Право господарського суду на розгляд цього спору в порядку адміністративного судочинства прямо передбачено ст. ст. 17 та 18, а також пунктом 5 розділу УІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Приймаючи до уваги те, що матеріалами справи підтверджено наявність у відповідача податкового боргу з податку на прибуток підприємств, а також факт його ухилення від його сплати; спростовано його доводи щодо того, що чинне законодавство забороняє цей спір розглядати в порядку адміністративного судочинства та звертати стягнення на активи боржника -платника податків, - суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі..
Відповідач позовні вимоги не спростував.
Відповідно до частини 4 ст.94 КАС України суд не стягує з відповідача судові витрати.
Судом прийнято до уваги те, що позивач згідно ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 року №7/93 “Про державне мито» при зверненні до суду з позовом звільнений від сплати державного мита.
На підставі викладеного, ст.9 та 14 ЗУ від 25.06.1991 №1251-ХІІ «Про систему оподаткування»; п.1.3 та 1.7 ст.1; п.п. 3.1.1. п. 3.1 ст. 3 Закону України від 20.12.2000 року №2181-ІІІ “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», керуючись ст.ст. 44, 47-1,49,75, пунктами 1-1 та 2 ст. 80, ст.ст. 82, 84, 85 ГПК України, суд
1.Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з Державного підприємства «Ровенькиантрацит», ідентифікаційний код 32320704, яке знаходиться за адресою: місто Ровеньки, вул. Комуністична, 6 Луганської області; р/р 26008301230607 у відділенні ПІБ міста Ровеньки, МФО 304502, - на користь державного бюджету на бюджетний рахунок №31117002600059, КФК 11020100, одержувач -ВДК у місті Ровеньки Луганської області в установі банку, МФО 804013, код одержувача 24046930, - податковий борг з податку на прибуток у сумі 33.642.916 (тридцять три мільйони шістсот чотириста дві тисячі дев'ятсот шістнадцять) грн. 00 коп.
Рішення підлягає виконанню з урахуванням вимог Закону України від 29.11.2001 року №2864-ІІІ «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна».
Відповідно до частини 4 ст. 167 КАС України за згодою представників сторін у судовому засіданні 06.10.2006 року оголошено тільки вступну та резолютивну частини постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо такої заяви не буде подано.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанову у повному обсязі складено та підписано 11.10.2006 року.
Суддя А.П.Середа