Справа № 2-01971/11
"20" грудня 2011 р. Полтавський районний суд Полтавської області
в складі головуючого судді - Рябішина А.О.
при секретарі - Дзюбенко Р.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава
справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики, -
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення боргу за фактичним договорам позики , посилаючись на те , що між ним та відповідачами було укладено у письмовій формі у вигляді розписки договір , відповідно до яких відповідачі від нього отримали 12 квітня 2010 року -5 000,00 грн. в борг під 10 % в місяць. 12 квітня 2010 року відповідачі повернули позивачу 500 грн., решту по теперішній час борг не повернутий , що дає йому право вимагати стягнення боргу в сумі 12480,00 грн., з них: 4780,00 грн. -індекс інфляцій; 500,00 грн. - відсотки за перший місяць; 7200,00 грн. -відсотки за наступні місяці.
Позивач в судове засідання не з'явився надавши заяву про розгляд справи за його відсутності , заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися , не повідомивши про причини неявки та їх поважність , будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи відповідно до вимог ст. 74 ЦПК України.
Відповідно до ст.224 ч.1 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Дослідивши матеріали справи , суд приходить до висновку , що позовні вимоги підлягають повному задоволенню з наступних підстав:
Згідно ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Згідно ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Як встановлено в судовому засіданні і це підтверджується матеріалами цивільної справи між позивачем та відповідачами було укладено договір позики від 12 березня 2010 року за яким відповідачі отримали від позивача в борг 5000,00 грн. під 10 % в місяць, які зобов'язався повернути через 6 місяців.
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Судом також встановлено , що 12 квітня 2010 року відповідачі повернули позивачу 500 грн., решту боргу на день постановлення рішення не повернутий.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що оскільки відповідачі порушили умови договору позики , не виконали свої зобов'язання , а тому вимоги позивача щодо стягнення боргу за договором позики підлягають задоволенню.
Позивачем на підтвердження своїх вимог про прострочення виконання грошового зобов'язання відповідачами та стягнення з них коштів на відшкодування інфляційних збитків представлено розрахунок , згідно якого: 4500,00 грн. -сума позики; 4780,00 грн. (жовтень -1,005; листопад -1,003; грудень -1,008; січень -1,010; лютий -1,009; березень -1,014; квітень -1,013; травень -1,008; червень -1,004; липень -0,987); 500,00 грн. -відсотки за перший місяць; 7200,00 грн. (по 450 грн. за 5 місяців строку зобов»язання: з квітня 2010 року по серпень 2010, передбаченого розпискою і 11 прострочених місяців: з вересня 2010 року по серпень 2011 року) -відсотки за наступні місяці.
Відповідно до ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що оскільки відповідач, як позичальник, не виконав умови договорів щодо своєчасного повернення позики, позов в частині стягнення богу, відсотків та інфляційних збитків підлягають задоволенню.
Питання щодо судових витрат суд вирішує відповідно до положень статті 88 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст..ст.10.11.59-61.88.208-218.224-226 ЦПК України , ст..ст. 625,1046,1047,1048,1049,1050 ЦК України , суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити;
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 12 березня 2010 року в сумі 12480,00 грн.;
Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 188,20 грн.;
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії;
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Полтавської області через Полтавський районний суд на протязі десяти днів з моменту проголошення, а учасниками, що не були присутні при його оголошенні у той же строк з моменту отримання копії рішення.
Суддя: А. О. Рябішин