28.12.2011 Справа № 2а/2570/6068/2011
< Список >
26 грудня 2011 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Ткаченко О.Є.,
за участю секретаря Серкіної О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Чернігівський автозавод» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові про визнання дій неправомірним, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
29.11.2011 року Приватне акціонерне товариство "Чернігівський автозавод" (далі - ПАТ "Чернігівський автозавод") звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові (далі - ДПІ у м. Чернігові). В ході судового розгляду справи позивач змінив позовні вимоги та остаточно просить: визнати дії ДПІ у м. Чернігові при винесені податкових повідомлень-рішень від 14.11.2011 року № 0005432320 на суму 8133724,00 грн. та № 0005422320 на суму 10409,00 грн. неправомірними; визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові від 14.11.2011 року № 0005432320 на суму 8133724,00 грн. та № 0005432320 на суму 10409,00 грн.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що ПАТ "Чернігівський автозавод" укладено договори з контрагентом ТОВ «Денфінансгруп»: від 11.01.2011 року № 1857 про надання послуг по ремонту обладнання, від 13.01.2011 року № 130104 про надання послуг з діагностики і технічного обслуговування обладнання, від 13.01.2011 року № 130105 про надання послуг з діагностики і технічного обслуговування обладнання та від 13.01.2011 року № 1860 про проведення модернізації технологічної оснастки для виготовлення автобусів. Загальна величина витрат ПАТ "Чернігівський автозавод" по зобов'язаннях з ТОВ «Денфінансгруп» відображена в податковому обліку позивача та становить 3245833,33 грн. Вказані договори визнані ДПІ у м. Чернігові нікчемними. Проте, виконання договорів та реальність здійснення господарських операцій позивачем підтверджується документами, що надавались на перевірку, а саме: договорами, актами прийому-передачі виконаних робіт, актами перевірки обладнання на технологічну точність, журналами ордерами, висновками про результати технічної діагностики, технічними звітами, актами приймання-передачі векселів, оборотно-сальдової відомістю. Всі операції по договорам належним чином відображені в бухгалтерському обліку товариства. Позивач вважає, що висновки, зазначені в акті перевірки від 31.10.2011 року № 3217/23/32601556, про нікчемність правочинів є неправомірними та такими, що не відповідають дійсності, оскільки сторони договорів вчинили всі необхідні дії на їх виконання та виконали всі умови, що передбачені договорами. Таким чином, правочини були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, оскільки послуги були надані, їх оплата проведена, договори виконано сторонами в повному обсязі. Також в декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року ПАТ "Чернігівський автозавод" задекларувало суму від'ємного значення об'єкту оподаткування попереднього звітного податкового періоду в сумі 13584490,00 грн. В подальшому ця сума була уточнена та остаточно становила 14198000,00 грн. Проте, ДПІ у м. Чернігові не погодилась із включенням до декларації за 2 квартал 2011 року суми збитків за 2009-2010 роки в сумі 10428148,00 грн., посилаючись на п. 150.1 Податкового кодексу України. Позивач наголошує на тому, що дії ДПІ у м. Чернігові щодо зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування є незаконним, оскільки порядок обліку від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодів здійснювався відповідно до ст. 6 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 року № 334. У 2011 році сума від'ємного значення, яка виникла у 2009 та 2010 роках, підлягає включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому ст. 6 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”. Позивач наголошує на тому, що розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками 2, 2-3, 2-4 кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за 1 квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення. Від'ємне значення визначається з урахуванням збитків попередніх періодів, які є витратами звітного періоду, та не визначається окремо від них. За таких обставин позивач вважає дії ДПІ у м. Чернігові при винесені податкових повідомлень-рішень від 14.11.2011 року № 0005432320 на суму 8133724,00 грн. та № 0005422320 на суму 10409,00 грн. неправомірними, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
В судовому засіданні представник позивача підтримав змінені позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представники відповідача в судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що ДПІ у м. Чернігові проведено документальну планову виїзну перевірку ПАТ "Чернігівський автозавод" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.06.2011 року, за результатами якої складено акт перевірки від 31.10.2011 року № 3217/23/32601556. Перевіркою встановлено, що позивачем порушено вимоги чинного законодавства, в тому числі: ст. ст. 203, 215, 216, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3, пп. 5.4.2 п. 5.4, п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування на загальну суму 8133724,00 грн. та занижено податок на прибуток на суму 10409,00 грн., в т.ч. за 2 квартал 2011 року на суму 8133724,00 грн. та занижено податок на прибуток на суму 10409,00 грн. У зв'язку з цим податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення: від 14.11.2011 року № 0005432320 на суму 8133724,00 грн. та № 0005422320 на суму 10409,00 грн. Також представники відповідача зазначають, що встановлено неможливість фактичного здійснення ТОВ «Денфінансгруп» господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу товарів, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби тощо. Тому податковим органом зроблено висновок, що договори з ТОВ «Денфінансгруп» укладено без мети настання реальних правових наслідків та є нікчемними, а тому не можуть впливати на формування як податкового кредиту, так і податкового зобов'язання звітного податкового періоду. Також представники відповідача зазначили, що для включення до складу витрат, починаючи з 2 кварталу 2011 року, враховується від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане у 1 кварталі 2011 року, без урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування за підсумками 2010 року, яке відображається в рядку 06.6 податкової декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року. У зв'язку із набранням 01.04.2011 року чинності розділу III Податкового кодексу України, та відсутністю у ньому посилання на врахування у 2 кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, окрім того, що виник за результатами діяльності у першому кварталі 2011 року, від'ємне значення об'єкту оподаткування 2010 року, що увійшло до першого кварталу 2011 року у відповідності до п. 22.4 ст. 22 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року №334 до складу від'ємного значення 2 кварталу 2011 року не включається. Тому представники ДПІ у м. Чернігові вважають, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято на підставі та у відповідності до норм податкового законодавства, а дії податкового органу під час їх винесення є правомірними.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.
ПАТ "Чернігівський автозавод" (ідентифікаційний код-32601556) зареєстровано в якості юридичної особи Виконавчим комітетом Чернігівської міської ради 21.08.2003 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 07.12.2011 року (а.с. 199 т.1).
На підставі направлень на перевірку від 07.10.2011 року № 3749, 3750, 3751, 3752, наказу начальника ДПІ у м. Чернігові від 20.10.2011 року № 5234 та відповідно до плану-графіка співробітниками ДПІ у м. Чернігові проведена документальна планова виїзна перевірка ПАТ "Чернігівський автозавод" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.06.2011 року, за результатами якої складено акт перевірки від 31.10.2011 року № 3217/23/32601556 (а.с. 14-77 т. 1, а.с. 5,6 т. 2).
В акті перевірки від 31.10.2011 року № 3217/23/32601556 встановлено порушення позивачем вимог чинного законодавства, в тому числі:
- ст. ст. 203, 215, 216, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3, пп. 5.4.2 п. 5.4, п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування на загальну суму 8133724,00 грн. та занижено податок на прибуток на суму 10409,00 грн., в т.ч. за 2 квартал 2011 року на суму 8133724,00 грн. та занижено податок на прибуток на суму 10409,00 грн.
Не погоджуючись з висновками акта перевірки, позивачем подано до податкового органу заперечення від 07.11.2011 року № 2013 (а.с. 71-77 т. 1).
За висновками акта перевірки ДПІ у м. Чернігові винесено податкові повідомлення-рішення:
- від 14.11.2011 року № 0005432320, яким визначено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 8133724,00 грн. (а.с. 78 т. 1);
- від 14.11.2011 року № 0005422320, яким визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 10409,00 грн. за основним платежем (а.с. 79 т. 1).
По-перше, згідно із пунктом 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 07.12.2011 року основними видами діяльності ПАТ "Чернігівський автозавод" є роздрібна торгівля автомобілями, технічне обслуговування та ремонт автомобілів, діяльність автомобільного вантажного транспорту (а.с. 199 т. 1).
Судом встановлено, що ПАТ "Чернігівський автозавод" укладено з ТОВ «Денфінансгруп» (код ЄДРПОУ-37336043) наступні договори:
- від 11.01.2011 року № 1857 про надання послуг по ремонту обладнання (а.с. 99-102 т. 1);
- від 13.01.2011 року № 130104 про надання послуг з діагностики і технічного обслуговування обладнання (а.с. 151-154 т. 1);
- від 13.01.2011 року № 130105 про надання послуг з діагностики і технічного обслуговування обладнання (а.с. 174-177 т. 1);
- від 13.01.2011 року № 1860 про проведення модернізації технологічної оснастки для виготовлення автобусів (а.с. 217-220 т.1).
Відповідно до укладених договорів ПАТ "Чернігівський автозавод" замовило у ТОВ «Денфінансгруп» послуги з ремонту обладнання, діагностики і технічного обслуговування обладнання, проведення модернізації технологічної оснастки для виготовлення автобусів та зобов'язалось приймати та оплачувати їх.
Вказані договори підписано Головою правління ПАТ "Чернігівський автозавод" Купцовим В.В. і директором ТОВ «Денфінансгруп» ОСОБА_2 та скріплено печатками товариств.
Кошти, сплачені за виконання вказаних договорів, включено до складу валових витрат товариства.
Загальна величина витрат ПАТ "Чернігівський автозавод" по зобов'язаннях з ТОВ «Денфінансгруп» відображена в податковому обліку позивача (декларація ПАТ "Чернігівський автозавод" за 1 квартал 2011 року) та становить 3245833,33 грн. (3895000 грн. - 649166,67 грн. (20% ПДВ).
Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Частиною 1 ст. 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Виконання договору від 11.01.2011 року № 1857 про надання послуг по ремонту обладнання та реальність здійснення операцій підтверджується (а.с. 103-150 т. 1):
- актом прийому-передачі виконаних робіт від 01.02.11р. на суму 112 770,00 грн. з ПДВ;
- актом перевірки обладнання на технологічну точність від 01.02.11р.;
- актом перевірки обладнання на технологічну точність від 01.02.11р. ;
- актом прийому-передачі виконаних робіт від 01.02.11р. на суму 237 552,00 грн. з ПДВ;
- актом перевірки обладнання на технологічну точність від 01.02.11р;
- актом перевірки обладнання на технологічну точність від 01.02.11р;
- актом перевірки обладнання на технологічну точність від 01.02.11р;
- актом прийому-передачі виконаних робіт від 02.02.11р. на суму 95 760,00 грн. з ПДВ;
- актом прийому-передачі виконаних робіт від 02.02.11р. на суму 63 840,00 грн. з ПДВ;
- актом прийому-передачі виконаних робіт від 03.02.11р. на суму 42 000,00 грн. з ПДВ;
- актом прийому-передачі виконаних робіт від 03.02.11р. на суму 97848,00 грн. з ПДВ;
- актом перевірки обладнання на технологічну точність від 03.02.11р;
- актом прийому-передачі виконаних робіт від 04.02.11р. на суму 178 005,00 грн. з ПДВ;
- актом перевірки обладнання на технологічну точність від 04.02.11р;
- актом перевірки обладнання на технологічну точність від 04.02.11р;
- актом перевірки обладнання на технологічну точність від 04.02.11р;
- актом прийому-передачі виконаних робіт від 04.02.11р. на суму 6 300,00 грн. з ПДВ;
- актом прийому-передачі виконаних робіт від 07.02.11р. на суму 95 760,00 грн. з ПДВ;
- актом прийому-передачі виконаних робіт від 09.02.11р. на суму 130 200,00 грн. з ПДВ;
- актом перевірки обладнання на технологічну точність від 09.02.11р; - актом перевірки обладнання на технологічну точність від 09.02.11р;
- актом прийому-передачі виконаних робіт від 09.02.11р. на суму 52 500,00 грн. з ПДВ;
- актом прийому-передачі виконаних робіт від 11.02.11р. на суму 87 465,00 грн. з ПДВ;
- актом перевірки обладнання на технологічну точність від 11.02.11р;
- актом перевірки обладнання на технологічну точність від 11.02.11р;
- актом прийому-передачі виконаних робіт від 11.02.11р. на суму 56 280,00 грн. з ПДВ;
- актом прийому-передачі виконаних робіт від 15.02.11р. на суму 65 520,00 грн. з ПДВ;
- актом прийому-передачі виконаних робіт від 16.02.11р. на суму 95 574,00 грн. з ПДВ;
- актом перевірки обладнання на технологічну точність від 16.02.01.11р;
- актом перевірки обладнання на технологічну точність від 16.02.11р;
- актом прийому-передачі виконаних робіт від 17,02.11р. на суму 21 000,00 грн. з ПДВ;
- актом прийому-передачі виконаних робіт від 17.02.11р. на суму 42 000,00 грн. з ПДВ;
- актом прийому-передачі виконаних робіт від 18.02.11р. на суму 131 880,00 грн. з ПДВ;
- актом прийому-передачі виконаних робіт від 22.02.11р. на суму 63 000,00 грн. з ПДВ;
- актом перевірки обладнання на технологічну точність від 22.02.11р;
- актом прийому-передачі виконаних робіт від 23.02.11р. на суму 97 650,00 грн. з ПДВ;
- актом перевірки обладнання на технологічну точність від 23.03.11 р;
- актом прийому-передачі виконаних робіт від 24.02.11р. на суму 16 884,00 грн. з ПДВ;
- актом прийому-передачі виконаних робіт від 25.02.11р. на суму 61 950,00 грн. з ПДВ;
- актом прийому-передачі виконаних робіт від 28.02.11р. на суму 52 962,00 грн. з ПДВ;
- актом прийому-передачі виконаних робіт від 28.02.11р. на суму 195 300,00 грн. з ПДВ;
- актом перевірки обладнання на технологічну точність від 28.02.11р;
- актом перевірки обладнання на технологічну точність від 28.02.11р;
- договором від 25.03.11р. про порядок погашення заборгованості;
- актом приймання-передачі векселя від 25.03.11р. ;
- журналом-ордером по ТОВ «Денфінансгруп» по рахунку 63.1. та 51.1.
Виконання договору від 13.01.2011 року № 130104 про надання послуг з діагностики і технічного обслуговування обладнання та реальність здійснення операцій підтверджується (а.с. 151-173 т. 1):
- актом виконаних робіт від.03.02.11р. на суму 428 388,00 грн. з ПДВ;
- висновком по результатам технічної діагностики системи лазерного розкрою Trulaser 2530 №130104/01 від 03.02.2011 року;
- актом виконаних робіт від 15.02.11р. на суму 447 384,00 грн. з ПДВ;
- актом виконаних робіт від 25.02.11р. на суму 424 228,00 грн. з ПДВ;
- технічним звітом з результатів технічного обслуговування системи «ЧПУ» та лазерного резонатора системи лазерного розкрою Trulaser 2530 № 130104/02 від 25.02.2011 року;
- протоколом технічного обслуговування системи «ЧПУ» та лазерного резонатора системи лазерного розкрою Trulaser 2530 № 130104/02/01 від 15.02.2011 року;
- протокол технічного обслуговування базового модуля системи лазерного розкрою Trulaser 2530 № 130104/02/02 від 25 лютого 2011 року ;
- договором від 25.03.11р. про порядок погашення заборгованості;
- актом приймання-передачі векселя від 25.03.11р. ;
- журналом-ордером по ТОВ «Денфінансгруп» по рахунку 63.1. та 51.1.
Виконання договору від 13.01.2011 року № 130105 про надання послуг з діагностики і технічного обслуговування обладнання та реальність здійснення операцій підтверджується (а.с. 174-194 т. 1):
- актом виконаних робіт від 03.02.2011 р. на суму 201 576,00 грн. з ПДВ;
- висновок по результатам технічної діагностики листозгинального пресу TruBend 5085(S) № 130105/01 від 03.02.2011 року;
- актом виконаних робіт від 25.02.2011 р. на суму 293 424,00 грн. з ПДВ;
- технічний звіт з результатів технічного обслуговування листозгинального пресу TruBend 5085(S) № 130105/02 від 25.02.2011 року;
- протокол технічного обслуговування листозгинального пресу TruBend 5085(S) № 130105/02/01 від 25.02.2011 року;
- договором від 25.03.11р. про порядок погашення заборгованості;
- актом приймання-передачі векселя від 25.03.11р.;
- журналом-ордером по ТОВ «Денфінансгруп» по рахунку 63.1. та 51.1.
Виконання договору від 13.01.2011 року № 1860 про проведення модернізації технологічної оснастки для виготовлення автобусів та реальність здійснення операцій підтверджується (а.с. 217-253 т. 1):
- актом виконаних робіт від 03.02.11р. на суму 357420,00 грн. з ПДВ;
- актом виконаних робіт від 08.02.11р. на суму 479388,00 грн. з ПДВ;
- актом виконаних робіт від 17.02.11р. на суму 382 791,00 грн. з ПДВ;
- актом виконаних робіт від 22.02.11р. на суму 460 506,00 грн. з ПДВ;
- актом виконаних робіт від 25.02.11р. на суму 319895,00 грн. з ПДВ;
- договором від 25.03.11р. про порядок погашення заборгованості по Договору № 1860 від 13.01.2011;
- актом приймання-передачі векселя від 25.03.11р.;
- журналом-ордером по ТОВ «Денфінансгруп» по рахунку 63.1.1 щодо відображення в бухгалтерському обліку кредиторської заборгованості по розрахунках по договору з ТОВ Денфінснгруп»;
- журналом-ордером по рахунку 51.1.1. щодо відображення в бухгалтерському обліку погашення кредиторської заборгованості по розрахунках по договорам з ТОВ Денфінснгруп»;
- довідкою від 21.12.2011р. про облік ТМЦ на балансі як основних фондів;
- витяг оборотно-сальдової відомості по рахунку 104 Довідки «Машини та обладнання».
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 07.12.2011 року Голова правління Купцов Валерій Володимирович може діяти від імені товариства без довіреності, вчиняти правочини та здійснювати господарські операції не більш ніж 300000 грн. (а.с. 199 т. 1).
Протоколами засідань Наглядової ради ЗАТ "Чернігівський автозавод" від 11.11.2011 року та 13.11.2011 року надано повноваження Голові правління товариства Купцову Валерію Володимировичу на здійснення від імені ЗАТ "Чернігівський автозавод" правочинів та підписання документів, необхідних для виконання рішень Наглядової ради (а.с. 252,253 т. 1), а саме:
- договір між ЗАТ "Чернігівський автозавод" і ТОВ «Денфінансгруп» на суму 495000,00 грн., в т.ч. ПДВ 82500,00 грн.;
- договір між ЗАТ "Чернігівський автозавод" і ТОВ «Денфінансгруп» на суму 2000000,00 грн., в т.ч. ПДВ 333333,33 грн.;
- договір між ЗАТ "Чернігівський автозавод" і ТОВ «Денфінансгруп» на суму 1300000,00 грн., в т.ч. ПДВ 216666,66 грн.;
- договір між ЗАТ "Чернігівський автозавод" і ТОВ «Денфінансгруп» на суму 2100000,00 грн., в т.ч. ПДВ 350000,00 грн.
Суд вважає, що будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
З наданих позивачем доказів вбачається, що договори мали на меті настання реальних правових наслідків, що обумовлені ними.
Таким чином, суд приходить до висновку, що правовідносини за спірними правочинами в повній мірі відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача.
Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно із підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Абзацом четвертим підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Необхідно відмітити, що пунктом 5.11 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не дозволяється встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі.
Таким чином, норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в якості підстави для не включення до складу валових витрат передбачають тільки випадки повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, передбачених законодавством.
Відповідно до статті 215 Цивільного Кодексу України від 16.01.2003 № 435 (далі - ЦК України) підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин) - у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Пунктом 1 статті 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити, зокрема, моральним засадам суспільства, пунктом 5 статті 203 ЦК України передбачено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно із статтею 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 203 ЦК України передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину. Зокрема зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановлений законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Частино 1 статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно із частиною 1 статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб.
В силу статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
При дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні, перш за все, відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Відносини між учасниками попередніх поставок товарів, робіт, послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між позивачем та його контрагентами.
Так, ДПІ у м. Чернігові договори з ТОВ «Денфінансгруп» визнано нікчемним на підставі акта від 25.03.11 р. № 689/15-2/37336043 ДПІ у Вишгородському районі Київської області, яким встановлено, що у підприємства відсутні складські приміщення, виробничі потужності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання тощо.
Судом встановлено, що ПАТ "Чернігівський автозавод" направлений запит до ТОВ «Денфінансгруп» з проханням надати підтвердження інформації по ним як суб'єктах господарської діяльності та відповідні пояснення того, що фактично послуги були надані і роботи виконані.
ТОВ «Денфінансгруп» надало позивачу підтвердження інформації по ним як суб'єкту господарської діяльності і, зокрема, дату здійснення перереєстрації підприємства та його нове місцезнаходження, а також повідомили про свої заперечення на акт від 25.03.2011 р. № 689/15-2/37336043 та акт від 12.04.2011 р. № 227/23-2/37336043, відповідно до яких ТОВ «Денфінансгруп» наполягає на проведенні позапланової виїзної документальної перевірки. Про результат розгляду цих заперечень та проведення позапланової виїзної документальної перевірки невідомо (а.с. 191-192 т. 1).
Крім цього, як на нікчемність правочинів ПАТ "Чернігівський автозавод" з ТОВ «Денфінансгруп», ДПІ у м. Чернігові посилається на висновок спеціаліста начальника СТКЗР Білоцерківського Науково-дослідного експертно-криміналістичного центра при ГУ МВС України в Київській області майора міліції Майданік А.В. від 07.11.2011 року № 332, в якому зазначено, що підписи в звітних документах ТОВ „Денфінансгруп" виконані не гр. ОСОБА_2, а іншою особою (а.с. 7-19 т. 2).
Результати досліджень, які виконуються за дорученням органів нотаріату, митниці, а також на прохання підприємств, установ, організацій і громадян, викладаються в письмових висновках спеціалістів, згідно із пунктами 3, 42 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 30.12.2004 року № 144/5) та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 03.11.1998 року за № 705/3145.
На відміну від висновку експерта, який має статус процесуальної дії (тобто судова експертиза проводиться на підставі передбаченого законом процесуального документа), висновок спеціаліста не є процесуальним документом і носить консультаційний (інформаційний) характер, крім того, спеціаліст при наданні висновку не попереджається про кримінальну відповідальність.
Тому вищевказаний висновок спеціаліста судом оцінюється критично, оскільки представниками відповідача не надано доказів порушення кримінальної справи, почеркознавче дослідження було проведено після складання акта перевірки від 31.10.2011 року № 3217/23/32601556, а саме 07.11.2011 року.
Отже, такий висновок спеціаліста не є підставою вважати правочини такими, що не відбулися, або не спрямовані на реальне настання правових наслідків, оскільки факт виконання договорів та реальність здійснення господарських операцій в повному обсязі підтверджено наданими представником позивача доказами.
Також посилання представників відповідача на неможливість фактичного здійснення ТОВ «Денфінансгруп» господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів судом не беруться до уваги, оскільки даний факт не є обов'язковою умовою для неможливості виконання договорів та здійснення господарських операцій.
Суд звертає увагу на те, що на момент здійснення правовідносин підприємство-контрагент позивача було зареєстровано як юридична особа та платник податку на додану вартість, що підтверджується інформацією з бази даних ДПА України, яка міститься на офіційному сайті ДПА України (sta.gov.ua): ТОВ «Денфінансгруп», код ЄДРПОУ- 37336043, індивідуальний податковий номер - 373360410085, номер свідоцтва - 100339626, дата початку дії свідоцтва - 06.06.2011 року, свідоцтво не анульовано.
Тобто, на момент здійснення господарських правовідносин ТОВ «Денфінансгруп» було зареєстровано як юридична особа та платник податків.
Отже, в судовому засіданні встановлено, що договори ПАТ "Чернігівський автозавод" з ТОВ «Денфінансгруп» були укладені позивачем з метою отримання послуг та робіт.
Крім цього, суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до частини 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні ж Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі “БУЛВЕС” АД проти Болгарії” (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.
Відповідно до частин 1, 5 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, окрім тих, які пов'язані з його недійсністю. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою зацікавленою особою.
Суд звертає увагу на те, що навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.
Враховуючи наявність у позивача належним чином оформлених первинних документів, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій, висновки ДПІ у м. Чернігові про заниження податку на прибуток на суму 10409,00 грн. є безпідставними, а тому в діях позивача відсутнє порушення ст. ст. 203, 215, 216, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3, пп. 5.4.2 п. 5.4, п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
По-друге, з приводу декларування позивачем в декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року ПАТ «Чернігівський автозавод» суми від'ємного значення об'єкту оподаткування попереднього звітного податкового періоду суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.150 Податкового кодексу України якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення. Від'ємне значення як результат розрахунку об'єкта оподаткування, отриманий від ведення діяльності, яка підлягає патентуванню, не враховується для цілей абзацу першого цього пункту та відшкодовується за рахунок доходів, отриманих у майбутніх податкових періодах від такої діяльності.
Орган державної податкової служби не може відмовити у прийнятті податкової декларації, яка містить від'ємне значення як результат розрахунку об'єкта оподаткування, з причин наявності такого від'ємного значення.
У разі якщо від'ємне значення як результат розрахунку об'єкта оподаткування декларується платником податку протягом чотирьох послідовних податкових періодів, орган державної податкової служби має право провести позапланову перевірку правильності визначення об'єкта оподаткування. В інших випадках наявність значення такого від'ємного значення не є достатньою підставою для проведення такої позапланової перевірки.
Відповідно до п.3 підрозділу 4 розділу ХХ Прикінцевих положень Податкового кодексу України пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
Відповідно до абз.5 п.1 розділу ХІХ Прикінцевих положень Податкового кодексу України цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2011 року, крім: розділу III цього Кодексу, який набирає чинності з 1 квітня 2011 року.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач при складанні декларації з податку на прибуток у 1 кварталі 2011 року керувався нормами Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". При цьому порядок обліку від'ємного значення об'єкту оподаткування в наступних податкових періодах здійснювався на підставі ст. 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на:
суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;
суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.
Відповідно до ст.6 Закону України від 28.12.1994, № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
У 2010 році норми цього пункту діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону.
Відповідно до п.22.4 ст.22 цього Закону у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.
У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.
Судом встановлено, що в декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року ПАТ «Чернігівський автозавод» задекларувало суму від'ємного значення об'єкту оподаткування попереднього звітного податкового періоду в сумі 13584490,00 грн. зі знаком мінус (а.с. 83-84 т. 1).
В подальшому дана цифра була уточнена позивачем шляхом подачі Уточненого розрахунку податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок на суму 956812,00 грн. зі знаком мінус (рядок 4 Уточненого розрахунку а.с. 86 т. 1). З урахуванням виправлення сума від'ємного значення об'єкту оподаткування за 2 квартал 2011 року становить 14541302,00 грн., з якої віднято суму передплати (авансів) в розмірі 343302,00 грн.
Кінцева сума від'ємного значення за 2 квартал 2011 року відповідно до Декларації становить 14198 000,00 грн. зі знаком мінус.
Дана сума від'ємного значення складається з суми від'ємного значення (суми збитків) за 1 квартал 2011 р. в розмірі 3769 852,00 грн. та суми від'ємного значення за 2009-2010 роки в сумі 10 428 148,00 грн. (рядок 04.9 декларації за 1 квартал 2011 р.).
Виходячи з аналізу вищезазначених норм, позивач дійшов висновку, що в новій декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 28.02.2011 року за № 114, яка складалася позивачем за 2-й квартал 2011 року, і по якій відповідач проводив перевірку, для відображення від'ємного значення, розрахованого за результатами 1-го кварталу 2011 року, слугує рядок 06.6 “Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкту оподаткування за 1 квартал 2011 року)”, тобто саме рядок 0.8 декларації з податку на прибуток підприємства за 1-й квартал 2011 року.
Рядок 07 „Об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності = рядок 01 „Доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування” мінус рядок 04 „Витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування”, який в свою чергу вираховується (тобто бере участь у розрахунку) як сума рядка 05 „Витрати операційної діяльності, в тому числі:” та рядка 06 „Інші витрати”, який в свою чергу (рядок 06) вираховується як сума рядків з 06.1 по 06.6 включно, а рядок 06.6 в декларації за 2-й квартал 2011 року і є тим від'ємним значенням об'єкту оподаткування за 1-й квартал 2011 року, який у відповідності до п. 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.
Суд погоджується з висновком позивача, та зазначає, що норми Податкового кодексу України є схожими з нормами Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а тому збитки, сформовані в рамках дії Закону, не мають строку давності, та можуть враховуватись у від'ємному значенні з податку на прибуток у II кварталі 2011 року до повного погашення такого від'ємного значення.
Тобто в даному випадку законодавчі норми мають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків, а тому відповідно до пункту 4.1.4 ПКУ визнається презумпція правомірності рішень платника податку, а пункт 56.21 ПКУ вказує, що за умови, коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України" визнано порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Європейський суд дійшов висновку про порушення прав заявника, гарантованих статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, у зв'язку з тим, що:
відповідне національне законодавство не було чітким та узгодженим і, таким чином, не відповідало вимозі "якості" закону та не забезпечувало адекватність захисту від свавільного втручання у майнові права заявника;
національними органами не було дотримано вимоги законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника (платника податку), коли у його справі національне законодавство припускало неоднозначне трактування.
Відповідно до п. 44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
За змістом вищезазначених норм, відповідні витрати вважаються сформованими платником податку правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарських операцій платника податків у податковому обліку фактичним даним, що відповідачем також не було доведено.
Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення від 14.11.2011 року № 0005432320, яким визначено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 8133724,00 грн., а тому в діях позивача відсутнє порушення п.3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України щодо завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування на загальну суму 8133724,00 грн.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність своїх дій та рішень.
Суд вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті ДПІ у м. Чернігові не на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з порушенням використаного повноваження з метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без врахування усіх обставин, якщо мають значення для прийняття рішення; не добросовісно та не розсудливо.
А, отже, в частині винесення податкових повідомлень-рішень від 14.11.2011 року № 0005432320 та № 0005422320 дії ДПІ у м. Чернігові є неправомірними.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.
Керуючись ст.ст. 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Чернігівський автозавод» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові про визнання дій неправомірним, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити повністю.
Визнати дії Державної податкової інспекції у м. Чернігові при винесені податкових повідомлень-рішень від 14.11.2011 року № 0005432320 на суму 8133724,00 грн. та № 0005422320 на суму 10409,00 грн. неправомірними.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові від 14.11.2011 року № 0005432320 на суму 8133724,00 грн. та № 0005422320 на суму 10409,00 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Ткаченко О.Є.