28.12.2011 Справа № 2а/2570/6474/2011
28 грудня 2011 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Клопота С.Л.,
при секретарі Дзюбі М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Чернігівського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійне навчання, -
Чернігівський міський центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Чернігівський МЦЗ) звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійне навчання в розмірі 727,75 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач перебуваючи на обліку в центрі зайнятості з 11.05.2011 року по 11.10.2011 року був направлений на професійне навчання у відповідності до ст. 24 Закону України «Про зайнятість населення», після закінчення якого отримав направлення на роботу за одержаною професією до ФОП ОСОБА_2 та під час наступного відвідування центру зайнятості повернув корінець направлення на роботу з відміткою про його відмову від запропонованої роботи. Вказаними діями відповідач порушив вимоги Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», а тому кошти, витрачені Чернігівським МЦЗ на навчання ОСОБА_1 повинен повернути, чого не зроблено відповідачем в добровільному порядку.
Представник позивача в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце судового розгляду повідомлена належним чином, надіслала заяву про розгляд справи за її відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся у встановленому порядку, причини неявки суду не повідомив.
Розглянувши подані документи і матеріали, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення» безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.
В Україні до зайнятого населення, відповідно до п. б ч. 3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення», належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, зокрема, громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України «Про особисте селянське господарство».
Пунктом 1 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 р. N 219 до державної служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні можуть звертатися всі незайняті громадяни, які бажають працювати, а також зайняті громадяни, які бажають змінити професію або місце роботи, влаштуватися на роботу за сумісництвом чи у вільний від навчання час.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 в період з 11.05.2011 року по 11.10.2011 року перебував на обліку в Чернігівському МЦЗ як безробітний та отримував соціальні послуги та забезпечення, відповідно до ст. 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
У відповідності до ст. 24 Закону України «Про зайнятість населення» та на підставі особистої заяви відповідача від 26.06.2011 року ОСОБА_1 був направлений на професійне навчання до ДП «УКК» Корпорації Укрбуд за професією лицювальник-плиточник, згідно укладеного договору від 01.07.2011 року № 2503/71-11-07 зі строком навчання з 01.07.2011 року по 26.08.2011 року.
Пунктом 3.1.2 договору від 01.07.2011 р. передбачено, що у разі припинення навчання без поважних причин, або відмови працювати за професією (спеціальністю), набутою в результаті професійного навчання з громадянина стягується загальна сума витрат на професійне навчання, включаючи суму виплаченої матеріальної допомоги у період професійного навчання. Якщо громадянин відмовляється добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується в судовому порядку.
Після закінчення навчання гр. ОСОБА_1 було видано направлення на роботу за отриманою під час навчання професією до ФОП ОСОБА_2 Під час наступного відвідування центру зайнятості гр. ОСОБА_1 повернув корінець направлення на роботу з відміткою про його відмову від запропонованої роботи.
Відповідно до абзацу 2 ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» у разі припинення професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості без поважних причин або відмови працювати за одержаною професією (спеціальністю) із застрахованих осіб стягується сума витрат на професійну підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації.
Згідно наявної в матеріалах справи довідки витрати на професійну підготовку (навчання) ОСОБА_1 складають 727 грн. 75 коп., в тому числі: вартість професійного навчання - 646 грн. 10 коп., витрати на медогляд - 81 грн. 65 коп.
На підставі ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» директором Чернігівського МЦЗ прийнято наказ № 567 від 10.11.2011 року про повернення коштів в розмірі 727,75 грн.
Крім того слід зазначити, що з метою досудового врегулювання спору, позивачем 10.11.2011 року було направлено відповідачу листа № 05/4890, в якому повідомлено про прийняте рішення, запропоновано добровільно повернути кошти та роз'яснено право на оскарження наказу. Відповідач до центру зайнятості вищого рівня або в судовому порядку наказ не оскаржив, однак кошти в добровільному порядку не повернуто.
Відповідно до ст. 39 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Чернігівського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_1 підлягають задоволенню, оскільки є законними та обґрунтованими, а витрати на професійне навчання стягненню на користь Чернігівського міського центру зайнятості.
Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Чернігівського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_1 - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, АДРЕСА_1, 14000) на користь Чернігівського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (р/р 37171300901002 в ГУДК України у Чернігівській області, МФО 853592, код ЄДРПОУ 21395273) 727 (сімсот двадцять сім) грн. 75 коп., в тому числі: вартість професійного навчання - 646 (шістсот сорок шість) грн. 10 коп., витрати на медичний огляд - 81 (вісімдесят одна) грн. 65 коп.
Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: Клопот С.Л.