27.09.2011
14005, м. Чернігів, вул. Київська, 23
22 вересня 2011 р. № 2а/2570/4196/2011
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Скалозуб Ю.О., при секретарі Селивоні О.В.., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу
за позовом Красилівської сільської ради
до
третьої особиБахмацької міжрайонної державної податкової інспекції
Контрольно-ревізійне управління в Чернігівській області
провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення
за участю представників сторін:
від позивача
від відповідача
від третьої особи ОСОБА_1, рішення Красилівської сільської ради від 16.11.2010 р.
ОСОБА_2, довіреність від 19.05.2011 р. №538/9/10-011
ОСОБА_3, довіреність від 04.01.2011 р. №25-25-18-14/27
До Чернігівського окружного адміністративного суду 11 серпня 2011 року надійшов адміністративний позов Красилівської сільської ради до Бахмацької міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Контрольно-ревізійне управління в Чернігівській області. В позовній заяві позивач просить визнати протиправним та нечинним податкове повідомлення-рішення Бахмацької міжрайонної державної податкової інспекції від 03 серпня 2011 р. №0000262310 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 28475,00 грн., що прийняте на підставі акту перевірки контрольно - ревізійного відділу в Бахмацькому районі від 19 липня 2011 р. №01-25/9.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що, по-перше, кошти, які надійшли у вигляді спонсорської допомоги від СТОВ «Агросвіт», на розрахункові рахунки Красилівської сільської ради не зараховувались, а відтак, обов'язку оприбутковування таких коштів у касі позивача діюче законодавство не передбачає; по-друге, в листах, які направлялись до СТОВ «Агросвіт» прохання виділити кошти саме позивачу не було. Крім того, кошти надані, у відповідь на прохання надавались конкретним фізичним особам, які хоча і є посадовими особами, однак в цей момент діяли самостійно від свого імені. Також позивач посилається на те, що Красилівська сільська рада не є суб'єктом господарювання, який веде господарську діяльність, таким чином на нього не можуть бути накладені штрафні санкції відповідно до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні. Що стосується строків накладення адміністративно - господарських санкцій, то позивач посилається на вимоги Господарського кодексу, де зазначено, що до суб'єкта господарювання штрафні санкції можуть бути застосовані протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення. Таким чином, як стверджує позивач, застосування адміністративно-господарських санкцій до Красилівської сільської ради у вигляді штрафу за порушення норм з регулювання обігу готівки після одного року з дня його вчинення є неправомірним.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та пояснила, що оскільки, за результатами перевірки Контрольно-ревізійного відділу в Бахмацькому районі було встановлено порушення позивачем законодавства України, а саме - не оприбуткування в касі сільської ради та не відображення по даним бухгалтерського обліку, що призвело до проведення фінансування без затвердженого кошторису та заниження касових і фактичних видатків. Оскільки штрафні санкції за вказане порушення відповідно до Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки» передбачені у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми, то податкове повідомлення - рішення було винесено на загальну суму 28475,00 грн.
Представник третьої особи в судовому засіданні зазначив, що ревізія Красилівської сільської ради проведена на підставі та в порядку діючого законодавства, в ході якої було виявлено порушення позивачем вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 22.09.2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Для виготовлення постанови у повному обсязі суду надано строк до 28.09.2011 року, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні.
Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, третьої особи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Згідно свідоцтва про державну реєстрацію Красилівська сільська рада зареєстрована Бахмацькою районною державною адміністрацією Чернігівської області як юридична особа 21.05.1997 року.
Судом встановлено, що з 02 червня 2011 року по 19 липня 2011 р. старшим контролером - ревізором КРВ в Бахмацькому районі Чернігівської області відповідно п.1.4.6.1. Плану контрольно-ревізійної роботи контрольно - ревізійного відділу в Бахмацькому районі на ІІ квартал 2011 р. та на підставі направлення на проведення ревізії від 02.06.2011 р. №42 проведено планову ревізію сільського бюджету Красилівської сільської ради за період з 01.01.2008 р. по 31.03.2011 р., за результатами якої складено акт ревізії від 19.07.2011 р. № 01-25/9.
В період ревізії, з метою перевірки повноти і своєчасності зарахування до доходів спеціального фонду бюджету Красилівської сільської ради благодійної (спонсорської) допомоги, було проведено зустрічні звірки (шляхом надання письмового запиту) в ПСП «Пісківське», ТОВ «Молоко Полісся» та СТОВ «АгроСвіт». Зустрічними звірками встановлено, що з каси СТОВ «АгроСвіт» протягом перевіряючого періоду працівникам Красилівської сільської ради було видано коштів на загальну суму 5695,00 грн., з яких директором Красилівького будинку культури отримано 5545,00 грн., художнім керівником будинку культури - 150,00 грн.
В ході ревізії встановлено, що вищевказана благодійна допомога в сумі 5695,00 грн. не оприбуткована в касу сільської ради та не відображена за даними бухгалтерського обліку (занижено суму доходів, які являють собою благодійні внески, гранти та дарунки), що призвело до фінансування без затвердженого кошторису та заниження касових і фактичних видатків у «Звіті про надходження і використання коштів, отриманих за іншими джерелами власних надходжень бюджетних установ» за 2008 р. на суму 400,00 грн., за 2009 р. - 1050,00 грн., за 2010 р. - 3845,00 грн. та за І квартал 2011 р. - 400,00 грн., чим порушено вимоги Бюджетного кодексу України, «Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ», затвердженого Постановою КМУ, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою правління НБУ.
На підставі складеного акту ревізії від 19.07.2011 р. КРВ в Бахмацькому районі направило до Бахмацької МДПІ лист, в якому повідомлялось про порушення позивачем вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні та зазначалось про необхідність прийняття рішення щодо сільської ради по допущених порушеннях.
У зв'язку з вказаним актом ревізії від 19.07.2011 р. № 01-25/9, листом КРВ в Бахмацькому районі від 26.07.2011 р. та керуючись Указом Президента «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки» Бахмацькою МДПІ прийнято податкове повідомлення - рішення від 03.08.2011 р. №0000262310 про застосування штрафної санкції в розмірі 28475,00 грн., зокрема, за неоприбуткування готівки в касу сільської ради на загальну суму 5695,0 грн. - фінансова санкція у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми (5695,00 *5 = 28475,00 грн.)
Згідно чинного законодавства України, необхідною умовою для застосування штрафних санкцій відповідачем має бути невиконання позивачем обов'язку оприбуткувати готівкові кошти, що надійшли до нього. Це слідує з п. 4.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України, де зазначено, що усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі.
Абзацом 3 ст. 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за неоприбуткування, неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
Надані суду докази, а саме - копія касової книги та довідка управління Державного казначейства в Бахмацькому районі,свідчать про те, що надходжень готівкових коштів, як то в касу, чи на розрахунковий рахунок від СТОВ "Агросвіт" у вигляді спонсорської допомоги саме Красилівській сільській раді не було, а, відтак, обов'язку оприбутковування таких коштів у касі позивача діюче законодавство не передбачає.
СТОВ "Агросвіт" грошові кошти надавало шляхом видачі готівкових коштів фізичним особам ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які, хоча і є посадовими особами (директором та художнім керівником Красилівського будинку культури відповідно), однак, в цей момент діяли самостійно від свого імені як фізичні особи, що підтверджується відповідними видатковими касовими ордерами, копії яких маються в матеріалах справи. Такі дії не суперечать чинному законодавству, вищевказані особи не були уповноважені вчиняти зазначені дії від імені позивача.
Відповідно до абзацу 1 пункту 1.1 статті 1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України в редакції від 19.02.2001 № 72, вимоги цього Положення поширюються на юридичних осіб (крім установ банків і підприємств поштового зв'язку) незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, їх відокремлені підрозділи, представництва іноземних організацій і фірм, які здійснюють підприємницьку діяльність (далі - підприємства), а також на зареєстрованих у встановленому порядку фізичних осіб, які є суб'єктами підприємницької діяльності без створення юридичної особи (далі - підприємці), які здійснюють операції з готівкою в національній валюті, та є обов'язковими для виконання ними.
Отже, суд вважає, що норми Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 19.02.2001 № 72, поширюються лише на тих суб'єктів господарської діяльності, які ведуть підприємницьку діяльність.
Згідно преамбули Положення про ведення касових операцій у національній валюті Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, це Положення розроблено відповідно до статті 33 Закону України «Про Національний банк України», визначено порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою.
Підприємства згідно Положення про ведення касових операцій у національній валюті Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, це - юридичні особи (крім банків) незалежно від організаційно-правової форми та форми власності (їх відокремлені підрозділи), що є учасниками відносин у сфері господарювання, зокрема суб'єкти господарювання, які здійснюють підприємницьку діяльність, а також інші суб'єкти господарювання, органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» відповідно до Конституції України визначено систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення.
Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад, відповідно до ст. 11 вищезазначеного Закону України, є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Статтею 10 передбачено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Як вбачається з матеріалів справи та згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, Красилівська сільська рада є виконавчим органом місцевого самоврядування.
Листом Національного банку України від 26 січня 2005 року «Про постанову Правління від 15.12.2004 р. №637» передбачено приведення вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, щодо здійснення суб'єктами господарювання операцій з готівкою, у відповідність з вимогами чинного законодавства України, у тому числі Цивільного та Господарського кодексів
Відповідно до пункту 1 статті 8 Господарського кодексу України держава, органи державної влади та органи місцевого самоврядування не є суб'єктами господарювання.
Відповідальність за порушення норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, згідно абзацу 1 статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» несуть юридичні особи всіх форм власності, фізичні особи - громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійні представництва нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність.
За таких обставин, органи місцевого самоврядування не можуть бути суб'єктами відповідальності відповідно до Указу Президента України «Про застосування штрафних і санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що винесення податкового повідомлення - рішення та застосування податковим органом до Красилівської сільської ради штрафних (фінансових) санкцій, на підставі абзацу 3 статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», є безпідставним та необґрунтованим, оскільки органи місцевого самоврядування не можуть бути суб'єктами відповідальності відповідно до вищезазначеного Указу.
Позивач також звертає увагу суду на строки для застосування штрафних (фінансових) санкцій. Як вбачається з матеріалів справи, надання спонсорської допомоги в розмірі 5695,00 грн. мало місце в 2008 році - 400 грн., в 2009 році - 1050,00 грн., в 2010 році - 3845,00 грн., в 2011 році - 400,00 грн.
Приписами ст. 238 Господарського кодексу України встановлено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються ст. 239 Господарського кодексу України, іншими законодавчими актами.
Фінансові санкції у вигляді штрафів за порушення норм регулювання обігу готівки є адміністративно-господарськими санкціями у розумінні статей 238, 239 Господарського кодексу України, отже, повинні застосовуватись у межах строків, визначених ст. 250 цього Кодексу.
Статтею 250 Господарського кодексу України визначено, що адміністративно - господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Таким чином, суд вважає, що застосування адміністративно-господарської санкції до Красилівської сільської ради у вигляді штрафу за порушення норм з регулювання обігу готівки після одного року з дня його вчинення є неправомірним.
Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України.
Докази надані позивачем підтверджують обставини, на які він посилається в адміністративному позові, та не були спростовані доводами відповідача в судовому засіданні.
Приписами ч.3 ст.2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, виходячи з цих обставин, суд приходить до висновку, що Бахмацькою МДПІ неправомірно винесене повідомлення-рішення від 03 серпня 2011 р. №0000262310 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 28475,00 грн.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги Красилівської сільської ради до Бахмацької міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Контрольно-ревізійне управління в Чернігівській області, про визнання протиправним та нечинним податкове повідомлення-рішення від 03 серпня 2011 р. №0000262310 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 28475,00 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 69-71, 158-163 КАС України, Чернігівський окружний адміністративний суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
2. Визнати протиправним та нечинним податкове повідомлення-рішення Бахмацької міжрайонної державної податкової інспекції від 03 серпня 2011 р. №0000262310 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 28475,00 грн., що прийняте на підставі акту перевірки контрольно - ревізійного відділу в Бахмацькому районі від 19 липня 2011 р. №01-25/9.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
< Текст >
Суддя Ю.О.Скалозуб