20 грудня 2011 року м. Чернівці Справа № 2а/2470/1756/11
Чернівецький окружний адміністративний суд в складі головуючого -судді Маренича І.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління праці та соціального захисту населення Першотравневої районної у м. Чернівці ради до Підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Чернівецькій області, -
Позивач звернувся з адміністративним позовом до Підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Чернівецькій області (відповідач), в якому просить суд визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернівецькій області ВП №22560765 від 30.06.2011 року про накладення штрафу у розмірі 1360,00 грн. за повторне невиконання виконавчого листа.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив наступне, 30 червня 2011 року відповідач виніс оскаржувану постанову про накладення штрафу в сумі 1360,00 грн. за повторне невиконання виконавчого листа Першотравневого районного суду м. Чернівці по справі №2а-177, виданого 09 листопада 2010 року про зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Першотравневої районної у місті Чернівці ради здійснити перерахунок та виплату гр. ОСОБА_1 недотримані кошти щомісячної допомоги на дитину шкільного віку ОСОБА_2 за період з 01.01.2007 року по 31.12.2009 року згідно вимог ст. 30 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” №796-ХІІ від 28.02.91р. Враховуючи те, що Управлінням вжито всіх необхідних заходів щодо виконання судового рішення, позивач вважає, що законні підстави для винесення оскаржуваної постанови відсутні.
Дану постанову позивач вважає неправомірною та такою, що підлягає скасуванню з тих підстав, що державний виконавець зобов'язаний був з'ясувати чи є причини не виконання судового рішення поважними та чи є можливим виконання судового рішення лише боржником, однак таких дій вчинено не було.
Також, при накладені штрафу за повторне невиконання відповідачем не було взято до уваги постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 13 липня 2011 року у справі №2а-2470/1492/11, відповідно до якої було визнано неправомірною та скасовано постанову відповідача ВП № 22560765 від 17.06.11 року про накладення штрафу у розмірі 680,00 грн. за невиконання рішення в добровільному порядку.
Від представника позивача поступило клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження, при цьому представник позивача зазначив, що позов підтримує в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання явку свого представника не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується телефонограмою, про причини неявки суд не повідомив. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 128 КАС України, розгляд справи не відкладається і справа вирішується на підставі наявних у ній доказів.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, встановивши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що 30 червня 2011 року винесено постанову про накладення штрафу в розмірі 1360,00 грн. за повторне не виконання виконавчого листа у ВП № 22560765, відкритого на підставі виконавчого листа №2а-177, виданого 09 литопада 2010 року про зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Першотравневої районної у місті Чернівці ради здійснити перерахунок та виплату гр. ОСОБА_1 недотримані кошти щомісячної допомоги на дитину шкільного віку ОСОБА_2 за період з 01.01.2007 року по 31.12.2009 року згідно вимог ст. 30 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” №796-ХІІ від 28.02.91р.
Для вирішення питання щодо зазначених виплат, оскільки у позивача не передбачені кошти на погашення заборгованості та штрафів, позивач звернувся з листом від 16.06.2011р. до начальника Головного управління праці та соціального захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації.
Позивачем надані листи Міністерства праці та соціальної політики України від 14.05.09р. №583/0/15-09/04; від 18.05.10 №458/0/15-10/04, в яких зазначається, що виділення додаткових коштів на забезпечення виконання судових рішень можливе лише після збільшення бюджетних призначень на зазначені цілі, про що Мінпраці зверталося до Мінфіну з проханням передбачити видатки для погашення судових рішень за окремою бюджетною програмою при доопрацюванні проекту Закону України “Про Державний бюджет України на 2010 рік”.
Позивачем, також подавалася інформація щодо стану судових справ, порушених за статтями Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.91р. №796-ХІІ (далі -Закон №796) станом на 15.11.10р.; 15.06.11р.
Крім того, судом встановлено, що відповідно до постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 13.07.11р. у справі №2а/2470/1492/11 за позовом Управління праці та соціального захисту населення Першотравневої районної у м. Чернівці ради до Головного управління юстиції у Чернівецькій області про скасування постанови, постанову про накладення штрафу у розмірі 680,00 грн. за невиконання в добровільному порядку виконавчого листа у ВП № 22560765 скасовано, мотивуючи це тим, що позивачем вжито всі, передбачені чинним законодавством, заходи по забезпеченню добровільного виконання рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці, а тому на нього не може бути покладена відповідальність за невиконання рішення без поважних причин у встановлений відповідачем строк, отже відповідачем застосовано штраф до позивача без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
У вступній частині постанови про накладення штрафу від 30.06.2011 року вказано про її складення державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Чернівецькій області Федоряком В.І., проте постанова підписана головним державним виконавцем Смотром Д.О.
До вказаних правовідносин слід застосувати такі положення Закону.
Відповідно до ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Частинами 1 та 3 ст. 5 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено, що вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України, а також що невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом.
У відповідності до ч. 2 ст. 25 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Відповідно до ст. 75 цього ж закону державний виконавець після відкриття виконавчого провадження повинен перевірити виконання рішення не пізніше, ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого ч. 2 ст. 25 цього закону для самостійного виконання рішення.
В супереч цій нормі закону державний виконавець не пересвідчився в тому до чого його зобов'язує ця норма закону, та фактично не встановив поважність причини, з якої рішення не виконується, не здійснив перевірку по місцю знаходження боржника, не відібрав пояснення, тому незаконно виніс постанову про накладення штрафу.
Як вбачається з викладеного Управлінням праці та соціального захисту населення Першотравневої районної у м. Чернівці ради здійснені всі дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк, проте його виконання не залежить від самого Управління.
Згідно ч.1 ст. 89 Закону України “Про виконавче провадження” у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Частина 2 ст. 89 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає, що у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіттям з незалежних від них обставин, а також у старості та в, інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Ст. 63 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»встановлює, що фінансування витрат пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.
Відповідно до ст. 143 Конституції України та ст. 67 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні»держава фінансує у повному обсязі здійснення органами місцевого самоврядування наданих законом повноважень органів виконавчої влади. Кошти, необхідні для здійснення органами місцевого самоврядування цих повноважень, щороку передбачаються в Законі України «Про Державний бюджет України».
Оскільки в Законі України «Про Державний бюджет на 2010р.»та Законі України «Про Державний бюджет на 2011р.»не передбачені виплати на виконання судових рішень і такі фінансові ресурси Управлінню праці та соціального захисту населення Першотравневої районної у м. Чернівці ради, як структурному підрозділу органу місцевого самоврядування, від виконавчої влади не надходило, можливості здійснити виплату недоодержаних сум на даний час немає.
Разом з тим, суд приходить до висновку, що відповідачем неправомірно застосовано штраф у розмірі 1360,00грн., з огляду на таке.
Оскільки, відповідно до постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 13.07.11р. у справі № 2а/2470/1492/11, причини з яких позивачем не виконано виконавчий лист № 2а-177 визнано поважними, а постанову від 17.06.11р. про накладення штрафу у розмірі 680,00 грн. на підставі ч. 1 ст. 89 Закону України "Про виконавче провадження" за невиконання у добровільному порядку виконавчого листа № 2а-177 скасовано, то застосування до позивача штрафу за повторне невиконання виконавчого листа № 2а-177 у відповідності до вимог ч. 2 ст. 89 Закону України “Про виконавче провадження” є неправомірним.
З викладеного вбачається, що позивач здійснив всі можливі заходи для виконання рішення суду, але з поважних причин рішення суду не виконане, внаслідок чого суд приходить до висновку про те, що оскаржувана постанова прийнята необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, проте відповідач не надав доказів правомірності винесення даної постанови.
Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України у справах, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Враховуючи вищезазначене, повно, всебічно дослідивши докази по справі, об'єктивно оцінивши їх, суд приходить до висновку -позов задовольнити повністю.
Керуючись ст. ст. 11, 71, 76, 79, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернівецькій області ВП №22560765 від 30.06.2011р. про накладення штрафу в сумі 1360,00 грн.
Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Маренич І.В.