29 грудня 2011 р. м. Чернівці Справа № 2а/2470/2769/11
< Текст >
Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Боднарюка О.В.;
розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом прокурора Шевченківського району м. Чернівці в інтересах держави в особі: Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Чернівецькій області Міністерства транспорту та зв'язку України до ОСОБА_1 про стягнення фінансової санкцій, - < Текст > < Текст >
Прокурор Шевченківського району Чернівецької області в інтересах держави в особі: територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Чернівецькій області (далі-позивач) звернувся з адміністративним позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (далі-відповідач) про стягнення заборгованості по сплаті штрафних санкцій в розмірі 510,00 грн.
Ухвалою суду від 14.10.2011 року було відкрито скорочене провадження у справі. Зазначену ухвалу відповідач не отримав, оскільки повернулось поштове відправлення в якому зазначено, що адресат за зазначеною адресою не проживає.
Відповідно до ч.11 ст.35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
З урахуванням зазначених норм, суд вважає за можливе та доцільне розглянути справу на підставі наявних матеріалів та доказів.
Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 06 квітня 2011 року за результатами здійснення рейдової перевірки транспортного засобу, який належить відповідачу було виявлено порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, про що складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів автомобільним транспортом №003555 (а.с. 7).
Позивач, розглянувши справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт, 31 травня 2011 року виніс постанову №3663 про застосування до відповідача фінансових санкцій у відповідності до вимог абз.4 ч.1 ст.60 Закону України “Про автомобільний транспорт” №2344-ІІІ (далі Закон №2344-ІІІ) в сумі 510,00 грн. (а.с.9).
Відповідачем доказів сплати зазначеної суми заборгованості у встановлений законодавством строк до суду подано не було.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст.39 Закону N 2344-III, документами, на підставі яких виконуються нерегулярні пасажирські перевезення для фізичної особи, що здійснює перевезення пасажирів на таксі: - для водія таксі є посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ліцензійна картка, інші документи, передбачені законодавством України.
Згідно п.4 ч.1 ст.60 Закону N 2344-III, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються такі санкції: експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки - штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Пункт 28 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабміну України від 08.11.06р №1567, передбачає, що фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову.
Згідно п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 11, 35, 71, 79, 86, 94, 158-162, 183-2 КАС України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України -510 грн. 00 коп.
3. Копію постанови направити сторонам.
Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому та скороченому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя О.В. Боднарюк