26 грудня 2011 року Справа № 2а/2370/8605/2011
26.12.11 09 год. 50 хв м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Холода Р.В.,
при секретарі судового засідання Шоколенко Т.М.,
за участю:
представників позивача -ОСОБА_1 за довіреністю,
представника відповідача -ОСОБА_2 за довіреністю,
представника третьої особи ФОП ОСОБА_3-ОСОБА_4 за довіреністю,
представник третьої особи Дніпровської філії АТ «Укрінбанк»- не з'явився,
представник третьої особи Черкаського обласного об'єднаного бюро технічної інвентаризації - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк»(ПАТ «ВіЕйБі Банк») до центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції, треті особи: ОСОБА_5, Дніпровська філія АТ «Укрінбанк», Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації про визнання неправомірними дій та недійсною постанови,
12 грудня 2011р. Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський акціонерний банк»(ПАТ «ВіЕйБі Банк») звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції, треті особи: ОСОБА_5, Дніпровська філія АТ «Укрінбанк», Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації, в якому позивач просить:
- скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 18.10.10р., що винесена Головним державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції Н.А.Шостак у виконавчому проваджені № 21002287 в частині арешту нежитлового приміщення, яке розташовано в АДРЕСА_1 (частина нежитлових вбудованих приміщень (1 поверх), а саме: № 1 пл. -2.1 кв.м; № 13 - пл. 9.3. кв.м.; № 14 -пл. 2.1 кв.м.; № 15 -пл. 3.5. кв.м.; № 17 - пл. 40.6. кв.м.; № 18 - пл. 5.9 кв.м.; № 20 -пл. 30. 9 кв.м.).
- зобов'язати центральний відділ державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції вчинити дії щодо зняття обтяжень, які були зареєстровані у зв'язку з арештом нежитлового приміщення, яке розташоване в АДРЕСА_1 (частина нежитлових вбудованих приміщень (1 поверх), а саме: №1 пл. - 2.1 кв. м; №13 - пл. 9.3. кв. м.; №14 -пл. 2.1 кв. м.; № 15 -пл. 3.5. кв. м.; № 17- пл.. 40.6. кв. м.; №18 -пл. 5.9. кв. м.; №20 -пл. 30.9 кв. м.).
У позовній заяві позивач зазначає, що підставою для подання позову стало те, що 18 жовтня 2010 року відповідачем було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Оскаржувана постанова винесена при примусовому виконанні Наказу Господарського суду Черкаської області №16/282 виданого 26.03.2010р. про стягнення з ОСОБА_7 на користь Дніпровської філії АТ «Укрінбанк»боргу в сумі 289869,48 грн. Разом з тим, позивач у позовній заяві зазначає що майно, на яке накладено арешт було передане його власником ОСОБА_7 ПАТ «ВіЕйБі Банк»на підставі іпотечного договору від 27.09.06р., а тому відповідно до ч. 1 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження»звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержавця. Саме тому, виходячи з ч. 1 ст. 54 вищевказаного Закону, за рахунок арештованого нежитлового приміщення, яке належить ОСОБА_7, не можуть бути задоволені вимоги Дніпровської філії АТ «Укрінбанк».
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов повністю.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав та просив відмовити у задоволенні позову, до того ж у своїх письмових поясненнях відповідач зазначає, що оскільки ч. 3 ст. 54 Закону «Про виконавче провадження»передбачено, що для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю. За таких обставин, відповідач вважає, що державним виконавцем на виконання рішення суду проведено процесуальну дію виконавчого характеру відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження»з метою забезпечення прав стягувача, а отже вважає, що права позивача при цьому не порушені.
Представник третьої особи -ОСОБА_7 підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов повністю.
За ініціативою суду, ухвалою від 21 грудня 2011 року Черкаське обласне об'єднання бюро технічної інвентаризації залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору
Третя особа -Дніпровська філія АТ «Укрінбанк»також явку свого представника у судове засідання не забезпечило, про причини неявки суд не повідомило, хоча про день та час судового засідання повідомлено належним чином, про що свідчить телефонограма.
Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволення частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до Іпотечного договору від 27.09.06. № 203/Z1, який посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_8, нежитлове приміщення, що розташоване в АДРЕСА_1, літера А-9, а саме: приміщення І-го поверху з № 1 по № 8 загальною площею 95,1 кв. м. - є предметом іпотеки в договорі укладеним між Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський Акціонерний банк»та ОСОБА_7
Як вбачається з матеріалів справи, на виконанні у Центрального відділу державної виконавчої служби знаходиться наказ Господарського суду Черкаської області від 26.03.2010р. № 16/282 про стягнення з ОСОБА_7 на користь Дніпровської філії АТ «Укрінбанк»боргу в сумі 289869,48 грн. В подальшому, 18.08.2010р. державним виконавцем відповідно до ст.ст. 3, 18, 20, 24 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції що діяла на час виникнення спірних правовідносин, відкрито виконавче провадження з виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 26.03.2010р. № 16/282.
18 жовтня 2010р. відповідачем винесено оскаржувану постанову про арешт майна боржника - ОСОБА_7 та оголошення заборони на його відчуження. Вказаною постановою, в тому числі накладено арешт на нежитлове приміщення, яке розташовано в м. Черкаси за адресою вул. Хрещатик, 200 (частина нежитлових вбудованих приміщень (1 поверх), а саме: № 1 пл. -2.1 кв.м; № 13 - пл. 9.3. кв.м.; № 14 -пл. 2.1 кв.м.; № 15 -пл. 3.5. кв.м.; № 17 - пл. 40.6. кв.м.; № 18 -пл. 5.9 кв.м.; № 20 -пл. 30. 9 кв.м.).
Про арешт вищевказаного майна, що перебуває в іпотеці, позивачу стало відомо 18.12.2011р. із заяви представника ОСОБА_7, що була надана на адресу ПАТ «ВіЕйБі Банк».
Закон України «Про виконавче провадження»від 21.04.1999р. №606-XIV із змінами та доповненнями визначає умови та порядок виконання рішень судів та інших органів щодо стягнення коштів, що підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку. Примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу і здійснюється державними виконавцями, що діють на підставі Закону України «Про державну виконавчу службу».
Згідно ст. 1 Закон України «Про виконавче провадження»виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.
Статтею 1 Закону України «Про іпотеку»від 5 червня 2003 року № 898-IV (далі Закону) визначено, що іпотекою є вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Нерухомим майном є земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці і невід'ємно пов'язані з нею, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Згідно зі ст. 3 вказаного Закону іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення. У разі іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з дня вчинення відповідного правочину, на підставі якого виникає іпотека, або з дня набрання законної сили рішенням суду.
У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.
Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.
Статтею 54 Закону України «Про виконавче провадження»встановлено, що звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача - заставодержателя.
Відповідно до ч. 4 вищевказаної статті Закону передбачено, що про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.
Позивач, на момент подання до суду позовної заяви не звертався як заставодержатель до органів державної виконавчої служби з заявою про примусове стягнення з ОСОБА_7 майна, що є предметом Іпотечного договору від 27.09.06р. № 203/Z1. У зв'язку з чим, постанова відповідача про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 18.10.10р., винесена з порушенням ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження», а тому позовні вимоги в частині скасування постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 18.10.10р., що винесена Головним державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції ОСОБА_6 у виконавчому проваджені № 21002287 в частині арешту нежитлового приміщення, яке розташовано в АДРЕСА_1 (частина нежитлових вбудованих приміщень (1 поверх), а саме: № 1 пл. -2.1 кв.м; № 13 - пл. 9.3. кв.м.; № 14 -пл. 2.1 кв.м.; № 15 -пл. 3.5. кв.м.; № 17 - пл. 40.6. кв.м.; № 18 -пл. 5.9 кв.м.; № 20 -пл. 30.9 кв.м.) є обгрунтованими і позов в цій частині підлягає задоволенню.
Крім того, суд звертає увагу на ту обставину, що вказаною постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження відповідачем було накладено арешт не нежитлове приміщення, яке розташовано в АДРЕСА_1 (частина нежитлових вбудованих приміщень (1 поверх), а саме: № 1 пл. -2.1 кв.м; № 13 - пл. 9.3. кв.м.; № 14 -пл. 2.1 кв.м.; № 15 -пл. 3.5. кв.м.; № 17 - пл. 40.6. кв.м.; № 18 -пл. 5.9 кв.м.; № 20 -пл. 30.9 кв.м. А саме на підставі довідки від 07.10.2010р. виданої Черкаським обласним об'єднанням бюро технічної інвентаризації, з якої вбачається що вище вказане нежитлове приміщення належить ОСОБА_7 на підставі приватної власності.
При цьому суд зазначає, що предметом договору іпотеки від 27.09.06. № 203/Z1 року є нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Хрещатик, 200, літера А-9, загальною площею 95,1 кв. м, а саме: приміщення І-го поверху з № 1 по № 8.
На вказану невідповідність, представник Черкаського обласного об'єднаного бюро технічної інвентаризації, надав пояснення в якому зазначив, що при проведенні технічної інвентаризації нерухомого майна розташованого за адресою: м. Черкаси, Хрещатик, 200 було виявлено, що проведене незначне перепланування, яке не потребує дозволу архітектури. В результаті чого змінилася нумерація приміщень з №№ 1, 13, 14, 15, 17, 18, 20 на №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 та змінилася загальна площа із 94,4 кв. м. на 95,1 кв. м.
При цьому, суд зазначає, що вказане перепланування відбулось у 2003 року, а саме до укладення іпотечного договору від 27.09.2006 року між Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський Акціонерний банк»та ОСОБА_7
Також з пояснень представника третьої особи ОСОБА_7 вбачається, що приміщення першого поверху літери А-9 №1 площею 2,1 кв. м., № 13 площею 9,3 кв. м., № 14 площею 2,1 кв. м., № 15 площею 3,5 кв. м., № 17 площею 40,6 кв. м. № 18 площею 5,9 кв. м., № 20 площею 90,9 кв. м. та приміщення першого поверху літери А-9 № 1 площею 2,1 кв. м., № 2 площею 37,5 кв. м., № 3 площею 40,6 кв. м., № 4 площею 3,5 кв. м., № 5 площею 5,86 кв. м., № 6 площею 1,7 кв. м., № 7 площею 2,1 кв. м., № 8 площею 1,8 кв. м. є одним і тим же об'єктом нерухомості, власником якого є ОСОБА_5
З огляду на ту обставину, що довідка Черкаського обласного об'єднання бюро технічної інвентаризації від 07.10.2010 року, не відповідає технічній документації об'єкта нерухомості, суд приходить до висновку, що державним виконавцем було неправомірно винесено постанову від 18.10.2010 року ВП № 21002287 в частині арешту нежитлового приміщення, яке розташовано в АДРЕСА_1 (частина нежитлових вбудованих приміщень (1 поверх), а саме: № 1 пл. -2.1 кв.м; № 13 - пл. 9.3. кв.м.; № 14 -пл. 2.1 кв.м.; № 15 -пл. 3.5. кв.м.; № 17 - пл. 40.6. кв.м.; № 18 -пл. 5.9 кв.м.; № 20 - пл. 30.9 кв.м. та оголошення заборони на його відчуження.
Одночасно, суд не знаходить підстав для задоволення позову в частині вимоги позивача щодо зобов'язання центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції вчинити дії щодо зняття обтяжень, які були зареєстровані у зв'язку з арештом нежитлового приміщення, оскільки представник відповідача у судовому засіданні пояснив, що ніяких дій щодо обтяження не проводилось.
Враховуючи, що адміністративний позов задоволено частково, відповідно до частини третьої статті 94 КАС України, позивачу присуджуються судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, відповідно до задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 14, 94, 160-163, 167, 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов задовольнити частково.
Скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 18.10.10р., що винесена Головним державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції ОСОБА_6 у виконавчому проваджені № 21002287 в частині арешту нежитлового приміщення, яке розташовано в АДРЕСА_1 (частина нежитлових вбудованих приміщень (1 поверх), а саме: № 1 пл. -2.1 кв.м; № 13 - пл. 9.3. кв.м.; № 14 -пл. 2.1 кв.м.; № 15 -пл. 3.5. кв.м.; № 17 - пл. 40.6. кв.м.; № 18 -пл. 5.9 кв.м.; № 20 -пл. 30. 9 кв.м.).
Стягнути з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк»(ПАТ «ВіЕйБі Банк»)»(04119, м. Київ, вул. Зоологічна, буд.5, код ЄДРПОУ 19017842) судовий збір у розмірі 14 (чотирнадцять) грн.12 коп.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд за правилами встановленими ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.В. Холод
повний текст постанови складено 29.12.2011р.