Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
21 грудня 2011 р. № 2-а- 14340/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Самойлової В.В.
за участю секретаря судового засідання - Гладкої А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Метал Холдінг Харків" до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,
встановив:
ТОВ "Метал Холдінг Харків" звернулося до належного суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова щодо визнання його правочинів з ТОВ "Транс Агенство Метал" та ТОВ "Сігурно" нікчемними, а також безпідставності віднесення ним до складу податкового кредиту сум ПДВ за податковими накладними, отриманими від останніх в розмірі 227096,90 грн. та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова від 09.08.2011 р. № 0000872310, прийняте щодо нього.
Позивач обґрунтовує свої вимоги наступним чином.
Так, він посилається на те, що при проведенні перевірки податковим органом та при оформленні її результатів мало місце не дотримання вимог податкового законодавства, висновки акту перевірки базуються на припущеннях і не підтверджуються об'єктивними даними, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте з порушенням норм діючого законодавства України, що є підставою для його скасування.
В судовому засіданні представник позивача за довіреністю ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача за довіреністю ОСОБА_2 проти позову заперечувала, посилаючись на те, що під час проведення вказаної перевірки та складанню акту перевірки фахівці відповідного податкового органу діяли згідно до вимог чинного податкового законодавства, а прийняте за результатами перевірки рішення є законним, у зв'язку з тим, що у складеному за результатами перевірки акті були зафіксовані порушення вимог Закону України "Про податок на додану вартість" та Цивільного Кодексу України, за що у відповідності до Податкового кодексу України позивачу були визначені відповідні податкові зобов'язання на підставі оскаржуваного рішення.
Заслухавши сторони, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що уповноваженими особами Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ "Метал Холдінг Харків" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 р. по 31.12.2010 р., за результатами якої 24.05.2011 року було складено акт перевірки № 750/23-104/33207080, в якому були зафіксовані порушення з боку позивача вимог ч. 1, 5 ст. 203, ч. 1, 2, ст. 215, ст. 228 ЦК України, Закону України "Про податок на додану вартість", а саме: пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7, в результаті чого, на думку відповідача, ТОВ "Метал Холдінг Харків" за перевіряємий період було занижено податок на додану вартість на загальну суму 227096,90 грн.
За наслідками вказаного акту перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 09.08.2011 р. № 0000872310, згідно з яким позивачу було визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на додану вартість у розмірі 283871,13 грн.
Із зазначеним рішенням суб'єкта владних повноважень суд не погоджується, виходячи з наступного.
Так, відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, де передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В даному випадку відповідач не надав належних доказів правомірності оскаржуваного рішення, оскільки, як вбачається з наявних письмових доказів факт вказаного порушення позивачем вимог чинного законодавства не знайшов свого підтвердження при судовому розгляді та спростовується наступним.
Судом встановлено, що перевіркою, проведеною відповідним податковим органом були встановлені вищезазначені порушення чинного законодавства ТОВ "Метал Холдінг Харків"
Так, висновок відповідача стосовно заниження позивачем податку на додану вартість на загальну суму 227096,90 грн., викладений в акті перевірки, не містить обґрунтованих даних, які відповідно до приписів чинного законодавства України дають підстави вважати, що дійсно товариством допущено вищезазначене порушення.
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та контрагентом ТОВ "Сігурно" укладено було договір № 16/08 від 16.08.2010 р. Згідно п. 1.1 даного договору ТОВ "Сігурно" зобов'язується передавати у влас ність позивача, а позивач зобов'язується прийняти то оплатити металопродукцію (товар). На йменування, загальна кількість, одиниця виміру, вартість одиниці товару її часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами та загальна вартість кожної партії визначаються, зокрема у рахунку-фактурі та видатковій накладній (п. 1.3 договору).
ТОВ "Сігурно" було надано рахунок-фактуру № 210160810 від 16.08.2010 р.
Положеннями п. 2.1 договору визначено, що товар поставляється партіями на умовах СРТ (перевезення сплачено) м. Харків, вул. Каштанова, 29 (склад покупця) відповідно до Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів "Інкотермс-2000".
Відповідно до накладної № 210160810 від 16.08.2010 р. та товарно-транспортної накладної від 16.08.2010 р. ТОВ "Сігурно" було поставлено позивачу товар на суму 173502,00 грн.
На виконання вимог п. 3.1 договору, позивачем на адресу ТОВ "Сігурно" було здійсне но платежі 20000,00 грн. від 20.08.2010 р. 10000,00 грн. від 21.08.2010 р.,30000,00 грн. від 26.08.2010 р., 63502,00 грн. від 21.08.2010 р., в всього на суму 173502,00 грн. за поставлений товар.
Крім того, між позивачем та контрагентом ТОВ "Транс Агенство Метал", укладено договір поставки № ТКД-10/2798/03/09-2 від 09.03.2010 р. Згідно п. 1.1 договору ТОВ "Транс Агенство Метал" зобов'язується поставити, а позивач зобов'язується прийняти то оплати ти металопрокат (товар). Кількість, асортимент, ціна, номенклатура, умови та строки поставки товару визначаються в специфікаціях до договору.
Так, на виконання зазначених умов сторонами договору було укладено специфікації №№ ТКД-1 від 10.03.2010 р., ТКД-2 від 13.03.2010 р., ТКД-3 від 13.04.2010 р., ТКД-4 від 23.04.2010 р., ТКД-5 від 18.05.2010 р., ТКД-6 від 16.07.2010 р., ТКД-7 від 26.07.2010 р., ТКД-8 від 19.08.2010 р.
Умовами зазначених специфікацій було визначено, що товар поставляється на умовах СРТ (перевезення сплачено) за адресою: м. Харків, вул. Каштанова, 29 (склад покупця) відповідно до Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів "Інкотермс-2000".
Відповідно до видаткових накладних № 1508 від 05.10.09 р., на суму 198 314,29 грн.; № 50331 від 10.03.10 р., на суму 104 545,18 грн.; № 50367 від 13.03.10 р., на суму 111 402,00 грн.; № - 474 від 13.04.10 р., на суму 129 133,69 грн.; № 40574 від 23.04.10 р., на суму 135 418,42 грн.; № 10889 від 18.05.10 р., на суму 130 948,12 грн.; № 50974 від 16.07.10 р., на суму 124 937,42 грн.; № 41301 від 26.07.10 р., на суму 128 063,33 грн.; № 41580 від 19.08.10 р., на суму 126 316,96 грн. та від повідних товарно-транспортних накладних ТОВ "Транс Агенство Метал" було поставлено позивачу товар на загальну суму 1 189 079,41 грн.
На виконання вимог п. 5.4 договору та специфікацій до нього, позивачем на адресу ТОВ "Транс Агенство Метал" було здійснено платежі від 25.09.09 р. в сумі 101 100,00 грн.; від 28.09.09 р. в сумі 101 100,00 грн.; від 04.03.10 р. в сумі 104 200,08 грн.; від 12.03.10 р. в сумі 345,10 грн.; від 12.03.10 р. в сумі 105 000,00 грн.; від 15.03.10 р. в сумі 6 402,00 грн.; від 14.04.10 р. в сумі 64 566,85 грн.; від 15.04.10 р. в сумі 32 283,43 грн.; від 16.04.10 р. в сумі 32 283,41 грн.; від 23.04.10 р. в сумі 60 000,00 грн.; від 23.04.10 р. в сумі 8 433,21 грн.; від 27.04.10 р. в сумі 20 529,96 грн.; від 28.04.10 р. в сумі 46 455,25 грн.; від 17.05.10 р. в сумі 66 800,04 грн.; від 21.05.10 р. в сумі 64 148,08 грн.; від 15.07.10 р. в сумі 62 500,00 грн.; від 20.07.10 р. в сумі 62 437,42 грн.; від 22.07.10 р. в сумі 65 600,00 грн.; від 26.07.10 р. в сумі 62 463,33 грн.; від 10.08.10 р. в сумі 63 125,00 грн.; від 19.08.10 р. в сумі 63 124,96 грн.; від 27.08.10 р. в сумі 67,00 грн., в всього в сумі 1 192 965,12 грн.
При цьому, ТОВ "'Транс Агенство Метал" у зв'язку з наявною переплатою з боку позивача за поставлений товар здійснило платіж від 15.10.09 р., яким останньому повернуто 3885,71 грн.
Таким чином, позивачем за поставлений товар сплачено ТОВ "Транс Агенство Метал" кошти на загальну суму 1 189 079,41 грн.
Виходячи з приписів пункту 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначене згідно з цим Законом, а підпунктом 7.4.1. пункту 7.4 статті 7 цього ж Закону встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (робіт, послуг), але не вище рівня звичайних цін, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (робіт, послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Крім того, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (роботи, послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
У відповідності до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), які не підтверджені податковими накладними. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Підпунктом 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).
За змістом підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
Відповідно до пункту 6.2. Порядку заповнення податкової накладної № 166, податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому, як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість. В абзаці 1 пункту 5 Порядку № 166 зазначається, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.
Так, судом встановлено що сума податку на додану вартість у розмірі 227096,90 грн., яка була включена позивачем до складу податкового кредиту за перевіряємий період, підтверджена податковими накладними.
Отже, вищенаведене свідчить про те, що ТОВ "Метал Холдінг" правомірно включило до податкового кредиту суму у розмірі 227096,90 грн., яка підтверджена податковими накладними, складеними його контрагентами, у зв'язку з придбанням позивачем товарів (робіт, послуг), які в свою чергу були використані останнім у власній господарській діяльності.
Що стосується твердження відповідача про те, що у результаті порушення контрагентом позивача своїх податкових зобов'язань, приписів господарського та цивільного законодавства (моральних засад), угоди, укладені з позивачем мають протиправний характер, а такий правочин, внаслідок якого неправомірно віднесений ПДВ до складу податкового кредиту за рахунок позивача по суті спрямований на незаконне заволодіння майном держави, суперечить інтересам держави і суспільства, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже згідно ч. 2 ст. 228 ЦК України є нікчемним, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Обґрунтування відповідача щодо нікчемності правочинів не є підставою для визнання таких правочинів нікчемними, оскільки відповідачем не доведено, на підставі якої саме статті Цивільного кодексу України правочини, вчинені між позивачем та його контрагентом є нікчемним.
Крім того, пунктом 3 ст. 215 ЦК України передбачено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину).
Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Суд звертає увагу, що відповідачем не надано доказів, що договори, які були укладені між позивачем та контрагентом, визнані судом недійсними.
А від так, відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України та згідно з позицією Верховного Суду України, викладеною в Узагальненнях "Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 24.11.2008 р. - законодавцем закріплено презумпцію правомірності правочину. Правомірність є конститутивною ознакою правочину, як юридичного факту.
Згідно з приписами частини 2 статті 215 ЦК України правочин є нікчемним лише, якщо його недійсність встановлена законом.
Таким чином, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно з частиною 1 статті 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.
Отже відповідач при складанні акту перевірки та прийнятті на його підставі оскаржуваного повідомлення-рішення, вийшов за межі своїх повноважень і самостійно, поза судовою процедурою, визнав вищезазначені договори, укладені між позивачем - з одної сторони та його контрагентами - з другої сторони, недійсними.
Окрім того, суд звертає увагу на наявність судового рішення - постанови Луганського окружного адміністративного суду від 07.06.2011 року у справі № 2а-3174/11/1270, що залишено без зміни апеляційною інстанцією від 26.08.2011 року, відповідно до якого відмовлено в позові Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області щодо визнання нікчемними всіх укладених правочинів ТОВ "Транс Агенство Метал", де в тому числі і з позивачем за період, що зазначено вище.
В даному випадку вказане судове рішення у відповідності до ст. 72 КАСУ є підставою, яка звільняє суд від доказування щодо обставин, які вже раніше були встановлені судовим рішенням в іншій адміністративній справі, що набрало законної сили та стосуються позивача.
Виходячи з приписів ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 статті 9 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 ч. 1 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Таким чином, відповідна сторона - ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова не дотримала вимоги закону про захист охороняємих прав та інтересів юридичної особи у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому її рішення як суб'єкта владних повноважень, є неправомірним, що дає суду правові підстави для задоволення адміністративного позову в цій частині
Щодо решти позовних вимог суд зазначає наступне.
Враховуючи, що задоволення позову стосовно зазначеного вище виключає правомірність висновків податкового органу, викладених в акті перевірки та настання негативних наслідків для позивача і його контрагентів внаслідок зроблених податковим органом висновків, то суд не має правових підстав для задоволення адміністративного позову в частині визнання протиправними дій ДПА у Комінтернівському районі м. Харкова щодо встановлення нікчемності правочинів, укладених позивачем із зазначеними в акті контрагентами, як і щодо безпідставного віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ за податковими накладними, отриманими від останніх, в розмірі 227096,90 грн., які на думку суду є недоведеними і необгрунтованими та що не потребує судового захисту в розумінні положень ст. 2 КАСУ.
Керуючись ст. ст. 2, 9, 11, 159, 160 КАСУ, суд, -
постановив:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова від 09.08.2011 р. № 0000872310, прийняте відносно товариства з обмеженою відповідальністю "Метал Холдінг Харків".
В іншій частині позовних вимог в задоволенні - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАСУ - з дня отримання копії постанови, шляхом подачі апеляційної скарги, з направленням її копії до апеляційної інстанції.
Повний текст постанови виготовлено 26.12.2011 року.
Суддя Самойлова В.В.