Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
20 грудня 2011 р. № 2-а- 15554/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого -Судді Архіпової С.В.
при секретарі -Солуяновій Н.В.,
за участю: представника позивача - Межова К.П.,
представника відповідача- Дуброва К.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовом
Іноземного підприємства "Індра"
до Державна податкова інспекція у Комінтернівському районі міста Харкова
про скасування податкових повідомлень-рішень ,
Позивач - Іноземне підприємство «Індра» звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом до відповідача - Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова та просив скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова від 18.02.2011р. № 0000282310/0 та № 0000292310/0.
В обґрунтування заявленого позову зазначив, що згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0000282310/0 позивачу нараховано грошове зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 5 430 617,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1357654,25 грн. Згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0000292310/0 позивачу нараховано грошове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 968450,74 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 242112,69 грн.
Позивач з зазначеним податковим повідомленням-рішенням не погоджується, вважаючи його незаконним, необґрунтованим та таким, що порушує його права та законні інтереси.
В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, виходячи із доводів, що викладені в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, вважаючи його таким, що не підлягає задоволенню, а оскаржуване в даній справі податкове повідомлення-рішення цілком обґрунтованим та законним.
Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та необхідність їх задоволення, керуючись наступним.
Так, судом встановлено, що з листопада 2010 року по січень 2011 року фахівцями ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова проведено виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008р. по 30.06.2010р.
За результатами перевірки складено акт № 93/23-104/34756148 від 01.02.2011р. Згідно висновків акту встановлено порушення позивачем п.5.9, п.п. 5.3.9 п. 5.3, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток всього у сумі 5430617 грн., в тому числі : за 1 квартал 2008 року - у сумі 32113грн.; за 2 квартал 2008 року - у сумі 333 грн.; за 3 квартал 2008 року - у сумі 824 грн.; за 4 квартал 2008 року - у сумі 890 грн.; за 1 квартал 2009 року - у сумі 6595 грн.; за 2 квартал 2009 року - у сумі 2055014 грн.; за 3 квартал 2009 року - у сумі 317525 грн.; за 4 квартал 2009 року в сумі 15016 грн.; за 1 квартал 2010 року - у сумі 2298894 грн.; за 2 квартал 2010 року - у сумі 703414 грн.
Також встановлено порушення приписів ст. 3, пп.7.2.1, пп.7.2.6 ,п.7.2 ст.7 , п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4., п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 968450,74 грн., в тому числі: за травень 2009 року у сумі 592,67 грн., за червень 2009 року у сумі 668466,64 грн.,
за липень 2009 року у сумі 7,83 грн., за серпень 2009 року в сумі 8,12 грн, за вересень 2009 року в сумі 7020,25 грн., за жовтень 2009 року в сумі 10,68 грн., за листопад 2009 року в сумі 1,68 грн., за грудень 2009 року в сумі 2000,0 грн., за лютий 2010 року в сумі 9,2 грн., за березень 2010 року в сумі 290239,58 грн., за червень 2010 року в сумі 94,09 грн.
На підставі розгляду зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято оскаржувані в даній справі податкові повідомлення-рішення від 18.02.2011р. № 0000282310/0 та № 0000292310/0.
При цьому згідно податкового повідомлення-рішення № 0000282310/0 позивачу нараховано грошове зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 5 430 617,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1 357654,25 грн.; згідно податкового повідомлення-рішення № 0000292310/0 позивачу нараховано грошове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 968450,74 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 242112,69 грн.
Судом встановлено, що у перевіреному періоді позивач мав господарські правовідносини з наступними підприємствами : ТОВ фірма «Пранк» - договір комісії на реалізацію № 164/09/08 від 01.01.2008 р.; ПФ «Кібела» - договір комісії на реалізацію № 666/06/09 від 01.03.2009 р. ; ІП «Аврора» - договір комісії на реалізацію № 74/06/09 від 06.06.2009 р.; ТОВ «ВентТехСервіс» - договір комісії на реалізацію № 335/08/09 від 01.03.2009 р.; ІП «Калісто» - договір комісії на реалізацію № 387/05/09 від 01.04.2009 р.; ІП «Аркадія» - договір комісії на реалізацію № 187/07/09 від 01.04.2009 р.; ТОВ фірма «Тагіт» - договір комісії на реалізацію № 361/07/09 від 01.04.2009 р.; ПФ «Орнатус» - договір комісії на реалізацію від № 12/03/09 від 02.03.2009 р.; ТОВ «Буднадра» - договір комісії на реалізацію № 30/01/10 від 01.10.2009 р.; ПФ «Апія» - договір комісії на реалізацію № 300/07/09 від 05.03.2009 р.; ТОВ «Карпос» - договір комісії на реалізацію № 461/07/09 від 01.04.2009 р.; ПП «ПАП-Сервис» - договір комісії на реалізацію № 40/07/09 від 01.05.2009 р.
Відповідачем зроблено висновок, що угоди про купівлю-продаж товарів, укладені між позивачем та ТОВ «Карпос» є нікчемними відповідно до ст. 234 ЦК України, оскільки не спричинили реального настання правових наслідків.
При цьому відповідачем враховано, що згідно актів перевірок ТОВ «Карпос», проведених ДПІ в Московському районі м. Харкова, від 20.08.2010р. № 8198/23/34629821, від 23.09.2010р. №883/23/34629821, згідно яких встановлено, що укладені підприємством правочини не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.
Беручи до уваги висновки зазначених актів ДПІ в Московському районі м. Харкова, відповідачем зроблено висновок про те, що угоди на поставку товарно-матеріальних цінностей, укладені між позивачем та ТОВ «Карпос» також є нікчемними.
Проте, суд з такими висновками відповідача не погоджується та зазначає, що у перевіреному періоді позивач мав господарські правовідносини з ТОВ «Карпос», з яким уклав договір комісії на реалізацію товару № 461/07/09 від 01.04.2009р., згідно умов якого ТОВ «Карпос» (комісіонер) зобов'язувався за дорученням позивача (комітент) за плату здійснити від його імені та за рахунок позивача у строки та порядку, що встановлені договором, одну або кілька угод з реалізації товару позивача.
Відповідно до п. 2.2.1 зазначеного договору ТОВ «Карпос», як комітент, має право на отримання комісійної винагороди та відшкодування витрат, пов'язаних з виконанням доручень позивача.
В зв'язку з укладеною угодою позивачу надано податкові накладні № 5/2 від 31.05.2009р., №5/2 від 31.08.2009р., № 5/2 від 30.11.2009р., № 7/2 від 31.07.2009р., № 7/2 від 30.09.2009р., 5/2 від 30.06.2010р., № 7/2 від 31.03.2010р., № 7/2 від 30.06.2009р., які включено позивачем до складу податкового кредиту з ПДВ та складу валових витрат.
Позивачем до суду надано належним чином засвідчені копії укладеного договору, які викладено у формі єдиного письмового документу, підписано сторонами та скріплено печатками сторін. Також позивачем до суду надано копії податкових накладних, виданих контрагентом ТОВ «Карпос» в зв'язку з укладеним договором, які оформлені належним чином. Наявність зазначених податкових накладних та їх належне документальне оформлення сторонами у справі не заперечується.
Копії актів здачі - приймання виконаних за договором робіт підтверджують, що послуги згідно договору дійсно надавалися та приймалися. Відповідно до копій виписок банківських реєстрів судом встановлено, що послуги ТОВ «Карпос» за договором сплачувались позивачем у повному обсязі, з урахуванням відшкодування витрат комісіонера.
Підстав для сумнівів у достовірності перелічених доказів судом не виявлено.
В зв'язку з наведеним суд зауважує, що в даній справі доводи відповідача про відсутність реального характеру відповідних операцій суду не доведено та вони не підтверджується матеріалами справи.
Разом з тим, матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом при здійсненні спірної угоди взаємоузгоджених дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом, при виконанні вимог ст.11 КАС України, не виявлено.
Судом встановлено, що позивачем отримано від його контрагента належним чином оформлені податкові накладні на всю суму наданих послуг, які оплачено позивачем в повному обсязі грошовими коштами, в тому числі з урахуванням суми податку на додану вартість.
Такими чином, позивачем додержано встановлений порядок формування податкового кредиту за спірними господарськими операціями. Позивач після одержання від контрагента належним чином оформлених податкових накладних відобразив у податковому обліку податковий кредит в сумі ПДВ, сплаченому продавцю у складі ціни придбання відповідно до вимог п. 7.5.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Закон України «Про податок на додану вартість», що мав чинність на час виникнення та реалізації спірних правовідносин, не встановлював обов'язку покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару. Відповідно до положень вказаного Закону України сума ПДВ, що включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець товару несе обов'язок зі сплати цього податку до бюджету.
Сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця і суму бюджетного відшкодування. Тобто покупець - платник податку на додану вартість не несе відповідальності за податкові зобов'язання продавця, а наявність порушень ведення бухгалтерського обліку, вимог податкового обліку або інші порушення умов ведення господарської діяльності контрагента не може бути підставою для позбавлення права добросовісного платника податку на додану вартість на віднесення сплачених ним у ціні наданих послуг відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту за умови, що він виконав усі передбачені законом умови щодо цього.
Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ч. 1 ст. 19 Конституції України).
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГК України учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.
Згідно з ч. 1 ст. 6 ГК України загальними принципами господарювання в Україні є свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом; обмеження державного регулювання економічних процесів у зв'язку з необхідністю забезпечення соціальної спрямованості економіки, добросовісної конкуренції у підприємництві, екологічного захисту населення, захисту прав споживачів та безпеки суспільства і держави; заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.
Крім того, висновки акту перевірки контрагента позивача ТОВ «Карпос» № 8198/23/34629821 , складеного 20.08.2010р. ДПІ в Московському районі м. Харкова, на який посилався відповідач в акті перевірки № 93/23-104/34756148 від 01.02.2011р. спростовуються з урахуванням Постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2011р., згідно якої дії ДПІ в Московському районі м. Харкова щодо проведення перевірки ТОВ «Карпос», за наслідками якої складено зазначений акт, визнано незаконними.
Суд враховує висновки зазначеного судового рішення згідно вимог ч. 1 ст. 72 КАС України та зауважує, що висновки зазначеного акту не можуть бути взяті до уваги.
В зв'язку з встановленим правомірним також вбачається віднесення відповідних витрат за спірними господарськими операціями до складу валових з урахуванням положень п.1.32 ст.1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", яким врегульовано спірні правовідносини на час їх виникнення. Дана норма, зокрема, визначає, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Не повинні відноситись до результатів господарської діяльності платника податків лише витрати, господарський зміст яких є необгрунтованим, з урахуванням встановленої відсутності витрат, заснованих на компенсації вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності (п.5.1 ст.5 Закону), що визначені у Законі України „Про оподаткування прибутку підприємств" валовими витратами, до складу яких, відповідно до пп.5.2.1 п. 5.2 ст.5 включаються суми будь-яких витрат , сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрат з придбання електричної енергії.
Відповідно до приписів ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В даній справі відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, суду не надано доказів законності та обґрунтованості оскаржуваних рішень, у той час як позивачем подано переконливі докази в обґрунтування своєї позиції, з аналізу яких судом зроблено вичерпні висновки.
В зв'язку з наведеним суд відзначає, що будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.
Так, перевіривши оскаржувані в даній справі рішення відповідача з урахуванням наведеної норми, суд дійшов висновку, що відповідачем при їх прийнятті, невірно застосовано норми чинного законодавства при неповному та неправильному встановленні всіх дійсних обставин справи, в зв'язку з чим вони підлягають скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 8, 11, 94, 104, 159, 160-162 КАС України, суд -
Адміністративний позов Іноземного підприємства «Індра» до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень, - задовольнити у повному обсязі.
Скасувати податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова від 18.02.2011р. № 0000282310/0;
Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова від 18.02.2011р. № 0000292310/0.
Стягнути з державного бюджету на користь Іноземного підприємства «Індра» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 28,23 грн.
< Текст > < Сума задоволення > < Текст >
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України -з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови складено та підписано 23 грудня 2011 року.
Головуючий Суддя С.В. Архіпова