Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
20 грудня 2011 р. № 2-а- 15473/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого -Судді Архіпової С.В.
при секретарі -Солуяновій Н.В.,
за участю: представника позивача - Змієвський А.Н.,
представника відповідача- Зорій І.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовом
Товариство з обмеженою відповідальністю "Северський - 2"
до Державна податкова інспекція у Київському районі міста Харкова
про визнання протиправною та скасування податкової вимоги ,
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Северський-2» звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом до відповідача - Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова та просив визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова № 825 від 24.05.2011р.
В обґрунтування заявленого позову зазначив, що ДПІ у Київському районі м. Харкова прийнято податкові повідомлення-рішення: від 27.04.2011р. № 0001772302 про нарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість; № 0001752302 від 27.04.2011р. про нарахування податку на прибуток приватних підприємств.
Позивач з зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями погодився та у визначені строки здійснив сплату нарахованих згідно них сум, проте відповідачем така сплата не була враховано та позивачу надіслано податку вимогу № 825 від 24.05.2011р. про сплату заборгованості та пені.
Позивач вважає, що надіслана вимога не є обґрунтованою, в зв'язку з чим порушує його права та законні інтереси.
В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, виходячи із доводів позовної заяви.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та зазначив, що оскаржуване в даній справі податкове повідомлення-рішення є цілком обґрунтованим та законним, прийнятим на підставі акту перевірки, згідно якого встановлено порушення вимог чинного законодавства.
Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та необхідність їх задоволення, керуючись наступним.
Так, судом встановлено, що в березні-квітні 2011 року фахівцями ДПІ у Київському районі м. Харкова проведено планову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009р. по 31.12.2010р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009р. по 31.12.2010р.
За результатами проведеної перевірки складено акт від 15.04.2011р. № 1460/23-5/14088872, згідно висновків якого встановлено ч. 1 ст. 203, 215, п 1 ст. 216, ст. 228, ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених позивачем з ТОВ «Цоколь» та ТОВ «Северський -2» з ВАТ «Азот» (в частині взаємовідносин з ТОВ «Цоколь») у сумі 424362 в т.ч.ПДВ 70727грн.; п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4 п. п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, з урахуванням п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого позивач занизив податок на прибуток у сумі 33273грн., у тому числі за 4 квартал 2009 року в сумі 14736грн., та за 1 квартал 2010 року - 18537грн.; п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.1, п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого, занижено податок на додану вартість в сумі 14829 грн., в тому числі: у травні 2010 року на суму 14829 грн. Порушення у 2010 році п. 3.5 ст. 3 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», донараховано податку з доходів фізичних осіб у сумі 54,08 грн. Порушення у 2009, 2010 роках пп. 6.3.2 п. 6.3 ст. 6 :Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003р. № 889-ІУ із змінами та доповненнями, донараховано податку з доходів фізичних осіб у сумі 110,55 грн. Порушення у 2010 році пп.6.5.1 п. 6.5 ст. 6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», донараховано податку з доходів фізичних осіб у сумі 130,36 грн. Порушення у 2010 році пп.4.3.25 п. 4.3 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», донараховано податку з доходів фізичних осіб у сумі і 1.25 грн.
За наслідками розгляду зазначеного акту перевірки ДПІ у Київському районі м. Харкова прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.04.2011р. № 0001772302 про нарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 14829,00 грн., застосування штрафних санкцій в розмірі 3707,03 грн., а також податкове повідомлення - рішення від 27.04.2011р. № 0001752302 про нарахування податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 33273,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 8318,30 грн.
Зазначені податкові повідомлення - рішення позивачем не оскаржувались. Платіжними дорученнями № 191 від 06.05.2011р. на суму 41591,30 грн. та № 190 від 06.05.2011р. на суму 18536,30 грн. позивачем сплачено нараховані до сплати податковим органом суми. Оригінали зазначених платіжних доручень наявні в матеріалах справи.
Разом з тим, відповідачем 24.05.2011р. прийнято оскаржувану в даній справі податкову вимогу № 825, згідно якої загальна сума податкового боргу позивача за узгодженими грошовими зобов'язаннями, яка підлягає сплаті, становить 5170,09 грн., в тому числі основний платіж 3729,69 грн. Також позивачу нараховано пеню в розмірі 1440,40 грн.
Судом встановлено, що при прийнятті податкової вимоги, яка оскаржується в даній справі, відповідач виходив з приписів п.п. 57.1 та 57.3 ст. 57 ПК України, згідно яких передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.
У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, визначеними у пп. 54.3.1-54.3.6 п. 54.3 ст. 54 ПК України, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Положеннями п. 59.1 ст. 59 ПК України з встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Також відповідачем враховано, що відповідно до положень пп. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПК України пеня нараховується у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження.
Проте суд вважає, що відповідачем перелічені положення Податкового кодексу України в даній справі застосовано без врахування дійсних обставин справи. Так, днем настання строку погашення податкової заборгованості в даній справі згідно рішення контролюючого органу є 07.05.2011р., а позивачем заборгованість сплачено 06.05.2011р.
Крім того, згідно вимог п.п. 131.1, 131.2 ст. 131 ПК України визначено, що нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків. При погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.
Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), орган державної податкової служби самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.
Проте матеріали справи свідчать, що позивачем завчасно сплачено податкову заборгованість, згідно рішення контролюючого органу. Отже, відповідачем неправомірно нараховано пеню та сформовано податкову вимогу.
Суд не приймає доводи представника відповідача, надані в судовому засіданні, про автоматичне формування податкової вимоги на підставі даних облікової інформаційної системи органів державної податкової служби та зазначає, що згідно матеріалів адміністративної справи позивачем як платником чітко визначено призначення платежу, за яким здійснювалось сплату податкового зобов'язання, визначеного податковим органом, платіж проведено установою банку 06.05.2011р.
За таких обставин не внесення чи невчасне внесення відповідних відомостей до відповідної бази даних податкового органу не може впливати на права добросовісного платника податків, які вчинив всі дії, передбачені чинним законодавством щодо погашення свого податкового зобов'язання.
В зв'язку з наведеним суд зауважує, що відповідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.
Так, відповідачем в даній справі суду не надано переконливих доказів правомірності висновків про наявність порушень, які відповідач вважав встановленими, а також правомірності прийнятого ним рішення.
Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими , прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.
Перевіривши оскаржуване в даній справі рішення (вимогу) відповідача з урахуванням наведеної норми, суд дійшов висновку, що відповідачем при прийнятті податкової вимоги, яка оскаржується в даній справі, невірно застосовано норми чинного законодавства при неповному та неправильному встановленні всіх дійсних обставин справи, в зв'язку з чим вона підлягає скасуванню.
На підставі викладеного та керуючись ст., ст. 160,161,162,163 КАС України, суд,-
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Северський-2» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправною податкову вимогу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова № 825 від 24.05.2011р. та скасувати її.
Стягнути з державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Северський-2» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі, належного до сплати при поданні позову в розмірі 28,23 грн.
< Текст > < Сума задоволення > < Текст >
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України -з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови складено та підписано 23 грудня 2011 року.
Головуючий Суддя С.В. Архіпова