22 грудня 2011 року < ЧАС >м. ПолтаваСправа № 2а-1670/9411/11
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Серги С.М.,
при секретарі - Лайко О.В.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1,
представника позивача - ОСОБА_2,
представника відповідача - Борисової Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції (Решетилівське відділення) про скасування податкового повідомлення-рішення, -
14 листопада 2011 року Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1.) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції (Решетилівське відділення) (далі - відповідач, Полтавська МДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000141702 від 12.10.2011.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на безпідставність висновків перевіряючих щодо завищення податкового кредиту у лютому 2011 року на суму 1935,90 грн, оскільки податковий кредит сформований в порядку, встановленому Законом України "Про податок на додану вартість", на підставі належним чином оформлених податкових накладних.
Позивач та представник позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог, мотивуючи правомірність донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 2419,88 грн ненаданням ФОП ОСОБА_1 первинних бухгалтерських документів, які б підтверджували прийом, відпуск та перевезення дизельного палива. Вказував на нерозташування контрагента позивача - ТОВ "НВП "Брат" за його місцезнаходженням та на відсутність у нього складських приміщень, автомобільного транспорту, устаткування, необхідного для здійснення фінансово-господарської діяльності.
Розглянувши подані сторонами документи, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
В період з 19.09.2011 по 23.09.2011 відповідачем проведено позапланова невиїзна документальна перевірка ФОП ОСОБА_1 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за вересень, лютий 2011 року по взаємовідносинах з ТОВ "НПП Брат".
За результатами перевірки складений акт № 755/17/НОМЕР_2 від 30.09.2011, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до завищення суми податкового кредиту у лютому 2011 року на суму 1935,90 грн.
На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення - рішення № 0000141702 від 12.10.2011 про донарахування податкового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість у розмірі 2419,88 грн, в тому числі, за основним платежем - 1935,90 грн, за штрафними санкціями -483,98 грн.
Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог, суд виходить з наступного.
Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996 від 16.07.1999 передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно з пунктом 8 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011 № 41, платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в податковій звітності. Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.
В ході судового розгляду з'ясовано, що позивачем на підставі податкових накладних № 101 від 02.02.2011 (а.с. 15 Т. 1), № 215 від 10.02.2011 (а.с. 18 Т.1), виписаних ТОВ "НПП Брат", включено до складу податкового кредиту декларації з ПДВ за лютий 2011 року суму податку на додану вартість у розмірі 2419,88 грн, що підтверджується актом перевірки та не заперечується представниками сторін.
На підтвердження правомірності формування податкового кредиту позивачем надано копії податкових накладних № 101 від 02.02.2011, № 215 від 10.02.2011 (а.с. 15, 18 Т.1), накладних № 101, № 215 (а.с. 14, 17 Т. 1) , рахунків № 101, № 215 (а.с. 14, 17 Т. 1), корінців квитанцій до прибуткового касового ордера (а.с. 13, 16), ліцензійної картки та ліцензії на автомобіль МАЗ 9758 (а.с. 11-12 Т.1), подорожнього листа (а.с. 75 Т.1), трудового договору з водієм (а.с. 72 Т.1).
В ході судового розгляду позивач пояснив, що письмових договорів з ТОВ "НПП Брат" ним не укладалось, оформлення документів проводилось після здійснення готівкових розрахунків, на заправній станції в м. Дніпродзержинську (конкретну адресу зазначити не зміг). Товарно-транспортні накладні на перевезення придбаного товару не складались, оскільки залив дизпалива проводився безпосередньо до паливних баків автомобіля МАЗ 9758. На підтвердження використання пального позивачем наданий подорожній лист № 183094.
Оцінка представлених позивачем документів та його пояснень, проводилась судом з урахуванням доказів, наданих відповідачем. Так, з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, судом встановлено, що оптова та роздрібна торгівля дизпаливом не входить до переліку видів діяльності ТОВ "НПП Брат". Згідно змісту акту перевірки № 2964/150/23-206/34156215 від 24.05.2011 у цього контрагента позивача відсутні земельні ділянки, основні фонди, транспортні засоби, що підтверджується неподанням розрахунків транспортного збору, збору за забруднення навколишнього природного середовища, відсутність додатків К1 до декларацій з податку на прибуток.
Крім того, судом встановлено неналежне оформлення накладної № 215 від 10.02.2011, оскільки в ній не проставлена печатка ТОВ "НПП Брат". Зі змісту подорожнього листа не слідує, що 02.02.2011 маршрут автомобіля МАЗ 9758 проходив через м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області. Доказів, які б свідчили про встановлення на автомобіль додаткового паливного баку для збільшення загальних ємкісних функцій, а також актів на списання пального позивачем не надано.
Викладені обставини вказують на відсутність доказів, які б свідчили про фактичне придбання дизпалива ФОП ОСОБА_1 саме у ТОВ "НПП Брат", та відповідно на юридичну дефектність наданих позивачем первинних документів.
Разом з тим, суд критично оцінює посилання представника відповідача на відсутність ТОВ "НПП Брат" за юридичною адресою, оскільки акт обстеження від 24.05.2011 складений після придбання позивачем дизельного палива.
Отже, донарахування Полтавською МДПІ (Решетилівське відділення) податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1935,90 грн є обґрунтованим.
Поряд з цим, судом встановлено невірне визначення відповідачем розміру штрафних санкцій.
Пунктом 7 Підрозділу 10 Розділу ХХ "Інші перехідні положення" Податкового кодексу України регламентовано, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.
Оскільки позивачем допущено порушення податкового законодавства саме у цей виокремлений період, суд вважає помилковим посилання представника відповідача на підпункт 123.1 статті 123 Податкового кодексу України.
Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000141702 від 12.10.2011 щодо збільшення грошового зобов'язання за платежем податку на додану вартість за штрафними санкціями на суму 481,98 грн.
Частиною 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011, № 3674-VI, який набрав чинності з 01.11.2011, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно з підпунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" розмір судового збору за подання позовних заяв немайнового характеру становить 0,03 розміру мінімальної заробітної плати, тобто 28, 23 грн.
У зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог, суд приходить до висновку про необхідність стягнення на користь позивача з Державного бюджету України судових витрат у розмірі 7,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції (Решетилівське відділення) про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити частково.
Податкове повідомлення-рішення Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції (Решетилівське відділення) № 0000141702 від 12 жовтня 2011 року в частині збільшення грошового зобов'язання за платежем податку на додану вартість за штрафними санкціями на суму 481 гривень 98 копійок визнати протиправним та скасувати.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 витрати у вигляді судового збору у розмірі 7,00 гривень.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним направленням копії скарги до суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови виготовлено 27 грудня 2011 грудня.
Суддя С.М. Серга