Справа № 2-1358/2011 Р І Ш Е Н Н Я
. .
Головуючий суддя Н. М.Погрібна
Справа № 2-1358-2011
11.10.2011 року м. Артемівськ
Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Погрібної Н.М.,
при секретарі Тулаїнової О.С.,
за участю представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Артемівську цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення суми ,
Позивач звернулася з позовом у якому вказує, що рішенням Артемівського міськрайонного суду від 9 вересня 2008 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_4 до неї та визнано договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 Визнавши недійсним договір купівлі продажу між ОСОБА_4 та нею, суд також зобов”язав ОСОБА_4 повернути 13 000грн., а її зобов”язав повернути їй житловий будинок. Вона добровільно виконала рішення суду повернула будинок відповідачці, а остання добровільно відмовляється виконати рішення суду та до сьогоднішнього часу гроші, які отримала від неї за продаж будинку у розмірі 13 000 грн. не повернула . Відділом державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції було виконано всі дії по виконавчому провадженню відносно виконавчого листа 2-946-2008 року від 09.09.2008 року . Державним виконавцем 18.09.2009 року винесено постанову «Про повернення виконавчого документа» Примусово стягнути з ОСОБА_4 гроші на її користь виконавча служба не може, ба таке не зазначено в рішенні суду. Відповідно до рішення , ким відповідачка зобов*язана повернути їй 13000 грн. , на час подання позову сплинуло два роки та 4 місяця , тобто нараховується проценти у розмірі 6,1 % , що від суми стягнення складає 793грн. . Індекс інфляції , встановлений ПКМУ , вважає , що потрібно урахувати індекс інфляції за рудень 2008 року -102,1, 2009 рік - 112, за 2010 р.-109,1, за січень 2011 рік - 101, та за лютий 2011 р. -100,9, отже сума збільшення з урахуванням індексу складає 3527грн.60коп. у рахуванням вище викладеного просить стягнути з відповідачки 17320,60грн. з них 13 000 грн. - борг по зобов*язанню відносно рішення суду, 793 грн. - проценти річних за невиконання зобов*язання та 3527,60грн- сума збільшення з урахуванням індексу інфляції .
Ці обставини і з'явилися підставою позову.
В судовому засіданні представник позивача наполягав на позовних вимогах та просив їх задовольнити у повному обсязі .
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що у задоволені позовних вимог позивачки слід відмовити з наступних підстав: їй на праві особистої власності належить житловий будинок АДРЕСА_1 з приватизованою земельною ділянкою. У 2007 році вона у зв'язку із своїм крутним матеріальним становищем вирішила продати житловий будинок. До неї звернулась позивачка ОСОБА_3 та запропонувала їй здійснити продаж будинку за 13 000 грн., наголосивши на тому, що вона зможе мешкати у літній кухні, а вона сплатить усі борги за комунальні послуги.26 вересня 2007 року ОСОБА_3 на автомобілі привезла їй до приватного нотаріуса. Не виходячи з автомобіля їй запропоновано підписати документи, які саме на той час мені відомо не було, що вона і зробила. Після підписання документів звернулась до ОСОБА_3 з вимогою про отримання грошових вона коштів за продаж будинку, однак остання пояснила, що вона ніяких грошей їй передавати не зобов'язана. Потім стало відомо, що позивачка ОСОБА_3 скориставшись її похилим віком, тяжким станом здоров'я та скрутним матеріальним становищем ввела в оману та безоплатно заволоділа майном, не передавши ніяких грошових коштів, ні на момент підписання договору, ні після цього. Вважає, що позивачем було порушено вимоги ч. З ст. 509 ЦК України відповідно до якої зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Про безпідставність позовних вимог позивачки свідчить і той факт що позивачем у позові не зазначено коли саме та при яких обставинах нею було передано грошові кошти. Не вказано хто при цьому був присутній. Не відповідає нормам законодавства України вимоги щодо стягнення з неї процентів у розмірі 6,1% та індексу інфляції, які є безпідставними і необґрунтованими. Вона не є боржником та не прострочувала сплату ніякого боргу, адже рішенням не було встановлено факту наявності боргу перед позивачкою та відповідного строку його повернення.
Суд вислухавши представника позивача та представника відповідача, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно рішення Артемівського міськрайонного суду від 09.09.2008 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволені та договір купівлі - продажу житлового будинку АДРЕСА_1 укладений 26.09.2007 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - визнано недійсним та зобов*язано ОСОБА_6 повернути ОСОБА_5 13000,00 грн. , а ОСОБА_5 повернути ОСОБА_4 житловий будинок . Вказане рішення ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 12.11.2008 року залишено без змін.
Згідно ухвали Артемівського міськрайонного суду від 18.02.2011 року ОСОБА_5 в роз*ясенні рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 09.09.2008 року по справі 2-946-2008 р.- відмовлено.
Згідно виконавчого листа від 09.09.2008 року , виданого Артемівським міськрайонним судом, відповідно до якого зобов*язано ОСОБА_4 повернути ОСОБА_5 13000грн., а ОСОБА_5 повернути ОСОБА_4 житловий будинок АДРЕСА_1 з приватизованою земельною ділянкою площею 0,0524га.
Згідно листа від відділу Артемівського міськрайонного управління юстиці , у відповідності ст.. 24 ЗУ „Про виконавче провадження»07.04.2009 року державним виконавцем винесено постанову «Про відкриття виконавчого провадження» і надіслано сторонам для виконання , а в Артемівський міськрайсуд до відома. 22.04.2009 року з виходом на дільницю за адресою АДРЕСА_1 встановлено, що зобов*язання ОСОБА_5 виконано добровільно, а саме : будинок , розташований за адресою АДРЕСА_1 повернуто ОСОБА_4 В частині повернення ОСОБА_4 суми 13 000,00грн. ОСОБА_5 рішення суду не виконане ОСОБА_4 в присутності понятих заявила, що грошей в сумі 13 000,00грн. , їй ніхто не надавав і повернути їх вона не буде. Також ОСОБА_4 повідомила, що буде звертатись до суду з заявою про оскарження рішення в частині витребування у неї грошей. Боржницю попереджено, що у випадку невиконання рішення суду до неї буде притінено штрафні санкції. Про що в присутності ОСОБА_5 складено акт про те , що рішення суду не виконане . У відповідності ст.. 87 ЗУ «Про виконавче провадження «винесено постанову «Про накладання штрафу « 85,00 грн. на ОСОБА_4 за невиконання рішення суду і надіслано до УПФУ а. Артемівська для утримання за місцем отримання нею пенсії. Також ОСОБА_4 надіслано повідомлення, що у подальшому випадку невиконання рішення суду в частині повернення грошей до неї буде притінено штрафні санкції у подвійному розмірі 04.06.2009 року державним виконавцем здійснено виїзд на дільницю за місцем проживання ОСОБА_4 і в присутності понятих складено акт про те, що боржниця на момент перевірки не виконала рішення суду . 10.06.2009 року з виходом на дільницю встановлено, що рішення суду не виконано, ОСОБА_4 категорично відмовилась повернути гроші. У відповідності ст.. 87 ЗУ «Про виконавче провадження « винесено постанову «Про стягнення штрафу» з ОСОБА_4 за невиконання рішення суду у розмірі 170,00грн. і надіслано до УПФУ м. Артемівська для утримання за місцем отримання нею пенсії. 18.09.2009 року керуючись ст.. 76 ЗУ «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесено постанову»Про повернення виконавчого документа» згідно акту від 10.06.2009 року та повідомлень УПФУ м. Артемівська про повне утримання з ОСОБА_4 штрафів 85,00грн. та 170 , 00 грн. та перерахування їх на користь держави .
Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 527 ЦК України ,боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Згідно ст. 611ЦК України , у разі порушення зобов*язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом .
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином в судовому засіданні встановлено, що рішенням Артемівського міськрайонного суду від 09.09.2008 року зобов*язано ОСОБА_6 повернути ОСОБА_5 13000,00 грн. , а ОСОБА_5 зобов”язано повернути ОСОБА_4 житловий будинок. В теперішній час позивач повернули відповідачу будинок, а відносно відповідача рішення не виконане, за що на останню накладено штрафи держвиконавцем, тобто зобов”язання ОСОБА_6 про повернення грошових коштів не надано державним виконавцям.
Враховуючи викладене, суд вважає, що ОСОБА_4 повинна сплатити гроші ОСОБА_3 в розмірі 13000,00 грн., оскільки зобов”язання повернути вказану суму, покладені на відповідача рішенням суду від 09.09.2008 року і саме стягнення суми не може розглядатися судом як тотожні поняття, так як стягнення суми є реалізацією права ОСОБА_3 по забезпеченню виконання ОСОБА_6 покладених на неї зобов”язань вищевказаним рішенням суду.
Крім того, суд вважає доведеним той факт, що відповідач отримала суму 13000,00 грн. від позивача на підставі ч.3 ст. 61 ЦПК України, згідно якої обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Що стосується нарахування процентів у розмірі 793грн. та індексу інфляції у розмірі 3527,60грн., то в даній частині вимог суд вважає за необхідне відмовити, оскільки виконання грошового зобов”язання виникає, на думку суду, з моменту набрання законної сили даного рішення.,
Крім того, оскільки позивачу було відстрочено судові витрати , до ухвалення рішення , позовні вимоги задоволенні частково, то судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволення позовних вимоги, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог , у задоволенні яких позивачеві відмовлено, тобто був звільнений від сплати судових витрат, суд вважає за необхідне стягнути його з відповідача. Тобто необхідно стягнути судовий збір з ОСОБА_4 у розмірі 129,83грн. та з ОСОБА_5 у розмірі 43,37 грн. на користь держави, відповідно до ст. 88 ЦПК України.
Керуючись ст..ст.. 10,11, 60, 208-209, 213-215 ЦПК України, ст.. 509,527,611,625ЦК України, суд -
Позов ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про стягнення суми, задовольнити частково .
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 -13000,00 грн.
В іншій частині вимог видмовити.
Стягнути з судовий збір з ОСОБА_4 у розмірі 129,83 грн. та з ОСОБА_5 у розмірі 43,37 грн. на користь держави .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги , якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення , можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення
Рішення винесено суддею одноособово в нарад чий кімнаті.
Суддя Артемівського
міськрайонного суду
Донецької області Н.М. Погрібна