08 листопада 2011 року < ЧАС >м. ПолтаваСправа № 2а-1670/7262/11
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гіглави О.В.,
при секретарі - Дрижирук М.І.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1,
представника позивача - ОСОБА_2,
представника відповідача 1 - Давиденко С.А.,
представника відповідача 2 - Даниленко Я.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції, Державної податкової адміністрації у Полтавській області про стягнення заборгованості по заробітній платі за роботу в надурочний час, компенсації та доплати, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції (далі - відповідач-1, Лубенська ОДПІ) про стягнення заборгованості по заробітній платі за роботу в надурочний час, компенсації та доплати, зобов'язання вчинити певні дії (з урахуванням уточненого адміністративного позову вх. №31234/11 від 14.09.2011), а саме, просив суд:
1) стягнути з Лубенської ОДПІ на його користь грошові кошти у розмірі 73130,40 грн, з яких: 38778,71 грн - недоплачена заробітна плата за роботу в надурочний час в дні відпочинку за період з 01.08.2001 по 31.12.2010; 23905,73 грн - компенсація втрати частки заробітної плати та доплати за роботу в нічний час у зв'язку із порушенням строків її виплати; 10445,96 грн - доплата за роботу в нічний час;
2) зобов'язати Лубенську ОДПІ виплатити його середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, тобто з 30.01.2011 по теперішній час.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначав, що з 28.08.2000 по 30.12.2010 він проходив службу у відділі податкової міліції Лубенської ОДПІ на атестованих посадах штатного працівника - інспектора та старшого інспектора чергової частини штабу (сектору оперативного реагування); проходження служби полягало в цілодобовому чергуванні в складі добового наряду чергової частини відділу та передбачало змінний графік чергування (24 години після 48 годин перерви). Позивач вважає, що такий графік роботи суперечить нормам законодавства, оскільки час між робочими змінами, відповідно до наказу Міністерства внутрішніх справ України від 18.08.1992 №485 "Про заходи щодо подальшого вдосконалення діяльності чергової служби органів внутрішніх справ України" повинен становити не менше 72 годин. У зв'язку з тим, що він чергував через 48 годин, а не через 72 години, виконана надурочно робота в дні відпочинку мала оплачуватися позивачу в подвійному розмірі, проте понаднормова робота йому оплачена не була. Крім того, позивач вказує на те, що відповідачем було математично невірно розраховано доплату за роботу у нічний час, у зв'язку із чим йому за період з січня 2002 року по вересень 2010 року не доплачено суму доплати за роботу в нічний час у розмірі 10445,96 грн. Також позивач вважає, що виплаті на його користь підлягають компенсація втрати частки заробітної плати та доплати за роботу в нічний час у зв'язку із порушенням строків їх виплати у розмірі 23905,73 грн та середня заробітна плата за весь час затримки розрахунку при звільненні.
Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.
Представник Лубенської ОДПІ проти позову заперечував. В обґрунтування своїх заперечень вказував, що ОСОБА_1 працював у відділі податкової міліції Лубенської ОДПІ за графіком роботи чергової частини - 24 години чергування, після чого 48 годин відпочинку, що підтверджується графіками чергування, при цьому вказував, що позивачем не спростовується та обставина, що він чергував тільки за графіками і понад годин, встановлених у графіках чергування, робота ним не здійснювалася. Вказував також про те, що організаційна структура, завдання, функціональні обов'язки, діяльність та організація сектору оперативного реагування (служби чергової частини) штабу ВПМ Лубенської ОДПІ регламентується Інструкцією про організацію роботи відділу оперативного реагування штабу Головного управління податкової міліції ДПА України, вивчення якої проводилося із особовим складом підрозділу податкової міліції із прийняттям відповідних заліків, в тому числі і в ОСОБА_1, про що свідчать відповідні відомості здачі заліків із підписами позивача про здачу заліків. Крім того, вказував, що згідно пункту 6 додатку 22 наказу МВС України від 31.12.2007 №499 "Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ", позивач за роботу у нічний час (з 22:00 години по 06:00 годину ранку) отримував доплату в розмірі 35% посадового окладу.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.09.2011 до участі у справі в якості другого відповідача залучено Державну податкову адміністрацію у Полтавській області (далі - відповідач-2, ДПА у Полтавській області).
Представник ДПА у Полтавській області проти позову також заперечував, при обґрунтуванні заперечень він розділяв позицію Лубенської ОДПІ. Крім того, додатково зазначав, що наказ МВС України від 18.08.1992 №485 "Про заходи щодо подальшого вдосконалення діяльності чергової служби органів внутрішніх справ України", на який в позовній заяві посилається позивач, є нормативним документом МВС України, а тому дія останнього на підрозділи податкової міліції ДПС України ніяким чином не поширюється, окрім цього даний наказ втратив чинність. Вказував, що позивач помилкового ототожнює чергові частини органів внутрішніх справ та підрозділи оперативного реагування податкової міліції, хоча режим несення служби у складі добового наряду органу внутрішніх справ та в підрозділі оперативного реагування податкової міліції значно відрізняються за характером та напруженістю і мають різне правове регулювання. Зазначав, що при зарахуванні на службу в чергову частину штабу ВПМ Лубенської ОДПІ позивач був ознайомлений і з умовами чергування та з порядком їх оплати, при цьому жодних претензій за весь час проходження служби ОСОБА_1 не висловлював. Розписка про отримання трудової книжки, військового квитка та припису для постановки на військовий облік написана позивачем власноручно та не містить будь-яких претензій з приводу правильності нарахування та порушення строків виплати заробітної плати, що є ще одним підтвердженням його згоди з умовами служби та відсутності спору з відповідачем. Крім того, вважає, що вимоги про сплату компенсації частки заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати та вимоги про сплату середнього заробітку за весь час затримки позивачу не можуть бути задоволені судом з огляду на те, що спір про невиплачені суми заробітної плати між позивачем та ДПА у Полтавській області взагалі відсутній, а тому підстав для виплати даної компенсації ОСОБА_1 немає.
Суд, заслухавши пояснення позивача, представників позивача та відповідачів, вивчивши та дослідивши наявні в матеріалах справи документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, ОСОБА_1 в період з 31.08.2000 по 30.12.2010 проходив службу у відділі податкової міліції Лубенської ОДПІ на атестованих посадах штатного працівника - інспектора та старшого інспектора чергової частини штабу (сектору оперативного реагування), при цьому за весь період служби назви посад, які він обіймав, змінювалися у зв'язку з реорганізаціями, але функціональні обов'язки та графік роботи залишалися незмінними.
Проходження ОСОБА_1 служби полягало в цілодобовому чергуванні в складі добового наряду чергової частини відділу та передбачало змінний графік чергування, а саме, після кожної 24-годинної зміни позивачу надавалось 48 годин відпочинку, після чого останній знов заступав до чергування. Таким чином він проходив службу протягом всього вказаного періоду, за виключенням відпусток та лікарняних.
Як слідує із наявних у матеріалах справи документів, згідно штатних розписів Лубенської ОДПІ в складі чергової частини штабу ВПМ передбачалося 5 штатних одиниць, з яких 2 - це посади завідувача сектору та старшого інспектора (середній та старший начальницький склад), а 3 - це посади помічників оперуповноважених (молодший начальницький склад). Робота добових нарядів штатної чергової частини організовувалася в три зміни за затвердженими графіками із залученням ще одного працівника іншого відділу Лубенської ОДПІ. Особовому складу добового наряду під час чергування почергово надавалися перерви для вживання їжі та відпочинку тривалістю 4 години.
Посада старшого інспектора сектору оперативного реагування штабу ВПМ Лубенської ОДПІ передбачала змінний графік чергування - 24 години після 48 годин перерви, що підтверджується наявними в справі графіками чергування.
30.12.2010 позивач був звільнений зі служби у податковій міліції (наказ ДПА у Полтавській області від 30.12.2010 №278-о) у відповідності до статті 24 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та підпункту "б" пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29.07.1991 №114 (в запас через хворобу).
В ході судового розгляду справи позивач зазначав про порушення режиму відпочинку після його чергувань: після зміни в 24 години йому надавався відпочинок тільки 48 годин - замість 72 годин. На місяць йому як правило припадало близько 9 - 11 чергувань, тобто в середньому 240 робочих годин.
Позивач вважає, що оплата праці здійснювалася з порушенням законодавства про плату праці, а саме, не за фактично відпрацьований час, а за встановлений частиною 12 статті 22 Закону України "Про міліцію" - 41 годинний робочий тиждень, тобто це 20-22 робочих дня, або в середньому 170 робочих годин на місяць, що і стало підставою для звернення ОСОБА_1 до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати за роботу в надурочний час.
При цьому позивач посилається на положення пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.1991 №197 "Про порядок компенсації особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за службу понад установлений законодавством робочий час, а також у дні щотижневого відпочинку та святкові дні", згідно якого служба осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у дні щотижневого відпочинку та святкові дні може компенсуватися за їхньою згодою наданням іншого дня відпочинку або в грошовій формі у подвійному розмірі. Вважає, що виконана ним надурочно робота в дні відпочинку мала оплачуватись Лубенською ОДПІ в подвійному розмірі.
Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог у названій частині, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 24 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" особи начальницького складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького складу органів внутрішніх справ.
Наказом МВС України від 18.08.1992 №485 "Про заходи щодо подальшого вдосконалення діяльності чергової служби органів внутрішніх справ України" затверджено Інструкцію по організації роботи чергової частини міського, районного відділу (управління) внутрішніх справ, лінійного відділу (відділення) внутрішніх справ на транспорті, міського, селищного відділу (відділення) міліції.
Згідно пункту 2.2 вказаної Інструкції служба добових нарядів чергової частини організується в чотири зміни тривалістю 24 години кожна. Особам добового наряду під час чергування надаються почергово перерви для вживання їжі та короткочасного відпочинку загальною тривалістю 4 години кожній. Після зміни штатним працівникам чергової частини надається відпочинок тривалістю 72 години, іншим працівникам, які чергували по міськрайліноргану, - 48 годин, а тим, хто чергував два і більше рази підряд - також 72 години.
Наказом МВС України від 28.04.2009 №180 з метою приведення нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ у відповідність до вимог чинного законодавства наказ МВС України від 18.08.1992 №485 "Про заходи щодо подальшого вдосконалення діяльності чергової служби органів внутрішніх справ України" було скасовано.
Отже, враховуючи те, що в період з 2001 року по квітень 2009 року графік роботи позивача організовувався не у 4 зміни, а у 3 зміни, то останній перебував на службі у вихідні дні, в зв'язку з чим у нього виникло право на відпочинок.
Разом з тим, як встановлено в ході судового розгляду та не заперечувалось позивачем, із заявою про надання відпочинку ОСОБА_1 до Лубенської ОДПІ не звертався.
Таким чином, позивачем не було реалізовано право на відпочинок з власної волі, а тому в суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення 38778,71 грн недоплаченої заробітної плати за роботу в надурочний час в дні відпочинку.
Стосовно позовних вимог в частині стягнення доплати за роботу в нічний час у розмірі 10445,96 грн, суд вважає за необхідне зазначити слідуюче.
Відповідно до статті 26 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" держава гарантує правовий і соціальний захист осіб начальницького складу податкової міліції та членів їх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20 - 23 Закону України "Про міліцію" та Законом України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист".
Положеннями статті 22 Закону України "Про міліцію" для працівників міліції встановлено 41-годинний робочий тиждень. У необхідних випадках особи рядового і начальницького складу несуть службу понад встановлену тривалість робочого часу, а також у вихідні та святкові дні. Оплата праці в надурочний і нічний час, у вихідні та святкові дні провадиться відповідно до вимог законодавства.
Суд зазначає, що відносини щодо проходження служби в органах внутрішніх справ, і всі питання щодо звільнення зі служби підлягають вирішенню відповідно до Положень про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ УРСР, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 №114 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Положення №114).
За змістом пункту 2 Положення №114 до осіб старшого начальницького складу відносяться особи, що мають спеціальне звання майора податкової міліції. Судом встановлено, що посада, яку займав позивач на час звільнення - старший інспектор сектору оперативного реагування штабу ВПМ Лубенської ОДПІ.
Згідно пункту 21 Положення №114 для осіб рядового і начальницького складу встановлюється 41-годинний робочий тиждень. У необхідних випадках особи рядового і начальницького складу несуть службу понад встановлену тривалість робочого часу, а також у вихідні та святкові дні. Оплата праці в надурочний і нічний час, у вихідні та святкові дні провадиться відповідно до вимог законодавства.
Умови та порядок оплати праці працівників податкової міліції встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 31.12.1996 №1592 "Про умови оплати праці працівників органів державної податкової служби", а також постановою Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 №268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів".
Як вбачається зі змісту положень постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів", якою затверджено Схему посадових окладів начальницького складу і спеціалістів податкової міліції Державної податкової адміністрації, а також з огляду на норми постанови Кабінету Міністрів України від 31.12.1996 №1592 "Про умови оплати праці працівників органів державної податкової служби" посадовий оклад позивача як працівника податкової міліції є фіксованою сумою, чітко визначеною відповідними нормативно-правовими актами, розмір якої залежить виключно від займаної працівником посади.
Частиною 2 пункту 21 Положення №114 визначено, що внутрішній розпорядок в органах внутрішніх справ, а також у навчальних закладах (навчальних підрозділах), що здійснюють підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації начальницького складу Міністерства внутрішніх справ СРСР і Міністерства внутрішніх справ, встановлюється з урахуванням особливостей діяльності різних служб і підрозділів.
В ході судового розгляду справи сторонами не заперечувався той факт, що особливістю діяльності чергової частини відділу податкової міліції, де проходив службу ОСОБА_1, є її цілодобова робота, внаслідок чого позивач працював у наступному режимі: 24 години чергування, після чого 48 годин відпочинку.
Пунктом 4.3 постанови Кабінету Міністрів України від 31.12.1996 №1592 "Про умови оплати праці працівників органів державної податкової служби" передбачено, що працівникам податкової поліції та працівникам з обробки інформації, ведення даних органів державної податкової служби необхідно виплачувати доплату за роботу у нічний час у розмірі 35% посадового окладу (тарифної ставки).
Відповідно до пункту 2 вказаної вище постанови оклад грошового утримання працівників податкової міліції включає в себе посадовий оклад, а також оклад за спеціальне звання.
Разом з тим, суд відмічає, що а ні положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 №268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів", а ні положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 31.12.1996 №1592 "Про умови оплати праці працівників органів державної податкової служби" не передбачено перерахунку окладу грошового утримання працівників податкової поліції залежно від особливостей роботи підрозділу, де вони працюють.
Таким чином, грошове утримання позивача порівняно з працівниками, які працюють у режимі 41-годинного робочого тижня, у зв'язку з подобовим режимом його роботи, збільшується лише на розмір доплати за роботу у нічний час, яка складає 35% від посадового окладу, а не на посадовий оклад як помилково вважає позивач.
Як вбачається із наявних у матеріалах справи копій розрахункових листів, копій особових рахунків та не заперечувалося позивачем та представниками відповідачів, позивачеві виплачувалася доплата за роботу у нічний час з 22:00 години по 06:00 годину ранку в розмірі 35% від посадового окладу. Таким чином, до складу грошового утримання ОСОБА_1 входила, зокрема, доплата за нічні години праці.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що при визначенні розміру оплати роботи ОСОБА_1 у нічний час Лубенська ОДПІ діяла на підставі, у межах та у спосіб, встановлений законом, що узгоджується з приписами статті 19 Конституції України.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення доплати за роботу в нічний час у розмірі 10445,96 грн є безпідставними, не підтверджуються фактичними обставинами справи та задоволенню не підлягають.
Оскільки суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення недоплаченої заробітної плати за роботу в надурочний час в дні відпочинку та доплати за роботу в нічний час, то відповідно позовні вимоги про стягнення компенсації втрати вказаної частки заробітної плати та виплати середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні у відповідності до статей 116, 117 Кодексу законів про працю України задоволенню не підлягають.
Крім того, суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до статей 1, 3 Кодексу законів про працю України цей Кодекс регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
В свою чергу статтями 25, 27 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" передбачено, що особи начальницького складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького складу органів внутрішніх справ. Форми і розміри матеріального забезпечення осіб начальницького складу податкової міліції, включаючи грошове утримання, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, особи начальницького складу податкової міліції, до яких на час звільнення належав позивач, проходять службу і отримують матеріальне забезпечення відповідно до спеціальних нормативно-правових актів, а не Кодексу законів про працю України.
З огляду на те, що спеціальними нормативно-правовими актами, які регулюють порядок проходження служби особами начальницького складу податкової міліції, право на виплату середнього заробітку, в разі затримки розрахунку при звільненні, не передбачено, то підстави для такого стягнення відсутні.
Стосовно дотримання позивачем строку звернення до суду з даним позовом, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідачі у своїх запереченнях вказують на те, що позивач пропустив тримісячний строк звернення до суду з даним позовом, який передбачений частиною 1 статті 233 Кодексу законів про працю України, що є самостійною підставою для відмови в позові відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідачі вважають, що без обмеження строком працівник може звернутися до суду з позовом лише про стягнення належної йому заробітної плати, а якщо така заробітна плата йому не належала, тобто не була нарахована, то між сторонами існує трудовий спір про право на отримання такої заробітної плати.
Відповідно до частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Суд вважає, що поняття "належна" та "нарахована" заробітна плата не є тотожними. В спірному випадку позивач вважає, що заробітна плата, яку він просить стягнути з Лубенської ОДПІ, була неправомірно не нарахована відповідачем, хоча була належна до виплати на його користь.
Крім того, редакція статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням змін, внесених Законом України "Про судоустрій та статус суддів" від 07.07.2010 №2453-ІV, не передбачає самостійної підстави для відмови у задоволенні адміністративного позову у зв'язку із пропущенням строку звернення до суду.
Згідно статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції станом на момент звернення позивача до суду) адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала. В ході розгляду даної справи відповідачами не порушувалось питання про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення заборгованості по заробітній платі за роботу в надурочний час, компенсації та доплати, зобов'язання вчинити певні дії задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції, Державної податкової адміністрації у Полтавській області про стягнення заборгованості по заробітній платі за роботу в надурочний час, компенсації та доплати, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 11 листопада 2011 року.
Суддя О.В. Гіглава