Справа № 2-862/11 Р І Ш Е Н Н Я
13.07.2010
Справа № 2-862-2011
13.07.2011 року м. Артемівськ
Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Погрібної Н.М.,
при секретарі Івановій О. С.,
за участю представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Артемівську цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа КП «БТІ м. Артемівська» про визнання права власності на ? частину квартири, яка знаходиться в спільній сумісній власності ,
Позивачка звернулася з позовом у якому вказує, що 25.02.1994 році вона вступила у шлюб з ОСОБА_5 08.08.2005 року шлюб був розірваний з ОСОБА_5 З 1998 року подружжю на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1, дана квартира була придбана на підставі договору купівлі-продажу. 05.07.2005 року на підставі договору купівлі продажу спірної квартири було перереєстровано на чоловіка ОСОБА_5 , для оформлення субсидії, оскільки за неї зареєстровано дві квартири. Вважає, що дана квартира є загальною власністю, так як придбана подружжям, але була перереєстрована на ім”я чоловіка. ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер її чоловік ОСОБА_5 , після його смерті відкрилася спадщина у вигляді ? частини квартири , яка розташована у АДРЕСА_1 Спадкоємицею першою чергою є ОСОБА_4 , але остання не надає можливості вільно володіти даною спадщиною, оскільки вважає що дана квартира належить їй. В теперішній час позивачці необхідно оформити право власності на ? частину спірної квартири на своє ім*я , але відповідачка відмовляється у добровільному порядку визнати за нею право власністю на ? частку квартири. Враховуючи вище викладене просить суд визнати право власності на ? частку квартири АДРЕСА_1 за нею.
Ці обставини і з'явилися підставами позову.
Позивачка ОСОБА_3 в судовому засіданні на заявлених вимогах наполягала, просила їх задовольнити у повному обсязі та суду пояснювала, що розірвали шлюб з ОСОБА_5 у серпні 2005 року, але мешкали разом до кінця вересня 2005 року.Квартира , яка розташованої у АДРЕСА_1 була придбана на кошти, які надала їй її мати ОСОБА_8 від продажу свого будинку та купувалася квартира для її матері. Після смерті матері в квартирі проживала її тітка ОСОБА_9, в подальшому квартиру переоформлена на ОСОБА_5 В період шлюбу та в період сумісного проживання для того, щоб отримати субсидію, оскільки вона ще була власником квартири 25 у тому ж будинку. В період шлюбу ОСОБА_5 Отримував квартиру, яку продав та гроші віддав своїй дочці від першого шлюбу. Після розірвання шлюбу вона і ОСОБА_5 проживали однією сім”єю ще до вересня 2005 року і саме з цього часу ОСОБА_5 забрав свої речі та пішов від неї проживати окремо у спірну квартиру. ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер ОСОБА_5 , після його смерті відкрилася спадщина у вигляді ? частини квартири, спадкоємицею першою чергою є ОСОБА_4 , але остання не надає можливості вільно володіти даною спадщиною, оскільки вважає що дана квартира належить тільки їй.
Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні на позові наполягав та просив його задовольнити у повному обсязі пояснивши, що спірна квартира належить ОСОБА_3 та чоловіку на праві спільної сумісної власності . Діючим цивільним законодавством встановлено, що частки співвласників в праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю сторін чи законом. Вважав, що ніякого розподілу майна ні до розірвання шлюбу ні після не відбувалося, а тому позов заявлений своєчасно, оскільки про порушення свого права позивач дізналася після смерті ОСОБА_5
Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні в задоволенні позову . просила суд відмовити, оскільки ОСОБА_3 не надала доказів того, що квартира АДРЕСА_1 є загальною сумісною власністю. ОСОБА_3 пропустила строк позовної давності пред'явлення претензій по частці, яку вказує та вважає своєю, оскільки сама продала чоловіку квартиру в день коли було подано заяву про розірвання шлюбу . Доводи представника позивача , що не було спору, що подружжя хоч і розірвали шлюб мешкали разом не підтверджені ніякими доказами. ОСОБА_3 та ОСОБА_5 фактично розійшлися в травні 2005 році . ОСОБА_5, помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року, таким чином, всі спірні питання позивачка могла і повинна була вирішити ще за життя ОСОБА_5 Відповідно до ст. 267 Цивільного Кодексу, закінчення строків позовної давності є підставою для відмови у позові. Вважала, що відповідачка навмисно не зверталася з позовом до суду за життя ОСОБА_5, оскільки він міг довести суду, що між подружжям відбувся розподіл майна ще до розірвання шлюбу. Перш за все, це заява подружжя ОСОБА_3 і ОСОБА_5 про розірвання шлюбу, яке було подано 5 липня 2005 року в Артемівський міський відділ РАЦС. Саме в цей день був оформлений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, що свідчить про домовленості між подружжям у частині розподілу майна. Раніше, ця квартира належала на підставі договору купівлі-продажу від 10.04.1998 року ОСОБА_3, отже була придбана в шлюбі з ОСОБА_5 Так само, у шлюбі була придбана і квартира АДРЕСА_5. Розділ цієї квартири, як спільної власності відбувся ще в квітні 2004 року. Саме з цього моменту, подружжя ОСОБА_5 і ОСОБА_3 перестали проживати спільно, фактично їх подружні стосунки вже були припинені. Таким чином, між подружжям на момент розірвання шлюбу відбувся розподіл нерухомості, придбаного в шлюбі.
Суд вислухавши позивача, його представника, представника відповідача, свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно договору купівлі продажу від 05.07.2005 року ОСОБА_3 продала ОСОБА_5 квартиру яка розташована у АДРЕСА_5
Згідно свідоцтва про укладання про шлюбу ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уклав шлюб з ОСОБА_3 25.02.1994 року
Згідно свідоцтва про розірвання про шлюб, шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 був розірваний 08.08.2005 року.
Згідно витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_4.
Згідно довідки виданої «Житловик»за адресою АДРЕСА_1, про те, що ОСОБА_13 є власником , зареєстрованого 13.07.2005 році, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року а/з № 794 від 17.08.2010 року виписаний 23.02.2011 року, ОСОБА_8, була зареєстрована ІНФОРМАЦІЯ_5 році померла а/з 1377 та виписана 26.12.2000 році, ОСОБА_9, 27.12.200 році була зареєстрована , виписана 13.07.2005 році на АДРЕСА_5
Згідно довідки № 1/465 виданої БТІ м. Артемівська за адресою АДРЕСА_11 гараж б/н зареєстровано за ОСОБА_3 .
Згідно з витягу про реєстрацію права власності не нерухоме майно, яке складається з гаражу розташованого у АДРЕСА_12 , є ОСОБА_3 , відповідно до свідоцтва про право власності 16.09.2005 року .
Згідно до інвентаризаційної справи на квартиру АДРЕСА_5: 30.08.1994 року ОСОБА_3, купила вказану квартиру у ОСОБА_15 ОСОБА_16, ОСОБА_17 ; згідно договору купівлі продажу від 26.04.2004 року ОСОБА_5 подарував ? даної квартири ОСОБА_3
Згідно до інвентаризаційної справи на квартиру АДРЕСА_1, ОСОБА_18, ОСОБА_19, та ОСОБА_20 , відповідно до договору купівлі продажу від 10.04.1998 р, продали ОСОБА_3 дану квартиру , згідно договору купівлі-продажу квартири від 05.07.2005 року ОСОБА_3 продала дану квартиру ОСОБА_5
Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року.
Згідно показань свідка ОСОБА_22 який у судому засіданні пояснив , що відповідач по справі його дружина. Йому відомо, що її батько ОСОБА_5 у 2005 році 25 травня святкував день свого народження за адресою АДРЕСА_1. на цей час ОСОБА_5 мешкав один . Після того як познайомився з ОСОБА_23, то мешкав з останньою у фактичних шлюбних відносинах. З позивачкою ОСОБА_5 не спілкувавля, оскільки у них були напружені стосунки. Також йому відомо, що по АДРЕСА_5 , знав що ця квартира подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_5, знав теж що з приводу гаражу була сварка .
Згідно показань свідка ОСОБА_24 яка у судому засіданні пояснила , що з відповідачкою товаришує більш 10 років, їй відомо, що у ОСОБА_5 був день народження ІНФОРМАЦІЯ_6 року і на той час він мешкав один у квартирі АДРЕСА_1. У 2006 році був зроблений ремонт квартири . Про колишню дружину говорив погано, а про квартиру казав що дістанеться дочці від першого шлюбу . Про те, що ОСОБА_5 мешкав з травня 2005 року сам у вказаній квартирі їй відомо зі слів відповідача .
Згідно показань свідка ОСОБА_23 яка у судому засіданні пояснила , що вона познайомилася з ОСОБА_25 у 2006 році, казав що розведений, поділив майно з дружиною, залишився гараж та був спір по гаражу. Він запитував у неї чи буде вона претендувати на квартиру, вона казала що ні.
Згідно показань свідка ОСОБА_26 яка у судому засіданні пояснила , що ОСОБА_5 знала, він був троюрідний брат, ОСОБА_4- йому приходиться дочкою . ОСОБА_3 вона знала як дружину ОСОБА_5 н дні народження 2005 році ОСОБА_5 був один, мешкав по АДРЕСА_1 коли і як ОСОБА_3 та ОСОБА_5 Ділили квартири їй не відомо.
Згідно показань свідка ОСОБА_27 який у судому засіданні пояснив , що він є чоловіком подруги відповідача, був знайом з ОСОБА_5 . Йому відомо, що з 2006 року, ОСОБА_5 мешкав один за адресою АДРЕСА_1. Це відомо йому, оскільки він був там присутній. При цьому у 2005 році на святкуванні дня народження ОСОБА_5 була його дружина та з її слів йому стало відомо, що ОСОБА_5 Живе сам з травня 2005 року у цій квартирі.
Згідно ст.60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності...
Згідно ст.65 СК України, дружина, чоловік розпоряджається майном, що є об”ктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою .
Згідно ст.. 69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу .
Згідно ст.. 72 СК України, до вимоги про поділ майна, заявленої після розірвання шлюбу, застосовується позовна давність у три роки. Позовна давність обчислюється від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності.
Враховуючи викладене, суд вважає, що ОСОБА_3 подано позов в рамках строку позовної давності, оскільки перепони у користуванні та розпорядженні квартирою відповідач почала чинити їй після смерті ОСОБА_5, вважаючи дану квартиру особистою власністю.
Таким чином в судовому засіданні встановлено, що договір купівлі-продажу квартири , був укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 05.0.2005 року , а шлюб між ними розірвано 08.08.2005 року. Тобто правочин було укладено в період шлюбу і квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_3 та ОСОБА_5, померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 року, на праві спільної сумісної власності.
Згідно п.30 Постанови Пленуму ВСУ № 11від 21.12.2007 року „Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ майна подружжя”, рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності ( якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об”єктом права його спільної сумісної власності, передбачено ч. 1 ст. 63, ч. 1 ст. 65 СК України.
Якщо за час окремого проживання подружжя після фактично припинення шлюбних відносин спільне майно його членами не придбавалося, суд відповідно до ч. 6 ст. 57 СК України може визнати особистою приватною власністю дружини , чоловіка майно, набуте кожним з них за цей період та за вказаних обставин , і провести поділ тільки того майна, що було їхньою спільною власністю до настання таких обставин.
В судовому засіданні, доказів того, що фактичний розподіл майна між подружжям ОСОБА_5 та ОСОБА_3 був здійснений ще до розірвання даного шлюбу, суду не надано.
Показання свідків, надані суду, щодо факту окремого проживання на час святкування дня народження ОСОБА_5 -ІНФОРМАЦІЯ_6 року, тобто до розірвання шлюбу, суд оцінює критично, оскільки всі свідки є родичами або друзями відповідача по справі. Крім того, факт окремого проживання не дає можливості стверджувати, що і майно було розділено між подружжям до розірвання шлюбу останніми.
Враховуючи викладене, суд вважає можливим позов задовольнити, визнавши право за позивачем власності на ? частку квартири АДРЕСА_1
Згідно вимог ст..88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути судові витрати з відповідача.
Керуючись ст..ст.. 10,11, 60, 88, 208-209, 213-215 ЦПК України, ст..ст.60,05,69,72 Сімейного Кодексу України, п.30 Постанови Пленуму ВСУ № 11від 21.12.2007 року „Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ майна подружжя”, суд -
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третьої особи КП «БТІ м. Артемівська» про визнання права власності на ? частину квартири, яка знаходиться в спільній сумісній власності, задовольнити.
Визнати право власності на ? частку квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_3
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір у розмірі 51,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги , якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення
Рішення винесено суддею одноособово в нарадчий кімнаті.
Суддя Артемівського міськрайонного суду
Донецької області: Н.М. Погрібна
Справа № 2-862-2011
13.07.2011 року м. Артемівськ
Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Погрібної Н.М.,
при секретарі Івановій О. С.,
за участю представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Артемівську цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа КП «БТІ м. Артемівська» про визнання права власності на ? частину квартири, яка знаходиться в спільній сумісній власності ,
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третьої особи КП «БТІ м. Артемівська» про визнання права власності на ? частину квартири, яка знаходиться в спільній сумісній власності, задовольнити.
Визнати право власності на ? частку квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_3
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір у розмірі 51,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги , якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення
Рішення винесено суддею одноособово в нарадчий кімнаті.
Суддя Артемівського міськрайонного суду
Донецької області: ОСОБА_30
Головуючий суддя Н. М.Погрібна