Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 320
Іменем України
02.10.2006
Справа №2-6/13310-2006А
Господарський суд Автономної Республіки Крим у складі
судді Шкуро В.М.,
секретаря судового засідання Ємєльянової Г.О., розглянувши за участю представників:
від позивача - Щебекіна Н.М., представник, дов. №01/08-06 від 14.08.2006р.;
від відповідача - Койков Д.Г., головний спеціаліст юридичного відділу, дов. від 16.01.2006р. №02.9-2/19,
від третіх осіб:
1. Хорошунова Т.О. - юрисконсульт, дов. від 01.08.2006р.№04-12/2079;
2. Старинщук А.П., Здор С.Л. - представник на підставі усної заяви,
у відкритому судовому засіданні справу
за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Океан-Інтер-Сервіс», м.Львів,
до відповідача виконавчого комітету Ялтинської міської ради, м. Ялта,
треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
1. Закрите акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», м. Київ,
2. Старинщук А.П., м.Ялта,
про визнання протиправним рішення
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Океан-Інтер-Сервіс» звернулось до господарського суду АРК з адміністративним позовом про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради «Про оформлення права власності на човнову станцію і склад літ.Е пансіонату «Кастрополь» в смт. Берегове» №259(1) від 23.06.2001р. в частині оформлення права власності на склад літ.Е пансіонату «Кастрополь» за ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця».
Позовні вимоги мотивовані тим, що спірним рішенням в порушення Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. №7/5, зареєстроване право власності на об'єкт, який не має характеристик нерухомого майна. Крім того, спірне рішення прийнято відповідачем з перевищенням повноважень, оскільки стосується об'єктів розміщених на території Сімеїзської територіальної громади, повноваження щодо обліку і реєстрації яких віднесено до компетенції органу місцевого самоврядування відповідної територіальної громади, тобто Сімеїзської селищної ради та його виконавчого комітету.
В судовому засіданні позивач підтримав заявлений позов.
Відповідач позов не визнав. У запереченнях на позов зазначив, що підставою для реєстрації об'єктів які збудовані до 05.08.1992р., яким і є склад літ.Е в смт. Берегове, є висновок про технічний стан будинку (будівлі), що складається бюро технічної інвентаризації. Відповідний висновок про можливість оформлення права власності на літ.Е в смт. Берегове за ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» виданий Ялтинським бюро технічної інвентаризації (додаток до рішення виконкому №259(1) від 23.06.2001р.). Виконавчий комітет Сімеїзської селищної ради дав згоду на оформлення виконавчим комітетом Ялтинської міської ради права власності на склад літ.Е у зв'язку з тим, що останнім надавалася згода на його будівництво. Також клопоче про врахування строку позовної давності при вирішенні спору.
Представник третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» пояснив, що станом на день прийняття оспорюваного рішення склад літ. Е в смт. Берегове перебував на балансі пансіонату «Кастрополь» та разом з усім майном пансіонату належав на праві власності ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця». Тому вважає по суті вірним оформлення права власності на склад саме за ЗАТ ЛОЗПУ «Укрпрофоздоровниця». Стосовно компетенції органу, який прийняв рішення про оформлення права власності, вважає, що має існувати відповідна домовленість між представницькими органами територіальних громад міста Ялти і селища Сімеїз щодо вирішення питань оформлення права власності.
Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Старинщук А.П. підтримує позицію відповідача у даній адміністративній справі. Крім того у поясненнях зазначив, що позивачем пропущений строк звернення з позовом до суду, оскільки не представлено докази, які підтверджують необізнаність позивача відносно прав власності на будівлю складу. Вважає, що прийняття виконкомом Сімеїзської селищної ради рішення про дозвіл на реконструкцію приміщення складу у жиле, а в подальшому прийняття вже Сімеїзською селищною радою рішень про дозвіл на збір попередніх узгоджень вибору і обстеження земельної ділянки для будівництва і обслуговування домоволодіння та затвердження цих матеріалів, є свідченням згоди на оформлення права власності на склад виконкомом Ялтинської міськради.
В судовому засіданні встановлено, що на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії І-КМ №003920 від 30.01.1998р. у постійному користуванні ТОВ «Фірма «Океан-Інтер-Сервіс» перебувала земельна ділянка площею 0,1522 гектарів у межах згідно з планом землекористування. Як вбачається з наявного у Державному акті плану зовнішніх меж землекористування від А до Б це землі Сімеїзської селищної ради (а.с. 25-27).
Рішенням виконавчого комітету Ялтинської міської ради «Про оформлення права власності на човнову станцію і склад літ. Е пансіонату «Кастрополь» в смт. Берегове» від 23.06.2001р. №259(1) на склад літ.Е оформлене право власності за ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (а.с.8), про що 27.06.2001р. видане Свідоцтво на право власності №731 (а.с. 11).
09.10.2001р. між ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (продавець), як власником складу літ. Е згідно Свідоцтва на право власності №731 від 27.06.2001р. та громадянином Старинщуком А.П. (покупець) укладено договір купівлі-продажу складу літ. Е пансіонату «Кастрополь» (а.с.82).
На підставі клопотання ТОВ «Фірма «Океан-Інтер-Сервіс» про переоформлення права постійного користування землею, рішенням 31 сесії 4 скликання Сімеїзської селищної ради від 30.12.2004р. №14, право постійного користування земельною ділянкою площею 0,1522 га ТОВ «Фірма «Океан-Інтер-Сервіс» припинено, вказана земельна ділянка передана позивачу в оренду строком на 49 років (а.с.36).
На виконання вищенаведеного рішення 13.01.2005р. між Сімеїзської селищною радою (орендодавець) та ТОВ «Фірма «Океан-Інтер-Сервіс» (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,1522 га. для будівництва та обслуговування оздоровчого комплексу строком на 49 років (а.с.28-35).
Частиною 1 ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що селищні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Виконавчим органам селищної ради відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» є його виконавчий комітет, якому на підставі п.10 ч. б) ст.30 вказаного Закону делеговані повноваження щодо обліку та реєстрації відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.
З аналізу наведених норм слідує, що повноваження по обліку та реєстрації об'єктів нерухомого майна належать виконавчому комітету відповідної ради на території якої знаходиться нерухоме майно.
Твердження відповідача щодо згоди виконавчого комітету Сімеїзської селищної ради на оформлення виконавчим комітетом Ялтинської міської ради права власності на склад літ.Е у зв'язку з тим, що останнім надавався дозвіл на його будівництво, спростовується наступним.
Відповідно до ст.70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставини не виникає спору.
Статтею 53 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» основною формою роботи виконавчого комітету передбачено його засідання. Відповідно до частини 6 ст. 59 вказаного Закону виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданнях більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою.
Отже з приводу делегування виконкому Ялтинської міськради повноважень на оформлення права власності на об'єкти, що знаходяться на території Сімеїзської селищної ради, її виконкомом мало бути прийняте відповідне рішення.
Оскільки оспорюється саме компетенція виконкому Ялтинської міської ради, то наявність такої компетенції має бути доведена названим вище засобом доказування, тобто шляхом представлення відповідного рішення виконкому Сімеїзської селищної ради.
Виконавчим комітетом Ялтинської міської ради такого рішення виконавчого комітету Сімєїзської селищної ради про згоду (делегування повноважень) на оформлення права власності на склад літ.Е виконкомом Ялтинської міськради, а рівно і будь-якого іншого підтвердження цьому, не представлено. З самого рішення вбачається, що при його прийнятті до уваги брався лише висновок Ялтинського бюро технічної інвентаризації.
У висновку Ялтинського бюро технічної інвентаризації, який є додатком до рішення виконкому Ялтинської міської ради від 23.06.2001р. №259(1) стосовно складу літ. Е, 1980 року побудови, є лише вказівка на те, що у склад філій Ялтинського дочірнього підприємства ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» входять об'єкти нерухомого майна пансіонату «Кастрополь», в тому числі і цей склад (а.с.9-10). Жодного посилання на дозвільні документи та на документи, які б підтверджували витрати ЗАТ ЛОЗПУ «Укрпрофоздоровниця» на будівництво складу цей висновок не містить.
Посилання ж відповідача на рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради депутатів трудящих від 25.05.1966р. №307-в є неспроможним з огляду на те, що цим рішенням дозволено Ялтинській територіальній раді по управлінню курортами профспілок будівництво пляжних споруд в пансіонаті «Кастрополь». Це тент солярій на 1000-1200 місць, човнової станції на 50 човнів і спального павільйону на 100 місць (відповідач у письмових запереченнях помилково вказує стальний павільйон) на місці раніше існуючих пляжних споруд на території діючої здравниці. У свою чергу склад літ. Е збудований не на території пансіонату «Кастрополь», що видно з наявного у виданому 30.01.1998р. Державному акті на право постійного користування землею плану зовнішніх меж землекористування та плану-схеми земельної ділянки до договору оренди від 13.01.2005р., де вказано, що позивачу надана земельна ділянка площею 0,1522 га із земель Сімеїзської селищної ради.
Згідно ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання, а стаття 16 ЦК України передбачає право особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового чи майнового права і інтересу. Частиною 2 ст.16 ЦК України, частиною 2 ст.20 ГК України визначені способи захисту цивільних прав та інтересів, зокрема це визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органів місцевого самоврядування.
Статтею 19 Конституції України встановлено обов'язок органів державної влади діяти тільки на підставах, у межах повноважень і способів, які передбачені Конституцією і законами України.
Зважаючи на перевищення виконавчим комітетом Ялтинської міської ради повноважень щодо обліку та реєстрації об'єктів нерухомого майна, складу літ.Е в смт.Берегове, яке знаходиться в межах територіальної громади Сімеїзської селищної ради, чим обмежуються права позивача як землекористувача (право власності на склад оформлено через два з половиною років після надання цієї земельної ділянки у постійне користування позивачу), суд приходить до висновку про протиправність рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради «Про оформлення права власності на човнову станцію і склад літ.Е пансіонату «Кастрополь» в смт. Берегове» №259(1) від 23.06.2001р. в частині оформлення права власності на склад літ.Е пансіонату «Кастрополь» та необхідність визнання його нечинним.
Стосовно посилання відповідача і Старинщука А.П. на рішення виконкому Сімеїзської селищної ради від 18.12.2001р. (а.с.85), рішення Сімеїзської селищної ради від 14.01.2002р. і від 07.02.2002р. (а.с.85-86) то вони не можуть свідчити про згоду (делегування повноважень) на прийняття виконкомом Ялтинської міської ради рішення щодо оформлення права власності на склад літ. Е, оскільки прийняті пізніше цього рішення і взагалі не містять на нього посилань.
Частиною 2 ст.99 КАС України встановлено річний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, який обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Про те, що право власності на металевий склад на орендованій земельній ділянці оформлене спірним рішенням виконавчого комітету Ялтинської міської ради позивач дізнався після звернення 26.05.2006р. Старинщука А.П. до Алупкінського МВВС ГУ МВС України в АР Крим з приводу демонтажу складу у ході будівництва оздоровчого комплексу (т.2 а.с.10-11) та одержання завіреної його копії. А отже річний строк для звернення до адміністративного суду не пропущено.
Згідно частини 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, до яких віднесено ст.87 КАС України судовий збір, з відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування.
Пунктом 3 Розділу VII Прикінцеві та перехідні положення КАС України передбачено, що до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розмір судового збору, судовий збір сплачується у порядку, встановленому законодавством для державного мита, а його розмір щодо немайнових вимог визначається відповідно до підпункту «б» пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».
Таким чином, за подачу цієї позовної заяви мало бути сплачено державне мито у розмірі 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що становить 03,40 грн. і підлягає стягненню на користь позивача.
Вступну та резолютивну частину постанови проголошено у судовому засіданні 02 жовтня 2006 року.
У повному обсязі постанова виготовлена 09 жовтня 2006 року.
На підставі викладено, керуючись ст. 94, 158-161, п.1 ч.2 ст. 162, 163 КАС України, суд-
Позов задовольнити повністю.
Рішення Виконавчого комітету Ялтинської міської ради «Про оформлення права власності на човнову станцію і склад літ. Е пансіонату «Кастрополь» в смт. Берегове» від 23.06.2001р. №259(1) в частині оформлення права власності на склад літ. Е пансіонату «Кострополь» смт. Берегове за Закритим акціонерним товариством лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» визнати протиправним та нечинним.
Стягнути з місцевого бюджету Ялтинської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «Океан-Інтер-Сервіс» (адреса: 79026, м.Львів, вул. Енергетична, 10 ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 13801701) судові витрати по оплаті судового збору в сумі 03,40 грн.
Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного господарського суду через господарський суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови в десятиденний строк з дня складення постанови у повному обсязі, з подальшим поданням апеляційної скарги на постанову протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження та в порядку передбаченому ч. 5 ст. 186 КАС України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, у разі неподання відповідної заяви (ст. 254 КАС України).
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Шкуро В.М.