79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
14 грудня 2011 р. м. Львів № 2а-9498/11/1370
16 год. 36 хв.
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сподарик Н.І., за участі секретаря судового засідання Янчака П.О., представника позивача Січевич І.М., представник відповідача Томашівського О.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом відкритого акціонерного товариства «Орлан -Транс»до державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
встановив:
Відкрите акціонерне товариство «Орлан -Транс»(далі -ВАТ «Орлан -Транс») звернулося до господарського суду Львівської області з позовною заявою до державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова (далі -ДПІ у Личаківському районі м. Львова) з вимогами: визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.12.2006 року № 0004132310/0.
Рішенням господарського суду Львівської області від 27.09.2007 року позовні вимоги задоволено повністю. Державна податкова інспекція у Личаківському районі м. Львова не погоджуючись з даним рішенням, 04.10.2007 року оскаржила останнє в апеляційному порядку. За результатами розгляду апеляційного провадження 04.08.2008 року винесена ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду. Колегія суддів ухвалила апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а постанову господарського суду Львівської області від 27 вересня 2007 року без змін. Відповідач 04.10.2008 року подав касаційну скаргу. Вищий адміністративний суд 21.07.2011 року касаційну скаргу державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова задовольнив частково: постанову господарського суду Львівської області від 27.09.2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.08.2008 року скасував та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Згідно з автоматизованою системою документообігу, 29.08.2011 року справу передано для розгляду судді Львівського окружного адміністративного суду Сподарик Н.І., і присвоєно новий номер - № 2а-9498/11/1370.
ВАТ «Орлан -Транс»в обґрунтування позовних вимог покликається на те, що позивачем виконано усі передбачені Законом України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР умови для включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість в розмірі 53409,45 грн. за листопад 2004 року та 33848,37 грн. за грудень 2004 року., який виник за результатами господарських операцій ВАТ «Орлан -Транс»з ТОВ «Золотий Гепард»- постачальник дизпалива. Крім того, позивач зазначає, що усі суми податку на додану вартість, які були включені до складу податкового кредиту підтверджені належним чином оформленими податковими накладними, видатковими накладними та банківськими виписками, що засвідчують факт придбання, оплату вартості товару з податком на додану вартість, що підтверджує правомірність декларування позивачем сум податкового кредиту. В підтвердження використання придбаного товару (пального) в господарській діяльності позивачем долучено до матеріалів справи шляхові листи. Позивач також зазначає, що законодавство України не передбачає відповідальності за порушення правил оподаткування постачальників на другому, третьому, четвертому ланцюгах поставки.
Таким чином, вважає, порушення викладені в акті перевірки такими, що зроблені не у відповідності з чинним законодавством. Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач проти позову заперечив з підстав, наведених у письмовому запереченні на позовну заяву поданому в судовому засіданні 14.11.2011 року, в якому просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову. Свої заперечення обґрунтовує тим, що згідно зустрічних перевірок до виробника (на ІV- му ланцюгу), постачальник ТзОВ «Ін Ком Телм», не задекларував сум податкового зобов'язання по податку на додану вартість з реалізації пального за період листопад, грудень 2004 року. Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечив, просить суд відмовити у задоволені позовних вимог повністю.
За наслідками заслуховування пояснень представників сторін, на виконання вказівок Вищого адміністративного суду України, на вимогу Львівського окружного адміністративного суду для з'ясування обставин справи, позивачем було надано ряд документів до матеріалів справи: договір № 24, банківські виписки про переказ коштів, копії актів перевірки від 17.02.2005 року № 208/23-2/05461378 та від 26.04.2006 року № 88/23-0/05461378 органу податкової служби з питань дотримання податкового та валютного законодавства ВАТ «Орлан - Транс»в тому числі за листопад та грудень 2004 року, оригінали подорожніх листів та роздруківок до них на транспортні засоби, що виконували у листопаді - грудні 2004 року перевезення вантажів.
Суд розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінивши їх в сукупності та встановив наступні фактичні обставини справи та норми права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин:
Відкрите акціонерне товариство «Орлан -Транс» (ідентифікаційний код 05461378), зареєстроване як юридична особа Святошинською райдержадміністрацією у місті Києві 06.04.1999 року за № 12100001003485 (а.с. 41), взято на облік в ДПІ у Личаківському районі м. Львова 19.07.1996 р. за № 3586.
Як вбачається з матеріалів справи ДПІ у Личаківському районі м. Львова проведено виїзну позапланову документальну перевірку з питань взаємовідносин та стану розрахунків ВАТ «Орлан - Транс» з ТзОВ «Золотий Гепард»- ЗАТ «Гефест»- ТзОВ «Новойл»- «ІнКомТелм»за листопад-грудень 2004 року.
За результатами проведення перевірки складено акт перевірки від 12.12.2006р. №97/23-0/05461378. Актом перевірки встановлено порушення ВАТ «Орлан -Транс» вимог п.1.8 ст.1, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2004 року -на 53409,45 грн., за грудень 2004 року на 33848,37 грн.
На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у Личаківському районі м.Львова прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.12.2006р. № 0004132310/0.
Не погоджуючись з висновками акту позапланової документальної перевірки, прийняттям податкового повідомлення -рішення, позивач оскаржив вказане рішення в судовому порядку.
ВАТ «Орлан-Транс»було придбано дизельне паливо в ТОВ "Золотий Гепард", яке є основним постачальником. З цією юридичною особою укладено договір на поставку продукції, відповідно до законодавства оформлено податкові накладні. Актом №97/23-0/05461378 від 12.12.2006р. підтверджено декларування ТОВ «Золотий Гепард»податкового зобов'язання з податку на додану вартість по господарських операціях з ТОВ «Орлан Транс». З постачальниками 2, 3, 4-го ланцюгів ВАТ «Орлан-Транс»договорів на поставку не укладало, жодних господарських операцій не проводило.
Позивачем долучено до матеріалів справи копії первинних документів, що підтверджують факт придбання ВАТ «Орлан-Транс»товару (нафтопродуктів) в ТзОВ «Золотий Гепард»:
договір купівлі продажу № 24 від 01.06.2001 р.(а.с. 135-136) ;
податкові накладні № 133987 від 30.11.2004 року на суму 696644,97 грн. (в т.ч. ПДВ - 116107,50 грн.) та № 138788 від 31.12.2004 року на суму 700311,22 грн. (в т.ч. ПДВ - 116718,53 грн.;
видаткові накладні № 133987 від 30.11.2004 року, № 133985 від 30.11.2004 року, №133986 від 30.11.2004 року, № 138788 від 31.12.2004 року, № 138785 від 31.12.2004 року, № 138787 від 31.12.2004 року;
оборотні відомості за період з 10.11.2004 року по 30.11.2004 року(а.с. 140-161) та з 01.12.2004 року по 31.12.2004 року (а.с.165-186) .
банківські виписки про рух коштів (Том справи № 2, а.с.2-35).
Відповідно до положень ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом.
Згідно ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.
Згідно п. 1.7. ст. 1 Закону № 168/97-ВР, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Пунктом 7.5. статті 7 цього ж Закону встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Згідно п.п.7.2.3. п.7.2. ст.7 Закону № 168/97-ВР податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.
Згідно п.п.7.2.6 п.7.2. ст.7 цього ж Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи документами, передбаченими п.п.7.2.6 цього пункту. Платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами лише у разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим підпунктом документами.
Відповідно до цього та враховуючи ту обставину, що податкові накладні, видані позивачу його контрагентом містили всі, встановлені п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР реквізити, податковий кредит, сформований позивачем на підставі господарських операцій з вказаною особою, вважається підтвердженим. Також, перевіркою не зафіксований факт наявності в податковій накладній недоліків або порушення порядку їх видачі, що свідчить про їх належність як первинного документу.
Пункт 1.3. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97 -ВР (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон № 168/97 -ВР), дає визначення платнику податку, - це особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.
Платники податку, визначені у підп. „а”, „в”, „г”, „д” п.10.1 ст.10 вищезазначеного Закону, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (п. 10.2 ст. 10 згаданого Закону).
Стаття 19 Конституції встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість покупцю при несплаті цього податку продавцем, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування. Таким чином, як випливає з вищенаведеного, сама по собі несплата податку продавцем при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупця та суму бюджетного відшкодування.
Згідно пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), при цьому такі витрати повинні бути підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. Таким чином, банківські виписки, податкові накладні, видаткові накладні, оборотні відомості є документами, які підтверджують сплату позивачем податку на додану вартість в ціні товару, та дають йому право на включення відповідних сум до податкового кредиту, а також на отримання бюджетного відшкодування у порядку, передбаченому п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Отже, позивач, одержавши у встановленому порядку податкові накладні, відповідно до п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»правомірно включив суму податку на додану вартість до податкового кредиту.
Частина друга пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 вказаного закону встановлює відповідальність платника податку тільки у випадку включення в податковий кредит сум ПДВ, не підтверджених податковими накладними. При цьому, Закон України «Про податок на додану вартість»не передбачає обов'язку або права одного платника податків контролювати показники податкової звітності іншого платника податків.
Твердження відповідача про відсутність у позивача товарно-транспортних накладних на транспортування товару не заслуговують на увагу виходячи з того, що ВАТ «Орлан Транс»отримував дане пальне на автозаправних станціях заправляючи автомобілі при здійсненні транспортних перевезень для подальшого його використання у господарській діяльності і даний факт підтверджується подорожними листами, які долучені до матеріалів справи.
Щодо реального характеру операцій з реалізації дизельного палива, то суд зазначає наступне: основним предметом діяльності ВАТ «Орлан -Транс»відповідно до його статуту від 12.02.1999 року затвердженого загальними зборами акціонерів ВАТ «Львів-Укртранс»є здійснення перевезень вантажів у міжнародному, міжміському та місцевих автомобільних сполученнях. Оскільки такі перевезення виконуються автомобілями, здійснення основного виду діяльності супроводжується використанням нафтопродуктів. На підтвердження факту отримання позивачем таких товарів та використання їх у власній господарській діяльності позивач надав оригінали подорожніх листів та роздруківок до них на транспортні засоби, що виконували у листопаді-грудні 2004 року перевезення вантажів, тобто здійснювали основний вид діяльності підприємства.
Відповідно до Закону України «Про автомобільний транспорт»№ 2344-ІІІ в редакції від 02.12.2010 року дорожній лист - документ установленого зразка для визначення та обліку роботи транспортного засобу.
Слід зазначити, що в актах про результати виїзної планової перевірки з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства ВАТ «Орлан Транс»за 4 квартал 2002 року, 2003 року, з 01.01.2004 року по 30.11.2004 року та за період з 01.12.2004 року по 31.12.2005 року від 17 лютого 2005 року № 208/23-2/05461378 та від 26.04.2006 року № 88/23-0/05461378 відповідно ДПІ у Личаківському районі м. Львова не ставить під сумнів сам факт проведення господарської операції по придбанню нафтопродуктів (а.с. 200-205, 233, 238-239). В даних актах перевірки зазначено, що перевіркою не встановлено фактів проведення господарських операцій з суб'єктами господарювання, по яких установчі документи, свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця та (або) первинні документи визнано судовими органами недійсними.
Таким чином, висновки відповідача, викладені в акті перевірки, не є обґрунтованими та не знайшли свого підтвердження зібраними у справі належними та допустимими доказами, а тому, у суду відсутні правові підстави вважати податкове повідомлення-рішення таким, що прийняте у відповідності з чинним законодавством.
Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про обгрунтованість та підставність позовних вимог і вважає, що позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України понесені позивачем судові витрати у виді судового збору в розмірі 3 грн. 40 коп.
Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163,167 КАС України, суд -
постановив:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 12.12. 2006 року № 0004132310/0.
Стягнути з Державного бюджету України на користь відкритого акціонерного товариства «Орлан -Транс»(м. Львів, вул. Пастова,4 ; ідентифікаційний код 05461378) 3 (три) 40 ( сорок) коп. сплаченого судового збору.
Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, виготовленої в повному обсязі. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 19 грудня 2011року.
Суддя Сподарик Н.І.