79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
28 грудня 2011 р. № 2а-13501/11/1370
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого -судді Кравчука В.М.,
за участі секретаря судового засідання Галан Л.Ю.,
представника позивача Боднар Т.М.,
розглянувши справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Львова до Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про скасування постанови про накладення штрафу від 16.11.2011 р. ВП № 29558970, -
Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Львова звернулось до суду з позовом, в якому просить скасувати постанову про накладення штрафу від 16.11.2011 р. ВП № 29558970, винесену Підрозділом примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області (надалі -ППВР ВДВС ГУЮ у Львівській області).
Позовні вимоги мотивує тим, що постанова про накладення штрафу винесена безпідставно з порушенням Закону України “Про виконавче провадження”, оскільки Управління провело нарахування пенсії і така виплачувалась відповідно до ст.21 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». Таким чином, Управління вчинило всі залежні від нього дії, спрямовані на виплату коштів ОСОБА_2, який є стягувачем в даному виконавчому провадженні. Вважає, що рішення суду виконано не має жодних поважних причин, для накладення штрафу за не виконання рішення суду. Тому постанова є незаконною та підлягає скасуванню.
Представник позивача в судовому засіданні просив позов задовольнити повністю.
В судовому засіданні за згодою позивача відповідача було замінено на належного -Відділ державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, хоча був повідомлений про розгляд справи, заперечень по суті позовних вимог не надав. Оскільки відповідач є суб'єктом владних повноважень відповідно до частини 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі -КАС України) справа розглядається за наявними в ній доказами.
Дослідивши надані докази в межах заявлених вимог, Суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини:
Львівським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 2а-2254/08/1370 від 16.08.2011 р. згідно якого зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Львова провести перерахунок пенсії ОСОБА_2 з 27.08.2007 р. по 31.12.2008 р., до ст.21 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб»в розмірі 80% відповідних сум грошового забезпечення, як інваліду війни ІІ групи з врахуванням вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»та виплатити на рахунок стягувача.
01.11.2011 року державним виконавцем ППВР ВДВС ГУЮ у Львівській області на підставі виконавчого листа 2а-2254/08/1370 від 16.08.2011 р., відкрито виконавче провадження ВП № 29558970 та надано боржнику - Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Львова строк для добровільного виконання рішення суду до 07.11.2011 р. Постанову від 01.11.2011 р. Управління отримало лише 15.11.2011 р.
Отримавши постанову про відкриття виконавчого провадження, Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Львова повідомило листом від 16.11.2011 р. № 11346/03-20 Головне Управління юстиції у Львівській області про те, що ОСОБА_2 за період з 27.08.2008 р. по 31.12.2008 р. пенсія була нарахована і виплачувалась відповідно до ст.21 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб»в розмірі 80% відповідних сум грошового забезпечення, як інваліду війни ІІ групи з врахуванням вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Виплата пенсії з 01.08.2007 р. по 17.12.2008 р. в сумі 17060,89 грн. та з 01.07.2008 р. по 06.12.2011 р. в сумі 10019,00 грн. підтверджується довідками виданими Головним Управлінням Пенсійного фонду у Львівській області.
Однак, незважаючи на лист Управління від 16.11.2011 р., державним виконавцем ППВР ВДВС ГУЮ у Львівській області 16.11.2011 р. було винесено постанову ВП № 29558970 про накладення штрафу на Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Львова в розмірі 1 360,00 грн. за невиконання зобов'язання та вимоги державного виконавця без поважних причин.
Постанову про накладення штрафу від 16.11.2011 року позивач отримав. Однак вважає, що штраф накладено державним виконавцем безпідставно, без врахування тієї обставини, що Управління нарахувало та виплатило стягувачеві ОСОБА_2 пенсію, згідно з судовим рішенням про її виплату.
Таким чином, предметом розгляду у даній справі є правомірність постанови ППВР ВДВС ГУЮ у Львівській області про накладення штрафу від 16.11.2011 р.
Оцінюючи встановлені обставини та доводи позивача, висловлені в ході судового слідства та судових дебатів, Суд дійшов висновку про безпідставність позову з наступних міркувань.
Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
У відповідності до ч.1 ст.255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Відповідно до вимог ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентується Законом України "Про виконавче провадження" (надалі - Закон). Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державного виконавця.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.3 Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню постанови судів, зокрема, в адміністративних справах.
Відповідно до статті цього 18 Закону державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в статті 3 цього Закону.
Відповідно до ст. 24 Закону державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення. Отже, невиконання судового рішення, що набрало законної сили органом примусового виконання рішень є порушенням зазначених законодавчих приписів.
Статтею 5 цього Закону визначено права та обов'язки державного виконавця. Зокрема, державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право накладати стягнення у вигляді штрафу.
Статтею 87 цього ж Закону передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - юридичну особу - від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання.
З наведеного положення вбачається, що з боку боржника повинні мати місце дії, які свідчать про не виконання ним певного зобов'язання і при тому такі причини мають бути неповажними. Також в зазначеній статті Закону вказується на можливість виконання цього зобов'язання саме боржником.
З матеріалів справи вбачається, що Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Львова нарахувало та виплатило ОСОБА_2 пенсію, відповідно до ст.21 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб»в розмірі 80% відповідних сум грошового забезпечення, як інваліду війни ІІ групи з врахуванням вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Виплата пенсії з 01.08.2007 р. по 17.12.2008 р. в сумі 17060,89 грн. та з 01.07.2008 р. по 06.12.2011 р. в сумі 10019,00 грн. підтверджується довідками виданими Головним Управлінням Пенсійного фонду у Львівській області. Після того як було відкрито виконавче провадження Управління повідомило державного виконавця про виконання рішення суду.
З наведеного вбачається, що Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Львова фактично виконало судове рішення щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 пенсії, тому Суд не вбачає в діях боржника ознак невиконання судового рішення, спрямованого на не виплату пенсії. За таких обставин Суд вважає, що посилання позивача на наведені ним вище обставини про поважність причин невиконання судового рішення та відсутність вини в його діях, є підставою для скасування постанови про накладення штрафу.
Щодо судових витрат, то такі у відповідності до ст. 94 КАС України зі сторін не стягуються.
Керуючись ст.ст. 3,17-19, 86, 94, 160-163 КАС України, Суд -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про накладення штрафу від 16 листопада 2011 р. ВП № 29558970.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст постанови складено 30 грудня 2011 р.
Суддя В.М.Кравчук