Справа № 22-а-6482/11 Головуючий у І інстанції Володько І.С.
Категорія 63 Доповідач у 2 інстанції Сержанюк
Іменем України
18 травня 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого судді: Сержанюк А.С.
суддів: Березовенко Р.В., Фінагєєвa В.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у м. Біла Церква Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 серпня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Біла Церква Київської області про зобов'язання провести перерахунок і виплату пенсії та доплати до пенсії,
В червні 2009 року ОСОБА_1. звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»він як інвалід 2 групи, захворювання якої пов'язане з Чорнобильською катастрофою, має право на державну пенсію, розмір якої не може бути нижчим ніж 8 мінімальних пенсій за віком, а також має право на додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, з встановленої Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік»яка становить 498 грн., - 01.10.2008 року. Однак відповідачем державна пенсія та пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, виплачується їй в значно нижчому розмірі. А тому позивач, посилаючись на статтю 50 та ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Рішення Конституційного Суду України № 6-рп від 09.07.2007 року, № 10-рп від 22.05.2008 року просить суд визнати дії відповідача протиправними та зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії на підставі вказаних вище вимог ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01 жовтня 2008 року.
Також позивач просить зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату щомісячної доплати, як непрацюючому пенсіонеру в зоні посиленого радіологічного контролю, згідно до ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з 01.12.2008 року.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 серпня 2009 року позов задоволено. Визнано дії відповідача щодо відмови провести позивачу перерахунок та виплату пенсій неправомірними. Зобов'язано відповідача, починаючи з 1 січня 2008 року, провести перерахунок доплати до пенсії ОСОБА_1 у відповідності до положень ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 75% від мінімальної пенсії за віком у відповідності до положень ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»виходячи із розміру прожиткового мінімуму встановленого Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік»та зобов'язано відповідача провести перерахунок доплати до пенсії відповідно до ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з 01.12.2008 року.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, УПФУ у м. Біла Церква просить скасувати пеорстанову 1ї інстанції та постановити нову, якою відмовити в позові в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 159 КАС України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими, доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1перебуває на обліку в УПФУ у м. Біла Церква Київської області як потерпілий 1 категорії від наслідків аварії на ЧАЕС та є інвалідом 2-ї групи, також він проживає у м. Біла Церква Київської області яке згідно постанови КМ від 23.07.1991 року за № 106 (додаток №1) віднесене до зони гарантованого добровільного відселення.
Ухвалюючи постанову про задоволення позову, суд обґрунтовано виходив з положень ст. ст.. 49, ч.4 ст. 54, 50, ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та прийшов до правильного висновку про те, що позивач відповідно до вказаних нормативно-правових актів має право на одержання державної пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75% від мінімальної пенсії за віком та згідно ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 року від 22.05.2008 року п.28 Розділ II Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року, яким внесено зміни до ст.ст.39, 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року визнано неконституційними.
За таких обставин, ухвалюючи постанову про задоволення позову, суд обґрунтовано виходив із того, що з моменту прийняття рішення Конституційним судом України, тобто з 22 травня 2008 року УПФ як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти у відповідності з вимогами ст.ст.39, 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року, дія якої була відновлена і здійснити позивачу відповідні нарахування, але у порушення вимог указаної статті таких нарахувань не проводило, чим і допустило протиправну бездіяльність.
Висновки суду в цій частині відповідають вимогам закону та обставинам справи.
Однак приймаючи до уваги, що дія ст.ст39, 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" була відновлена 22.05.2008 року, колегія суддів приходить до висновку, що позивач має право на виплати передбачені зазначеним законом саме з 16 червня 2008 року, а не з 1 січня 2008 року та з 1 грудня 2008 року, як це зазначено в постанові суду.Так як позивач звернувся з позовом до суду 16 червня 2009 року і це підтверджується штампом на позовній заяві.
В зв'язку з чим постанова суду підлягає зміні в частині дати з якої відповідач має здійснювати перерахунок та виплату позивачу основної та додаткової пенсії відповідно до положень ст.. ст.. 39, 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
При цьому суд обґрунтовано виходив із засад пріоритету законів над підзаконними актами та прийшов до правильного висновку про те, що при розрахунку державної та додаткової пенсії, передбачених статтями, наведеними вище, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат обґрунтовано не взяті судом до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору.
Керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Біла Церква Київської області задовольнити частково.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 серпня 2009 року змінити, виклавши абзац другий та третій резолютивної частини у такій редакції: «Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у м. Біла Церква Київської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у відповідності до положень ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком починаючи з 16 червня 2008 року»
«Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у м. Біла Церква Київської області провести перерахунок доплати до пенсії ОСОБА_1, за проживання на території радіоактивного забруднення відповідно до ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з 16 червня 2008 року. »
У решті постанову залишити без змін.
Копію постанови направити особам, які брали участь у справі.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАСУ та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого адміністративного суду України .
Головуючий Сержанюк А.С.
Судді: Березовенко Р.В.
Фінагєєв В.О.