Справа № 2-а-2275/11
м. Донецьк 12 травня 2011 року
Будьоннівський районний суд м. Донецька в складі головуючого судді Тараньової В.С., розглянувши у порядку письмового провадження в м. Донецьку справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці і соціального захисту населення Будьоннівської районної у м. Донецьку ради про визнання дій протиправними та зобов'язання сплатити недоплачену суму щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2009 -2010 роки, -
ОСОБА_1 звернувся до Будьоннівського районного суду м. Донецька із позовною заявою до управління праці і соціального захисту населення Будьоннівської районної у м. Донецьку ради (далі -УПСЗН) про визнання дій щодо відмови в перерахунку та виплаті у 2009-2010 роках щорічної разової грошової допомоги до 5 травня протиправними та зобов'язання сплатити недоплачену суму щорічної разової грошової допомоги, вказавши, що він являється учасником бойових дій і відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»щорічно до 5 йому повинна бути виплачена допомога у розмірі 5-ти мінімальних пенсій за віком. Фактично УПСЗН йому було сплачено суму допомоги за 2009 рік у розмірі 340 грн., а за 2010 рік -380 грн., що не відповідає вимогам діючого законодавства.
Ухвалою суду від 30 березня 2011 року адміністративний позов ОСОБА_1 у частині визнання дій протиправними та зобов'язання сплатити недоплачену суму щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2009 рік залишено без розгляду у зв'язку з закінченням строків для звернення до адміністративного суду.
Позивач у судове засідання не з'явився, суду надав заяву з проханням розглянути справу за його відсутністю, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, надавши суду заяву з проханням розглядати справу у його відсутність, при цьому відповідач проти задоволення позову заперечував і вважав його необґрунтованим, що було викладено ним у відповідних запереченнях, зокрема вказав, що відповідно до ст. 95 Конституції України, виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. В зв'язку з чим, позивачу було сплачено допомогу із розрахунку розміру сум, визначених Законом України «Про державний бюджет» та роз'ясненнями головного управління праці та соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації.
Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю позивача та представника відповідача, в особистих поясненнях котрих немає необхідності, за матеріалами справи, в порядку письмового провадження за правилами, встановленими ч. 4 ст. 122 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Позивач за своїм соціальним статусом є ветераном війни -учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії АА № 141086 від 20.01.1999 року, має статус учасника війни.
Згідно з відповіддю УПтаСЗН Будьоннівської районної в м. Донецьку ради від 05.04.2011 року ОСОБА_1 була виплачена разова грошова допомога до 5 травня у 2010 році -380 гривень.
Правовий статус ветеранів війни визначає Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»від 22 жовтня 1993 року № 3551-12, розділом 3 якого визначені пільги ветеранам війни та гарантії їх соціального захисту. Стаття 13 цього Закону передбачає пільги інвалідам війни.
Приписами статті 12 зазначеного Закону встановлено, що щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, відповідно до статті 17 здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів, а виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, відповідно до статті 17-1 даного Закону здійснюють органи праці та соціального захисту населення.
Законом України «Про Державній бюджет України на 2008 рік та внесенні змін до деяких законодавчих актів України »редакція ст. 12 Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту » була змінена. Відповідно до цих змін розмір разової допомоги до 5 травня повинен визначатись Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень. Що й було зроблено Постановою Кабінету Міністрів України від 12.03.2008 року № 183, якою розмір разової допомоги до 5 травня вказаної категорії громадян становить 65 гривень. Проте відповідно до Рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення п. 20 ст. 67 розділу 2 «Внесення змін до деяких законодавчих актів »вказаного Закону визнані неконституційними.
Згідно із ч. 2 ст. 3 Конституції України, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Відповідно до ч.1 ст.8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Згідно із ст. 21 Конституції України, права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.
Як вбачається із вимог ч. 3 ст.22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Стаття 46 Конституції України, гарантує громадянам право на соціальний захист.
Виходячи з положень ст. 8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Згідно зі ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
У разі виникнення в суду сумніву під час розгляду справи щодо відповідності закону чи іншого правового акта Конституції України, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України, суд звертається до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта.
У разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Згідно Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 1-29/2007, №6-рп/2007, питання складання, розгляду, затвердження, звіту та контролю за використанням коштів Державного бюджету України регламентовані положеннями ст.ст. 95, 96, 97, 98 Конституції України та Бюджетним кодексом України.
Вимоги щодо Закону України «Про Державний бюджет України»містяться в частині другій ст. 95 Конституції України, положення якої конкретизовано у статті 38 Бюджетного кодексу України.
Встановлений ч. 2 ст. 95 Конституції України та ч. 2 ст. 38 Бюджетного кодексу України перелік правовідносин, які регулюються законом про Державний бюджет України, є вичерпним.
Зі змісту наведених положень Конституції України та Бюджетного кодексу України вбачається, що закон про Державний бюджет України як правовий акт, чітко зумовлений поняттям бюджету, як плану формування та використання фінансових ресурсів, має особливий предмет регулювання, відмінний від інших законів України -він стосується виключно встановлення доходів та видатків держави на загальносуспільні потреби, зокрема і видатків на соціальний захист і соціальне забезпечення, тому цим законом не можуть вноситися зміни, зупинятися дії чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України. Таке положення закріплене і в ч.3 ст.27 Бюджетного кодексу України.
Метою і особливістю закону про Державний бюджет України є забезпечення належних умов для реалізації положень інших законів України, які передбачають фінансові зобов'язання держави перед громадянами, спрямовані на їх соціальний захист, у тому числі й надання пільг, компенсацій і гарантій. Отже, при прийнятті закону про Державний бюджет України мають бути дотримані принципи соціальної, правової держави, верховенства права, забезпечена соціальна стабільність, а також збережені пільги, компенсації і гарантії, заробітна плата та пенсії для забезпечення права кожного на достатній життєвий рівень (ст. 48 Конституції України).
Таким чином, аналізуючи обставини справи суд дійшов висновку про те, що було порушено право позивача на виплату йому разової допомоги до 5 травня за 2010 рік згідно з Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», оскільки саме цей закон у повній мірі гарантує позивачу найбільший розмір допомоги, а Закон України «Про державний бюджет України на 2008 рік»звужує зміст та обсяг існуючих прав позивача, що суперечить вимогам Конституції України, тому позивач має право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2010 році у розмірі, встановленому ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту», а саме: у розмірі 5-х мінімальних пенсій за віком.
Згідно зі ст.. 4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” позивач звільнений від сплати державного мита.
На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту », рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.07 року № 6-рп, та від 22.05.2008 року № 10-рп, ст.ст. 9, 10, 11, 69, 158-163, 186 Кодексу Адміністративного Судочинства України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці і соціального захисту населення Будьоннівської районної у м. Донецьку ради про визнання дій протиправними та зобов'язання сплатити недоплачену суму щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2010 рік задовольнити повністю.
Визнати відмову управління праці і соціального захисту населення Будьоннівської районної у м. Донецьку ради в перерахунку та доплаті ОСОБА_1 у 2010 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня неправомірною.
Зобов'язати управління праці і соціального захисту населення Будьоннівської районної у м. Донецьку ради здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплатити за рахунок держаного бюджету щорічну разову грошову допомогу до 5 травня у відповідності зі ст.. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту» виходячи з розміру п'яти мінімальних пенсій за віком, що розраховуються залежно від розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб за 2010 рік.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного адміністративного суду Донецької області через Будьоннівський районний суд м. Донецька шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя