Кіровоградської області
"30" жовтня 2006 р.
Справа № 4/311
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Хилька Ю.І. за участю секретаря судового засідання Волоткевича А.В. розглянувши справу №4/ 311
за позовом управління Пенсійного фонду України в Олександрійському районі м.Олександрія Кіровоградської області
до закритого акціонерного товариства “Олександрійська спеціалізована пересувна механізована колона №2» (ЗАТ “ОСПМК-2») м. Олександрія Кіровоградської області
про стягнення 2616 грн. 16 коп.
Представники сторін:
від позивача - участі не брали. В судовому засіданні 27.10. 2006 року Воронюк Є.Ю. довіреність №1264/07/29 від 17.05.06 року.
від відповідача - участі не брали. В судовому засіданні 27.10.2006 року Башаков О.М. довіреність №7 від 27.10.2006 р. та Чернишов С.С. довіреність №7 від 27.10.06 р.
Про час та місце розгляду справи сторони були належним чином повідомлені у відповідності до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України. Поштове повідомлення про час та місце розгляду справи вручено відповідачу 06.09.06 року за № 652576.
Господарський суд вважає, що підстави для відкладення розгляду справи відсутні, справу можливо розглянути за наявними в ній документами та при даній явці сторін. В судовому засіданні 27.10.2006 року за клопотанням представника відповідача оголошено перерву до 16 год. 30.10.2006 року у зв'язку з необхідністю ознайомитись з матеріалами справи. 27.10.2006 року представник відповідача ознайомився з матеріалами справи та йому було надано можливість зняти копії документів. Однак, в судове засідання 30.10.2006 року представники відповідача не прибули, що засвідчує про їх небажання скористатися наданими їм процесуальними правами на участь в судовому засіданні. Підстави для відкладення розгляду справи відсутні. Крім того, закінчується передбачений ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України двохмісячний строк розгляду і вирішення адміністративної справи і його продовження не передбачено законодавством. Господарським судом не приймається до уваги та розцінюється як необґрунтована заява відповідача, викладена в клопотанні від 27.10.2006 року про те, що відповідачем не було отримано копію адміністративного позову з доданими до неї документами та ухвалу суду про порушення провадження у справі, оскільки до матеріалів справи долучено повідомлення про вручення поштового відправлення рекомендованим листом №65254 06.09.2006 року працівнику відповідача бухгалтеру Юдіній (а.с.31).
На підставі викладеного, господарський суд,-
Подано адміністративний позов про відшкодування заборгованості по виплаті та доставці пільгових пенсій за період з 01.07.2006 р. по 30.08.2006 р. в розмірі 2616 грн. 16 коп.
Позовні вимоги обґрунтовано слідуючим:
Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування входить до переліку загальнодержавних податків і зборів, що є обов'язковими платежами встановлених ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування». Статтею 9 цього ж Закону передбачено, що платники податків і зборів зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлений законом термін.
Згідно Закону України »Про пенсійне забезпечення», підпункту 4.2.2 пункту 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», розділом 7 Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів а також обліку їх надходження до ПФУ затвердженою постановою правління ПФУ від 19.10.01р., Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування і об'єктом оподаткування для відповідача є фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку.
Розмір збору для підприємств визначається органами ПФУ щорічно, до 20 січня поточного року.
Згідно розрахунку, поданого позивачем, заборгованість відповідача по пільгових пенсіях і поштовому збору за період з 01.07.2006 р. по 30.08.2006 р. в розмірі 2616 грн. 16 коп. та пов'язана з виплатою і доставкою призначеної на пільгових умовах пенсії відповідно до ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» бувшим працівникам відповідача Торба А.П., Яготину М.І., Кайзер Л.В., Якушенко Ф., Кривенко О.І., Кунайчик В. та Скуба М.Д.
Вказана сума заборгованості підтверджена звітами про нарахування збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та інших надходжень та витрачання коштів пенсійного фонду, розрахунками про фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, довідками про виплачені пенсії та про сплату поштового збору (а.с. 6-18).
Відповідач в судове засідання не прибув, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлявся у відповідності до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України. У зв'язку з тим, що відповідач не скористався своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні та не надав заперечень чи пояснень по суті позовних вимог, господарський суд не має можливості дати оцінку обґрунтованості позовних вимог з врахуванням позиції відповідача.
Доказів повного погашення суми боргу відповідачем не подано.
Таким чином, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши докази, суд приходить до переконання про обґрунтованість та законність вимог позивача, які підлягають задоволенню в повному обсязі. Висновок про обґрунтованість вимог позивача суд зробив на підставі аналізу матеріалів справи та системного аналізу нормативних документів, що регулюють спірні правовідносини.
Згідно Закону України »Про пенсійне забезпечення», підпункту 4.2.2 пункту 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», розділом 7 Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів а також обліку їх надходження до ПФУ затвердженою постановою правління ПФУ від 19.10.01р., Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування і об'єктом оподаткування для відповідача є фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку.
Розмір збору для підприємств визначається органами ПФУ щорічно, до 20 січня поточного року.
Згідно розрахунку, поданого позивачем, заборгованість відповідача по пільгових пенсіях і поштовому збору за період з 01.07.2006 р. по 30.08.2006 р. в розмірі 2616 грн. 16 коп. та пов'язана з виплатою і доставкою призначеної на пільгових умовах пенсії відповідно до ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» бувшим працівникам відповідача.
Згідно з п.п. 3.1 Закону України “Про пенсійне забезпечення», п.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного Фонду України від 19.12.2003 року №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року №64/8663, відповідач повинен був вносити до Пенсійного Фонду України 100% суми фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п.п.»б»-»з» статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 вказаного Закону. Станом на 30.08.06 року заборгованість відповідача по відшкодуванню затрат на виплату і доставку призначених на пільгових умовах пенсій складає 2616 грн. 16 коп. Докази сплати заборгованості в сумі 2616 грн. 16 коп. в матеріалах справи відсутні, на вимогу господарського суду до суду не подані, а тому позовні вимоги є обґрунтованими і повністю підлягають до задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 162,163,167 254, пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Олександрійська спеціалізована пересувна механізована колона №2» ( ЗАТ “ОСПМК-2) м. Олександрія Кіровоградської області вул. Заводська 2 А р/р 26006016073001 в Олександрійській філії АКБ "Надра", МФО 323624, код 00911799 заборгованість по виплаті та доставці призначених на пільгових умовах пенсій в розмірі 2616 грн. 16 коп.
на користь Управління Пенсійного фонду України в Олександрійському районі м. Олександрія вул. Шевченка 76 МФО 323475 р/р 256063011223 в ОУ ВАТ “Державний ощадний банк» код 20650160.
Сторони мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову в порядку і строки відповідно до ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України. Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.
Постанова виготовлена в повному обсязі 30 жовтня 2006 року.
Суддя
Ю. І. Хилько